Адар
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар | |||||||||
Місяць адар — шостий місяць єврейського року, якщо рахувати від тішрея, і дванадцятий — якщо рахувати від нісана. На цей місяць припадають 7 адара — день народження Моше, нашого вчителя, і свято Пурим, тому в цьому місяці «примножують радість». Його знак зодіаку — Риби.
У високосний рік є два місяці адар — адар I і адар II. Пурим святкують в адарі II[1], а в адарі I відзначають Пурим катан.
Пам'ятні дні місяця
Перевага місяця

Примножують радість

У Гемарі наводиться вислів рава Шмуеля бар Шилата від імені Рава: «Як із настанням ава зменшують радість, так із настанням адара примножують радість»[2]. Цей вислів прийнято як галахічну постанову в Ріфа і Роша, у «Маген Аврагамі»[3] та ін.[4].
У високосний рік законовчителі обговорювали, чи починається радість із початку місяця адар I чи тільки з адара II. Деякі писали, що обов'язок радіти — тільки в адарі II, і виводили це з Раші до Гемари, який обґрунтував радість чудесами «Пурима і Песаху», — звідси випливає, що радість — тільки в адарі, сусідньому з місяцем нісан і святом Песах[5]. Однак деякі постановили, що обов'язок радіти — уже з адара I[6]. У сіхі, у якій він обговорював це питання, Ребе дійшов висновку, що зі слів Раші випливає протилежне: адже весь обов'язок радіти в адарі у зв'язку зі святом Песах — тому, що на нього припадає день народження Моше, нашого вчителя, і звідси обов'язок радіти — протягом усього місяця, включно з адаром I, а не тільки в місяці, у якому Пурим[7].
Ребе згадував, «що ми не знайшли в книгах, щоб обов'язок „примножують радість“ був також в адарі I, і навпаки, є докази, що цей обов'язок — тільки в адарі II . . і „дай мудрому — і він стане ще мудрішим“ — дослідити і знайти цьому пояснення»[8]. Водночас у багатьох сіхот він просто згадував додавання радості в місяці адар також щодо адара I[9] і висловився: «Є „меланхоліки“, які вважають, що „примножують радість“ має бути тільки в адарі II, і їхній довід такий: оскільки проста причина „примножують радість“ — дні Пурима, то, так само як читання Мегіли і всі справи Пурима — в адарі II, є підстава сказати, що і „з настанням адара примножують радість“ стосується тільки адара II. І я одного разу сказав про це, що треба залишити „меланхолію“ і радіти вже з настанням адара I»[10].
У 5752 році (1991/1992) Ребе підкреслив перевагу місяців адар у «високосному році» і пояснив, що саме завдяки двом місяцям адар (відмінна риса місяця адар — радість), завдяки 60 дням радості, скасовуються всі перешкоди і затримки приходу Геули разом з іншими небажаними речами, — згідно з галахічним визначенням «нейтралізація в 60»[11].
У низці маанот у місяці адар на листи, у яких описувалися почуття скорботи і смутку, Ребе висловлював подив цим з погляду суті місяця адар[12].
Міцний його мазаль
У тому самому розділі рав Папа каже: «Галах бар Ісраель де-іт лей діна бахадей нохрі, ліштаміт міней бе-Ав де-реа мазлей, ве-лімці нафшей бе-Адар де-барі мазлей [тому син Ізраїлю, у якого є позов із неєвреєм, хай ухиляється від нього в місяці ав, мазаль якого поганий, і хай постарається провести його в адарі, мазаль якого міцний]»[13].
Те, що мазаль місяця адар міцний, здавалося б, суперечить постанові мудреців, що «немає мазалю в Ізраїлю»[14]. Кілька коментаторів роз'яснили це:
Рітва[15] пояснив, що в ці місяці згори постановлено, щоб Ізраїль мав мазаль. Ще він пояснив, що Гемара має на увазі не власне мазаль, а небесні постанови, які людською мовою називаються «мазалем». Магарша[15] пояснив, що хоча мазалю немає, але «заслугу приводять у день заслуги, а провину — у день провини».
Хатам Софер[16] пояснив, що це суперечка між розділами Талмуду, і згідно з цим розділом Ізраїль справді має мазаль; а оскільки галаха — що мазалю немає, то не було постановлено згідно з цим розділом, що слід віддавати перевагу суду з неєвреєм у місяці адар.
