«Ігерет га-кодеш» — розділ 24
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
«Ігерет га-кодеш», 24 — «Агувай ахай»
Вступ
Після попереднього послання, яке говорить про тяжкість пустих розмов між Мінхою та Арвітом (званих «зібранням насмішників», що витісняє увесь образ Шхіни тощо), іде це послання, яке підкреслює тяжкість розмови посеред молитви.
Текст листа
| Послання 24 |
|---|
24. Любі мої, брати мої, не чиніть же зла, друзі, улюблені своїм Творцем і ненависні своєму лихому началу! І хай не робить себе людина нечестивцем навіть на одну годину перед Всюдисущим — у ту годину, яку Він обрав із усього дня, щоб збиратися і стояти перед Ним, у цю годину, яка є часом благовоління перед Ним, щоб розкритися, прийти до «малого Храму», відвідати Шхіну Його слави, що перебуває з ними посеред їхньої нечистоти, і бути знайденим тими, хто шукає Його, прагне Його й уповає на Нього. А той, хто розповідає про свої потреби, показує про себе, що не бажає вдумуватися і бачити в розкритті славу Його царства, і стає нечистою колісницею для вищого кесіля, про якого сказано: «Не бажає глупець розуміння» тощо, як написали Зогар і Арізаль, тобто що не бажає вдумуватися і бачити дорогоцінність пишноти величі Царя царів царів, Святого, благословенний Він, що розкриваються нагорі в цю годину, а також унизу — тим, хто бажає споглядати Його славу і велич, що одягається й облачається в слова встановленої молитви, яка в устах у всіх, і розкривається кожному за його розумом і коренем його душі, як написано: «За розумом його вихвалятиметься людина» — написано «вихвалить». А «Царство небесне подібне до царства земного»: шлях царя — щоб прихованість його сили була у внутрішніх покоях і безліч сторожів біля дверей, (аж до того) що багато-багато хто чекає днів і років, щоб побачити його силу і славу. І коли забажав він розкритися всім і поширив вість по всьому своєму царству — зібратися і стояти перед ним, щоб показати їм славу свого царства і дорогоцінність пишноти своєї величі, — той, хто стоїть перед ним і не дбає про те, щоб побачити його, а зайнятий своїми потребами, — який же він нікчемний, дурний і нерозумний, і уподібнився худобі в очах усіх творінь; і це також ганьба для царя — показуючи перед ним, що той не важливий у його очах, щоб отримувати задоволення і насолоду від споглядання його слави і краси більше, ніж від заняття своїми потребами. І також він повинен головою перед царем за те, що показав свою зневагу і нехтування до царя на очах у всіх, хто бачить. І про це сказано: «А глупці підносять ганьбу», тобто хоча він глупець, хай не підносить ганьби, щоб ганьба була видна на очах у всіх. І тому встановили наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, у молитві — ніби стоїть перед Царем; принаймні хай показує про себе, ніби стоїть тощо, на очах у всіх, хто бачить очима плоті його діла й мовлення, хоча в глупця немає думки. І заради цього встановлені всі молитви — для того, хто добре вдумується в них. А хто не показує так — повинен головою, і про нього сказали у святому Зогарі, що він «поводиться ганебно у вищому виправленні, показує розділення, і немає в нього частки в Б-гові Ізраїлю», хай урятує нас Милосердний. Тому, будучи посланцем наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, я накладаю однакову постанову на кожну душу: не вести пустих розмов від тієї миті, як хазан починає молитву, до завершення останнього кадишу — у Шахаріт, Арвіт і Мінху тощо. А той, хто порушив це навмисно, хай сяде на землю і попросить трьох людей, щоб вони скасували йому відлучення, накладене згори, і він покається, і зцілиться, і жодне відлучення взагалі не лягало на нього заднім числом, бо від початку воно лягає лише на бунтівників і злочинців, які зовсім не дбають про те, щоб просити спокути в Небес і в людей за цей тяжкий гріх. І також лише коли говорять навмисно, зі зневагою, а не на того, хто забув, або в кого вирвалося з уст кілька слів ненавмисно, — такому зовсім не потрібне скасування, і «Той, хто випробовує серця й нирки, — Б-г праведний». «Вчини добро, Всевишній, добрим і прямим у серцях своїх»: |
Підсумки
- Закони молитви призначені для того, щоб хоча б зовні людина бачила себе такою, що стоїть перед Царем. Розмови посеред молитви свідчать про зневагу до Святого, благословенний Він.
- Алтер Ребе постановляє, що заборонено розмовляти взагалі (навіть у тих частинах, де за галахою немає заборони) від початку молитви й до завершення останнього кадишу.
Основні поняття
Зовнішні посилання
- Ребе, примітки та роз'яснення до розділу, «Гітваадуйот» 5743, ч. 1
| Попередній: Розділ 23 |
Розділи «Ігерет га-кодеш» | Наступний: Розділ 25 |