Війна з Наполеоном

Війна з Наполеоном, або Французько-російська війна, — кампанія, яку вів Наполеон Бонапарт, один з найславетніших полководців і революціонерів в історії Франції, у межах «Наполеонівських воєн» — загальної війни проти низки держав. У цій кампанії, що почалася в 5572 році (1811/1812), Наполеон після низки перемог зазнав поразки від Росії на чолі з царем Олександром I. Ця поразка призвела до падіння Наполеона й на інших фронтах і зрештою до втрати ним влади у Франції. Алтер Ребе вважав, що краще, щоб Наполеон програв, аби він не приніс прапор вседозволеності, який ніс, також і до Росії. Алтер Ребе втік від війни вглиб Росії; тяготи дороги стали причиною його відходу зі світу.
Вторгнення в Росію
Велике вторгнення почалося 14 тамуза 5572 року (у 1812 році за загальним літочисленням). Незадовго до цього Наполеон надіслав цареві Олександру I останню пропозицію про примирення, але, коли вона залишилася без відповіді, наказав своїй армії рушити вглиб території Російської імперії.
На початку війни Наполеон майже не зустрічав значного опору і незабаром досяг глибинних районів Росії. Російський опір був лише стихійним і точковим. Барклай, російський головнокомандувач, відмовлявся дати бій, бо побоювався поразки у відкритій битві. Кілька разів Барклай намагався встановити лінію оборони, але щоразу французи випереджали його, перш ніж він завершував усі необхідні приготування, і він був змушений відступати.
Наполеон рушив до Москви; росіяни перед відступом встигли спалити місто, і місто перетворилося на купу руїн. Наполеон залишився в захопленій і спаленій Москві, чекаючи капітуляції росіян. Однак російська армія продовжувала свої безперервні маневри, і внаслідок цього Наполеон був змушений покинути Москву. Так Наполеон почав свій довгий відступ. Під час його відступу з поля бою біля містечка Малоярославець росіяни змусили французів іти тією ж дорогою, якою ті просувалися на схід кількома місяцями раніше.
Водночас росіяни перекрили південний фланг і не дали скористатися іншими шляхами відступу. Росіяни вдавалися до частих партизанських нападів, безупинно завдаючи ударів по вразливих місцях французів — довгих лініях постачання. Російська кавалерія разом з кінними козаками атакувала й виснажувала окремі французькі частини. Постачання французьких солдатів продовольством і зброєю стало тому майже нездійсненним завданням, і багато французьких солдатів почали дезертирувати. Російська зима також створила труднощі французькій армії: солдати і коні почали гинути від голоду, обмороження і виснажливих переходів.
Так війна закінчилася явною перемогою Росії і царя Олександра; наприкінці війни Наполеона було скинуто у Франції і заслано на віддалений острів.
Ставлення Алтер Ребе до війни
| " | Якщо переможе Бонапарт, піднесеться ріг Ізраїлю і примножиться багатство в Ізраїлі, але відокремиться і відірветься серце Ізраїлю від Батька їхнього Небесного; а якщо переможе Олександр, принизиться ріг Ізраїлю і примножиться бідність в Ізраїлі, але з'єднається і прилине серце Ізраїлю до Батька їхнього Небесного | " |
– «Сефер га-толдот» Алтер Ребе, частина 4, с. 1025 | ||
Одразу з початком війни Алтер Ребе відкрив хасидам свою думку: якщо Наполеон переможе, можливе становище, за якого євреям стане легше в матеріальному відношенні, але в духовному відношенні можуть примножитися єресь і розбещеність, хай уберезе Милосердний. І так писав Алтер Ребе в листі р. Моше Мейзлішу: так показали мені під час Мусафу в перший день Рош га-Шана: якщо переможе Бонапарт [= прізвище Наполеона], піднесеться ріг Ізраїлю і примножиться багатство в Ізраїлі, але відокремиться і відірветься [1]. серце Ізраїлю від Батька їхнього Небесного; а якщо переможе Олександр, принизиться ріг Ізраїлю і примножиться бідність в Ізраїлі, але зрадіє, і зв'яжеться, і з'єднається [2] серце Ізраїлю з Батьком їхнім Небесним[3].
Між Алтер Ребе і деякими його товаришами з учнів Магіда виникли розбіжності щодо того, чия перемога в цій війні краща: на відміну від думки Алтер Ребе, частина великих людей його покоління вважала, що краще, щоб переміг Наполеон, і бачила в цій війні війну Гога і Магога, через яку прийде Геула.
