Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — схвалення 2

Матеріал з Хабадпедії
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Передмова

На одному зібранні, що відбулося в рабі Зуші з Ганнополя, за участю учнів Магіда, з'явився Алтер Ребе. Запитав його рабі Зуша: що ти привіз із грубої Росії? Дістав Алтер Ребе свої кунтреси й приніс їх рабі Зуші з Ганнополя та рабі Єгуді-Лейбу га-Коену. Уночі учні лягли спати в рабі Лейба, а рабі Зуша й рабі Лейб вникали в рукописи. Під час вивчення рукописів обидва вони дуже запалилися від книги, а вранці звеліли Алтер Ребе надрукувати її.

Адмор вибухнув плачем і сказав: великим ця книга не потрібна, а малим не буде від неї користі. Але вони відповіли йому: великі потребують її, і малим теж буде користь![1]

Текст

Схвалення 2

Схвалення уславленого рава-хасида, людини Б-жої, якого назвуть святим, нашого вчителя рава рабі Єгуди-Лейба га-Коена:

Мудрість людини просвітлює обличчя землі. Побачивши святі руки автора, рава гаона, людини Б-жої, святого й чистого, хасида і скромного, чиї потаємні речі давно розкриті, який засідав у зібранні мудреців у нашого пана, вчителя й наставника, гаона світу і черпав воду з криниці живої води, — і нині зрадіє Ізраїль розкриттю його святих слів, зібраних, щоб віддати до друку, щоб навчати народ Г-спода святих шляхів, як кожен побачить у внутрішній суті його слів; а відоме не потребує доказу, — лише з побоювання, щоб справа не зіпсувалася й не завдала шкоди друкарям, я прийшов дати силу й застереження, щоб ніхто не підняв руки й ноги своєї друкувати протягом п'яти років від дня, зазначеного нижче. А на того, хто послухає ці мої слова, прийде благословення добра. Такі слова того, хто говорить це заради честі Тори, сьогодні, у третій день тижневої глави «Таво», 556 за малим літочисленням.

Єгуда-Лейб га-Коен.


Підсумки

Основні поняття

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Р. Меїр Авцон, чув від хасидів р. Й. Масміда і р. Берла Яффе. Книга «Бен ле-ашрі».
Попередній:
Схвалення 1
Схвалення 2 Наступний:
«Лікутей амарим» — Схвалення 3

Повідомити про помилку на цій сторінці