Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — розділ 41

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 41–50)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно представлено гілку любові до Всевишнього (розділи 41–50), у третьому рядку містяться посилання на інші гілки.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння Всевишньому в любові й трепеті
Розділи 41–50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння за правою лінією
Розділи 41–49
 
 
 
 
 
Любов з боку гвурот
Розділ 50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Споглядання, що приводить до любові й трепету
навіть у людини, чий ступінь низький

Розділи 41–45
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Любов «як у воді обличчя» — саме для того, чий ступінь низький
Розділи 46–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нижній трепет
Розділи 41–42
 
Нижній трепет • Вищий трепет • Велика любов • Вічна любов
Розділ 43
 
Любов «душа моя прагне Тебе»
і любов «як син, що старається»
Розділ 44
 
Служіння якістю милосердя
Розділ 45
 
Через споглядання «що» (блага, яке зробив нам Всевишній)
Розділи 46–47
 
 
 
 
Через споглядання «як» (самопожертви Всевишнього, якщо можна так сказати, заради створення світу)
Розділи 48–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начало служіння, його суть і корінь
Розділ 41
 
Необхідність зусилля
Розділ 42
 
 
 
 
 
 
 
Притча: визволення з Єгипту
Сенс притчі: визволення душі

Розділ 46
 
«Визволення з Єгипту» кожного — щодня
Розділ 47
 
Вихід Всевишнього за Свої межі (якщо можна так сказати), щоб створити світ
Розділ 48
 
У відповідь на це людина має вийти за свої межі в любові до Всевишнього
Розділ 49
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 41 — начало служіння, його основа і корінь

Вступ до розділу

Трепет перед Г-сподом — начало служіння, його основа і корінь. У розділі роз'яснюються (головно) важливість нижнього трепету і два способи споглядання, що розкривають його.

Праця з пробудження трепету — річ настільки основоположна, що в кількох листах[1] Ребе вказав хлопцям, які відзначають бар-міцву, вивчати і повторювати напам'ять щодня початок розділу (до слова «га-мелех» на початку другої сторінки розділу) перед початком накладання тфілін.

