Бар-міцва

Бар-міцва — час, коли єврейський хлопчик бере на себе ярмо Тори і заповідей. Після досягнення 13 років.
У вченні хасидуту
Законовчителі розійшлися в думках, чи встановлений вік 13 років Торою, і навели доказ із вірша «І взяли кожен»[1]
Про[2] вірш[3] «Син Мій ти, Я сьогодні породив тебе» сказано в «Зогарі»[4], що цей вірш Давид промовив, коли став бар-міцвою і вступив у свій рік. І тоді сказав Давид, що Святий, благословенний Він, «сказав мені: син Мій ти, Я сьогодні породив тебе», тобто від ступеня «Я — молитва»[5] у нього зійшла свята душа.
Ступінь бар-міцви вищий за гідність обрізання, при якому входить Б-жественна душа, як наводить Алтер Ребе на початку «Шулхан арух»[6], але це лише ступінь нефеш, руах і нешама, а після того як людина виконує своє служіння так, як воно має бути, вона удостоюється вищого ступеня[7], а під час бар-міцви сходять також ступені Ацилуту[8].
Тому рабі Шимон влаштував трапезу і велике торжество, коли його син рабі Ельазар став бар-міцвою, торжество, як на весіллі. А коли його запитали про причину торжества, він відповів, що це тому, що його син р. Еліезер став бар-міцвою, як сказано в «Зогар хадаш»[9].
Підготовка до бар-міцви
У низці листів Ребе настановляв, що підготовка до бар-міцви має бути духовною підготовкою, яка допоможе хлопчикові належним чином виконувати заповіді, які він зобов'язаний виконувати від бар-міцви і далі.
Відповідно до цього Ребе відкидав звичай, коли хлопчик витрачає багато годин і великих зусиль, щоб прочитати недільну главу перед громадою, якщо це йде коштом іншої духовної підготовки, вивчення законів тощо.
Загалом, відповідаючи хлопчикам, які питали Ребе, як їм готуватися до бар-міцви, Ребе відповідав, що підготовка має відповідати вказівкам керівництва навчального закладу, в якому навчається хлопчик, і відбуватися за порадою педагогів, які щодня з ним стикаються і знають його[10].
Накладання тфілін до бар-міцви
Згідно зі звичаєм Хабаду[11], заведено починати накладати тфілін за два місяці до дня бар-міцви, а через кілька тижнів — із благословенням[12], але при цьому — без благословення «Шегехеяну»[13].
Коли на ці два місяці припадають святкові дні, дехто має звичай відповідно починати на кілька днів раніше[14].
Підготовка до бар-міцви на початку накладання тфілін відбувається в один і той самий час як щодо тфілін Раші, так і щодо тфілін Рабейну Тама[15].
Наші Ребе, провідники поколінь
Коли Ребе Раяцу було 11 років, його батько Ребе Рашаб покликав його і сказав йому, щоб він почав таємно накладати тфілін Раші, а також сказав, що так чинили наші Ребе, провідники поколінь, — накладали тфілін ще до досягнення ними віку 11 років.
Початок накладання тфілін був 11 тамуза, оскільки того року 12 тамуза припало на Шабат[16].
Виклик до Тори
Основна стаття – Виклик до Тори
У віці бар-міцви є великий обов'язок піднятися до Тори, і він має перевагу перед усіма, крім нареченого в день його хупи або Шабату ауфруф[17].
Згідно з вказівкою Алтер Ребе[18], винуватець урочистості бар-міцви має постаратися піднятися до Тори на молитві Мінха Шабату, а в «Сефер га-мінгагім» написано, що він може піднятися також у понеділок і четвер, які подібні до Мінхи Шабату. І так написано в «Сефер га-мінгагім — Хабад»: «Потрібно постаратися, щоб уперше, коли бар-міцва піднімається до Тори, це було під час читання в понеділок і четвер та на Мінсі святого Шабату»[19].
В «Ігрот кодеш»[потрібне джерело] Ребе вказує, щоб бар-міцва піднімався до Тори також у Рош га-Шана, і, вочевидь, так само в будь-яке свято[20].
Коли бар-міцва піднімається до Тори, батько промовляє благословення «Барух ше-птарані» без згадування Імені та Царства, і його промовляють також у понеділок, четвер, Рош ходеш, а не лише в Шабат[21].
