Перейти до вмісту

Іцхак-Айзик Герцог

Матеріал з Хабадпедії
Іцхак-Айзік Герцог
Основна інформація
Дата народження28 кислева 5649 (2 грудня 1888)
КраїнаПольща, Англія, Франція, Ірландія, Земля Ізраїлю
Місце проживанняЛомжа, Лідс, Париж, Ірландія, Земля Ізраїлю
Рід діяльностірабин, громадський діяч
ОсвітаСорбоннський університет, Лондонський університет (доктор літератури)
Посадаголовний рабин Ірландії (до 5696), головний ашкеназький рабин Землі Ізраїлю (5697–5719), голова «Ваад га-єшивот»
Сім'я
БатькоЙоель-Лейб
МатиМір'ям Герцог
ДружинаСара, дочка рава Шмуеля-Іцхака Гільмана
ДітиХаїм Герцог, Яаков Герцог

Рав Іцхак-Айзик га-Леві Герцог (28 кислева 5649 (2 грудня 1888) — 19 тамуза 5719 (25 липня 1959)) — головний ашкеназький рабин Землі Ізраїлю від Головного рабинату.

Біографія

Ашер Кадош розповідає раву Герцогу про теракт у ремісничій школі в Кфар-Хабаді після убивства, що сталося в школі (іяр 5716 (квітень–травень 1956))

Народився 28 кислева 5649 року (2 грудня 1888) у місті Ломжа в Польщі, неподалік від кордону з Росією, у батька, рава Йоеля-Лейба, і матері, пані Мір'ям Герцог.

Коли йому було вісім років, у 5657 році (1896/1897), його батькові запропонували обійняти посаду рабина міста Лідс, і родина переїхала жити до Англії. А потім, коли його батькові запропонували посаду рабина в Парижі, у Франції, він переїхав туди разом з родиною.

У 5668 році (1907/1908) отримав рабинське посвячення від р. Йосефа Шлупера, р. Меїра-Сімхи з Двінська і рава Яакова-Давида Віловського[1], здобув загальну освіту в Сорбоннському університеті в Парижі, а в 5674 році (1913/1914) отримав ступінь доктора літератури в Лондонському університеті.

Ще до свого весілля, у 5675 році (1914/1915), був призначений рабином у різних містечках Ірландії, а після того як побув рабином у різних містечках, був призначений головним рабином Ірландії і обіймав цю посаду до 5696 року (1935/1936).

У 5677 році (1916/1917) одружився із Сарою, дочкою рава Шмуеля-Іцхака Гільмана, члена рабинського суду в Лондоні.

Після відходу з життя батька, у 5695 році (1934/1935), переніс його останки до Землі Ізраїлю і пробув у ній півтора місяця. Під час перебування в Країні зустрівся з равом Аврагамом-Іцхаком Куком, і внаслідок його умовлянь у 5697 році (1936/1937) здійснив алію до Землі Ізраїлю і був обраний 17 кислева 5697 року (1 грудня 1936) головним рабином Землі Ізраїлю як наступник рава Кука, за рекомендацією рава Іссера-Залмана Мельцера і Хазон Іша[2].

У 5715 році (1954/1955) відбулися чергові вибори на посаду головного рабина Ізраїлю, і рава Герцога було обрано ще раз[3].

Обіймав посаду головного ашкеназького рабина Землі Ізраїлю до свого відходу з життя 19 тамуза 5719 року (25 липня 1959).

Громадська діяльність

«Ваад га-єшивот»

У 5700 році (1939/1940) створив парасолькову організацію, яка мала об'єднати всі вищі єшиви в Землі Ізраїлю, і був обраний її головою.

Порятунок євреїв

Після початку Другої світової війни здійснив поїздку з метою переконання до США і чинив громадський тиск на лідерів, щоб вони посилили зусилля із запобігання діям нацистів і зупинення машини знищення.

Попри застереження наближених, повернувся до Землі Ізраїлю ще до закінчення війни, щоб довести, що Земля Ізраїлю — найбезпечніше місце.

Після закінчення війни, у 5706 році (1945/1946), здійснив ще одну рятувальну поїздку, під час якої переконував євреїв здійснювати алію до Землі Ізраїлю і зустрічався з державними діячами та впливовими особами, щоб визволити з монастирів дітей, захованих там у роки Голокосту. Побачивши, що його прохання не виконують, він почав ходити від монастиря до монастиря, щоб урятувати якомога більше єврейських дітей[4].

Особисті зусилля рава Герцога увінчалися успіхом, і у своїх мандрах йому вдалося врятувати понад тисячу дітей, захованих у монастирях і притулках.

У продовження поїздки, на зворотному шляху до Ізраїлю, рав Герцог прибув до Франції, де зустрівся з президентом Франції і зумів отримати дозвіл на в'їзд до Франції п'яти тисяч євреїв.

Інститут «Яд га-Рав Герцог»

У 5702 році (1941/1942) створив заклади «Талмудична енциклопедія» та «Ізраїльський інститут Талмуду».

Після його відходу з життя ці два заклади було об'єднано й названо його ім'ям: «Інститут „Яд га-Рав Герцог“».

У межах інституту діє видавнича редакція «Талмудичної енциклопедії», а також здійснюється оновлене видання Вавилонського Талмуду на основі зіставлення точних рукописів.

Коли було створено комп'ютерну бібліотеку «Оцар га-хохма», бібліотека інституту стала основою для сканування десятків тисяч рідкісних книг, які першими було внесено до бази.

Будівля Головного рабинату

Після свого обрання (у 5715 році (1954/1955)) на посаду головного рабина ініціював будівництво будівлі «Гейхал Шломо», призначеної для потреб Головного рабинату, і навіть діяв для отримання фінансування будівництва.

Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь

Ребе Рашаб

Під час однієї з поїздок Ребе Рашаба на лікування він поїхав до Ментони у Франції і затримався в Парижі, де відвідав рабина міста — батька рава Герцога. Повернувшись з цілющих джерел, Ребе Рашаб розповів своєму синові Ребе Раяцу про те, що з ним відбувалося під час поїздки, і засвідчив про рава Герцога, який був тоді юнаком: «Я отримав насолоду від знайомства з молодим равом гаоном Герцогом, і він — а райнер [= чистий] талмід-хахам, і під час моєї розмови з ним я побачив, що, крім величі в Торі, він обізнаний також у науках і мовах, і мені спав на думку вислів „Слова Тори не приймають нечистоти“, ун дос руф іх а райнер талмід-хахам [= і це я називаю „чистий талмід-хахам“]»[5].

З того самого приводу Ребе Рашаб порівняв заняття рава Герцога зовнішніми науками із заняттями Рамбама і Рамбана, які теж займалися вивченням цих наук, і висловився, що хоча зазвичай не слід вивчати зовнішні науки, оскільки вони оскверняють святість Тори, але в того, в кого страх гріха передує мудрості, слова Тори відштовхують нечистоту зовнішніх наук.

Ребе Раяц

У 5697 році (1936/1937) рава Герцога було призначено на посаду головного рабина Ізраїлю, і Ребе Раяц надіслав йому вітальний лист, у якому наділив його титулами: «Рав гаон, прославлений на хвалу і славу серед гаонів Яакова, що зміцнюють віру, і громадських діячів, володар піднесених чеснот, відомий мудрець, богобоязний муж, наш учитель рав Іцхак-Айзик, шліта, Герцог».

Рав Герцог теж вельми високо цінував Ребе Раяца, звертався до нього з найвищими титулами й надсилав йому свої книги та твори. В одному з листів він висловився про Ребе Раяца: «Друг Всевишнього, Адмор, його святість, гаон Ізраїлю та його слава, правий стовп Тори і трепету, з роду ерелім і старців, шановний святістю своєї Тори, наш пан Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, шліта».

Ребе Раяц часто листувався з равом Герцогом і багато діяв разом з ним у громадських справах. Серед питань, у яких вони діяли спільно: отримання від британців дозволів на алію для євреїв, що дотримуються Тори й заповідей[6], протидія оглушенню тварин перед шхітою[7], пропаганда за зміцнення дотримання чистоти сімейного життя[8], допомога в питаннях дотримання релігії євреям Росії[9], порятунок Тегеранських дітей[10] і порятунок хасидського громадського діяча рава Мордехая Дубіна[11].

Першого дня свята Шавуот 5709 року (3 червня 1949) рав Герцог перебував у Нью-Йорку, увійшов на єхідут до Ребе Раяца і розмовляв з ним про громадські справи, а через тиждень зустрівся також з Ребе, який був тоді виконавчим директором організацій центру Хабаду.

Перед продовженням його поїздки з ним зустрілися директори організації «Уроки релігійних знань» і вручили йому прикрашений торт з особливим написом «Ідіть з миром».

У продовження поїздки він зустрівся з анаш у Парижі, де поділився з ними враженнями від візиту і засвідчив про Ребе Раяца, що його голова ясна й гостра, а обсяг того, що він устигає за один день, удесятеро перевищує рівень звершень і досягнень будь-якої іншої людини.

Ребе

Один з численних листів рава Герцога до Ребе: Його святості, раву гаону, прославленому ім'ям і славою в усіх розс. Ізр. [= розсіяннях Ізраїлю], праведнику й піднесеному, синові святих, скарбниці Тори, трепету й мудрості, його святості Менахему-Мендлу Шнеєрсону, шліта, Адмору з Любавичів

Крім зустрічі рава Герцога з Ребе ще до прийняття проводу, під час його візиту до Ребе Раяца в 5709 році (1948/1949), між Ребе і равом Герцогом відбулося широке листування на різні теми (до прийняття проводу і після нього), наприклад про заборону плавання ізраїльських суден у Шабат[12], про усунення уявних суперечностей між постановами Тори і відкриттями науки[13] і про співпрацю щодо вияву негативного ставлення до консервативних установ[14].

Коли Ребе взяв на себе скіпетр проводу, рав Герцог надіслав йому вітальну телеграму: «Хай буде благовоління Всевишнього над моїм другом, його святістю, і незабаром удостоїмося всі ми спасіння всього Ізраїлю і повного Визволення, амен»[15].

Після туру виборів, що відбувся в 5716 році (1955/1956), на якому рава Герцога обрали й далі обіймати посаду головного рабина, Ребе надіслав йому вітальний лист, у якому висловив свої побажання у зв'язку з відновленням його служіння[16].

Родина

Його праці

  • Респонси «Гейхал Іцхак».
  • «Ктавім у-пскім».
  • «Торат га-огель».
  • «Тхука ле-Ісраель» (три томи).
  • «Юдаїзм, закон і мораль» (переклад з англійської, видання інституту «Яд га-Рав Герцог»).
  • Наукове дослідження на тему равликів тхелету[17].
  • Текст молитви за добробут держави.

Додаткова література

  • Шмуель Краус, ‏«Пророчий натяк від Ребе до Ребе», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 235, с. 36-40 (5759) קישור לשבועון בית משיח
  • Інститут «Бе-огалей цадикім», книга «Бе-сод сіах», с. 143-145.

Зовнішні посилання


Попередник:
Рав Аврагам-Іцхак га-Коген Кук
Головний ашкеназький рабин
17 кислева — 5697 — 19 тамуза — 5719
Наступник:
Рав Іссер-Єгуда Унтерман


Примітки

  1. ^ Рідбаз. Був рабином Слуцька, а потім переїхав до Цфата. Написав коментар до Єрусалимського Талмуду.
  2. ^ Які підтримали призначення рава Герцога, а не призначення рава Харлапа.
  3. ^ Див. лист Ребе до нього від 1-го дня Рош ходеш тамуза 5715 року (червень–липень 1955): «Щойно я дізнався, що його превосходительство гаон знову обраний на посаду головного рабина, і висловлюю свої побажання у зв'язку з відновленням його служіння — щоб воно було в добру й щасливу годину».
  4. ^ У ході своїх зусиль він зустрівся також з папою римським, щоб переконати його наказати своїм людям звільнити єврейських дітей з монастиря. Зустріч провалилася, і, вийшовши із зустрічі, рав Герцог поспішив зануритися в мікву.
  5. ^ Надруковано в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 5, лист від 24 адара 5701 року (23 березня 1941).
  6. ^ Дозволи зазвичай видавали в мізерній кількості Єврейському агентству, яке передавало їх ревним сіоністам, і люди, що дотримуються Тори й заповідей, насилу отримували дозволи на алію. Докладніше — див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца від таких дат: 15 іяра 5697 (26 квітня 1937), 21 тевета 5700 (2 січня 1940), 1 іяра 5700 (9 травня 1940), 27 тевета 5703 (4 січня 1943) та ін.
  7. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 15 іяра 5697 (26 квітня 1937).
  8. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 11 тевета 5698 (15 грудня 1937).
  9. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 27 менахем-ава 5701 (20 серпня 1941).
  10. ^ Діти, що пережили Голокост, яких було передано під відповідальність Єврейського агентства, що намагалося відірвати їх від єврейської спадщини і прищепити їм цінності сіонізму й халуцианства замість дотримання Тори й заповідей. Докладніше — див. статті р. Шнеура-Залмана Бергера в тижневику «Бейт Мошіах», випуски 663 і 664.
  11. ^ Рав Дубін був членом парламенту в державі Латвія і використовував своє становище для допомоги євреям Росії, чинячи тиск. Коли росіяни захопили Латвію, вони заарештували рава Дубіна і почали його катувати. Докладніше — див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 23 елула 5708 (27 вересня 1948).
  12. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, т. 13, лист 4580.
  13. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, 4 сівана 5716 (14 травня 1956). У листі рав Герцог просить допомоги Ребе в заняттях цими питаннями і просить Ребе надіслати йому свої твори на цю тему
  14. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, 8 іяра 5716 (19 квітня 1956).
  15. ^ За свідченням його онука, рав Герцог був першим, хто надіслав хасидам телеграму, у якій висловив свою думку, що саме Ребе гідний успадкувати провід хасидами як наступник Ребе Раяца.
  16. ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, 30 сівана 5715 (20 червня 1955).
  17. ^ Дослідження, за яке він отримав ступінь доктора літератури в Сорбоннському університеті в Парижі.
Іцхак-Айзик Герцог згадується ще в 42 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5328335600

Повідомити про помилку на цій сторінці