Перейти до вмісту

Шалом Мізрахі-Шарабі

Матеріал з Хабадпедії
Шалом Мізрахі Шарабі
Видатний каббаліст і голова єшиви каббалістів «Бейт-Ель» в Єрусалимі
Основна інформація
Дата народження5483
Дата смерті10 швата 5537 (18 січня 1777)
Місце похованняЄрусалим
Місце проживанняЄрусалим
Рід діяльностікаббаліст
Посадаголова єшиви каббалістів «Бейт-Ель» в Єрусалимі
УчніРабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай, Йом-Тов Альгазі, Хаїм де ла Роза, Аврагам-Гершон Ашкеназі, та інші
Сім'я
БатькоІцхак
ДружинаХана
ДітиХізкіягу-Іцхак Мізрахі Шарабі, Рівка

Рабі Шалом Мізрахі Шарабі[1](Рашаш, якого називають також «Ор га-Шемеш»[2], а також «Буцина кадиша»[3]; 5483[4] — 10 швата 5537 (18 січня 1777)[5]) — видатний каббаліст і голова єшиви каббалістів «Бейт-Ель» в Єрусалимі, автор багатьох каббалістичних книг[6].

Біографія

Народився в родині рабі Іцхака в Шарабі[7] в Ємені в шостий день тижня[8]. Імовірно, навчався в мудреців Сани. Замолоду піднявся до Ерец-Ісраель, здолавши довгий шлях через Індію, Ірак і Сирію, аж поки не прибув до Єрусалима[9].

Спершу працював шамашем синагоги в єшиві каббалістів «Бейт-Ель» у голови єшиви рабі Гдальї Хаюна; там розкрилися його мудрість і знання Тори. Після відходу з життя рабі Гдальї в 5510 році (1749/1750) був призначений головою єшиви.

Рашаш стояв на чолі товариства уславлених рабинів, що називалося «Хеврат агават шалом»[10], і серед його учнів були Хіда[11], рав Йом-Тов Альгазі[12], рабі Хаїм де ла Роза[13] і р. Аврагам-Гершон Ашкеназі[14]. Ці учні були майже ровесниками Рашаша, але вважали Рашаша своїм учителем.

У 5556 році (1795/1796) рабі Хізкіягу-Іцхак Шарабі, син Рашаша, вирушив посланцем Хеврона до міст Магрибу й віз із собою «Порядок молитов згідно з каванот, за рукописом його батька». Відтоді сидур Рашаша поширився в громадах Північної Африки[15]. Також і інші громади світу зверталися до Рашаша з питаннями[16].

Наші Ребе і сидур Рашаша

Ребе Раяц просив рава Яакова-Йосефа Слоніма купити для нього рукописний сидур Рашаша[17].

Коли найстаріший з каббалістів рав Іцхак Кадурі надрукував учення Рашаша і сидур Рашаша, Ребе попросив його надіслати йому сидур і «Шаар га-каванот», і той справді надіслав. Коли рав Кадурі приїхав до Нью-Йорка, у 770, і зустрівся з Ребе, Ребе благословив його за надіслані книжки й сказав йому: «Хай поширяться джерела твої назовні»[18][19].

Ребе відрядив посланця до рава Бнаягу Шмуелі й отримав від нього сидур Рашаша, надрукований за рукописом; Ребе також надіслав раву Шмуелі листа з подякою і благословенням за це[20].

З його книг

Рашаш уклав кілька каббалістичних книг, з яких у хасидуті кілька разів наводяться цитати:

  • «Перуш ве-гагаот га-Шемеш» — на писання Арі
  • Сидур Рашаш
  • «Реховот га-Нагар»
  • Пасхальна Гагада «Беер Іцхак»
  • «Емет ве-шалом»
  • «Нагар шалом» (згадується в маамарім Ребе Рашаба [21] і в його примітках до сидура «Тора ор» [22], а також у маамарім і сіхот Ребе [23] і в його святих листах [24] у кількох місцях).
  • «Хасдей Давид»
  • Та інші писання

Родина

Одружився з Ханою[25].

  • Його син — рав Хізкіягу-Іцхак Мізрахі Шарабі (цей його син, а також його онук, рав Рафаель-Аврагам-Шалом Мізрахі Шарабі, теж очолювали єшиву каббалістів).
  • Його дочка Рівка.

Текст його надгробка

Похований в Єрусалимі на Оливковій горі.[26] На його надгробку написано так: Кеврат ерец[27] — чоловік Б-жий, святий він,[28] старанний у Торі, рав-хасид, Б-жественний каббаліст, Буцина кадиша[29], наш учитель рав рабі Шалом Мізрахі, відомий як Шарабі, хай буде пам'ять його для життя у світі прийдешньому; спочила душа його в десятий день місяця шват року «менухато кавод»[30] за повним літочисленням[31]

Додаткова література

  • Цві (Машкович) Мошкович, «Хаєй га-Рашаш», [32].
  • «Га-Рашаш га-кадош» каббаліста рава Авнера Афгіна, оповідь про життя й діяння рабі Шалома Шарабі, [33].

