Перейти до вмісту

Ар'є-Лейб Геллер

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Ар'є-Лейб га-Коген Геллер
Основна інформація
Дата народження5505
Місце народженняКалуш (Галичина)
Дата смерті19 тевета 5573 (22 грудня 1812)
Місце похованняСтрий
Місце діяльностіГаличина, Україна
Рід діяльностіРабин, голова єшиви, законовчитель і автор книг
Посадарабин Рожнятова, рабин Стрия
Учителірабі Мешулам Ігра з Тисмениці
Сім'я
Батькорабі Йосеф
ДітиДавид, Йосеф-Дов-Беріш, Зеев-Вольф, та інші

Рабі Ар'є-Лейб га-Коген Геллер (якого називають також «Кцот га-хошен», «Авней мілуїм» або «Шев шмаатета» за назвами його книг) (5505 – 5573) — рабин, законовчитель і голова єшиви. Прославився головним чином завдяки своїм книгам, що стали наріжними каменями у світі єшив.

Біографія

Рабі Ар'є-Лейб га-Коген Геллер народився в 5505 році (1744/1745) у містечку Калуш у Галичині в свого батька рабі Йосефа, який був одним із трьох рабинів містечка, з нащадків автора «Тосафот Йом-Тов». Ще в юності він прославився своєю великою геніальністю; спочатку навчався в єшиві рабі Мешулама Ігри з Тисмениці, але дуже скоро став навчатися самостійно, а в отроцтві вже написав свою книгу «Шев шмаатета» (надруковану пізніше)[1].

Після одруження він продовжував вивчати Тору самостійно, а його брат рабі Мордехай підтримував його матеріально, однак у якийсь момент рабі Мордехай збіднів, і, не маючи вибору, він почав служити рабином містечка Рожнятів; у цьому місті він жив у великій скруті й крайній бідності, і засобів до існування в нього майже не було.

У 5548 році (1787/1788) йому запропонували служити рабином міста Стрий; з огляду на своє жалюгідне матеріальне становище він вирішив прийняти пропозицію і переїхав до цього міста. Через кілька місяців він надрукував першу частину своєї першої книги «Кцот га-хошен», яка отримала захоплені схвалення низки великих знавців Тори в районі друку — місті Львові. Завдяки цій книзі його ім'я прославилося у світі.

Він провадив своє рабинство твердою рукою, не боявся нікого з провідників міста і навіть був за це заарештований. Був серед противників хасидського руху. У своєму місті він відкрив велику єшиву, куди стікалося безліч учнів.

У 5564 році (1803/1804) його син рабі Давид надрукував його книгу «Шев шмаатета».

Помер 19 тевета 5573 року (22 грудня 1812) у своєму місті Стрий і там само був похований.

Родина

Його брати
  • Рабі Єгуда — його старший брат, рабин міста Сигет у Румунії, автор книги «Кунтрес га-сфекот» (приєднаної до «Кцот га-хошен») і «Трумат га-крі» (коментаря до частини «Хошен мішпат» «Шулхан аруха», написаного ним на прохання його брата, рабі Ар'є-Лейба, на продовження його власної книги «Кцот»). Помер 27 нісана 5579 року (22 квітня 1819).
  • Рабі Хаїм — усе життя жив у Калуші, де народився, і не погоджувався заробляти на життя рабинською посадою. Помер 23 елула 5590 року (11 вересня 1830).
  • Рабі Мордехай — був рабином, але врешті-решт став купцем заради заробітку і тим самим підтримував свого брата матеріально.
Його сини
  • Рабі Давид — голова рабинського суду Підгайців. Видав книги свого батька «Шев шмаатета» і «Авней мілуїм».
  • Рабі Йосеф-Дов-Беріш — голова рабинського суду Ксьонжа і Водзіслава. Помер 19 адара 5603 року (19 лютого або 21 березня 1843).
  • Рабі Зеєв-Вольф.

Його зятем був Шломо-Єгуда Рапопорт, який був рабином міста Праги й одним із провідників руху Гаскали в Галичині та допоміг надрукувати книги свого тестя «Авней мілуїм».

Його книги

«Кцот га-хошен»

Його перша книга — «Кцот га-хошен», яку він надрукував близько 5549 року (1788/1789)[2] у місті Львові; друга частина книги була надрукована в 5556 році (1795/1796). Книга побудована навколо частини «Хошен мішпат» «Шулхан аруха»[3] і порушує вчені, поглиблені обговорення навколо тем «Шулхан аруха».

Друкуванням книги займався його брат — рабі Єгуда Кахана-Геллер. Рабі Єгуда також додав наприкінці книги власну частину — «Кунтрес га-сфекот»; цей кунтрес містить примітки до книги «Токфо Коген» рабі Шабтая га-Когена — автора «Шаха», присвяченої законам грошових сумнівів.

