Нечестивець
Нечестивець — один із трьох[1] ступенів того, як розкривається Б-жественна душа в людині. Нечестивець — це той, над ким узяла гору його тваринна душа[2] і хто спотикається в гріхах[3]. Суть нечестивця (і двох ступенів у ньому) роз'яснюється в «Лікутей амарим» — розділ 11, як частина блоку розділів, що описують війну душ у людині[4]
Завершений нечестивець і незавершений нечестивець
Є два загальні ступені серед нечестивців: завершений нечестивець і незавершений нечестивець.
Завершений нечестивець
Називається також «нечестивець, якому погано»; суть його в тому, що тваринна душа повністю панує над Б-жественною душею, і в нього ніколи не буває думок про тшуву. «Завершеним нечестивцем» він називається за своїм станом (нечестивець «повністю»), а «нечестивцем, якому погано» він називається тому, що в ньому вже немає «добра» (усе добро, яке було в ньому, — Б-жественна душа — пішло з нього і зовсім не світить у ньому).
Незавершений нечестивець
Називається також «нечестивець, якому добре». І в нього тваринна душа перемогла Б-жественну, але в нього Б-жественна душа ще бореться, і час від часу (частіше чи рідше, кожен за своїм ступенем) у нього бувають думки про тшуву. «Незавершеним нечестивцем» він називається за своїм станом (він ще не нечестивець «повністю»). «Нечестивцем, якому добре» він називається тому, що в його душі ще є «добро» (Б-жественна душа ще трохи світить у ньому), і час від часу їй вдається вплинути хоча б на його думку (хоча й не на мову і дію), щоб у нього з'явилися думки про тшуву.
Зовнішні посилання
- Рав Менахем Добрускін, Чи бажає Всевишній діянь нечестивців?! — шіур до тижневої глави «Хаєй Сара» на каналі YouTube «Шіурім бе-хасидут від рава Менахема Добрускіна» на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube

Примітки
- ^ У більш частковому вигляді є п'ять ступенів: два ступені в праведника, два ступені в нечестивця, і бейноні. А в ще більш частковому вигляді і в бейноні є три ступені
- ^ Душа, що оживляє тіло. Іноді називається «тваринною» — через її схожість із душею тварини, а іноді називається «природною» — оскільки вона є природою людини, її розумом і почуттям
- ^ У думці, у мові або навіть у дії
- ^ Розділи 9–12