Перейти до вмісту

Адар

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.

<< >> Місяць адар

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар
Нісан · Іяр · Сіван · Тамуз · Менахем-Ав · Елул

Місяць адар — шостий місяць єврейського року, якщо рахувати від тішрея, і дванадцятий — якщо рахувати від нісана. На цей місяць припадають 7 адара — день народження Моше, нашого вчителя, і свято Пурим, тому в цьому місяці «примножують радість». Його знак зодіаку — Риби.

У високосний рік є два місяці адар — адар I і адар II. Пурим святкують в адарі II[1], а в адарі I відзначають Пурим катан.

Пам'ятні дні місяця

Перевага місяця

Відповідь Ребе про перевагу місяця адар: Згадаю ще раз на святій могилі, і час зобов'язує — адар, перемога євреїв (і єврейства), аж до «і обернулося навпаки», світло і радість, і веселощі, і шана

Примножують радість

Танці в 770 у місяці адар (видно рава Куті Раппа)

У Гемарі наводиться вислів рава Шмуеля бар Шилата від імені Рава: «Як із настанням ава зменшують радість, так із настанням адара примножують радість»[2]. Цей вислів прийнято як галахічну постанову в Ріфа і Роша, у «Маген Аврагамі»[3] та ін.[4].

У високосний рік законовчителі обговорювали, чи починається радість із початку місяця адар I чи тільки з адара II. Деякі писали, що обов'язок радіти — тільки в адарі II, і виводили це з Раші до Гемари, який обґрунтував радість чудесами «Пурима і Песаху», — звідси випливає, що радість — тільки в адарі, сусідньому з місяцем нісан і святом Песах[5]. Однак деякі постановили, що обов'язок радіти — уже з адара I[6]. У сіхі, у якій він обговорював це питання, Ребе дійшов висновку, що зі слів Раші випливає протилежне: адже весь обов'язок радіти в адарі у зв'язку зі святом Песах — тому, що на нього припадає день народження Моше, нашого вчителя, і звідси обов'язок радіти — протягом усього місяця, включно з адаром I, а не тільки в місяці, у якому Пурим[7].

Ребе згадував, «що ми не знайшли в книгах, щоб обов'язок „примножують радість“ був також в адарі I, і навпаки, є докази, що цей обов'язок — тільки в адарі II . . і „дай мудрому — і він стане ще мудрішим“ — дослідити і знайти цьому пояснення»[8]. Водночас у багатьох сіхот він просто згадував додавання радості в місяці адар також щодо адара I[9] і висловився: «Є „меланхоліки“, які вважають, що „примножують радість“ має бути тільки в адарі II, і їхній довід такий: оскільки проста причина „примножують радість“ — дні Пурима, то, так само як читання Мегіли і всі справи Пурима — в адарі II, є підстава сказати, що і „з настанням адара примножують радість“ стосується тільки адара II. І я одного разу сказав про це, що треба залишити „меланхолію“ і радіти вже з настанням адара I»[10].

У 5752 році (1991/1992) Ребе підкреслив перевагу місяців адар у «високосному році» і пояснив, що саме завдяки двом місяцям адар (відмінна риса місяця адар — радість), завдяки 60 дням радості, скасовуються всі перешкоди і затримки приходу Геули разом з іншими небажаними речами, — згідно з галахічним визначенням «нейтралізація в 60»[11].

У низці маанот у місяці адар на листи, у яких описувалися почуття скорботи і смутку, Ребе висловлював подив цим з погляду суті місяця адар[12].

Міцний його мазаль

У тому самому розділі рав Папа каже: «Галах бар Ісраель де-іт лей діна бахадей нохрі, ліштаміт міней бе-Ав де-реа мазлей, ве-лімці нафшей бе-Адар де-барі мазлей [тому син Ізраїлю, у якого є позов із неєвреєм, хай ухиляється від нього в місяці ав, мазаль якого поганий, і хай постарається провести його в адарі, мазаль якого міцний]»[13].

Те, що мазаль місяця адар міцний, здавалося б, суперечить постанові мудреців, що «немає мазалю в Ізраїлю»[14]. Кілька коментаторів роз'яснили це:

Рітва[15] пояснив, що в ці місяці згори постановлено, щоб Ізраїль мав мазаль. Ще він пояснив, що Гемара має на увазі не власне мазаль, а небесні постанови, які людською мовою називаються «мазалем». Магарша[15] пояснив, що хоча мазалю немає, але «заслугу приводять у день заслуги, а провину — у день провини».

Хатам Софер[16] пояснив, що це суперечка між розділами Талмуду, і згідно з цим розділом Ізраїль справді має мазаль; а оскільки галаха — що мазалю немає, то не було постановлено згідно з цим розділом, що слід віддавати перевагу суду з неєвреєм у місяці адар.

