«Ігерет га-кодеш»
«Ігерет га-кодеш» — четверта частина книги «Танія», що містить 32 загальні послання, які Алтер Ребе надсилав хасидам; близько половини з них присвячені гідності цдаки. Цю частину, «Ігерет га-кодеш», разом з «Кунтрес ахарон» уперше приєднали до «Танії» сини Алтер Ребе лише у виданні, надрукованому приблизно через рік після його відходу з життя, і саме вони вибрали 32 послання з приблизно 200 листів, що є в нас.
Докладніше
«Танію» вперше надрукували в 5557 році (1796), але без двох останніх частин — «Ігерет га-кодеш» і «Кунтрес ахарон». Лише через рік після відходу з життя Алтер Ребе його сини[1] надрукували «Танію» ще раз[2] і додали до неї дві останні частини.
У передмові до книги «Танія» сини Алтер Ребе засвідчують, що ці послання написані його святою рукою і святою мовою Алтер Ребе, а назву «Ігерет га-кодеш» дано тому, що більшість розділів цієї частини — послання, надіслані Алтер Ребе хасидам, «щоб вказати народові Б-жому шлях, яким їм іти, і справу, яку їм робити», і тому вони вважали за правильне приєднати ці святі послання до книги «Танія».
Ребе наголошує: хоча приєднання цих послань зробив не сам Алтер Ребе, оскільки Мітлер Ребе був одним із «синів автора», що їх приєднали, а він же був його «мемале маком», а сенс «мемале маком» у тому, що він заповнює все місце, тобто це одне продовження, — так і було встановлено на покоління, що вивчення «Танії» охоплює «Ігерет га-кодеш», які вважаються такими, що становлять воістину одну частину з «Танією»[3].
У наступні роки зміни тривали від видання до видання[4], і лише в 5660 році (1899/1900) (через 103 роки після першого видання) — коли Ребе Рашаб надрукував «Танію» на користь єшиви — «Танію» було «запечатано» й освячено в остаточному, відомому нам вигляді.
Однією з найзначніших змін у виданні 5660 року (1899/1900) було додавання 2 послань «Ігерет га-кодеш» (які не «удостоїлися» власного розділу, а були приєднані до вже наявних послань): «Га-отійот га-нігалот лану» додано до розділу 19, «У-мі-годель тірдотай» приєднано до розділу 22.
До наших днів дійшло близько 200 листів, написаних Алтер Ребе[5] (переважна більшість — загальні листи), але лише 32 з них були вибрані синами гаона-автора для включення до «Танії»[6]. Слід також зазначити, що близько половини послань (15 з 32) присвячені цдаці, і в кожному посланні пояснюється інша її гідність.
З розгляду змісту послань видно, що двадцять шість із них спочатку були написані як послання, а шість, найімовірніше, спочатку були написані як пояснення в хасидуті (а не як послання)[7].
13 послань, що увійшли до книги «Танія», надруковані лише частково, а їхні закінчення надруковані в «Ігрот кодеш» Алтер Ребе.
«Кунтрес ахарон»
Основна стаття – «Кунтрес ахарон» — книга «Танія»
У деяких виданнях «Кунтрес ахарон» також називався «Ігерет га-кодеш», і навіть після того, як у наступних виданнях його відокремили і він друкувався з окремим заголовком, у низці місць він разом з «Ігерет га-кодеш» вважався «четвертою частиною» «Танії»[8].
Зміст послань
- Розділ 1 — «Потхін бе-враха» — вивчення відкритої частини Тори — «чудодійний» засіб, що дає силу для всього служіння Всевишньому, а головне внутрішнє служіння Б-гові — в ранковій молитві, тому молитися треба неквапливо (написано в три прийоми з проміжками в часі).
- Розділ 2 — «Катонті мі-коль га-хасадім» — написано після звільнення Алтер Ребе з ув'язнення: він із самозреченням дякує Святому, благословенний Він, за Його милості і просить хасидів поводитися з міснагдім смиренно.
- Розділ 3 — «Ва-ільбаш цдака ка-шірйон» — цдака вища за всі заповіді, оскільки діє і в цьому світі, а матеріальний достаток людини залежить від цдаки, яку вона дає.
