Іцхак-Айзик Герцог
| Іцхак-Айзік Герцог | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 кислева 5649 (2 грудня 1888) |
| Країна | Польща, Англія, Франція, Ірландія, Земля Ізраїлю |
| Місце проживання | Ломжа, Лідс, Париж, Ірландія, Земля Ізраїлю |
| Рід діяльності | рабин, громадський діяч |
| Освіта | Сорбоннський університет, Лондонський університет (доктор літератури) |
| Посада | головний рабин Ірландії (до 5696), головний ашкеназький рабин Землі Ізраїлю (5697–5719), голова «Ваад га-єшивот» |
| Сім'я | |
| Батько | Йоель-Лейб |
| Мати | Мір'ям Герцог |
| Дружина | Сара, дочка рава Шмуеля-Іцхака Гільмана |
| Діти | Хаїм Герцог, Яаков Герцог |
Рав Іцхак-Айзик га-Леві Герцог (28 кислева 5649 (2 грудня 1888) — 19 тамуза 5719 (25 липня 1959)) — головний ашкеназький рабин Землі Ізраїлю від Головного рабинату.
Біографія

Народився 28 кислева 5649 року (2 грудня 1888) у місті Ломжа в Польщі, неподалік від кордону з Росією, у батька, рава Йоеля-Лейба, і матері, пані Мір'ям Герцог.
Коли йому було вісім років, у 5657 році (1896/1897), його батькові запропонували обійняти посаду рабина міста Лідс, і родина переїхала жити до Англії. А потім, коли його батькові запропонували посаду рабина в Парижі, у Франції, він переїхав туди разом з родиною.
У 5668 році (1907/1908) отримав рабинське посвячення від р. Йосефа Шлупера, р. Меїра-Сімхи з Двінська і рава Яакова-Давида Віловського[1], здобув загальну освіту в Сорбоннському університеті в Парижі, а в 5674 році (1913/1914) отримав ступінь доктора літератури в Лондонському університеті.
Ще до свого весілля, у 5675 році (1914/1915), був призначений рабином у різних містечках Ірландії, а після того як побув рабином у різних містечках, був призначений головним рабином Ірландії і обіймав цю посаду до 5696 року (1935/1936).
У 5677 році (1916/1917) одружився із Сарою, дочкою рава Шмуеля-Іцхака Гільмана, члена рабинського суду в Лондоні.
Після відходу з життя батька, у 5695 році (1934/1935), переніс його останки до Землі Ізраїлю і пробув у ній півтора місяця. Під час перебування в Країні зустрівся з равом Аврагамом-Іцхаком Куком, і внаслідок його умовлянь у 5697 році (1936/1937) здійснив алію до Землі Ізраїлю і був обраний 17 кислева 5697 року (1 грудня 1936) головним рабином Землі Ізраїлю як наступник рава Кука, за рекомендацією рава Іссера-Залмана Мельцера і Хазон Іша[2].
У 5715 році (1954/1955) відбулися чергові вибори на посаду головного рабина Ізраїлю, і рава Герцога було обрано ще раз[3].
Обіймав посаду головного ашкеназького рабина Землі Ізраїлю до свого відходу з життя 19 тамуза 5719 року (25 липня 1959).
Громадська діяльність
«Ваад га-єшивот»
У 5700 році (1939/1940) створив парасолькову організацію, яка мала об'єднати всі вищі єшиви в Землі Ізраїлю, і був обраний її головою.
Порятунок євреїв
Після початку Другої світової війни здійснив поїздку з метою переконання до США і чинив громадський тиск на лідерів, щоб вони посилили зусилля із запобігання діям нацистів і зупинення машини знищення.
Попри застереження наближених, повернувся до Землі Ізраїлю ще до закінчення війни, щоб довести, що Земля Ізраїлю — найбезпечніше місце.
Після закінчення війни, у 5706 році (1945/1946), здійснив ще одну рятувальну поїздку, під час якої переконував євреїв здійснювати алію до Землі Ізраїлю і зустрічався з державними діячами та впливовими особами, щоб визволити з монастирів дітей, захованих там у роки Голокосту. Побачивши, що його прохання не виконують, він почав ходити від монастиря до монастиря, щоб урятувати якомога більше єврейських дітей[4].
Особисті зусилля рава Герцога увінчалися успіхом, і у своїх мандрах йому вдалося врятувати понад тисячу дітей, захованих у монастирях і притулках.
У продовження поїздки, на зворотному шляху до Ізраїлю, рав Герцог прибув до Франції, де зустрівся з президентом Франції і зумів отримати дозвіл на в'їзд до Франції п'яти тисяч євреїв.
Інститут «Яд га-Рав Герцог»
У 5702 році (1941/1942) створив заклади «Талмудична енциклопедія» та «Ізраїльський інститут Талмуду».