Основна частина розділу

Розділ 41
Розділ 41. Однак потрібно, щоб завжди пам'яталося начало служіння, його основа і корінь. А саме: хоча трепет — корінь для «ухиляйся від зла», а любов — для «і роби добро», проте недостатньо пробудити саму лише любов для «і роби добро», і щонайменше потрібно пробудити спочатку природний трепет, прихований у серці кожного єврея, — не повставати проти Царя над царями царів, Святого, благословенний Він, як сказано вище, — щоб він був у розкритті його серця або принаймні його розуму, тобто щоб споглядати бодай у думці своїй велич Ейн Соф, благословенний Він, і Його царство, яке є царством над усіма світами, вищими й нижніми, і Він наповнює всі світи і охоплює всі світи, і як написано: «Хіба ж небо і землю Я не наповнюю», — і залишає вищих і нижніх і зосереджує Своє царство на народі Своєму Ізраїлі загалом і на ньому зокрема, бо зобов'язана людина сказати: «Заради мене створено світ», — і він теж приймає на себе Його царство, щоб Він був царем над ним, і служити Йому, і виконувати волю Його в усіх видах служіння раба. І ось, Г-сподь стоїть над ним, і вся земля повна слави Його, і Він дивиться на нього і випробовує нирки й серце — чи служить він Йому як належить. І тому треба служити перед Ним зі страхом і трепетом, як той, хто стоїть перед царем, і хай заглибиться в цю думку і продовжить її відповідно до здатності осягнення свого розуму і своєї думки та відповідно до свого дозвілля — перед заняттям Торою чи заповіддю, як-от перед одяганням таліту і тфілін. І також хай спогляне, як світло Ейн Соф, благословенний Він, що охоплює всі світи і наповнює всі світи, яке є Вищою волею, вбране в літери і мудрість Тори або в ці ціціт і тфілін, і своїм читанням чи своїм одяганням він притягує Його благословенне світло на себе, тобто на частку Б-жественного згори, що всередині його тіла, щоб вона включилася і скасувалася в Його благословенному світлі; а зокрема — у тфілін — щоб скасувався і включився аспект хохми і біни його Б-жественної душі в аспект хохми і біни Ейн Соф, благословенний Він, вбраних зокрема у фрагменти «Кадеш» і «Ве-гая кі євіаха», тобто щоб не користуватися мудрістю і розумінням своєї душі ні для чого, крім одного лише Г-спода; і так само — щоб скасувався і включився аспект даат його душі, що містить хесед і гвуру, тобто трепет і любов у його серці, — в аспект вищого даат, що містить хесед і гвуру, вбраного у фрагменти «Шма» і «Ве-гая ім шамоа»; а це — як сказано в «Шулхан арух»: підкорити серце і розум тощо. А при загортанні в ціціт хай має на увазі, як сказано в Зогарі: притягнути на себе Його благословенне царство, яке є царством над усіма світами тощо, щоб воно з'єдналося з нами через цю заповідь; і це подібно до сказаного: «Постав над собою царя». І тоді, навіть якщо при всьому цьому не нападе на нього страх і жах у розкритті його серця, усе ж, оскільки він приймає на себе ярмо Небесного царства і притягує на себе Його благословенний трепет у розкритті своєї думки і свого бажання, що в його розумі, і це прийняття істинне, без жодного сумніву, бо така природа душ усіх євреїв — не повставати проти святого Царя, благословенний Він, — то Тора, яку він вивчає, або заповідь, яку він виконує внаслідок цього прийняття і внаслідок притягнення трепету, що в його розумі, називаються іменем «досконале служіння», подібне до всякого служіння раба своєму панові й цареві. Не так, якщо він вивчає і виконує заповідь із самою лише любов'ю, щоб прилипнути до Нього через Його Тору і Його заповіді, — це не називається іменем «служіння раба»; а Тора сказала: «І служіть Г-сподові, Б-гові вашому» тощо, «і Йому служіть» тощо. І як сказано в Зогарі [глава «Бе-гар»]: як той віл, на якого спершу накладають ярмо, щоб видобути з нього благо для світу тощо, — так само й людині треба спершу прийняти на себе ярмо Небесного царства тощо; і якщо цього в неї немає, святість не перебуває в ній тощо [і в «Раая меемна» там, аркуш 111б] — що кожна людина має бути у двох аспектах і ступенях, а саме: в аспекті раба й в аспекті сина; і хоча є син, який також і раб, — неможливо досягти цього ступеня без попереднього вищого трепету, як відомо тим, хто знає:

І ось, навіть той, хто і в своєму мозку й думці не відчуває жодного трепету й сорому через низькість своєї душі порівняно з джерелом, з якого вона висічена, — з нижніх ступенів десяти сфірот Асії, — проте, оскільки він має намір у своєму служінні служити Цареві, це повноцінне служіння, бо трепет і служіння вважаються двома заповідями з-поміж 613 і не перешкоджають одна одній. І крім того, насправді він виконує і заповідь трепету тим, що притягує трепет у свою думку, бо в цю годину й мить принаймні на ньому страх Небес — принаймні як страх перед простою людиною з плоті й крові, хоч би й не царем, яка дивиться на нього і через яку він утримується від того, щоб зробити щось непристойне в її очах, бо це називається трепетом, як сказав раббан Йоханан бен Закай своїм учням: «Хай буде воля, щоб страх Небес був на вас, як страх перед плоттю і кров'ю» тощо. «Знайте: коли людина чинить переступ, вона каже: аби тільки мене не побачила людина» тощо. Тільки цей трепет називається нижнім трепетом і страхом гріха, який передує його мудрості, а вищий трепет — це трепет сорому тощо, бо є трепет і є трепет тощо. Але без трепету зовсім не злітає вгору самою лише любов'ю, як птах не може літати на одному крилі, бо дхілу у-рхіму — це два крила [як наводиться в «Тікуним»]; і так само трепет сам по собі — одне крило, і з ним не злітає вгору, хоча це називається служінням раба, а потрібен також аспект сина, щоб пробудити природну любов, приховану в його серці, щоб вона була бодай у розкритті його мозку, — пам'ятати свою любов до єдиного Б-га в думці та в бажанні прилипнути до Нього, благословенний Він. І таким буде його намір у занятті Торою чи цією заповіддю — щоб прилипли до Нього його Б-жественна і життєва душі та їхні шати, як сказано вище. Однак сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: ніколи людина не повинна виокремлювати себе з громади; тому хай має намір з'єднати і прилучити до Нього, благословенний Він, джерело своєї Б-жественної душі і джерело душ усього Ізраїлю, яке є подихом уст Його, благословенний Він, що називається іменем Шхіна, тому що вона перебуває і вбирається всередині всіх світів, щоб оживляти їх і підтримувати їхнє існування, і саме вона виливає в нього цю силу мовлення, якою він вимовляє слова Тори, або силу цієї дії — виконати цю заповідь. А це єднання — через притягнення світла Ейн Соф, благословенний Він, донизу, через заняття Торою і заповідями, у які воно вбране; і хай має намір притягнути Його світло, благословенний Він, на джерело своєї душі та душ усього Ізраїлю, щоб з'єднати їх, і як наводиться нижче розлоге тлумачення цього єднання, див. там. І таке тлумачення слів «Заради єднання Святого, благословенний Він, і Його Шхіни від імені всього Ізраїлю»*