Розповідають, що було вирішено: результат визначиться в Рош га-Шана під час сурмління в шофар. Одразу вранці в Рош га-Шана, ще до молитви, Алтер Ребе взяв шофар і засурмив у нього; коли магід р. Ісраель з Козениць[4] (який стояв за перемогу Наполеона) підійшов сурмити в шофар, він сказав: «Литвак (так називали Алтер Ребе) мене випередив».
Мітлер Ребе пише у своєму листі: а в день Рош га-Шана він (Алтер Ребе) покликав нас і сказав нам слова радості й розради, ось його слова: «Сьогодні я бачив у своїй молитві, що сталася зміна на краще і наші перемогли»[5].
Ставлення Алтер Ребе не було лише духовним: Алтер Ребе сприяв перемозі царя і в матеріальному.
Хасид р. Моше Мейзліш, один з великих хасидів Алтер Ребе, допомагав розвідці на користь Росії. Коли р. Моше захотів перейти на бік Франції, Алтер Ребе написав йому листа, в якому пояснював, чому, на його думку, має перемогти цар; цей лист спонукав р. Моше продовжувати допомагати розвідці на користь Росії, і в низці випадків здобуті р. Моше відомості надали Росії велику допомогу.
Мітлер Ребе писав у листі р. Моше Мейзлішу [про діяльність р. Моше в цій справі] [6]: «Бо своїми вухами я чув, що він займається цією справою чесно і віддає цій справі свою душу, і не заради грошей і величі».
Втеча Алтер Ребе
Алтер Ребе не хотів під час війни покидати місце свого проживання в місті Ляди, передусім для того, щоб не занепав дух євреїв Білої Русі. Але коли армія Наполеона стрімко просувалася до його міста Ляди, через крайню ненависть до Наполеона Алтер Ребе вирішив тікати від нього, сказавши: «Краще мені смерть, ніж життя під його владою, і не побачу я лиха народу мого»[7]; тоді Алтер Ребе велів усім єврейським мешканцям якнайшвидше покинути місто. У п'ятницю, 29 менахем-ава, напередодні новомісяччя елула 5572 року (серпень–вересень 1812), Алтер Ребе разом з домашніми і близько трьохсот родин хасидів покинув місто Ляди.
Перш ніж родини хасидів покинули свої домівки, Алтер Ребе велів їм узяти з собою все домашнє начиння, зокрема ліжка і столи. Усі старі речі він велів спалити. Після того як усі хасиди покинули місто і вже пройшли частину шляху, Алтер Ребе велів їм повернутися до Лядів і перевірити, чи не залишилася все ж якась річ або одяг; і справді, на свій великий подив, хасиди знайшли пару зношених хатніх капців, і Алтер Ребе велів їм спалити весь будинок, у якому було знайдено ці предмети.
Незабаром після того, як Алтер Ребе покинув Ляди, туди прибув сам Наполеон у супроводі солдатів. Він поспішив до будинку Алтер Ребе і, побачивши, що будинок охоплений полум'ям, наказав своїм солдатам загасити пожежу, але через силу вогню, що поширився, солдати не могли підійти до будинку. Коли Наполеон побачив, що з будинку Алтер Ребе нічого врятувати не вдасться, він звернувся до мешканців Лядів і попросив принести йому щось від Алтер Ребе: монету, якесь начиння тощо. Наполеон обіцяв заплатити величезні гроші тому, хто принесе будь-який предмет, що належав Алтер Ребе, але вони нічого не знайшли [8].
Протягом ста сорока днів Алтер Ребе і разом з ним триста родин блукали тяжкою дорогою в супроводі російських військових, доки не прибули до села П'єна, де знайшли спокій. Коли вони прибули до села П'єна, родини хасидів отримали звістку, що слова Алтер Ребе справді збулися і армія Наполеона почала зазнавати поразок, як пише Мітлер Ребе, ось його слова: «А 19 кислева ми почули, що ворог зазнав поразки біля Красного і його женуть, як собаку, і ми тільки раділи, що все сповнилося, не впало ні слова, ні півслова...»