Книгу було зустрінуто з великим галасом у колах тих, хто вивчає Тору, і вона стала вельми впливовою; рабі Яаков Лорбербойм з Лісси уклав услід за нею книгу під назвою «Нетівот га-мішпат», у якій він теж розбирає теми «Хошен мішпат» і заперечує слова свого друга рабі Ар'є-Лейба в його книзі. У відповідь на це рабі Ар'є-Лейб надрукував кунтрес під назвою «Мешовев нетівот», у якому він розв'язує заперечення «Нетівот». Рабі Яаков не поступився й підготував нове видання своєї книги, у якому обґрунтував свої слова.

Від моменту видання книги вона стала однією з найвидатніших у світі поглибленого вивчення, і багато хто бачить у ній символ і взірець того, як можна знаходити нове в Торі.

На книгу було написано безліч приміток і пояснень, серед них — хасидами Хабаду: рабі Моше-Ар'є-Лейбом Шапіро, головою єшиви «Торат емет», який написав книгу «Табаот загав», присвячену з'ясуванню слів «Кцот». Рав Сагів Аміт випустив дві книги під назвою «Аль шней кцот га-хошен», що пояснюють частини слів «Кцот».

«Шев шмаатета»

Книга «Шев шмаатета»[4] — у перекладі з арамейської «Сім тем» — була написана ним ще в отроцтві, близько 5520 року (1759/1760), однак вийшла друком стараннями його сина лише в 5564 році (1803/1804). Через його побоювання помилок юності[5].

Книга присвячена з'ясуванню й поясненню семи надзвичайно заплутаних тем у Шасі — у законах сумнівів і презумпцій, більшості й одного свідка.

І цю книгу було прийнято із симпатією й любов'ю, і багато хто написав на неї примітки й пояснення.

«Авней мілуїм»

Книга «Авней мілуїм» — це коментар до частини «Евен га-езер» «Шулхан аруха», який рабі Ар'є-Лейб написав за прикладом своєї попередньої книги — «Кцот га-хошен», і в тому самому стилі.

Першу частину книги було надруковано в 5576 році (1815/1816), після його відходу з життя, його сином і зятем, а другу частину було надруковано в 5586 році (1825/1826). І на цю книгу було написано різні пояснення.

У вченні наших Ребе, провідників поколінь

Рабі Барух Епштейн у своїй книзі «Мекор Барух» наводить те, що чув його батько — рабі Єхіель-Міхл Епштейн — від Ребе Цемах Цедека: одного разу автор «Нетівот» запитав автора «Кцот», чому той удостоївся того, що його книги більше прийняті в народі Ізраїлю, хоча обидва вони писали свої книги в одному й тому самому стилі? Автор «Кцот» відповів йому: «Різниця між нами полягає в тому, що ти у вільні ранкові години шукаєш, що б іще й іще додати до своєї книги, а я лише шукаю, що прибрати, — стерти те, що неправильне або заважає плавності читання книги. Тому я удостоївся того, що моя книга прийнята більше»[6].

Ребе вказав, щоб учні-тмімім уміли сказати «ворт» із вчених книг, і як приклад навів книгу «Кцот га-хошен»[7].

Книгу «Кцот га-хошен» багато разів наводили в сіхот наших Ребе, провідників поколінь, як приклад вченої книги[8].

У вченні Ребе міститься не менше 18 пояснень до слів «Кцот га-хошен»[9]. І в респонсах Ребе Цемах Цедека вона теж наводиться багато разів.

Додаткова література

  • Передмова до книги «Кцот га-хошен» у виданні інституту «Орайта», Єрусалим, 5758.
  • «Шней крувім» — історія й родовід автора «Тосафот Йом-Тов» і автора «Кцот га-хошен», рав Меїр Гершкович, Єрусалим, 5760.

Зовнішні посилання

Його книжки


Примітки

  1. ^ Див. його передмову до цієї книги.
  2. ^ Дата схвалення його книги — місяць елул 5548 року (вересень–жовтень 1788), що робить імовірним, що книгу було надруковано близько 5549 року (1788/1789).
  3. ^ Такий сенс її назви «Кцот га-хошен» — край і рамка для «Хошена» — частини «Хошен мішпат».
  4. ^ Називається також «Шев шмаата».
  5. ^ Див. у його передмові до цієї книги.
  6. ^ Слід зазначити, що є ті, хто сумнівається в достовірності історій, наведених у книзі «Мекор Барух», див. тут.
  7. ^ «Кфар-Хабад», випуск 668, с. 19. Інша версія, у якій не наводиться приклад із книги «Кцот», — у тшурі Грузман, сіван 5779 (червень–липень 2019).
  8. ^ Див. (наприклад) сіхот останніх днів свята Сукот 5703 року (26 вересня 1942), 10 швата 5715 року (2 лютого 1955), виходу святого Шабату глави «Хаєй Сара» 5739 року (1978/1979), Шабату глави «Ахарей-Кдошим» 5745 року (1984/1985) (в останніх наводиться також книга «Шев шмаатета»), Шабату глави «Бо» 5746 року (1985/1986), і багато подібного.
  9. ^ Рав Сагів Аміт у «Бейт Мошіах», випуск 447, с. 28.
Ар'є-Лейб Геллер згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1740323700

Повідомити про помилку на цій сторінці