Виклик до Тори Мітлер Ребе
Про виклик до Тори на бар-міцві Мітлер Ребе розповів Ребе Раяц історію, яка пояснює, в який час личить винуватцеві урочистості бар-міцви вперше піднятися до Тори[22]:
У Шабат недільної глави «Ваєце» наш Алтер Ребе тричі говорив Тору, на молитві Мінха того Шабату наш Алтер Ребе сам читав Тору і звелів, щоб його син, бар-міцва, піднявся до Тори третім.
Між великими знавцями, які прагнули це пояснити, розгорнулася глибока галахічна дискусія: чому наш Алтер Ребе відклав виклик до Тори винуватця урочистості бар-міцви до Шабату, а не в четвер[23].
Міркування вчених були добре зрозумілі, але їм було важко зрозуміти, чому він не піднявся до Тори в Шабат уранці, а лише в Шабат під час молитви Мінха; причини цього не знав ніхто.
Рабі Хаїм-Аврагам, син нашого Алтер Ребе, був тоді маленькою дитиною років шести чи семи і мав звичай щоразу заходити до бейт мідрашу послухати розповіді хасидів. Рабі Хаїм-Аврагам уже в дитинстві був дуже розважливий і не любив пустувати.
Коли рабі Хаїм-Аврагам увійшов до бейт мідрашу, до нього підійшли кілька аврехів і запитали, чи не чув він причини, з якої наш Алтер Ребе вказав, щоб винуватець урочистості бар-міцви піднявся до Тори на молитві Мінха Шабату, а не в Шабат уранці.
Рабі Хаїм-Аврагам розповів, що в ніч Шабату наш Алтер Ребе вчив із його братом — винуватцем урочистості бар-міцви — книгу «Зогар». Я, — розповідає рабі Хаїм-Аврагам, — нічого не зрозумів, але брат мій зрозумів добре.
Закінчивши вчитися, мій батько сказав моєму братові: Дід — Бааль-Шем-Тов — сказав моєму вчителеві — Магіду з Межиріча, — що потрібно намагатися, щоб бар-міцва, який піднімається до Тори вперше, піднявся в дні читання в понеділок чи в четвер або на молитві Мінха святого Шабату.
Дід (Бешт), — продовжив наш Алтер Ребе говорити винуватцеві урочистості бар-міцви, — сказав, що читання Тори в понеділок і четвер — час благовоління Нагорі, як і час Мінхи Шабату загалом, а читання на Мінсі Шабату — це найвищий ступінь і час «Раава де-холь раавін» [= бажання бажань].
Я, — розповідає рабі Хаїм-Аврагам, — не зрозумів, що говорив мій батько з моїм братом, мені стало гірко на серці, і я почав плакати. Брат розповів батькові, що я плачу, і батько підкликав мене до себе і запитав про причину мого плачу, і тоді я розридався ще дужче, скаржачись, що нічого не зрозумів із того, що тато сказав моєму братові. Батько сказав мені, що, коли я перестану плакати, він мені скаже.
Я перестав плакати, і батько сказав мені, що Берл — винуватець урочистості бар-міцви — запитав, чому він підніметься до Тори на Мінсі Шабату, а не в Шабат уранці, і я відповів йому, що тому, що на Мінсі Шабату (під час відкриття арон кодеш) кажуть: «А я — молитва моя до Тебе, Г-споди, в час благовоління»[24], час молитви Мінха — це час благовоління.
Я запитав батька: будь-який час, коли моляться, — добрий час, чому ж саме під час молитви Мінха?
Батько відповів мені: у царя є особливий час щодня для прийому прохань, але є такі наближені, які знають, коли в царя час благовоління, і ті, хто має наближеного до царя, подають прохання цареві в час благовоління.
До тринадцятирічного віку, — сказав батько, — чисті від гріха, коли виповнюється тринадцять років, стають бар-міцвою, і тоді приходить добре начало. Добре начало наближене до Царя над царями царів, Святого, благословенний Він, бо воно посланець Всевишнього, благословенний Він, що пробуджує людину виконувати заповіді та добрі справи, і тому бар-міцва піднімається до Тори вперше в час благовоління молитви Мінха.
Фарбрейнген на честь бар-міцви
Серед звичаїв Хабаду[25] — після ранкової молитви збираються разом із бар-міцвою і кажуть кілька слів на честь урочистості, а потім бар-міцва повторює хасидський маамар (зазвичай маамар «Іта бе-Мідраш Тегілім»), а після цього частують присутніх лекахом і напоями. А ввечері влаштовують фарбрейнген із трапезою та обмиванням рук[26].