Ребе пояснює, що різниця між місяцем адар і рештою року в тому, що протягом усього року Ізраїль має мазаль і в силах впливати на нього вищою силою — за словами Раші[17], що «молитвою і заслугою його мазаль змінюється на краще». Але в місяці адар мазаль сам собою стає «міцним» на користь Ізраїлю, без потреби в особливому вищому втручанні, аж до того, що міць мазалю помітна навіть народам світу[18].

Ще Ребе роз'яснює згідно зі словами мідрашу про жереб, кинутий Аманом, за якого той виявив, що всі місяці та їхні знаки мають заслугу на користь Ізраїлю, але «адар не має заслуги, і його знак не має заслуги, і більше того — в адарі помер Моше, їхній учитель», — і тому він хотів знищити Ізраїль у цьому місяці, але не знав, що в адарі народився Моше[19]: усі місяці мають заслугу, пов'язану з їхнім знаком, але заслуга місяця адар вища за звичайну заслугу — народження Моше, нашого вчителя, що викликає розкриття сутності душі в Ізраїлі, тому немає потреби в заслузі адара та його знака. І про цю заслугу сказано «немає мазалю в Ізраїлю» — згідно з внутрішнім тлумаченням, мазаль Ізраїлю — це аспект «айн», сутність душі, яка не осягається розумом[20].

Згідно з внутрішнім змістом, вислів мудреців про позов єврея з неєвреєм натякає на постійну боротьбу з лихим началом (яке називають «чужий бог, що всередині тебе»[21]), а місяць адар — місяць, сприятливий для перемоги єврея в цій боротьбі. Як у боротьбі з хворобою треба лікувати причину хвороби, а не задовольнятися знеболювальними, так і в боротьбі з лихим началом треба виправляти причину — шати душі, виправлення якостей, — і виправляти першопричину — Амалека.

Боротьба з лихим началом — не тільки натяк, а й причина позову з неєвреєм, що відбувається у світі, оскільки все, що відбувається у світі, має джерело в синів Ізраїлю, як сказано у вірші: «І світ Він уклав у їхнє серце»[22][23].

Дні Хабаду

Події

Див. також

Зовнішні посилання

Місяці року

Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул

Примітки

  1. ^ Щоб наблизити його до свята Песах, у яке святкують визволення з Єгипту, за словами мудреців у Гемарі: «наблизити визволення до визволення».
  2. ^ Таанит, 29а.
  3. ^ «Орах хаїм», 586, сеіф катан 5.
  4. ^ Але див. респонси «Хатам Софер», «Орах хаїм», ч. 1, розділ 160, де з того, що цей закон пропущено в Рамбама і в «Шулхан арусі», він дійшов висновку, що, на їхню думку, це не галаха. А в «Німукей Орах хаїм», розділ 686, рав із Мукачева відкинув його слова і залишив питання про пропуск цього закону таким, що потребує вивчення.
  5. ^ «Шеілат Яавец», ч. 2, розділ 88.
  6. ^ Див. респонси «Хатам Софер», «Хошен мішпат», розділ 20.
  7. ^ «Лікутей сіхот», ч. 16, сіха «Тецаве — 7 адара», § 4 і далі.
  8. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Тіса», 20 адара I 5749 (25 лютого 1989) («Гітваадуйот», ч. 2, с. 374).
  9. ^ Див., наприклад, сіху Шабату тижневої глави «Трума», 6 адара I 5749 (11 лютого 1989) (там само, с. 337).
  10. ^ Із сіхи 13 адара I 5744 (16 лютого 1984), під час візиту рабі Пінхаса-Менахема Альтера з Гура («Гітваадуйот», ч. 2, с. 1054). Див. також сіху Шабату тижневої глави «Тіса» того самого року (там само, с. 1081).
  11. ^ «Двар малхут» Трума 5752.
  12. ^ «Лікут маанот кодеш» 5721, маане 84. Доповнення, ч. 4, с. 222. Доповнення, ч. 5, с. 54. Див. добірку маанот у примітці рава Леві Мендельзона, збірник «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», випуск 275, с. 23.
  13. ^ Таанит, 29б.
  14. ^ Шабат, 156а.
  15. ^ 1 2 Таанит, там само.
  16. ^ Респонси, «Орах хаїм», там само.
  17. ^ Шабат, там само.
  18. ^ «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Трума» 5752, § 7.
  19. ^ Естер раба, 7:11.
  20. ^ «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Тецаве» 5752, § 2 і далі.
  21. ^ Вавилонський Талмуд, Шабат, 105б.
  22. ^ Когелет 3, 11.
  23. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ітро» 5737, кунтрес «Гітваадут» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» до Шабату тижневої глави «Ітро» 5786, с. 4 і далі.

Повідомити про помилку на цій сторінці