Ребе пояснює, що різниця між місяцем адар і рештою року в тому, що протягом усього року Ізраїль має мазаль і в силах впливати на нього вищою силою — за словами Раші[17], що «молитвою і заслугою його мазаль змінюється на краще». Але в місяці адар мазаль сам собою стає «міцним» на користь Ізраїлю, без потреби в особливому вищому втручанні, аж до того, що міць мазалю помітна навіть народам світу[18].
Ще Ребе роз'яснює згідно зі словами мідрашу про жереб, кинутий Аманом, за якого той виявив, що всі місяці та їхні знаки мають заслугу на користь Ізраїлю, але «адар не має заслуги, і його знак не має заслуги, і більше того — в адарі помер Моше, їхній учитель», — і тому він хотів знищити Ізраїль у цьому місяці, але не знав, що в адарі народився Моше[19]: усі місяці мають заслугу, пов'язану з їхнім знаком, але заслуга місяця адар вища за звичайну заслугу — народження Моше, нашого вчителя, що викликає розкриття сутності душі в Ізраїлі, тому немає потреби в заслузі адара та його знака. І про цю заслугу сказано «немає мазалю в Ізраїлю» — згідно з внутрішнім тлумаченням, мазаль Ізраїлю — це аспект «айн», сутність душі, яка не осягається розумом[20].
Згідно з внутрішнім змістом, вислів мудреців про позов єврея з неєвреєм натякає на постійну боротьбу з лихим началом (яке називають «чужий бог, що всередині тебе»[21]), а місяць адар — місяць, сприятливий для перемоги єврея в цій боротьбі. Як у боротьбі з хворобою треба лікувати причину хвороби, а не задовольнятися знеболювальними, так і в боротьбі з лихим началом треба виправляти причину — шати душі, виправлення якостей, — і виправляти першопричину — Амалека.
Боротьба з лихим началом — не тільки натяк, а й причина позову з неєвреєм, що відбувається у світі, оскільки все, що відбувається у світі, має джерело в синів Ізраїлю, як сказано у вірші: «І світ Він уклав у їхнє серце»[22][23].
Дні Хабаду
Події
- 2 адара 5698 (3 лютого або 5 березня 1938) — відбулася найвідоміша хвиля арештів хасидів у Росії, під час якої було заарештовано десятки хасидів.
- 9 адара 5700 (18 лютого або 19 березня 1940) — Ребе Раяц прибув до Сполучених Штатів разом зі своєю дружиною Нехамою-Діною Шнеєрсон і матір'ю, пані Стерною-Сарою Шнеєрсон.
- 10 адара 5700 (19 лютого або 20 березня 1940) — почалися заняття в новій єшиві «Томхей Тмімім» у Сполучених Штатах.
- 15 адара 5692 (22 лютого або 23 березня 1932) — Ребе провів фарбрейнген у Берліні з євреями на вулиці і був заарештований місцевою поліцією за «незаконну демонстрацію».
- 15 адара 5738 (22 лютого або 24 березня 1978) — Ребе відправив третю групу шлухім у Святу Землю, і вони оселилися спочатку в Цфаті та Єрусалимі.
- 15 адара 5752 (19 лютого або 20 березня 1992) — відбулася церемонія закладення наріжного каменя Палацу для Царя Мошіаха в Кфар-Хабаді, поряд із будівлею «Агудат хасідей Хабад» у Святій Землі.
- 16 адара 5709 (17 березня 1949) — особлива делегація від уряду Сполучених Штатів прибула до дому Ребе Раяца, щоб надати йому американське громадянство.
- 24 адара I 5700 (4 березня 1940) — Ребе Раяц залишив місто Ригу, вилетівши до міста Стокгольм у Швеції, звідки через три дні відплив до Сполучених Штатів.
- 25 адара 5700 (5 березня або 4 квітня 1940) — Ребе Раяц залишив місто Стокгольм (Швеція) потягом і поїхав до міста Гетеборг, звідки відплив до Сполучених Штатів.
- 25 адара 5748 (14 березня 1988) — Ребе оголосив про мівцо «День народження».
- 27 адара I 5752 (2 березня 1992) — у Ребе стався інсульт («строк») під час перебування в Огелі Ребе Раяца.
- 6 адара 5627 (11 лютого або 13 березня 1867) — народився рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон, син Ребе Магараша.
- 25 адара 5661 (16 березня 1901) — народилася пані Хая-Мушка Шнеєрсон, дружина Ребе.
