«Лікутей амарим» — розділ 42
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 41–50) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 42 — Утвердити трепет у душі
Вступ
Після того як у попередньому розділі було пояснено важливість і суть нижнього трепету, Алтер Ребе підкреслює в цьому розділі, що потрібне зусилля, щоб його досягти.
Основна частина розділу
| Розділ 42 | ||
|---|---|---|
| Розділ 42. І ось, із того, що ми написали вище про нижній трепет, буде добре зрозуміле те, що сказано в Гмарі на вірш «А тепер, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Г-сподь, Б-г твій, — тільки трепетати перед Г-сподом, Б-гом твоїм»: хіба трепет — мала справа? Так, для Моше це мала справа і т. д. Бо, на перший погляд, відповідь незрозуміла, адже написано «вимагає від тебе».
Але суть у тому, що в кожній душі дому Ізраїлю є від аспекту Моше, учителя нашого, мир йому, бо він — із семи пастирів, що притягують життєвість і Б-жественність до всієї сукупності душ Ізраїлю, через що вони й називаються «пастирями». А Моше, учитель наш, мир йому, — сукупність їх усіх, і називається «Раая меемна». Тобто він притягує аспект даат до всієї сукупності Ізраїлю, щоб знати Б-га, кожному відповідно до міри осягнення його душі та її кореня нагорі і її живлення від кореня душі Моше, учителя нашого, мир йому, укоріненої у Вищому даат, що в десяти сфірот Ацилуту, з'єднаних зі своїм Випромінювачем, благословенний Він, бо Він і Його даат єдині, і Він — Той, Хто знає, і т. д. І більше того: у кожному поколінні сходять іскри від душі Моше, учителя нашого, мир йому, і вбираються в тіло й душу мудреців покоління, «очей громади», щоб навчати народ знання і пізнавати велич Б-га і служити Йому серцем і душею. Бо служіння в серці — відповідно до даат, як сказано: «Пізнай Б-га батька твого і служи Йому серцем цілісним і душею бажаючою». А про майбутнє він каже: «І не будуть більше навчати один одного, кажучи: пізнайте Г-спода, бо всі вони знатимуть Мене» і т. д. Але головне в даат — не саме лише знання, щоб знали велич Б-га з уст мудреців і з книжок; головне — заглибити свою свідомість у велич Б-га і закріпити свою думку в Б-гові з силою і мужністю серця і мозку, доки його думка не буде пов'язана з Б-гом міцним і сильним зв'язком, як вона пов'язана з матеріальною річчю, яку він бачить очима плоті і в яку заглиблює свою думку. Як відомо, даат — це вираз зв'язку, як: «І людина пізнала» і т. д. І ця сила і ця якість — пов'язувати свою свідомість із Б-гом — є в кожній душі дому Ізраїлю завдяки її живленню від душі Моше, учителя нашого, мир йому. Але оскільки душа вбралася в тіло, їй потрібне велике і могутнє зусилля, подвійне і багаторазове. Перше — це зусилля плоті: сокрушати тіло і впокорювати його, щоб воно не затьмарювало світла душі, як ми писали вище від імені Зоару: тіло, у яке не проникає світло душі, — сокрушають його; і це — за допомогою думок про тшуву з глибини серця, як написано там. А друге — це зусилля душі: щоб їй не було тяжким це служіння — напружувати свою думку, щоб заглиблюватися і вдумуватися у велич Б-га тривалий час поспіль. Бо міра цього часу не однакова для кожної душі. Є душа, чиста за своєю природою, до якої, щойно вона замислиться про велич Б-га, одразу приходить трепет і страх перед Б-гом, як написано в Шулхан арух, «Орах хаїм», розділ 1: «Коли людина замислиться про те, що великий Цар, Цар над царями царів, Святий, благословенний Він, Чия слава наповнює всю землю, стоїть над нею і бачить її діла, — одразу прийде до неї трепет» і т. д. А є душа низька за своєю