- Розділ 4 — «Ейн Ісраель ніг'алін ела бі-цдака» — цдака допомагає і у визволенні душі з духовного вигнання.
- Розділ 5 — «Ва-яас Давид шем» — цдака — не приватна справа, що впливає лише на саму людину: від неї залежить існування матеріального світу.
- Розділ 6 — «Зореа цдака сехар емет — Тітен емет ле-Яаков» — цдака не лише розкриває внутрішню суть серця, а й здатна привести до любові, сповненої насолоди.
- Розділ 7 — «Ашрейну ма тов хелкейну у-ма наїм горалейну» — загалом кожен зобов'язаний виконувати всі заповіді, але в частковості в кожного покоління своє особливе служіння, а в найдрібніших подробицях у кожного й кожної — своє особливе служіння, заради якого його приватна душа зійшла у світ.
- Розділ 8 — «Зореа цдакот мацміах єшуот» — сенс «проростання» завдяки «посіву» цдаки і співвідношення між насінням і тим, що з нього виростає, у притчі і в тому, що вона ілюструє (що лише пробуджує рослинну силу, яка перебуває уже в землі).
- Розділ 9 — «Агувай ахай» — завдяки цдаці єврей пов'язується зі Святим, благословенний Він, не лише під час свого служіння «у сфері святості», а протягом усього дня.
- Розділ 10 — «Хасдей Гашем кі ло тамну» — гідність цдаки щодо тих, хто згрішив: вона допомагає тшуві, і для цього потрібна саме цдака без обмежень.
- Розділ 11 — «Легаскілха біна» — вимога, щоб людина не була занурена в матеріальне, аж до того, що навіть брак необхідного (дітей, здоров'я і прожитку) зовсім її не зачіпав.
- Розділ 12 — «Ве-гая маасе га-цдака шалом» — пояснення відмінності між діянням цдаки та її служінням; цдака допомагає і в служінні бірурім.
- Розділ 13 — «Ма рав тувха ашер цафанта лі-рееха» — пояснює, чому і той, до кого всі перелічені вище причини не стосуються, все ж з огляду на безмежну милість, приховану і в «тих, хто боїться Тебе», теж має давати цдаку щедро (закінчення послання надруковано в «Ігрот кодеш» Алтер Ребе).
- Розділ 14 — «Леорер ет га-ахава га-єшана» — необхідність час від часу збільшувати пожертву цдаки.
- Розділ 15 — «Легавін машаль у-меліца діврей хахамім ве-хідотам» — знання теми сфірот — висока й піднесена заповідь, що веде до цілісного серця, і воно — основа істинного і внутрішнього виконання всіх 613 заповідей.
- Розділ 16 — «Агувай ахай ве-реай ашер ке-нафші» — обов'язок і того, хто вже дав цдаку як належить, додати до пожертви, коли його товариші збираються давати цдаку.
- Розділ 17 — «Рехава міцватха меод» — притягнення розкриття Совев коль алмін через цдаку.
- Розділ 18 — «Ма яфіт у-ма наамт ахава ба-таанугім» — пояснення розкриттів під час воскресіння мертвих, любові, сповненої насолоди, і прихованої любові.
- Розділ 19 — «Оте ор ка-салма» • «Га-отійот га-ніглот лану» — Тора складається з внутрішньої і зовнішньої сторін, що називаються «світлом» і «шатою», і вона — посудина, що з'єднує вище з нижчим (додаткове послання, приєднане до цього розділу, «Га-отійот га-ніглот лану», пояснює, як це виражається в душі людини в літерах думки і літерах мовлення).
- Розділ 20 — «Іху ве-хайохі» — і в самих матеріальних речах є дивовижна перевага: саме їхнє виникнення походить від Самого Святого, благословенний Він (це послання Алтер Ребе написав у дні перед своїм відходом з життя, і воно відкрило хасидам нові джерела життєвості у виконанні практичних заповідей).
- Розділ 21 — «Ка-мішпат ле-огавей шмо» — давання цдаки з запопадливістю і поділ пожертви на безліч невеликих пожертв.