Примітка
*(І також завдяки цьому підсолоджуються і гвурот у хасадім самі собою при взаємовключенні якостей та їхньому єднанні через розкриття Вищої волі, благословенний Він, що розкривається вгорі через ітаруту ді-лтата, — це її розкриття внизу в занятті Торою і заповіддю, які є Його волею, благословенний Він, і як наводиться в «Ідра раба» і в «Мішнат хасидім», трактат «Аріх Анпін», розділ 4, що 613 заповідей Тори притягуються від білизни Аріх Анпіна, який є Вищою волею, джерелом хасадім):
І хоча для того, щоб цей намір був істинним у його серці, щоб серце його воістину бажало цього Вищого єднання, потрібно, щоб у серці його була велика любов до одного лише Г-спода — щоб принести Йому лише втіху, а не вгамувати свою душу, що прагне Г-спода, а як син, що старається заради батька свого й матері своєї, яких любить більше за самого себе і свою душу, тощо [як сказано вище від імені «Раая меемна»], — проте кожній людині слід привчати себе до цього наміру, бо хоча він не цілком істинний у її серці, щоб бажати цього всім серцем, усе ж зовсім трохи серце її воістину бажає цього — через природну любов, що в серці кожного єврея, робити все, що є Вищою волею, благословенний Він, а це єднання і є істинним Його бажанням. А саме — Вище єднання в Ацилут, що здійснюється пробудженням знизу через єднання Б-жественної душі та її включення у світло Г-спода, вбране в Тору і заповіді, якими вона займається, і стали вони воістину єдиними, як сказано вище; бо завдяки цьому з'єднуються також джерело Тори і заповідей, яке є Святим, благословенний Він, з джерелом його Б-жественної душі, що називається іменем Шхіна, — а це аспект Того, Хто наповнює всі світи, і аспект Того, Хто охоплює всі світи, як сказано в іншому місці розлого. Але єднання своєї душі та її включення у світло Г-спода, щоб стати єдиними, — цього бажає кожна людина з Ізраїлю воістину цілковито, всім серцем і всією душею, з природної любові, прихованої в серці кожного єврея, — прилипнути до Г-спода і не відокремитися, і не бути відтятим і відділеним, борони Б-же, від Його благословенної єдності та єднання жодним чином, навіть ціною буквальної самопожертви душі. І заняття Торою, заповідями і молитвою — це теж справа буквальної самопожертви душі, як при виході її з тіла по сповненні сімдесяти років, коли вона не думає про потреби тіла, а думка її з'єднана і вбрана в літери Тори і молитви, які є словом Г-спода і Його благословенною думкою, і стали вони воістину єдиними; і в цьому все заняття душ у Ган Едені, як сказано в Гемарі та в Зогарі, тільки що там вони насолоджуються своїм осягненням і включенням у світло Г-спода. І про це встановили на початку ранкових благословень, перед молитвою: «Б-же мій, душа...» тощо, «і Ти вдихнув її» тощо, «і Ти в майбутньому забереш її в мене» тощо — тобто: оскільки Ти вдихнув її в мене і Ти в майбутньому забереш її в мене, тому відтепер я віддаю її і повертаю Тобі, щоб з'єднати її в Твоїй єдності; і як сказано: «До Тебе, Г-споди, душу мою піднесу», — а це через зв'язок моєї думки з Твоєю думкою і мого мовлення з Твоїм мовленням у літерах Тори і молитви, і особливо при зверненні до Г-спода безпосередньо, як-от «Благословенний Ти» і подібне. І ось, з цією підготовкою самопожертви своєї душі Г-сподові хай почне ранкові благословення «Благословенний Ти» тощо. І так само з цією підготовкою хай почне вчити встановлений урок одразу після молитви, і так само посеред дня, перш ніж почне вчитися, потрібна ця підготовка щонайменше, як відомо, що основна підготовка «лі-шма», яка затримує виконання, — на початку навчання, у бейноніїм; і як у разі гету і сувою Тори, які потребують «лі-шма», і це затримує, і досить, щоб він сказав на початку написання: «Ось я пишу в ім'я святості сувою Тори» або «в ім'я його і в ім'я її» тощо. А коли він учиться багато годин поспіль, йому слід споглядати цю згадану вище підготовку щогодини принаймні, бо кожна година — це інше притягнення з вищих світів, щоб оживити нижніх, а притягнення життєвості тієї години, яка була перед нею, повертається до свого джерела [у таємниці «Рацо ва-шов», що в «Сефер Єціра» ] з усією Торою і добрими ділами нижніх, бо щогодини панує одне сполучення з 12 сполучень Імені Гаває, благословенний Він, у 12 годин дня, а сполучення Імені Ад-най — уночі, як відомо. І ось, увесь його намір при самопожертві своєї душі Г-сподові через Тору і молитву — піднести іскру Б-жественності, що всередині неї, до її джерела — хай буде лише заради того, щоб принести Йому, благословенному, втіху, за притчею про радість царя, коли приходить до нього єдиний син його, вийшовши з полону і в'язниці, як сказано вище. І ось, цей намір істинний цілковито, воістину, у кожній душі з Ізраїлю, у всякий час і всяку годину, з природної любові, яка є нашою спадщиною від батьків наших. Тільки треба встановлювати часи, щоб споглядати велич Г-спода, аби здобути розумні дхілу у-рхіму; і при всьому цьому — можливо тощо, як сказано вище:

Підсумки розділу

Центральна нова думка[2] в цьому розділі — що трепет потрібен не лише для служіння «ухиляйся від зла»[3], але він також і начало[4], основа[5] і корінь[6] служіння «роби добро».

На початку розділу Алтер Ребе наводить два способи розкрити прихований трепет[7] Б-жественної душі:

  • Загальне споглядання: хай спогляне, як стоїть над ним[8] Святий, благословенний Він, і випробовує його служіння.
  • Окреме споглядання: хай спогляне розкриття Б-жественності, яке кожна заповідь здійснює в його душі.

Далі в розділі Алтер Ребе згадує, що самого лише трепету[9] недостатньо, а потрібна також любов[10]. І додає, що слід бажати не тільки того, щоб я любив Г-спода, а й того, щоб здійснилася воля Святого, благословенний Він[11].

На завершення розділу пояснюється, що не в наших силах воістину бажати принести втіху[12], але бажати, щоб наше служіння принесло втіху[13], — річ природна, і тому в цьому зобов'язаний кожен і кожна.

