Перейти до вмісту

Шклов

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно оновити.
Можливо, інформація на цій сторінці застаріла; запрошуємо вас допомогти й оновити статтю. Якщо, на вашу думку, стаття не потребує оновлення, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно оновити.
Можливо, інформація на цій сторінці застаріла; запрошуємо вас допомогти й оновити статтю. Якщо, на вашу думку, стаття не потребує оновлення, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Шклов (їдишем: שקלאָוו, російською: Шклов) — невелике місто в Могильовській області Білорусі[1], у якому сьогодні близько 17 000 жителів. Місто розташоване на кордоні Росії і Польщі, через що воно опинялося на лінії фронту багатьох битв, причому найбільше страждали єврейські мешканці міста.

Історія міста

Приблизно в 5416 році (1655/1656) місто зруйнували козаки; у 5469 році (1708/1709) його зруйнували й пограбували шведи; у 5573 році (1812/1813) армія Наполеона вдерлася до міста й пограбувала його.

Шклов був одним із головних центрів єврейства Східної Європи. У ньому відчувався значний вплив Віленського Гаона, і деякі з його найкращих учнів були уродженцями міста. Коли почалися переслідування та хереми проти хасидського руху, рабини міста і знавці Тори в ньому випустили безліч відозв проти хасидів.

У минулому більшість жителів міста були євреями, і в 5665 році (1904/1905) кількість євреїв сягнула близько 12 000 (88% усіх жителів міста). У містечку вирувало єврейське громадське життя і йшла жвава торгівля.

Під час Другої світової війни нацисти захопили Шклов і вбили майже всіх євреїв, які жили там на той час.

Відвідини Шклова Алтер Ребе

Алтер Ребе кілька разів відвідував місто.

Перший відомий раз був, коли рав Магід послав Алтер Ребе разом із р. Менахемом-Мендлом з Городка виголосити проповідь у синагозі «Трьохсот гаонів»[2] — у міснагдім.

Алтер Ребе і Городокер прийшли до синагоги як гаони, що прибули з далекої країни й бажають виголосити вчений «пілпуль» перед гаонами. Чутка про проповідь поширилася містечком, і всі гаони Шклова прийшли до синагоги.

Городокер став на біму й запитав присутніх, чи хочуть вони, щоб він поставив запитання, а вони відповіли, чи ж вони хочуть поставити запитання, а він відповість. Гаони вирішили, що «велика сила того, хто відповідає», і тому він поставить запитання, а вони відповідатимуть. Городокер навів вислів мудреців у «Піркей авот», що «той, хто вивчає Тору лішма, удостоюється того, що йому розкривають таємниці Тори», і запитав: «Якщо ви вивчаєте Тору лішма, де ж таємниці Тори, які вам розкрили?».

Після закінчення він вийшов разом з Алтер Ребе із синагоги, і вони пішли до дому одного з хасидів. Після тієї проповіді до вчення хасидуту наблизився один із великих міснагдім — рав-праведник р. Хайкл з Амдура.

Шкловський диспут

Перший диспут

Після невдачі у Вільні рабі Менахем-Мендл відправив Алтер Ребе разом з рабі Аврагамом з Каліська до Шклова, щоб вести там диспут із великими міснагдім.

Спершу міснагдім погодилися вийти на диспут і прийняти вчення хасидуту, якщо будуть переможені в диспуті. Коли диспут почався і міснагдім побачили, що програють, вони схопили Алтер Ребе і рабі Аврагама з Каліська і замкнули їх у підвалі[3]. Дивом їм вдалося вибратися звідти, і вони втекли до заїзду, де виявили, що господар заїзду належить до великих міснагдім; тоді вони продовжили втечу до іншого заїзду, а потім повернулися до Городка.

Другий диспут

Між 5538 (1777/1778) і 5540 роками (1779/1780)[4] Алтер Ребе провів у Шклові диспут з міснагдім і, перемігши їх у диспуті в навчанні, сказав їм: коли знають речі, що в Торі, такими, якими вони є нагорі, у вищих світах, то само собою знають і тлумачення цих речей унизу, такими, якими вони є в цьому світі.