הסתלקות אדמו"ר הזקן
У листі р. Моше Мейзлішу про війну Алтер Ребе написав йому: «І ось вам знак: найближчими днями буде взято втіху очей ваших». Цими словами Алтер Ребе натякнув на свій відхід зі світу, але це було також знаком перемоги царя. І справді, коли почали надходити звістки про падіння Наполеона, Алтер Ребе почав слабнути.
У дорозі, коли вони прибули до села П'єна, Алтер Ребе вже ослаб. З кожним днем хвороба Алтер Ребе посилювалася; як засвідчив його син Мітлер Ребе, ця хвороба була пов'язана з діабетом, що безпосередньо вразив роботу жовчі. Порушення було спричинене величезною гіркотою, що випала на долю Алтер Ребе під час втечі. Пронизливий до кісток мороз ще більше погіршив стан.
Протягом кількох днів здоров'я погіршилося, але члени родини були безпорадні. У святий Шабат тижневої глави «Шмот» хвороба посилилася, і Алтер Ребе ослаб ще більше, доки на виході Шабату не відійшов зі світу.
Ставлення Ребе до Франції
У сіхі Шабату тижневої глави «Ваєшев» 5752 року (1991/1992) Ребе сказав, що під час війни Алтер Ребе справді противився перемозі Франції, бо побоювався, що її перемога принесе скидання ярма і розбещеність. І справді, молитви Алтер Ребе призвели до падіння Наполеона і до подальшого поширення вчення хасидуту. Але після багатьох років праці наших Ребе, провідників поколінь, становище тепер змінилося від краю до краю, і тепер Франція перетворилася на місце, що поширює Тору і заповіді.
Цей переворот стався в результаті праці наших Ребе, провідників поколінь, у Франції. І в нашому поколінні ця праця завершилася, так що Франція перетворилася на місце позитивне.
Вираженням зміни у Франції є нігун, прийнятий Ребе в Сімхат Тора 5734 року (1973/1974), — «Французька Марсельєза» (офіційний гімн Франції), і його спів зі словами «Га-адерет ве-га-емуна» (з тексту молитви). Спів цього нігуну хасидами є знаком перетворення Франції.
Додаткова література
- «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, № 8 — розлогий опис втечі Алтер Ребе і пояснення війни згідно з таємним ученням Тори. [«Ігрот кодеш» — Мітлер Ребе, видання 5773 року (2012/2013), с. 32 і далі].
- «Га-маса га-ахарон» — двісті років подорожі Алтер Ребе в розпал війни з Наполеоном у світлі документів і свідчень, а також: історії й перекази, 5772, Єгошуа Мондшайн.
- «Га-маса ле-Гадяч» — книга письменника Шнеура-Залмана Рудермана для дітей і юнацтва про всю історію війни. Перероблена на основі книги рава Єгошуа Мондшайна.
- «Царі в руках адморів», додаток «Кулмус» журналу «Мішпаха», кислев 5783 (листопад–грудень 2022), с. 13.
- Менахем Кахана, «Наполеон дійде до Москви, і там буде його падіння» - «Бейт Мошіах», випуск 1444.
Зовнішні посилання
- Історичний документ про участь Алтер Ребе у війні з Наполеоном — журнал «Сгула» — сайт «Хабад он-лайн».
- Менахем Зігельбойм 200 років виходу з Лядів під вогнем, Король у полі, а Ребе блукає дорогами, тижневик «Бейт Мошіах», елул 5772 (серпень–вересень 2012) —

Примітки
- ^ Інший варіант за рукописом: відокремиться і віддалиться.
- ^ Інший варіант за рукописом: з'єднається і прилине.
- ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе (видання «Кегот» 5772), № 107, с. 396-397.
- ^ Ребе Раяц пише («Сефер га-сіхот» 5691, с. 171, переписано з «Решимат га-йоман», с. 175-176, а також у тому ж «Сефер га-сіхот», с. 174), що йдеться про рабі Шломо з Карліна, однак Ребе зазначає («Ігрот кодеш», частина 15, с. 450), що той помер за багато років до цього, у 5552 році (1791/1792), і є думка, що йдеться про Магіда з Козениць. Див. також «Гаарот у-біурім», випуск 716, с. 30. Див. також «Сефер га-сіхот» 5691, с. 174, у примітках там, і вказані там джерела.
- ^ «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, видання «Кегот» 5773, № 8
- ^ «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, видання 5773, с. 49.
- ^ «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, № 8
- ^ Див.: «Лікутей дібурім», частина 1, видання мовою лашон га-кодеш, с. 22 і далі.