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Його підпис: Шалом Мізрахі, відомий як Шарабі
  2. ^ Його називають також «Га-Сар Шалом», або «Га-Рашаш га-кадош»
  3. ^ Згідно з текстом його надгробка
  4. ^ Або 5480.
  5. ^ Або 5542. Різні думки щодо дат народження й відходу з життя, а також місця народження, згадуються в «Міфааль га-бібліографія га-івріт».
  6. ^ Найвідоміша з яких — сидур Рашаша
  7. ^ Ім'я його матері невідоме
  8. ^ Наводиться в його життєписі
  9. ^ Як засвідчив «Бен Іш Хай» у своїй книзі «Бенаягу» на трактат «Псахім»
  10. ^ Існує фотокопія акта гіткашрут
  11. ^ Хіда у своїх книгах називає свого вчителя такими епітетами, як «диво покоління», «дивовижний каббаліст».
  12. ^ Якого називають Магаріт Альгазі
  13. ^ Автор книги «Торат хахам»
  14. ^ Дехто каже, що це шурин Бааль-Шем-Това, рабі Аврагам-Гершон з Кут.
  15. ^ «Толдот хахмей Єрушалаїм», 3, с. 206, з кунтреса «Хелкат мехокек»; «Шлухей Ерец-Ісраель», с. 155. 660.
  16. ^ Наприклад: рабини громади Тунісу, яким важко давалися питання Каббали, і Рашаш відповів на їхні питання. Згідно з книгою «Га-Рашаш га-кадош» рава Авнера Афгіна.
  17. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 1, с. 13 на сайті HebrewBooks.
  18. ^ Це було зафіксовано на відеозаписі
  19. ^ Див. також «Торат Менахем», частина 30, с. 326, у записі розмови Ребе з Адмором із «Толдот Агарон»: «Адмор із «Толдот Агарон» шліта: Хто ж той, хто може досягти таких щаблів, що стосуються каванот Арізаля?! Любавицький Ребе (шліта): Якщо так — для кого ж було надруковано сидур Шли і сидур Рашаша?! Звісно ж, не для тих обраних одиниць, у яких був „ктав“; веління надрукувати було заради „всього світу“». І див. примітку Ребе в доповненнях до додатка до «Лікутей мінгагім» [наприкінці «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ «Орах хаїм» (у старому виданні), частина 3-4, с. [1452] 146]: «Звернув мою увагу рав-хасид і т. д. Рамаз, хай живе він, га-Леві Гринглас, що в сидурі р. Ш. Шарабі каванот потрясань — при першому „Году“». У додатку до «Лікутей мінгагім» («Сефер га-маамарім 5704», с. 61, примітка 9) Ребе вказує: «І так випливає із сидура р. Ш. Шарабі».
  20. ^ Рав Єгуда Коген, рав Меїр Альяні, рав Гілель-Менахем Гез, інтерв'ю з равом Бнаягу Шмуелі, «Олу ве-ітканашу ле-гілула де-рабі Шимон», «Кі каров», випуск 167, с. 8.
  21. ^ «Гемшех 5672», частина 1, с. 335.
  22. ^ Примітки до сидура «Тора ор» і «Шаарей тфіла» — 5647-9, надруковані в сидурі «Тора ор» і в респонсах «Торат шалом», «Орах хаїм», розділ 4.
  23. ^ Наприклад: «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 4, с. 193, примітка 13. «Лікутей сіхот», частина 3, с. 956, примітка 13. «Лікутей сіхот», частина 16, с. 484, примітка 21.
  24. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, с. 258. Частина 7, с. 74. Частина 22, с. 59.
  25. ^ Дехто каже, що вона була дочкою рава Гдальї Хаюна, голови єшиви «Бейт-Ель»
  26. ^ Поблизу гробниці пророка Захарії
  27. ^ Мелица за Берешит 48:7: «ще на відстані кеврат ерец»
  28. ^ За зразком сказаного в Мелахім II, 4:9
  29. ^ Зогар, частина 3, аркуш 296, сторінка 2
  30. ^ За зразком вірша з Єшаягу 11:10: «і спочинок його буде славою»
  31. ^ У календарі «Давар бе-іто» рава Мордехая Генута (рубрика йорцайтів на 10 швата) написано: обіцяв, що молитва на його могилі не повернеться марно.
  32. ^ Єрусалим, 5729
  33. ^ Рош-га-Аїн, 5748
Шалом Мізрахі Шарабі згадується ще в 10 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432854200

Повідомити про помилку на цій сторінці