Після його відходу з життя ці два заклади було об'єднано й названо його ім'ям: «Інститут „Яд га-Рав Герцог“».
У межах інституту діє видавнича редакція «Талмудичної енциклопедії», а також здійснюється оновлене видання Вавилонського Талмуду на основі зіставлення точних рукописів.
Коли було створено комп'ютерну бібліотеку «Оцар га-хохма», бібліотека інституту стала основою для сканування десятків тисяч рідкісних книг, які першими було внесено до бази.
Будівля Головного рабинату
Після свого обрання (у 5715 році (1954/1955)) на посаду головного рабина ініціював будівництво будівлі «Гейхал Шломо», призначеної для потреб Головного рабинату, і навіть діяв для отримання фінансування будівництва.
Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь
Ребе Рашаб
Під час однієї з поїздок Ребе Рашаба на лікування він поїхав до Ментони у Франції і затримався в Парижі, де відвідав рабина міста — батька рава Герцога. Повернувшись з цілющих джерел, Ребе Рашаб розповів своєму синові Ребе Раяцу про те, що з ним відбувалося під час поїздки, і засвідчив про рава Герцога, який був тоді юнаком: «Я отримав насолоду від знайомства з молодим равом гаоном Герцогом, і він — а райнер [= чистий] талмід-хахам, і під час моєї розмови з ним я побачив, що, крім величі в Торі, він обізнаний також у науках і мовах, і мені спав на думку вислів „Слова Тори не приймають нечистоти“, ун дос руф іх а райнер талмід-хахам [= і це я називаю „чистий талмід-хахам“]»[5].
З того самого приводу Ребе Рашаб порівняв заняття рава Герцога зовнішніми науками із заняттями Рамбама і Рамбана, які теж займалися вивченням цих наук, і висловився, що хоча зазвичай не слід вивчати зовнішні науки, оскільки вони оскверняють святість Тори, але в того, в кого страх гріха передує мудрості, слова Тори відштовхують нечистоту зовнішніх наук.
Ребе Раяц
У 5697 році (1936/1937) рава Герцога було призначено на посаду головного рабина Ізраїлю, і Ребе Раяц надіслав йому вітальний лист, у якому наділив його титулами: «Рав гаон, прославлений на хвалу і славу серед гаонів Яакова, що зміцнюють віру, і громадських діячів, володар піднесених чеснот, відомий мудрець, богобоязний муж, наш учитель рав Іцхак-Айзик, шліта, Герцог».
Рав Герцог теж вельми високо цінував Ребе Раяца, звертався до нього з найвищими титулами й надсилав йому свої книги та твори. В одному з листів він висловився про Ребе Раяца: «Друг Всевишнього, Адмор, його святість, гаон Ізраїлю та його слава, правий стовп Тори і трепету, з роду ерелім і старців, шановний святістю своєї Тори, наш пан Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, шліта».
Ребе Раяц часто листувався з равом Герцогом і багато діяв разом з ним у громадських справах. Серед питань, у яких вони діяли спільно: отримання від британців дозволів на алію для євреїв, що дотримуються Тори й заповідей[6], протидія оглушенню тварин перед шхітою[7], пропаганда за зміцнення дотримання чистоти сімейного життя[8], допомога в питаннях дотримання релігії євреям Росії[9], порятунок Тегеранських дітей[10] і порятунок хасидського громадського діяча рава Мордехая Дубіна[11].
Першого дня свята Шавуот 5709 року (3 червня 1949) рав Герцог перебував у Нью-Йорку, увійшов на єхідут до Ребе Раяца і розмовляв з ним про громадські справи, а через тиждень зустрівся також з Ребе, який був тоді виконавчим директором організацій центру Хабаду.
Перед продовженням його поїздки з ним зустрілися директори організації «Уроки релігійних знань» і вручили йому прикрашений торт з особливим написом «Ідіть з миром».
У продовження поїздки він зустрівся з анаш у Парижі, де поділився з ними враженнями від візиту і засвідчив про Ребе Раяца, що його голова ясна й гостра, а обсяг того, що він устигає за один день, удесятеро перевищує рівень звершень і досягнень будь-якої іншої людини.
Ребе

Крім зустрічі рава Герцога з Ребе ще до прийняття проводу, під час його візиту до Ребе Раяца в 5709 році (1948/1949), між Ребе і равом Герцогом відбулося широке листування на різні теми (до прийняття проводу і після нього), наприклад про заборону плавання ізраїльських суден у Шабат[12], про усунення уявних суперечностей між постановами Тори і відкриттями науки[13] і про співпрацю щодо вияву негативного ставлення до консервативних установ[14].
Коли Ребе взяв на себе скіпетр проводу, рав Герцог надіслав йому вітальну телеграму: «Хай буде благовоління Всевишнього над моїм другом, його святістю, і незабаром удостоїмося всі ми спасіння всього Ізраїлю і повного Визволення, амен»[15].
Після туру виборів, що відбувся в 5716 році (1955/1956), на якому рава Герцога обрали й далі обіймати посаду головного рабина, Ребе надіслав йому вітальний лист, у якому висловив свої побажання у зв'язку з відновленням його служіння[16].
Родина
- Його син, Хаїм Герцог — шостий президент Держави Ізраїль.
- Його син, Яаков Герцог — алуф ЦАХАЛу і генеральний директор канцелярії прем'єр-міністра.
- Його онук, Іцхак Герцог — одинадцятий президент Держави Ізраїль.
- Його онук, Міхаель Герцог — посол Ізраїлю в США.
Його праці
- Респонси «Гейхал Іцхак».
- «Ктавім у-пскім».
- «Торат га-огель».
- «Тхука ле-Ісраель» (три томи).
- «Юдаїзм, закон і мораль» (переклад з англійської, видання інституту «Яд га-Рав Герцог»).
- Наукове дослідження на тему равликів тхелету[17].
- Текст молитви за добробут держави.
Додаткова література
- Стаття Гершона Нофа — тижневик «Бейт Мошіах», випуск 702, с. 36.
- «Масуа ле-Іцхак» 1 — пам'ятна збірка до п'ятдесятиріччя від дня його відходу з життя.
- «Масуа ле-Іцхак» 2 — статті, виголошені на пам'ятному зібранні, і додаткові статті про його діяльність і життя.
- Шмуель Краус, «Пророчий натяк від Ребе до Ребе», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 235, с. 36-40 (5759)

- Інститут «Бе-огалей цадикім», книга «Бе-сод сіах», с. 143-145.
Зовнішні посилання
- Огляд галахічної дискусії між Ребе і равом Герцогом про заборону плавання ізраїльських суден у Шабат

| Попередник: Рав Аврагам-Іцхак га-Коген Кук |
Головний ашкеназький рабин 17 кислева — 5697 — 19 тамуза — 5719 |
Наступник: Рав Іссер-Єгуда Унтерман |
Примітки
- ^ Рідбаз. Був рабином Слуцька, а потім переїхав до Цфата. Написав коментар до Єрусалимського Талмуду.
- ^ Які підтримали призначення рава Герцога, а не призначення рава Харлапа.
- ^ Див. лист Ребе до нього від 1-го дня Рош ходеш тамуза 5715 року (червень–липень 1955): «Щойно я дізнався, що його превосходительство гаон знову обраний на посаду головного рабина, і висловлюю свої побажання у зв'язку з відновленням його служіння — щоб воно було в добру й щасливу годину».
- ^ У ході своїх зусиль він зустрівся також з папою римським, щоб переконати його наказати своїм людям звільнити єврейських дітей з монастиря. Зустріч провалилася, і, вийшовши із зустрічі, рав Герцог поспішив зануритися в мікву.
- ^ Надруковано в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 5, лист від 24 адара 5701 року (23 березня 1941).
- ^ Дозволи зазвичай видавали в мізерній кількості Єврейському агентству, яке передавало їх ревним сіоністам, і люди, що дотримуються Тори й заповідей, насилу отримували дозволи на алію. Докладніше — див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца від таких дат: 15 іяра 5697 (26 квітня 1937), 21 тевета 5700 (2 січня 1940), 1 іяра 5700 (9 травня 1940), 27 тевета 5703 (4 січня 1943) та ін.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 15 іяра 5697 (26 квітня 1937).
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 11 тевета 5698 (15 грудня 1937).
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 27 менахем-ава 5701 (20 серпня 1941).
- ^ Діти, що пережили Голокост, яких було передано під відповідальність Єврейського агентства, що намагалося відірвати їх від єврейської спадщини і прищепити їм цінності сіонізму й халуцианства замість дотримання Тори й заповідей. Докладніше — див. статті р. Шнеура-Залмана Бергера в тижневику «Бейт Мошіах», випуски 663 і 664.
- ^ Рав Дубін був членом парламенту в державі Латвія і використовував своє становище для допомоги євреям Росії, чинячи тиск. Коли росіяни захопили Латвію, вони заарештували рава Дубіна і почали його катувати. Докладніше — див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, 23 елула 5708 (27 вересня 1948).
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе, т. 13, лист 4580.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе, 4 сівана 5716 (14 травня 1956). У листі рав Герцог просить допомоги Ребе в заняттях цими питаннями і просить Ребе надіслати йому свої твори на цю тему
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе, 8 іяра 5716 (19 квітня 1956).
- ^ За свідченням його онука, рав Герцог був першим, хто надіслав хасидам телеграму, у якій висловив свою думку, що саме Ребе гідний успадкувати провід хасидами як наступник Ребе Раяца.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, 30 сівана 5715 (20 червня 1955).
- ^ Дослідження, за яке він отримав ступінь доктора літератури в Сорбоннському університеті в Парижі.
Код особи: № 5328335600