- Розділ 22 — «Ме-ахава месутерет тохахат мегула» • «Мі-годель тірдотай» — заборона питати і просити в Ребе про матеріальне, а також основи успіху в служінні Всевишньому через сильне і тверде бажання та агават Ісраель.
- Розділ 23 — «Бі-гзерат ірін» — обов'язок, заслуга і гідність публічного вивчення Тори і, з іншого боку, величезна тяжкість пустих розмов перед молитвою чи після неї.
- Розділ 24 — «Агувай ахай» — тяжкість розмов під час молитви: той, хто розмовляє, подібний до того, хто служить ідолам і ганьбить царя, і він має сісти на землю і просити прощення.
- Розділ 25 — «Легавін імрей віна» — послання, що вказує міснагдім міста Вільна на їхні помилки в розумінні слів Бааль-Шем-Това про перебування Шхіни навіть у кліпот і про Б-жественне провидіння, з поясненням того, як ці слова засновані й побудовані на словах Арізаля і мудреців, а той, хто сперечається з Бааль-Шем-Товом, подібний до того, хто заперечує Тору.
- Розділ 26 — «Ве-га-маскілім язгіру ке-зогар га-ракіа» — пояснення мети служіння бірурім — підняти іскри, приховані в кліпот.
- Розділ 27 — «Агувай ахай» • «Цадіка де-ітпатар» — життя праведника не тілесне, а духовне, тому його відхід з життя не відокремлює його від пов'язаних із ним, і навпаки: після його відходу з життя учні можуть наблизитися до нього ще більше.
- Розділ 28 — «Лама нісмеха мітат Мір'ям ле-фаршат пара» — втішне послання, яке Алтер Ребе написав своєму сватові рабі Леві-Іцхаку з Бердичева, щоб утішити його у зв'язку зі відходом з життя його сина, праведника рабі Меїра з Пикова.
- Розділ 29 — «Ешет хаїль атерет бааля» — пояснення гідності Усної Тори, яка вища за Писану Тору, а також вища за практичні заповіді, аж до того, що мудреці назвали вивчення галахот «тага» — вінцем Тори!
- Розділ 30 — «Коль га-рагіль лаво ле-вейт га-кнесет» — давання цдаки з доброї волі і з привітним обличчям.
- Розділ 31 — «Нода ба-шеарім» — гідність агават Ісраель і дружніх бесід, подібно до того як порушення кровотоку в тілі спричиняє хворобу всього тіла. Безпричинна ненависть призводить до вигнання Шхіни, а від агават Ісраель залежить Визволення.
- Розділ 32 — «Барех Гашем хейло» — гідність цдаки і милосердя, які чинить народ Ізраїлю під час вигнання.
Видання в каталозі HebrewBooks
Видання цієї книжки в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 1. Каталог HebrewBooks.
- «Ігерет га-кодеш» אגרת הקודש
Зовнішні посилання
- Розділи «Ігерет га-кодеш» з огласовками та розділовими знаками • Примітки й посилання Ребе до розділів • Уроки з книги «Танія» за розділами
Примітки
- ^ Мітлер Ребе, р. Хаїм-Аврагам і р. Моше.
- ^ Це було восьме видання, через 17 років після першого видання.
- ^ [Див. також сіху тижневої глави «Ваїшлах», 18 кислева 5723 року (15 грудня 1962).
- ^ Як можна дізнатися зі списку видань, що міститься наприкінці «Танії».
- ^ Майже всі вони зібрані в книзі «Ігрот кодеш» Алтер Ребе.
- ^ І 5 було додано в пізніші роки: два листи було включено до частини «Ігерет га-кодеш» і 3 — до «Кунтрес ахарон».
- ^ Розділи: 15, 18, 19, 20, 26, 29.
- ^ «Лікутей Тора», «Ваїкра» 1, 3 та ін. «Сефер га-сіхот» 5701, сторінка 142. Примітки Ребе про назву книги і назви її частин, надруковані в кінці книги «Танія», після переліку «Видання „Танії“». І там — що, найімовірніше, сам Ребе Цемах Цедек позначив «Кунтрес ахарон» як продовження «Ігерет га-кодеш», розділи 33, 34 і далі (як згадує Ребе і в сіхі Шабату «Берешит» 5714 року (1953/1954)).