Ребе висловлював невдоволення тим, що серед хасидів поширилося винаймати зал спеціально для святкування бар-міцви[27].
Кілька разів Ребе висловлював задоволення, коли йому повідомляли, що винуватець урочистості бар-міцви повторив також тему з нігле на додаток до хасидського маамару.
Повторення хасидуту
На бар-міцві заведено повторювати маамар «Іта бе-Мідраш Тегілім» Ребе Магараша,
Ребе Рашаб повторив цей маамар на своїй бар-міцві, а також Ребе Раяц
Ребе встановив повторювати маамар на бар-міцві напам'ять.
Бар-міцва в наших Ребе, провідників поколінь
Алтер Ребе
Бар-міцва Алтер Ребе була в 5518 році (1757/1758); батько і дід Алтер Ребе влаштували сім днів бенкету, і щодня була трапеза заповіді, на якій було сказано багато нових тлумачень Тори. І всі гаони поклали на нього руки і увінчали його титулами «гаон» і «рав, він танай і може сперечатися»[28].
Невдовзі після своєї бар-міцви він поїхав до Вітебська до свого дядька рабі Йосефа-Іцхака з Шреї і пробув там кілька місяців. Там він почув про учення хасидизму і про шлях Бешта, але не знаючи, що це висловлювання Бешта. Згодом він розповідав, що, коли був у дядька, щодня відчував атмосферу насолоди свята[29].
Мітлер Ребе[30]
На святкування бар-міцви Мітлер Ребе прибули з усієї округи всі учні та хасиди його батька, хоча в ті роки Ребе заборонив хасидам приїжджати в місяці хешван і кислев[31], — заради свята це правило було скасовано.
У день бар-міцви — четвер 9 кислева 5547 року (30 листопада 1786) — запалили свічки по всьому подвір'ю дому навчання і особливо розширили місце для численних гостей. Під час читання Тори винуватець бар-міцви до Тори не підіймався, але його батько піднявся третім, а після цього виголосив благословення «Барух шептарані» зі згадуванням Імені та царства. Після молитви Алтер Ребе виголосив маамар на вірш «Кі леках тов», а потім винуватець бар-міцви сказав слова Тори на вірш «Магід дварав ле-Яаков». Алтер Ребе перебував у величезному двейкуті й почав співати нігун «Арба бавот»; великі хасиди, що були там присутні, розповідали, що під час нігуну вони згадали все, що було з ними від дня, коли вони почали себе усвідомлювати.
Після цього Алтер Ребе взяв шматок «лекаху» і чарку «машке», а потім роздали іншим хасидам.
Після молитви маарів відбулася святкова трапеза, Алтер Ребе виголосив маамар хасидуту, і хасиди проводили фарбрейнген до світанку.
У Шабат після бар-міцви рабі Дов-Бер уперше піднявся до Тори — під час молитви мінха Шабату, оскільки час мінхи в Шабат — найпіднесеніший час усього тижня; під час його підйому до Тори його батько, який був також «читцем», перебував в особливому двейкуті.
Цемах Цедек
Ребе Магараш
Ребе Рашаб
Виголосив маамар «Іта бе-Мідраш Тегілім», який написав для нього його батько
Крім того, до віку бар-міцви він уже був обізнаний з усім Танахом, шістьма розділами Мішни і «Шулхан арух»
Ребе Раяц
10 тамуза 5651 року (16 липня 1891), коли йому було одинадцять років, батько вперше взяв його до святих могил своїх праотців і навчив, що йому слід там робити; після цього сказав йому[32], що, оскільки в Шабат йому виповниться 11 років, він хоче навчити його «порядку», який отримав від свого батька, а той — від свого діда, аж до Алтер Ребе, — починати накладати тфілін у цьому віці. Наступного дня батько покликав його до своєї кімнати, дістав із шухляди маленькі тфілін і відкрив йому, що це тфілін його батька (Ребе Магараша), і звелів йому почати накладати тфілін Раші без благословення. За вказівкою батька це трималося в таємниці, і так він чинив щодня: заходив до кімнати батька накласти тфілін, а потім ішов до синагоги і молився як зазвичай.
