Смуток
Смуток — це зламаність душі.
Смуток цілковито відкидається в хасидів. Причина цього — притча Алтер Ребе: як у перемозі над чимось матеріальним — наприклад, коли двоє борються одне з одним, щоб повалити один одного. Якщо один із них лінивий і важкий, його легко переможуть і він упаде, навіть якщо він сильніший за свого товариша, — так само й у перемозі над лихим началом: неможливо перемогти його лінню й важкістю, що походять від смутку й закам'янілості серця, а лише жвавістю, що походить від радості, відкритості серця та його очищення від будь-якого сліду тривоги й смутку на світі.
Проте час від часу людині слід призначати собі час — під час Тікун хацот або раз на тиждень, — коли вона сповідається у своїх гріхах і плаче над ними гіркими сльозами, і завдяки цьому до неї прийде істинна радість у Б-зі, Всевишньому її, що приходить після істинного смутку, час від часу, через свої гріхи, з гіркотою душі й скрушеним серцем.
Причина цієї радості в тому, що завдяки тшуві і підкоренню лихого начала зламується дух нечистоти, ситра ахра і залізна перегородка, що відділяє людину від Отця Небесного.
Порада, як уникнути смутку
Алтер Ребе пояснює шляхи позбавлення від цієї лихої риси.
Смуток через мирські справи
Людина має приймати з радістю те, що приходить до неї, навіть якщо це здається чимось недобрим, так само як приймає явне і видиме добро, бо й це — те, що здається її очам злом, — на добро, тільки воно не явне й не видиме очам плоті, бо походить з «Алма де-іткасья», який вищий за «Алма де-ітгалья».
З цієї причини, — продовжує Алтер Ребе, — про тих, хто радіє стражданням, Писання каже: «А ті, хто любить Його, — як сонце, що сходить у всій своїй силі», бо радість — від того, що близькість до Б-га йому дорожча за все життя цього світу, як написано: «Бо милість Твоя краща за життя» тощо, а близькість до Б-га незрівнянно й безмежно вища в «Алма де-іткасья».
Смуток через справи Небесні
Треба шукати в душі способів звільнитися від нього, не кажучи вже про час служіння, коли треба служити Б-гові в радості й з добрим серцем.
Але навіть той, хто зайнятий справами й мирськими клопотами, якщо на нього нападають смуток і тривога про справи Небесні під час його справ, — відомо, що це хитрощі лихого начала, щоб потім увергнути його в пристрасті, хай Б-г милує, як відомо, адже інакше звідки в нього посеред справ істинний смуток через любов до Б-га чи страх перед Ним?
Завершує Алтер Ребе: чи то смуток, що напав на людину під час служіння — у вивченні Тори чи в молитві, чи то такий, що напав не під час служіння, хай вона усвідомить, що зараз не час для істинного смутку, навіть для тривоги про тяжкі гріхи, хай Б-г милує. Для цього потрібні постійно встановлені години й слушний час, при спокійному розумі, щоб розмірковувати про велич Б-га, проти Якого вона згрішила, щоб завдяки цьому її серце було воістину скрушене істинною гіркотою.
Смуток через лихі думки
Якщо ж вони приходять до нього не під час служіння, а коли він зайнятий своїми справами, мирськими клопотами тощо, — каже Алтер Ребе, — навпаки, він має радіти своїй долі: хоча вони приходять йому в думки, він відволікається від них, виконуючи сказане: «І не блукайте за серцем вашим і за очима вашими, за якими ви блудите». І Писання говорить не про праведників, щоб називати їх блудниками, хай Б-г милує, а про бейноніїм, подібних до нього, яким приходять у думки помисли про розпусту, чи то з дозволеною тощо, і коли він відволікається, він виконує цю заборону. І сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: сидів і не вчинив гріха — йому дають нагороду, ніби він виконав заповідь.
- З цієї причини, пояснює Алтер Ребе, він має радіти виконанню заборони так само, як виконанню заповіді-повеління повною мірою; і, навпаки, смуток походить від гордині: він не знає свого місця і тому засмучується, що не перебуває на рівні праведника, адже в праведників напевно не буває таких дурних помислів.
Але якби він знав своє місце — що він дуже далекий від рівня праведника, — він зовсім не сумував би.
І завершує Алтер Ребе: о, якби ж він був бейноні і не був нечестивцем усі свої дні хоча б одну годину, — бо така якість бейноніїм і їхнє служіння: підкоряти лихе начало і помисел, що підіймається із серця до мозку, цілком відволікатися від нього й відштовхувати його обома руками, як сказано вище; і кожним відштовхуванням, яким він відштовхує його від своїх думок, він упокорює ситра ахра внизу, і як пробудження внизу, так і пробудження нагорі: там Святий, благословенний Він, Сам скидає ситра ахра з її місця.
Тому хай не занепадає духом людина й не засмучується дуже, навіть якщо так буде всі її дні в цій боротьбі, бо, можливо, для цього вона й створена, і в цьому її служіння — постійно підкоряти ситра ахра.
Заперечення смутку
У листі до єврея, який переживав труднощі, Ребе написав, що йому не слід піддаватися смутку й депресії, оскільки це порада лихого начала, а слід вистояти у випробуванні і піднестися[1].
Див. також
Додаткова література
Примітки
- ^ Лист від 13 нісана 5722 (17 квітня 1962), надрукований у додатках до «Гаарот у-біурім», збірник «Гаарот га-тмімім ве-анаш», мтівта Любавич Балтимор, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), стор. 115. (англійською)