- 6 адара 5749 (11 лютого 1989) — помер рав Шмар'ягу Гурарі, зять Ребе Раяца і свояк Ребе.
- 9 адара 5785 (9 березня 2025) — рав Йосеф-Іцхак Вільшанський — голова єшиви «Хасідей Хабад Любавич» Цфат
- 11 адара 5583 (22 лютого 1823) — помер рав Мордехай Познер, брат Алтер Ребе.
- 11 адара 5779 (16 лютого або 18 березня 2019) — рав Моше-Мордехай Орнштейн — головний машпіа єшиви «Хасідей Хабад Любавич» Цфат
- 15 адара 5767 (5 березня 2007) — помер рав Шалом Хаскінд, один із тих, хто прислуговував Ребе Раяцу.
- 17 адара 5745 (10 березня 1985) — помер рав Залман-Шимон Дворкін, рабин району Краун-Гайтс.
- 18 адара 5650 (10 березня 1890) — помер рав Аврагам-Давид Лавут, прапрадід Ребе (по матері).
- 28 адара 5701 (27 березня 1941) — помер рав Моше Горнштейн, зять Ребе Магараша.
- 29 адара 5627 (6 березня або 5 квітня 1867) — помер рав Єкутіель-Залман Волес, зять Мітлер Ребе.
Див. також
Зовнішні посилання
- Мітка: місяць адар, на сайті «Хабад Лайв»

- «Лікутей сіхот — Моадім» — місяць адар

- Місяць адар, закони і звичаї, статті й розповіді
(посилання не працює) - 8 речей, яких ви (можливо) не знали про місяць адар
- «Примножують радість»: як можна радіти, коли ще є численні Амани?, на сайті «Хабад Лайв»

| Місяці року |
|---|
|
Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |
| Дні Хабаду за часом | ||
|---|---|---|
| Місяць тішрей | 6 тішрея 5725 (12 вересня 1964) — день відходу ребецн Хани • 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882) — день відходу Ребе Магараша | |
| Місяць хешван | 20 хешвана 5621 (5 листопада 1860) — день народження Ребе Рашаба • 25 хешвана 5748 (17 листопада 1987) — відхилено апеляцію проти «Дідан нацах» у «Справі про книги» | |
| Місяць кислев | Рош ходеш кислев 5738 (листопад–грудень 1977) — Ребе вийшов додому після серцевого нападу, перенесеного в Шміні Ацерет • 2 кислева 5748 (23 листопада 1987) — книги повертаються до 770 після «Дідан нацах» у «Справі про книги» • 9 кислева — день народження і день відходу Мітлер Ребе (5534 — народження, 5588 — відхід) • 10 кислева 5587 (10 грудня 1826) — свято звільнення Мітлер Ребе • 14 кислева 5689 (27 листопада 1928) — весілля Ребе і ребецн Хаї-Мушки • 19 кислева 5559 (27 листопада 1798) — свято звільнення Алтер Ребе і Рош га-Шана хасидуту • 23 кислева[1] 5561 (10 грудня 1800) — звільнення Алтер Ребе з другого ув'язнення | |
| Місяць тевет | 5 тевета 5747 (6 січня 1987) — «Дідан нацах» у «Суді над книгами» і постанова судді про те, що Ребе і книги належать хасидам • 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) — день відходу Алтер Ребе | |
| Місяць шват | 10 швата: 5710 — день відходу Ребе Раяца, 5711 — «прийняття проводу» Ребе, 5753 — церемонія «Сателіт», на якій відбулося «прийняття царства» Ребе як Мелех га-Мошіаха перед його лицем • 22 швата 5748 (10 лютого 1988) — відхід ребецн Хаї-Мушки | |
| Місяць адар | 27 адара I 5752 (2 березня 1992) — Ребе переніс проблему зі здоров'ям під час перебування в Огелі • 8 адара II 5700 (18 березня 1940) — Ребе Раяц і ребецн Нехама-Діна прибувають до берегів США після порятунку з Європи • 16 адара 5709 (17 березня 1949) — отримання громадянства Ребе Раяцем | |
| Місяць нісан | 2 нісана 5680 (21 березня 1920) — день відходу Ребе Рашаба • 11 нісана 5662 (18 квітня 1902) — день народження Ребе • 13 нісана 5626 (29 березня 1866) — день відходу Ребе Цемах Цедека • 28 нісана 5751 (12 квітня 1991) — Ребе виголошує «Відому сіху» | |
| Місяць іяр | 2 іяра 5594 (11 травня 1834) — день народження Ребе Магараша («Лехатхіла арібер»!) | |
| Місяць сіван | 5 сівана 5589 (6 червня 1829)[2] — «прийняття проводу» Ребе Цемах Цедеком офіційно • 28 сівана 5701 (23 червня 1941) — Ребе і ребецн прибувають до берегів США після порятунку з Європи | |
| Місяць тамуз | 3 тамуза: 5687 — звільнення Ребе Раяца з ув'язнення і початок його заслання до Костроми, 5754 — початок великого випробування прихованості Ребе від наших фізичних очей • 12 тамуза: 5640 — день народження Ребе Раяца, 5709 — Кфар-Хабад офіційно засновано • 12-13 тамуза 5687 (13 липня 1927) — свято звільнення Ребе Раяца і його остаточного звільнення із заслання до Костроми | |
| Місяць менахем-ав | 12 менахем-ава: 5520 — весілля Алтер Ребе з ребецн Стерною, 5700 — купівля 770 — Всесвітнього центру Хабаду | |
| Місяць елул | 11 елула 5635 (11 вересня 1875) — весілля Ребе Рашаба з ребецн Стерною-Сарою • 13 елула 5657 (10 вересня 1897) — весілля Ребе Раяца з ребецн Нехамою-Діною • 15 елула 5657 (12 вересня 1897) — заснування єшиви «Томхей Тмімім» Любавич • 18 елула 5505 (15 вересня 1745) — день народження Алтер Ребе • 21 елула 5700 (24 вересня 1940) — урочисте відкриття 770 — Всесвітнього центру Хабаду • 29 елула 5549 (20 вересня 1789) — день народження Ребе Цемах Цедека | |
| Виникнення хасидизму Хабад • Хасидизм Хабад • Десять вигнань зазнали Любавичі | ||
| [1] За іншою думкою — 29 кислева; Ребе примирив думки і сказав, що в обидві дати відбувалися події, пов'язані з визволенням. [2] Дехто вказує 5588, 5590 і 5591 рік. | ||
Примітки
- ^ Щоб наблизити його до свята Песах, у яке святкують визволення з Єгипту, за словами мудреців у Гемарі: «наблизити визволення до визволення».
- ^ Таанит, 29а.
- ^ «Орах хаїм», 586, сеіф катан 5.
- ^ Але див. респонси «Хатам Софер», «Орах хаїм», ч. 1, розділ 160, де з того, що цей закон пропущено в Рамбама і в «Шулхан арусі», він дійшов висновку, що, на їхню думку, це не галаха. А в «Німукей Орах хаїм», розділ 686, рав із Мукачева відкинув його слова і залишив питання про пропуск цього закону таким, що потребує вивчення.
- ^ «Шеілат Яавец», ч. 2, розділ 88.
- ^ Див. респонси «Хатам Софер», «Хошен мішпат», розділ 20.
- ^ «Лікутей сіхот», ч. 16, сіха «Тецаве — 7 адара», § 4 і далі.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Тіса», 20 адара I 5749 (25 лютого 1989) («Гітваадуйот», ч. 2, с. 374).
- ^ Див., наприклад, сіху Шабату тижневої глави «Трума», 6 адара I 5749 (11 лютого 1989) (там само, с. 337).
- ^ Із сіхи 13 адара I 5744 (16 лютого 1984), під час візиту рабі Пінхаса-Менахема Альтера з Гура («Гітваадуйот», ч. 2, с. 1054). Див. також сіху Шабату тижневої глави «Тіса» того самого року (там само, с. 1081).
- ^ «Двар малхут» Трума 5752.
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5721, маане 84. Доповнення, ч. 4, с. 222. Доповнення, ч. 5, с. 54. Див. добірку маанот у примітці рава Леві Мендельзона, збірник «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», випуск 275, с. 23.
- ^ Таанит, 29б.
- ^ Шабат, 156а.
- ^ 1 2 Таанит, там само.
- ^ Респонси, «Орах хаїм», там само.
- ^ Шабат, там само.
- ^ «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Трума» 5752, § 7.
- ^ Естер раба, 7:11.
- ^ «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Тецаве» 5752, § 2 і далі.
- ^ Вавилонський Талмуд, Шабат, 105б.
- ^ Когелет 3, 11.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ітро» 5737, кунтрес «Гітваадут» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» до Шабату тижневої глави «Ітро» 5786, с. 4 і далі.