За два місяці до його бар-міцви, 11 іяра 5653 року (27 квітня 1893), батько повторив маамар «Ве-хазакта ве-гаїта ле-іш»; до бар-міцви Ребе Раяц вивчив три маамари: один маамар він виголосив публічно в день бар-міцви, ще один маамар виголосив в Огелі своїх праотців, а третій маамар — подробиці його виголошення залишилися таємницею[33]. На святкування бар-міцви прибуло багато гостей, і його батько, Ребе Рашаб, перебував в особливій радості, говорив хасидут і розповідав історії.
Ребе
Ребе почав накладати тфілін як підготовку до бар-міцви приблизно за місяць до свого 13-річчя, у четвер, 11 адара 5675 (25 лютого 1915)[34].
Оскільки того року 11 нісана припало на п'ятницю, бар-міцву святкували в Дніпропетровську у святий Шабат після молитви; фарбрейнген почався близько 12:00 і тривав довгий час після виходу Шабату.
Під час фарбрейнгену винуватець урочистості виголосив промову з відкритої і таємної частини Тори, а також в урочистості брав участь дід, рабі Барух-Шалом Шнеєрсон, який прибув на урочистість від двору Ребе Рашаба в Любавичах і передав його благословення: «Щоб його розум і серце підкорилися Всевишньому, благословенний Він, через накладання ним тфілін», «Всевишній, благословенний Він, хай допоможе йому стати бездоганним євреєм, і щоб йому [= його батькові р. Леві-Іцхаку] була від нього радість».
Докладний опис урочистості міститься в щоденниках ребецн Хани, матері Ребе, і там вона пише, що це було «щось інше, незвичайне. Подія великого піднесення».
Ця урочистість була першою сімейною урочистістю Ребе після того, як його батька було призначено рабином міста, і хоча спочатку довкола його призначення були розбіжності, після семи років твердого керування рабинатом довкола нього об'єдналася більшість мешканців міста, і це стало для них нагодою висловити повагу до рабина міста.
Урочистість відбувалася в приватному будинку р. Леві-Іцхака, причому чоловіки святкували у великій залі, а жінки — в їдальні. Будинок був повен чоловіків і жінок, які прийшли привітати винуватця урочистості і взяти участь у святі, і весь день Шабату люди входили й виходили, і була велика тіснява.
У полуденні години батько Ребе попросив його про щось так, щоб не чули всі присутні, і Ребе спочатку відмовився пообіцяти. Це викликало великий сум, і сам Ребе, і його батько заплакали, а за ними й інші учасники трапези. Лише з настанням сутінків Ребе погодився пообіцяти батькові те, про що той просив, і всі пустилися в хасидський танець у великій радості[35].
Того ж Шабату, коли святкували бар-міцву, Ребе Рашаб виголосив глибокий хасидський маамар як частину «Гемшеху 5672», у якому почав із великою глибиною роз'яснювати теми і поняття, пов'язані з розкриттям Б-жественного світла, яке буде за прийдешньої Геули, що становить віху в роз'ясненнях гемшеху. Після прийняття Ребе проводу хасиди побачили в цьому натяк, що пов'язує маамар із тим фактом, що того ж Шабату святкувалася бар-міцва Ребе. Крім того, в тому ж маамарі Ребе Рашаб згадав і роз'яснив вислів мудреців «Ана насів малка», який сам Ребе докладно роз'яснив у маамарі «Ба-йом аштей асар», виголошеному в свій день народження, 11 нісана 5731 (6 квітня 1971).
Бар-міцва для репатріантів
З 5752 року (1991/1992)[36] проєкт абсорбції «Мерказ Гутнік» при Колель Хабад у Святій Землі організовує традиційну урочистість для синів героїв, під час якої сотням хлопчиків бар-міцви безкоштовно роздають пари тфілін.
Хлопчики впродовж року беруть участь у розвивальних гуртках і програмах вивчення юдаїзму як підготовці до бар-міцви, у співпраці зі шлухім Ребе по всій країні.
Багато років урочистість проводилася публічно на площі біля Західної стіни за участі рабинів і громадських діячів, а останніми роками урочистість проводиться як закритий захід у розкішній залі за участі політичної верхівки і головних рабинів Хабаду у Святій Землі.
Бар-міцва для сиріт
Основна стаття – Бар-міцва для сиріт ЦАХАЛу
Після Шестиденної війни Ребе вказав заснувати особливий відділ у «Цеірей Агудат Хабад», який організовуватиме зібрання, літні табори і програми для вдів і сиріт полеглих солдатів ЦАХАЛу, загиблих у різних війнах, захищаючи Святу Землю..
