«Лікутей амарим» — розділ 1
| Схема «Лікутей амарим», розділи 1–12 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 1. Дві душі
Передмова
| " | Цемах Цедек розповів, що в Рош га-Шана першого року його життя — у 5550 році (1789/1790) — наш великий Ребе виголосив драшу «Заклинають його: будь праведником тощо», і це і є три перші розділи книги «Танія» | " |
Автор називає «Танію» «Сефер шель бейноніім», тобто її предмет — пояснити «бейноні» шлях його служіння Всевишньому[1], а перший розділ слугує своєрідним «вступом» або «тлом», необхідним для розуміння цього служіння загалом[2], і містить дві теми:
а. Кілька видів доказів із Гемари і Зогару того, що різниця між праведником, бейноні і грішником не в кількості скоєних ними провин, а в кількості та якості «зла», яке в них.
б. Велике нововведення вчення хасидуту (що спирається на писання Арі): лихе начало — не лише «ангел» (зовнішня сила), що тягне людину, а сама сутність людини, її душа, яка оживляє її тіло.
Текст
| Розділ 1 | ||
|---|---|---|
Розділ 1. Вчили [наприкінці розділу 3 трактату «Ніда»]: заклинають його: «Будь праведником і не будь нечестивцем, і навіть якщо весь світ цілком каже тобі: „Ти праведник“, — будь у своїх очах як нечестивець». І треба зрозуміти: адже ми вчили [Авот, розділ 2]: «І не будь нечестивцем у своїх власних очах». І крім того, якщо він буде у своїх очах як нечестивець, він засмутиться і буде сумним, і не зможе служити Всевишньому в радості і з добрим серцем; а якщо він зовсім не засмутиться через це, це може довести його до легковажності, не дай Б-г. Але суть у тому, що ось, ми знаходимо в Гемарі п'ять категорій: праведник, якому добре, праведник, якому погано, нечестивець, якому добре, нечестивець, якому погано, і бейноні. І пояснили в Гемарі: праведник, якому добре, — завершений праведник; праведник, якому погано, — праведник незавершений. А в «Раая меемна», тижнева глава Мішпатім, пояснили: праведник, якому погано, — той, у кого зло в ньому підкорене добру тощо. А в Гемарі, кінець розділу 9 трактату «Брахот»: праведників судить добре начало тощо, нечестивців судить лихе начало, бейноніх судять і те, і те тощо. Сказав Раба: «Такий, як я, — бейноні». Сказав йому Абає: «Пан не залишає життя жодному створінню» тощо. І треба зрозуміти все це як слід, а також зрозуміти те, що сказав Йов [«Бава батра», розділ 1]: «Владико світу, Ти створив праведників, Ти створив нечестивців» тощо, — а адже «праведник» чи «нечестивець» не сказано. І також зрозуміти сутність ступеня бейноні, який безсумнівно не є половиною заслуг і половиною гріхів, бо якщо так, як міг Раба помилитися щодо себе, сказавши, що він бейноні, — а відомо, що його уста не припиняли повторення вчення, так що навіть ангел смерті не міг владарювати над ним, — і як міг він помилитися в половині гріхів, не дай Б-г? І крім того, адже в ту мить, коли людина чинить гріхи, вона називається завершеним нечестивцем [а якщо потім зробила тшуву, називається завершеним праведником], і навіть той, хто порушує легку заборону з постанов книжників, називається нечестивцем, як наводиться в розділі 2 трактату «Євамот» і в першому розділі трактату «Ніда»; і навіть той, хто міг протестувати і не протестував, називається нечестивцем [у розділі 6 трактату «Швуот»]; і тим паче, за висновком від легкого до суворого, — той, хто нехтує якоюсь заповіддю-повелінням, яку може виконати, як кожен, хто може займатися Торою і не займається, про якого наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, витлумачили: «Бо слово Г-споднє зневажив він» тощо, «знищена, знищена буде» тощо; і очевидно, що він називається нечестивцем більшою мірою, ніж той, хто порушує заборону мудреців. А якщо так, мимоволі в бейноні немає навіть гріха нехтування вивченням Тори, і тому Раба помилився щодо себе, сказавши, що він бейноні*