природою і походженням із джерела, з якого вона висічена, — з нижніх щаблів десяти сфірот Асії, і вона може знайти у своїй думці Б-жественність лише з трудом і силою. А надто якщо вона осквернилася гріхами юності, бо гріхи розділяють і т. д. [як написано в «Сефер хасидім», розділ 35]. Але все ж — із трудом і силою: щоб його думка дуже зміцнилася з відвагою і великим зусиллям та великою глибиною, заглиблюючись у велич Б-га тривалий час, — напевно прийде до нього принаймні згаданий вище нижній трепет, і як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Трудився і знайшов — вір», і як написано: «Якщо шукатимеш її, як срібла, і розшукуватимеш її, як скарбів, — тоді зрозумієш трепет перед Г-сподом». Пояснення: як людина шукає скарб і багатство, приховане в надрах землі, і копає за ним із величезним трудом, так треба копати з величезним трудом, щоб розкрити скарб страху Небес, прихований і схований у розумінні серця кожної людини з Ізраїлю, — це аспект і щабель, що стоїть вище часу, і це згаданий вище природний прихований трепет. Тільки щоб він дійшов до дії в аспекті страху гріха, щоб ухилятися від зла в дії, мові та думці, треба розкрити його із сокровенного розуміння серця, яке вище часу, привести його в аспект думки в буквальному сенсі, що в мозку, заглиблюючись у нього думкою протягом певного часу в буквальному сенсі, доки його дія не вийде з потенції в дію в буквальному сенсі, тобто ухилятися від зла і робити добро в думці, мові та дії заради Б-га, Який дивиться, і споглядає, і слухає, і прислухається, і розуміє всі його діла, і випробовує його нирки і серце, і як вислів наших мудреців, благословенна їхня пам'ять: «Вдивляйся у три речі» і т. д.: «Око бачить і вухо чує» і т. д. І хоча в Нього немає образу тіла, навпаки — усе розкрите і відоме перед Ним безмежно більше, ніж бачення оком і слухання вухом, для прикладу; але це, для прикладу, як людина, що знає і відчуває в собі все, що відбувається і діється в одному з усіх її 248 органів, наприклад холод чи жар, і навіть жар у нігтях її ніг, для прикладу, якщо вона обпеклася вогнем. І так само їхню суть і сутність і все, що з ними відбувається, вона знає і відчуває у своєму мозку. І подібно до такого знання, для прикладу, Святий, благословенний Він, знає все, що діється в усіх творіннях, вищих і нижчих, оскільки всі вони отримують вплив від Нього, благословенний Він, як написано: «Бо від Тебе все»; і це те, що кажуть: «І також жодне творіння не сховане від Тебе». І як написав Рамбам [і з цим погодилися мудреці Каббали, як написав Рамак у «Пардесі»], що, знаючи Себе, так би мовити, Він знає всі сущі творіння з істинності Свого існування і т. д. Тільки ця алегорія — лише щоб заспокоїти слух, але насправді алегорія зовсім не подібна до того, що вона ілюструє. Бо душа людини, навіть розумна і Б-жественна, зазнає впливу подій, що відбуваються з тілом, і його страждань через те, що вона буквально вбрана в життєву душу, буквально вбрану в тіло. Але Святий, благословенний Він, не зазнає, не дай Б-г, впливу подій світу і його змін, і навіть самого світу, бо всі вони не спричиняють у Ньому жодної зміни, не дай Б-г. І ось, щоб добре осягнути це нашим розумом, уже докладно писали мудреці істини у своїх книжках. Але всі євреї — віруючі, сини віруючих, без жодного дослідження людським розумом, і кажуть: «Ти — той самий до створення світу» і т. д., як сказано вище в розділі 20. І ось, кожна людина з Ізраїлю, хоч би ким вона була, коли вдумається в це тривалий час щодня — як Святий, благословенний Він, справді наповнює вищих і нижчих, і небеса і землю в буквальному сенсі, «слава Його наповнює всю землю» в буквальному сенсі, і Він дивиться, і споглядає, і випробовує її нирки і серце, і всі її діла і слова, і всі її кроки лічить, — тоді утвердиться в її серці трепет на весь день; коли вона знову вдумається в це, навіть легким вдумуванням, у будь-який час і в будь-яку годину, вона ухилятиметься від зла і робитиме добро в думці, мові та дії, щоб не повставати, не дай Б-г, перед очима Його слави, Яка наповнює всю землю, і як вислів рабана Йоханана бен Закая своїм учням, згаданий вище. І це те, що сказано в Писанні: «А тільки боятися Г-спода, Б-га твого, ходити всіма шляхами Його», — це трепет, що приводить до виконання Його, благословенний Він, заповідей у «ухиляйся від зла і роби добро», і це згаданий вище нижній трепет. А щодо Моше, тобто щодо аспекту даат, що в кожній Б-жественній душі Ізраїлю, це «дрібниця», як сказано вище, [бо даат — це те, що пов'язує сокровенне розуміння серця з аспектом розкриття в самій думці, як відомо знавцям таємного вчення]. І ще нехай пам'ятає, що як у царя з плоті й крові головний трепет — перед його внутрішньою суттю і життєвістю, а не перед його тілом, адже коли він спить, перед ним немає жодного трепету. А його внутрішня суть і життєвість не видимі очам із плоті, а лише очам розуму, через бачення очима з плоті його тіла й одягу, так що він знає, що його життєвість убрана в них. А якщо так, то точно так само йому слід боятися Б-га через бачення очима з плоті небес, і землі, і всього їхнього воїнства, у які вбране світло Ейн Софа, благословенний Він, щоб оживляти їх*.
І хоча це через убрання в багато вбрань, адже немає жодної різниці й відмінності в страху перед царем із плоті й крові, чи він нагий, чи вдягнений в одне вбрання, чи вдягнений у багато вбрань. Але головне — це звичка: привчати свою свідомість і думку постійно, щоб було утверджено в його серці й мозку постійно, що все, що він бачить очима, — небо, і земля, і все, що її наповнює, — усе це зовнішні вбрання Царя, Святого, благословенний Він, і завдяки цьому він завжди пам'ятатиме про їхню внутрішню суть і життєвість. І це включено також у слово «емуна», яке є виразом звички, якою людина привчає себе, як ремісник, що вправляє свої руки, і т. д. А також щоб завжди пам'ятати вислів мудреців, благословенна їхня пам'ять, «прийняття ярма Царства Небес», що подібне до «постав над собою царя», як пояснено в іншому місці і т. д., бо Святий, благословенний Він, залишає вищих і нижчих і покладає Своє царство на нас і т. д., а ми приймаємо і т. д. І в цьому сенс поклонів у молитві Шмоне есре після прийняття ярма Царства Небес словом у читанні Шма — знову прийняти на ділі, у дії і т. д., як пояснено в іншому місці: |
Підсумки розділу
Цей трепет (як того, хто стоїть перед царем) природний у душах Ізраїлю, але щоб розкрити його, треба присвячувати щодня певний час цьому спогляданню — і не лише час, а треба намагатися заглиблюватися в це з великим і величезним зусиллям.
Наприкінці розділу наведено споглядання, що допомагає людині наочно уявити і пробудити згаданий трепет: подібно до того як існування царя ясне їй, хоча вона не бачить його тіла (адже він вдягнений), — так, хоча вона не бачить Б-га (оскільки бачить Його вбрання — світ), існування Б-га має бути для неї цілком достовірним.
Основні поняття розділу
- Зусилля
- Аспект даат — не просто знання, а міцний зв'язок, що приходить через тривале і послідовне споглядання.
| Попередній: Розділ 41 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 43 |