Керівництво взяла на себе Шифра Голомбович (Морозов)[37].
Серед організованих нею програм були церемонії бар- і бат-міцви для родин сиріт, причому кожен з учасників урочистості отримував у подарунок пару тфілін[38]. У цих урочистостях брали участь керівники держави і високопосадові політики.
Сам Ребе публічно висловився про ці події на фарбрейнгені[39].
Див. також
Додаткова література
- «Шаарей бар-міцва» — «Гейхал Менахем», Бней-Брак.
- «Бен 13 ле-міцвот» — автор рав Яаков Гурвіц, видання «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі.
- Книга «Міхтавей пеер» — листи Ребе на теми бар-міцви в дослідницькому виданні, до столітньої річниці святкування бар-міцви Ребе, видання інституту «Анохі».
- «Минуло кілька годин, поки він дав позитивну відповідь», у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад» 1960, с. 32[40]
Зовнішні посилання
- Побажання до бар-міцви
Ребе дає побажання хлопчикам бар-міцви під час роздавання доларів, у відеожурналі jem.
- Зміни в тексті благословення Ребе хлопчикам бар-міцви — на сайті
21 тевета 5778 (8 січня 2018). - Рукописи Ребе у зв'язку з бар-міцвою.
- «Леках тов» — звичаї Хабаду для бар-міцви із «Сефер га-мінгагім», з розшифруваннями (тшура, кислев 5779 (листопад–грудень 2018)).
- Бар-міцва для дітей-сиріт, історична галерея з архіву пані Розенберг
відеоролик - Загальний єхідут для хлопчиків бар-міцви

| Бар-міцва | ||
|---|---|---|
| Поняття | Прийняття ярма заповідей • Накладання тфілін • «Іта бе-Мідраш Тегілім» • Бар-міцва для репатріантів • Бар-міцва для сиріт • День народження • Бат-міцва | |
| Книги | «Шаарей бар-міцва» • «Бен 13 ле-міцвот» • «Шевах якар» | |
| У наших Ребе, провідників поколінь | Бар-міцва Алтер Ребе • Бар-міцва Мітлер Ребе • Бар-міцва Ребе Раяца • Бар-міцва Ребе | |
| Події та обряди життєвого циклу в єврейській традиції | ||
|---|---|---|
| Дитинство і юність | Шолом захар · Вахнахт (ніч перед обрізанням) · Бріт-міла · Підйон га-бен · День народження · Перша стрижка (опшереніш) · Вступ до хедеру · Накладання тфілін · Бар-міцва / Бат-міцва | |
| Період весілля | Шідух · Ворт (легаїм) · Ойфруфеніш (Шабат нареченого) · Кабалат панім · Хупа · Кідушин · Шева брахот · Шлюб · Хедер їхуд | |
| Загальне | Новосілля (ханукат га-баїт) · Похорон · Шива (жалоба) · Ярцайт (день пам'яті) | |
Примітки
- ^ Див. докладно слова Ребе на цю тему в сіхі 19 тамуза 5728 (15 липня 1968), у 75-ту річницю завершення семи днів бенкету з нагоди бар-міцви Попереднього Ребе.
- ^ Із «Торат Менахем» 5716, ч. 2, сіха другого дня свята Шавуот 5716 (17 травня 1956).
- ^ Тегілім 2, 7.
- ^ Ч. 2, 98а, на початку. Див. «Ор га-хама», коментар рава Хаїма Віталя там само. Записи Цемах Цедека в його коментарі «Ягель ор» на цей вірш, с. 11.
- ^ Тегілім 109, 4.
- ^ «Орах хаїм» — кінець «Магадура батра».
- ^ «Заха ятір» («Зогар», ч. 2, 94б.)
- ^ У виданні в «Бітаон Хабад»: продовжується також 18. І в примітці: див. «Ор га-хама» до «Зогару» там само.
- ^ Берешит (10, 3) на вірш (1, 24) «Хай видасть земля душу живу». Там само 15, 4.
- ^ Див., наприклад, додаток до кунтресу «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш», недільна глава «Емор» 5779.