Але пояснення цього — згідно з тим, що написав рав Хаїм Віталь, благословенна його пам'ять, у «Шаар га-кдуша» [і в «Ец хаїм», брама 50, розділ 2], що в кожної людини з Ізраїлю, чи то праведник, чи грішник, є дві душі, як написано: «І душі Я створив», — це дві душі: одна душа з боку кліпи і ситра ахра, і вона вбирається в кров людини, щоб оживляти тіло, як написано: «Бо душа плоті — у крові», і від неї походять усі погані якості — від чотирьох поганих стихій, які в ній, тобто гнів і гординя — від стихії вогню, яка підноситься вгору. А пристрасть до насолод — від стихії води, бо вода вирощує всілякі насолоди. А легковажність, насмішкуватість, хвастощі і пусті розмови — від стихії повітря. А лінощі і смуток — від стихії землі. І також добрі якості, які є в природі всіх євреїв від народження, як-от милосердя і гмілут хасадім, походять від неї, бо в євреїв ця душа кліпи — від кліпат нога, у якій є також добро, і вона — з таємниці Дерева пізнання добра і зла: Не так душі народів-ідолопоклонників: вони — від інших нечистих кліпот, у яких немає взагалі жодного добра, як написано в «Ец хаїм», брама 49, розділ 3, і все добро, яке роблять народи-ідолопоклонники, вони роблять для себе, як сказано в Гемарі на вірш «І милість народів — гріх», що будь-яку цдаку і милість, які роблять народи-ідолопоклонники, — лише щоб звеличитися тощо: |
Підсумки
Щоб зрозуміти, як «дуже близько» кожному євреєві виконувати всю Тору і заповіді, ніколи не спотикаючись у жодній провині (і притому з внутрішньою життєвою силою і почуттям), ми зобов'язані зрозуміти будову душі та її сили. Перше поняття, яке треба знати: душа єврея не одна, а дві. У наступних тринадцяти розділах цю тему буде роз'яснено докладно і ґрунтовно.
Пояснення Ребе
Ребе[3] ставить запитання: здавалося б, незрозуміло, чому Алтер Ребе в «Танії» наводить також слова Абає «Не залишає тощо» — адже його запитання ґрунтується на висловлюванні Раби «Такий, як я, — бейноні»?
І можна сказати, що цим він посилює своє запитання: оскільки ми бачимо, що в сугії ставлять запитання до висловлювання Раби і знають його велич, то навіть якщо з натяжкою відповісти, що Раба помилився щодо себе через свою скромність (у дусі написаного в «Хідушей агадот» там само) або що він не хотів розкрити свою гідність, запитання все одно залишається в силі щодо Абає: навіщо йому ставити запитання з боку створінь, — він міг би сказати прямо про самого Рабу, що неможливо сказати, що він бейноні, оскільки його уста не припиняли повторення вчення.
Ще Ребе запитує: у «Танії» сказано «Пан не залишає життя жодному створінню тощо» — на що вказує словом «тощо», якщо слова Абає вже закінчилися? А якщо в цьому є якийсь натяк, чому він не пояснив його, як пояснив інші запитання?
Ребе відповідає, що, згідно з кількома версіями, після слів Абає текст такий: «Сказав Раба: людина знає про себе, чи праведник вона». І це відповідь на запитання Абає. Зміст її — що ніхто не може знати напевно про те, що відбувається з іншим, а лише людина знає про саму себе.
А згідно з початковим припущенням у «Танії», що праведник — це той, у кого заслуг більше, важко зрозуміти: адже сам Раба, а також Абає, який прислуговував йому і виріс у нього, знали, що його уста не припиняли повторення вчення; як же Раба дав йому відповідь, що він знає про себе тощо, — адже те, що бачили він і Абає, було очевидною протилежністю. А те, що Алтер Ребе не написав цього явно, можна пояснити: а) тому що згадана версія не остаточна; б) тому що зрештою це і є запитання, що наводиться нижче: як Раба помилився щодо себе тощо. — І переконливіше друге.
Фотографія друкованого видання «Танії»
-
Сторінка 1
-
Сторінка 2
-
Сторінка 3
Основні поняття
- Цадик
- Бейноні
- Нечестивець
- Запозичена назва
- Описова назва
- Тваринна душа
- Кліпат нога
- Три нечисті кліпот
Додаткова література
- Рав Йосеф Вайнберг, Комбіноване роз'яснення до розділу 1, з книги «Шіурім бе-сефер га-Танія»
- Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, «„Бути“ євреєм — не лише в поведінці», докладне роз'яснення розділу 1 з книги «Пніней га-Танія»
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ На відміну від шляху «грішників», чиє служіння — тшува, яка виведе їх з їхнього стану і перетворить їхню сутність на «бейноні», і на відміну від «праведників», чий шлях служіння — «вищі єднання».
- ^ Цей абзац («Передмова») написано за записом уроку рава Йоеля Кагана.
- ^ «Ігрот кодеш», том 3, 447.
| Попередній: Передмова укладача |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 2 |