Перейти до вмісту

Шаар га-їхуд ве-га-емуна — розділ 6

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Перед вами загальна схема тем, які роз'яснюються в «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» з книги «Танія», у вигляді блок-схеми.
Натискання на посилання в кожній клітинці дерева веде до детальнішого викладу змісту цих розділів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Основа служіння Всевишньому — віра в єдність Б-га
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га щодо світів
Розділи 1 — 7
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га (у Його суті, яка не є складеною, борони Б-же)
Розділи 8 — 12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сутність єдності
Розділи 1 — 6
 
 
 
Вища єдність і нижча єдність
Розділ 7
 
 
Сфірот
Розділи 8-10
 
 
Речення
Розділи 11-12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Учення Бааль-Шем-Това
Розділи 1 — 3
 
 
Відповідь на заперечення проти вчення Бешта
Розділи 4 — 6
 
 
Єдність Святого, благословенний Він, — «проста»
Розділ 8
 
Єдність сфірот із Б-жественністю
Розділ 9
 
Розчинення світла у світилі — притча та її значення
Розділ 10
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Самоскасування творінь
Розділ 1
 
Раціональний доказ
Розділ 2
 
Притча про сонячне світло
Розділ 3
 
Причина відчуття творіннями самих себе
Розділ 4
 
Відповідь на заперечення
Розділ 5
 
Б-жественна єдність: у своєму корені й унизу
Розділ 6
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Речення та літери
Розділ 11
 
Єдність з погляду фактичного творіння
Розділ 12
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 6 — зміст «єдності Всевишнього»: «немає нічого, крім Нього»

Вступ до розділу

Цей розділ — останній із трьох розділів (4, 5, 6), що пояснюють питання до вчення Бааль-Шем-Това (і підсумовує всі шість перших розділів).

Основна частина розділу

Розділ 6
Розділ 6. І ось Ім'я Елокім — це ім'я якості Гвури і цімцуму, і тому воно також за гематрією дорівнює слову «природа», бо приховує вище світло, що дає буття світові й оживляє його, і здається, ніби світ стоїть і керується природним шляхом. І це Ім'я Елокім — щит і футляр для Імені Гаває, щоб приховати світло й життєвість, які виходять від Імені Гаває і дають буття з небуття в буття, аби вони не відкрилися створінням і ті не розчинилися у своєму існуванні. І ось ця категорія Гвури і цей цімцум — також категорія Хесед, бо світ ними будується, і це категорія Гвури, включеної в Хесед. І ось із взаємовключення якостей одна в одну воочевидь видно, що «Він і Його прояви єдині», бо це Його якості; адже оскільки вони в повній єдності з Ним, тому вони об'єднуються одна з одною і включені одна в одну, як у вислові Еліягу: «І Ти — Той, Хто пов'язує їх і об'єднує їх» тощо, «і крім Тебе немає єдності у вищих» тощо. І це те, що написано: «І прийми до серця свого, що Г-сподь — Він Б-г», тобто що ці два Імені воістину єдині: що і Ім'я Елокім, яке скорочує і приховує світло, — категорія Хесед, як Ім'я Гаває, бо якості Святого, благословенний Він, об'єднані з Ним у повній єдності, і Він та Ім'я Його єдині, бо Його якості — це Його Імена. А якщо так, то само собою ти знатимеш, що на небесах угорі й на землі внизу немає нічого іншого, тобто що й матеріальна земля, яка видається всім як повне щось, — цілковите ніщо й небуття щодо Святого, благословенний Він. Бо Ім'я Елокім приховує і скорочує лише для нижчих, а не щодо Святого, благословенний Він, оскільки Він та Ім'я Його Елокім єдині. І тому також земля і те, що під землею, — цілковите ніщо й небуття щодо Святого, благословенний Він, і зовсім не називаються іменем, навіть іменем «од» (ще), яке є вираженням другорядного, як у вислові наших мудреців, благословенної пам'яті: «Єгуда і од (ще) до читання», і як тіло, яке другорядне щодо душі й життєвості всередині нього [і це те, що написано: «Вихвалятиму Г-спода за життя мого, оспівуватиму Б-га мого, доки я є (бе-оді)», бо життя виходить від Імені Гаває, а «од», тобто другорядне тіло, — від Імені Елокім], адже душа не дає буття тілу з небуття в буття; але Святий, благословенний Він, Який дає буття всьому з небуття в буття, — усе розчинене у своєму існуванні перед Ним, як сонячне світло в сонці. І тому Письму знадобилося застерегти: «Знай же нині й прийми до серця свого» тощо, — щоб не спало тобі на думку, ніби небеса і все їхнє воїнство, і земля і все, що її наповнює, — щось окреме, самостійне, а Святий, благословенний Він, наповнює весь світ, подібно до одягання душі в тіло, і виливає силу проростання в землю і силу руху в небесні сфери, і рухає ними, і керує ними за Своєю волею, як душа рухає тілом і керує ним за своєю волею. Але насправді притча зовсім не подібна до того, що вона ілюструє, бо душа й тіло насправді відокремлені одне від одного у своєму корені, адже виникнення кореня тіла та його сутності не від його душі, а від крапель його батька й матері; і також після цього його ріст не від самої лише його душі, а через їжу й питво його матері всі дев'ять місяців, а потім через його власну їжу й питво. Тоді як небо і земля — вся їхня сутність і суть виникла з абсолютного ніщо й небуття тільки словом Всевишнього й подихом Його, благословенного, уст, і також донині стоїть слово Всевишнього повіки і виливається в них постійно кожної миті, і дає їм буття постійно з небуття в буття, подібно до виникнення світла від сонця всередині самого тіла сонячної кулі, для прикладу. А якщо так, то вони воістину повністю розчинені у своєму існуванні щодо слова Всевишнього й подиху Його, благословенного, уст, які єдині з Його, благословенного, суттю і сутністю, як буде пояснено далі, — подібно до розчинення сонячного світла в сонці. Тільки в цьому й полягають Його могутні діяння якістю Гвури і цімцуму — приховати й утаїти життєвість, що виливається в них, аби небо і земля і все їхнє воїнство здавалися ніби чимось самостійним. Але цімцум і приховування — лише для нижчих, а щодо Святого, благословенний Він, «усе перед Ним воістину вважається нічим», як сонячне світло в сонці, і якість Гвури не приховує, не дай Б-же, перед Ним, благословенним, бо вона не щось самостійне, але «Г-сподь — Він Б-г»:

Підсумки розділу

Наприкінці розділу 4 Алтер Ребе пояснив, що в Б-жественності немає, не дай Б-же, множинності, бо з боку свого кореня Хесед і Гвура воістину єдині. Тут він пояснює, що їхня єдність — також у їхній дії внизу.

І з цього зрозуміле пояснення питання з початку першого розділу: чому так важко зрозуміти, що немає нічого, крім Нього? Бо реальність не така, якою вона нам здається. Адже «єдність Всевишнього» означає не те, що немає іншого Б-га, крім Нього, — а те, що немає нічого без Нього. І щоб упровадити цю віру (що створіння не відокремлені від Б-жественності) у відчуття серця, потрібне зусилля.

Основні поняття розділу

Попередній:
Розділ 5
Глави «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» Наступний:
Розділ 7

Повідомити про помилку на цій сторінці