- ^ «Шулхан Менахем», частина 1, «Орах хаїм», розділ 36, с. 105. «Ігрот кодеш», том 17, с. 61. Щомісячник «Га-Маор», випуск 84, тамуз 5718 (червень–липень 1958), с. 9. Лист від 26 нісана 5719 (4 травня 1959). «Ігрот кодеш», том 14, с. 463. «Ігрот кодеш», том 16, с. 305. Докладніше: тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1880, с. 60, рав Еліягу-Йоханан Гурарі — Час накладання тфілін перед бар-міцвою.
- ^ «Ігрот кодеш», том 17, с. 87.
- ^ Про причину цього див. Благословення «Шегехеяну» вперше, коли накладають тфілін, у збірнику «Гаарот га-тмімім ве-анаш» малої єшиви «Томхей Тмімім» Бейт-Шемеш, 11 нісана 5782 (12 квітня 2022), с. 287.
- ^ Згідно з «Ігрот кодеш», том 23, с. 89; «Лікутей сіхот», том 21, с. 357, а також згідно з розрахунком від початку накладання тфілін Ребе Раяцом 11 іяра, через свято Шавуот, що випало між початком накладання тфілін і бар-міцвою («Лікутей дібурім», том 1, с. 214).
- ^ «Гітваадуйот» 5749, частина 4, с. 142, примітка 114.
- ^ Докладніше див. у рубриці «Миті в Любавичах», тижневик «Бейт Мошіах» 1267, сторінка 38.
- ^ Див. «Шаарей Ефраїм», брама 2, пункт 1.
- ^ Див. докладно в «Сефер га-толдот» Хабад — Мітлер Ребе, с. 33 і далі.
- ^ С. 74.
- ^ І, можливо, тому, що на святковій молитві під час відкриття арон кодеш для читання Тори кажуть «А я — молитва моя .. час благовоління», подібно до відкриття арон кодеш на Мінсі Шабату.
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 74.
- ^ «Лікутей дібурім», т. 2. С. 506-254, 264-268. Надруковано в «Сефер га-толдот» Мітлер Ребе, с. 33–35. Див. там докладно.
- ^ Обговорювали питання про те, що «чоловік» — це той, кому 13 років і один день, а в день бар-міцви йому лише 13 років; також розмовляли про принцип «частина дня — як увесь день».
- ^ Тегілім 69, 14
- ^ «Сефер га-мінгагім — Хабад», с. 75.
- ^ Коли бар-міцва припадає на п'ятницю, дехто має звичай влаштовувати фарбрейнген напередодні ввечері.
- ^ Як відреагував Ребе на американську бар-міцву?
- ^ Ці титули були записані до пінкасу «Хевра кадиша» на пам'ять поколінням.
- ^ «Сефер га-толдот — Алтер Ребе», частина 1
- ^ Розлогий і всеосяжний опис бар-міцви Мітлера Ребе передав Ребе Раяц 25 швата 5696 року (18 лютого 1936), під час трапези бар-міцви свого онука, Б. Г. Сіху надруковано в «Лікутей дібурім», частина 2, 224, 2 і далі, розлого
- ^ Ліозненські постанови 5543 року (1782/1783), надруковані в «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, частина 1, с. 53.
- ^ «Сефер га-маамарім» 5711, с. 171-173.
- ^ «Лікутей дібурім», частина 1, с. 208.
- ^ Щоденник діда, рабі Баруха-Шалома Шнеєрсона, «Решимат іньяним ве-сіпурим», сторінка 110. І це попри те, що вже в 5663 році (1902/1903) Ребе Рашаб звелів своєму синові Ребе Раяцу, який був виконавчим директором «Томхей Тмімім», настановляти учнів починати накладати тфілін за два місяці до бар-міцви — «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 7, сторінка 24.
- ^ Свідчення ребецн р. Нісанові Гордону, «Ді ідіше гейм», кислев 5724 (листопад–грудень 1963), сторінка 5. Спогади ребецн Хани, випуск 33, сторінка 14.
- ^ Коли народився проєкт, як відреагував Ребе на пропозицію змінити дату урочистості і як знаходять хлопчиків і дівчаток? — огляд традиційної урочистості
3 хешвана 5777 (4 листопада 2016).
- ^ яка сама теж була вдовою після того, як її чоловік р. Аврагам-Давид Морозов загинув на війні
- ^ У перші роки вона купувала пари тфілін на гроші компенсації, отриманої за загибель її чоловіка в боях.
- ^ Розрада після руйнування
- ^ Відгук на рубрику було опубліковано в рубриці «Читачі пишуть», випуск 1962, с. 18.