Основні поняття розділу

Важливість розділу

Серед самих розділів «Танії» розділ 41 вирізняється як основоположний і центральний — що виражається й підкреслюється як у вказівках наших Ребе, провідників поколінь, щодо його вивчення і завчання, так і в ставленні, яке виявляли до нього хасиди[14].

Вивчення його напам'ять

Ребе встановив вивчати перед бар-міцвою і накладанням тфілін початок розділу 41 до слів «як той, хто стоїть перед царем», тому що цей уривок роз'яснює єднання Святого, благословенний Він, з кожним євреєм і зосередження Його царства на всьому народі Ізраїлю загалом — і на кожному єврееві зокрема.

«І попроси свого рама і рош-єшиву, щоб вони вивчили з тобою з належним наголосом початок розділу 41 у святій „Танії“, у сказаному там щодо тфілін, бо як накладають тфілін у матеріальному вигляді як підготовку до часу обов'язку за „Шулхан арухом“, — так само і щодо підготовки в духовному; і Всевишній хай дарує тобі успіх» тощо.

— «Ігрот кодеш», частина 11, с. 340, лист 3724

Праця з пробудження трепету — річ настільки основоположна, що в кількох листах[15] Ребе вказав хлопцям, які відзначають бар-міцву, вивчати початок розділу напам'ять перед початком накладання тфілін.

«І слушно, щоб він вивчив, сам або з кимось, написане в „Шулхан арусі“ і переписане в „Танії“, на початку розділу 41, про належне споглядання під час заповіді тфілін, — доки слова не закарбуються в його пам'яті, бо тоді вони напевно здійснять свою дію щодо вивчення Тори, виконання заповідей як належить і доброї поведінки загалом.

— «Ігрот кодеш», частина 14, с. 533, лист 5321

Промовляння його перед молитвою

Уже в самому розділі Алтер Ребе зазначає, що «хай має на увазі цю думку під час одягання таліту і тфілін».

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», частина 11, лист 3724, «Ігрот кодеш», частина 14, лист 5321, та ін.
  2. ^ Роз'яснення рава Йоеля Кагана.
  3. ^ Розділ 4, і на початку цього розділу.
  4. ^ Підготовка до служіння.
  5. ^ Основа самого служіння, подібно до стовбура дерева, який, хоча й не помітний так, як гілки, але саме він — «основа» дерева.
  6. ^ Джерело життєвості.
  7. ^ І як про приховану любов сказано в розділі 25, що вона — досконале служіння навіть тоді, коли вона не в розкритті його серця, так і тут: це служіння повне й досконале, навіть якщо серце його не пробудилося трепетом, і навіть якщо в розумі своєму і в думці своїй він не відчуває трепету.
  8. ^ І пояснює Ребе (у «Лікутей сіхот», частина 5), що до цього входить також і те, що на ньому, якщо можна так сказати, стоять усі справи, які «вгорі».
  9. ^ Аспект раба.
  10. ^ Аспект сина.
  11. ^ Воля Святого, благословенний Він, називається «їхуд Кудша бріх Гу у-Шхінтей». Сенс у тому, що Він бажає розкрити Свою нескінченність в обмеженому світі, щоб з'єдналося навколишнє світло з наповнювальним світлом.
  12. ^ Друга любов. Але попри це нам слід старатися в цьому, бо сама по собі справа істинна.
  13. ^ Що це частина першої любові — аспекту сина.
  14. ^ Р. Нісан Неменов висловився, що не страшно, якщо теми цього розділу не зовсім «вляглися» в розумі, оскільки цей розділ — праця на все життя, і хасиди так трудилися над ним, що він ставав їхніми «сторонніми думками», коли вони вивчали інші маамари хасидуту (тшура Вернер, тевет 5781 (грудень 2020 – січень 2021), Монсі).
  15. ^ «Ігрот кодеш», частина 11, лист 3724, «Ігрот кодеш», частина 14, лист 5321, та ін.
  16. ^ Закінчення уривка, від слів «І ось, Г-сподь стоїть над ним» і далі, — на мотив нігуну «Анім змірот».
Попередній:
Розділ 40
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 42

Повідомити про помилку на цій сторінці