Перейти до вмісту

Рав Шріра Гаон

Матеріал з Хабадпедії
Рав Шріра Гаон
Основна інформація
Відомий якГолова єшиви Пумбедіти
Місце діяльностіПумбедіта
Рід діяльностігаон
Посадаголова єшиви Пумбедіти, голова рабинського суду
Сім'я
Батькорав Хананья
Дітирав Гай Гаон

Рав Шріра Гаон (4666, (906) — 4766, (1006)) був головою єшиви Пумбедіти й помер у віці близько ста років. Рав Шріра Гаон бар Ханіна, який був нащадком династії голів діаспори, що походить від царя Давида, був призначений головою єшиви в Пумбедіті 4728 (968) року і змінив на цій посаді рава Нехемью Гаона бар рав Коген-Цедека.

Його попередню посаду голови рабинського суду обійняв його син, рав Гай Гаон, який згодом, ще за його життя, успадкував від нього посаду голови єшиви, але допомагав йому в керуванні єшивою й до того.

Родовід

Родина рава Шріри була родиною голів діаспори у Вавилонії, але його предки перейшли до єшиви й відмовилися від верховенства. З цієї родини вийшли кілька гаонів, голів рабинських судів, «рашей кала», писарів і носіїв інших посад в єшиві. Його батько рав Хананья і дід рав Єгуда також були гаонами в єшиві Пумбедіти.

У своєму посланні рав Шріра зазначає своє походження від дому царя Давида, а також від амори Раби бар Авуа, учня Рава.

«Ігерет рав Шріра Гаон»

Його знамените послання — «Ігерет рав Шріра Гаон» («Ігерет Рашаг») — було написане близько 4747 (987) року мудрецям Кайруана на чолі з рабі Яаковом бен Нісімом у відповідь на шість запитань, які поставили раву Шрірі про ланцюг передачі Тори від часів танаїв і до його днів.

У посланні рав Шріра викладає часи життя танаїв, амораїв, рабанан савораї і гаонів, які жили до нього. Принагідно він датує часи редагування літератури мудреців (Мішни, барайт і Талмудів) і описує також спосіб їх редагування.

Послання є центральним, а в багатьох подробицях єдиним джерелом відомостей про періоди, яким воно присвячене, та про їх датування.

Цей твір — найраніший, найдостовірніший і найточніший твір, що описує хронологічні подробиці епохи мудреців.

Рішонім спиралися на датування Рашага в багатьох місцях.

Послання було вперше надруковане 5326 року в місті Костандіна (нинішній Стамбул) у Туреччині лікарем рабі Шмуелем, сином р. Моше Шулама, у складі видання «Сефер га-йохасін», яке він надрукував за допомогою жінки-благодійниці на ім'я Естер.

Ставлення Ребе до послання

Ребе мав звичай наводити з послання джерела з різних питань[1].

Коли р. Іцхак-Айзік Вагнер запитав Ребе в листі про час написання Мішни, Ребе відповів йому: «Думка Раші („Ерувін“, 62б) і кількох наших учителів, благословенної пам'яті, що навіть за днів амори Абає „не було в їхні дні записаного галахічного тексту, навіть однієї літери, крім „Мегілат тааніт““; і підхід Рамбама (у його передмові до книги „Яд га-хазака“), що „наш святий рабейну уклав з усього книгу Мішни тощо, і вона стала явною в усьому Ізраїлі, і записали її всю“. І зрозуміло, що не слід вставляти голову між великими горами, хоча на перший погляд було б місце сказати, що Рамбам, який бачив писання гаонів, — його думка міститься в посланні рабейну Шріри Гаона, і, можливо, Раші не бачив цього послання (адже він перебував на великій відстані від Вавилонії тощо, на відміну від Рамбама) і тому написав, як сказано вище, — на відміну від того, що було б, якби це послання потрапило йому до рук».[2].

У сіхі 10 швата 5715 (2 лютого 1955) і в кількох своїх листах Ребе наводив Тосефту в «Едуйот», яка каже: «У кого є учні, а в його учнів — учні, того називають „рабі“; прославилися його учні — називають його „рабан“; прославилися і ті, й інші — називають його на ім'я». Ребе зазначає, що це формулювання — згідно з версією, наведеною в «Ігерет рав Шріра Гаон».

Кінець життя

Після 30 років гаонату як голова єшиви Пумбедіти він залишив свою посаду 4758 року, коли йому було близько ста років, і призначив свого сина рава Гая Гаона своїм наступником.

Євреї донесли на нього і на його сина халіфові аль-Кадіру про підтримання зв'язків із жителями ворожих країн, які воювали проти халіфату, — таких як країни Північної Африки, Персія, Іспанія і візантійці. До єшиви Пумбедіти приймали багатьох учнів із цих країн, і між равом Шрірою та його сином і жителями цих країн точилося листування та обмін респонсами. Тому їх легко було звинуватити в політичній змові. Халіф наказав ув'язнити їх і конфіскувати їхнє майно. Зрештою рав Гай був виправданий, але рава Шріру визнали винним, і він і далі сидів у в'язниці, а його майно було конфісковане. Це підірвало здоров'я рава Шріри, він захворів і помер через 8 років.

Можливо, це причина, з якої рав Шріра залишив керівництво єшивою і призначив на своє місце сина. Але можливо, що це було до доносу і рав Шріра залишив свою посаду через старість.

Інші твори, крім послання

Друге послання

На додаток до першого послання він написав ще одне послання, яке надіслав раву Нісіму бен Яакову, і в ньому роз'яснив титули, прийняті в Талмуді, та імена частини амораїв.

Респонси Рашага

До рава Шріри надходило безліч запитань з єврейського розсіяння, з країн Заходу і навіть зі Сходу (Індія), які стосувалися переважно галахічних тем, а також тем агади, віри і Каббали. Рав Шріра намагався відповісти кожному, хто питав, і безліч послань було надіслано від його імені. У своїх посланнях, крім галахічних відповідей, рав Шріра вплітав тлумачення віршів і талмудичних сугій.

Коментарі

Він уклав різні коментарі — як до Писання, так і до Талмуду, і, хоча самі коментарі втрачені, є цитати з них і згадки про них в інших творах (наприклад, у Радака).

Нащадки

Сином рабі Шріри Гаона був рав Гай Гаон, який уклав разом із ним безліч галахічних респонсів.

Магараль з Праги був з його нащадків, а оскільки це так, провідники Хабаду та їхня родина — нащадки рава Шріри.

Див. також

Зовнішні посилання

Його праці

Примітки

  1. ^ Приклади: «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе (шліта), лист 2083, лист 2689, лист 4483 і лист 4544
  2. ^ «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе (шліта), лист 9430
Рав Шріра Гаон згадується ще в 16 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8540246000

Повідомити про помилку на цій сторінці