Унаслідок цього диспуту близько десяти обдарованих юнаків наблизилися до вчення хасидуту і стали хасидами Хабаду (серед них р. Пінхас Рейзес, син рабина міста), що викликало гнів міснагдім, і внаслідок цього диспуту відбувся ще один диспут — у Мінську.

Після арешту

Ще один раз був, коли Алтер Ребе, звільнившись із першого арешту, помилково ввійшов до дому того міснагеда, який звів на нього неправдивий наклеп. Коли Алтер Ребе сидів у його домі, міснагед обсипав його жорстокими прокльонами, а після закінчення цієї події, коли той вийшов звідти, міснагед почав розмірковувати про образ Алтер Ребе. Споглядання його образу привело до перевороту в його ставленні, що стало причиною його зусиль для звільнення Алтер Ребе з другого арешту. За свої зусилля він поставив умову, щоб Алтер Ребе відвідав трьох із великих міснагдім; одним із них був р. Єгошуа Цейтлін у Шклові.

Хасидська громада

Хоча містечко вважалося одним з оплотів міснагдім, у ньому було хасидське громадське життя, що приваблювало до себе й деяких із великих міснагдім міста. Окрім хасидів Хабаду, у містечку були й інші хасиди.

За часів Алтер Ребе машпіа громади був рав Ефраїм-Сімха з Бешенковичів.

Від кінця періоду Ребе Цемах Цедека рабином хасидської громади був рав Хаїм, син р. Шабтая Дон-Яхьї (народився в 5600 році (1839/1840) і помер у 5673 році (1912/1913))[5].

У 5662 році (1901/1902) він обійняв посаду рабина в Дриссі, а його син, рав гаон рав Єгуда-Лейб, був призначений на місце батька рабином хасидської громади в Шклові до 5671 року (1910/1911), коли він перейшов на рабинську посаду в місто Вітка.

Останнім рабином, який служив у містечку, був рав Мордехай Файнштейн; за його часів[6] діячі Євсекції викорінили в містечку будь-яку єврейську ознаку.

Відомі особистості з містечка

Хасиди:

Міснагдім:

Постаті хасидської громади

Хасидські книги, надруковані в Шклові

У місті Шклові діяли єврейські друкарні, у яких було надруковано багато книг з Тори та книг хасидуту. З книг провідників Хабаду, надрукованих там:

Примітки

  1. ^ Держава, що перебувала під владою Росії, а після розпаду Радянського Союзу здобула незалежність
  2. ^ Синагогу названо так на честь 300 (ש', за гематрією) гаонів, які в ній молилися. Крім цих гаонів, нікому не дозволялося входити до синагоги
  3. ^ З листа Алтер Ребе громаді анаш у Вільні
  4. ^ Згідно з «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца 5696, с. 84. А в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 14, с. 164, зазначено, що це було між 5546 (1785/1786) і 5549 роками (1788/1789), і, можливо, це були два різні диспути.
  5. ^ Про нього див. «Огалей Шем», випуск 4, с. 17.
  6. ^ Близько 5690 року (1929/1930).
Містечка в Білорусі

Брестська область — Брест · Пінськ · Городище • Гомельська область — Мозир · Жлобин · Паричі · Рогачов · Річиця • Гродненська область — Гродно · Ліда · Слонім · Сморгонь • Вітебська область — Улла · Орша · Бешенковичі · Глибоке · Дубровно · Добромисль · Дісна · Дішке · Друя · Городок · Толочин · Яновичі · Лепель · Сенно · Сураж · Смольяни · Полоцьк · Чашники · Колишки · Кублічі · Копись • Могильовська область — Бобруйськ · Бихов · Дрибин · Ляди · Ліозно · Климовичі · Шклов • Мінська область — Борисов · Докшиці · Воложин · Мінськ · Слуцьк · Плещениці · Клецьк · Куренець · Щедрин

Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏

Шклов згадується ще в 141 статті Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці