Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — розділ 42

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 41–50)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно представлено гілку любові до Всевишнього (розділи 41–50), у третьому рядку містяться посилання на інші гілки.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння Всевишньому в любові й трепеті
Розділи 41–50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння за правою лінією
Розділи 41–49
 
 
 
 
 
Любов з боку гвурот
Розділ 50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Споглядання, що приводить до любові й трепету
навіть у людини, чий ступінь низький

Розділи 41–45
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Любов «як у воді обличчя» — саме для того, чий ступінь низький
Розділи 46–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нижній трепет
Розділи 41–42
 
Нижній трепет • Вищий трепет • Велика любов • Вічна любов
Розділ 43
 
Любов «душа моя прагне Тебе»
і любов «як син, що старається»
Розділ 44
 
Служіння якістю милосердя
Розділ 45
 
Через споглядання «що» (блага, яке зробив нам Всевишній)
Розділи 46–47
 
 
 
 
Через споглядання «як» (самопожертви Всевишнього, якщо можна так сказати, заради створення світу)
Розділи 48–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начало служіння, його суть і корінь
Розділ 41
 
Необхідність зусилля
Розділ 42
 
 
 
 
 
 
 
Притча: визволення з Єгипту
Сенс притчі: визволення душі

Розділ 46
 
«Визволення з Єгипту» кожного — щодня
Розділ 47
 
Вихід Всевишнього за Свої межі (якщо можна так сказати), щоб створити світ
Розділ 48
 
У відповідь на це людина має вийти за свої межі в любові до Всевишнього
Розділ 49
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 42 — Утвердити трепет у душі

Вступ

Після того як у попередньому розділі було пояснено важливість і суть нижнього трепету, Алтер Ребе підкреслює в цьому розділі, що потрібне зусилля, щоб його досягти.

Основна частина розділу

Розділ 42
Розділ 42. І ось, із того, що ми написали вище про нижній трепет, буде добре зрозуміле те, що сказано в Гмарі на вірш «А тепер, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Г-сподь, Б-г твій, — тільки трепетати перед Г-сподом, Б-гом твоїм»: хіба трепет — мала справа? Так, для Моше це мала справа і т. д. Бо, на перший погляд, відповідь незрозуміла, адже написано «вимагає від тебе».

Але суть у тому, що в кожній душі дому Ізраїлю є від аспекту Моше, учителя нашого, мир йому, бо він — із семи пастирів, що притягують життєвість і Б-жественність до всієї сукупності душ Ізраїлю, через що вони й називаються «пастирями». А Моше, учитель наш, мир йому, — сукупність їх усіх, і називається «Раая меемна». Тобто він притягує аспект даат до всієї сукупності Ізраїлю, щоб знати Б-га, кожному відповідно до міри осягнення його душі та її кореня нагорі і її живлення від кореня душі Моше, учителя нашого, мир йому, укоріненої у Вищому даат, що в десяти сфірот Ацилуту, з'єднаних зі своїм Випромінювачем, благословенний Він, бо Він і Його даат єдині, і Він — Той, Хто знає, і т. д.

І більше того: у кожному поколінні сходять іскри від душі Моше, учителя нашого, мир йому, і вбираються в тіло й душу мудреців покоління, «очей громади», щоб навчати народ знання і пізнавати велич Б-га і служити Йому серцем і душею. Бо служіння в серці — відповідно до даат, як сказано: «Пізнай Б-га батька твого і служи Йому серцем цілісним і душею бажаючою». А про майбутнє він каже: «І не будуть більше навчати один одного, кажучи: пізнайте Г-спода, бо всі вони знатимуть Мене» і т. д.

Але головне в даат — не саме лише знання, щоб знали велич Б-га з уст мудреців і з книжок; головне — заглибити свою свідомість у велич Б-га і закріпити свою думку в Б-гові з силою і мужністю серця і мозку, доки його думка не буде пов'язана з Б-гом міцним і сильним зв'язком, як вона пов'язана з матеріальною річчю, яку він бачить очима плоті і в яку заглиблює свою думку. Як відомо, даат — це вираз зв'язку, як: «І людина пізнала» і т. д.

І ця сила і ця якість — пов'язувати свою свідомість із Б-гом — є в кожній душі дому Ізраїлю завдяки її живленню від душі Моше, учителя нашого, мир йому. Але оскільки душа вбралася в тіло, їй потрібне велике і могутнє зусилля, подвійне і багаторазове. Перше — це зусилля плоті: сокрушати тіло і впокорювати його, щоб воно не затьмарювало світла душі, як ми писали вище від імені Зоару: тіло, у яке не проникає світло душі, — сокрушають його; і це — за допомогою думок про тшуву з глибини серця, як написано там. А друге — це зусилля душі: щоб їй не було тяжким це служіння — напружувати свою думку, щоб заглиблюватися і вдумуватися у велич Б-га тривалий час поспіль.

Бо міра цього часу не однакова для кожної душі. Є душа, чиста за своєю природою, до якої, щойно вона замислиться про велич Б-га, одразу приходить трепет і страх перед Б-гом, як написано в Шулхан арух, «Орах хаїм», розділ 1: «Коли людина замислиться про те, що великий Цар, Цар над царями царів, Святий, благословенний Він, Чия слава наповнює всю землю, стоїть над нею і бачить її діла, — одразу прийде до неї трепет» і т. д. А є душа низька за своєю природою і походженням із джерела, з якого вона висічена, — з нижніх щаблів десяти сфірот Асії, і вона може знайти у своїй думці Б-жественність лише з трудом і силою. А надто якщо вона осквернилася гріхами юності, бо гріхи розділяють і т. д. [як написано в «Сефер хасидім», розділ 35].

Але все ж — із трудом і силою: щоб його думка дуже зміцнилася з відвагою і великим зусиллям та великою глибиною, заглиблюючись у велич Б-га тривалий час, — напевно прийде до нього принаймні згаданий вище нижній трепет, і як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Трудився і знайшов — вір», і як написано: «Якщо шукатимеш її, як срібла, і розшукуватимеш її, як скарбів, — тоді зрозумієш трепет перед Г-сподом». Пояснення: як людина шукає скарб і багатство, приховане в надрах землі, і копає за ним із величезним трудом, так треба копати з величезним трудом, щоб розкрити скарб страху Небес, прихований і схований у розумінні серця кожної людини з Ізраїлю, — це аспект і щабель, що стоїть вище часу, і це згаданий вище природний прихований трепет.

Тільки щоб він дійшов до дії в аспекті страху гріха, щоб ухилятися від зла в дії, мові та думці, треба розкрити його із сокровенного розуміння серця, яке вище часу, привести його в аспект думки в буквальному сенсі, що в мозку, заглиблюючись у нього думкою протягом певного часу в буквальному сенсі, доки його дія не вийде з потенції в дію в буквальному сенсі, тобто ухилятися від зла і робити добро в думці, мові та дії заради Б-га, Який дивиться, і споглядає, і слухає, і прислухається, і розуміє всі його діла, і випробовує його нирки і серце, і як вислів наших мудреців, благословенна їхня пам'ять: «Вдивляйся у три речі» і т. д.: «Око бачить і вухо чує» і т. д. І хоча в Нього немає образу тіла, навпаки — усе розкрите і відоме перед Ним безмежно більше, ніж бачення оком і слухання вухом, для прикладу; але це, для прикладу, як людина, що знає і відчуває в собі все, що відбувається і діється в одному з усіх її 248 органів, наприклад холод чи жар, і навіть жар у нігтях її ніг, для прикладу, якщо вона обпеклася вогнем. І так само їхню суть і сутність і все, що з ними відбувається, вона знає і відчуває у своєму мозку. І подібно до такого знання, для прикладу, Святий, благословенний Він, знає все, що діється в усіх творіннях, вищих і нижчих, оскільки всі вони отримують вплив від Нього, благословенний Він, як написано: «Бо від Тебе все»; і це те, що кажуть: «І також жодне творіння не сховане від Тебе». І як написав Рамбам [і з цим погодилися мудреці Каббали, як написав Рамак у «Пардесі»], що, знаючи Себе, так би мовити, Він знає всі сущі творіння з істинності Свого існування і т. д.

Тільки ця алегорія — лише щоб заспокоїти слух, але насправді алегорія зовсім не подібна до того, що вона ілюструє. Бо душа людини, навіть розумна і Б-жественна, зазнає впливу подій, що відбуваються з тілом, і його страждань через те, що вона буквально вбрана в життєву душу, буквально вбрану в тіло. Але Святий, благословенний Він, не зазнає, не дай Б-г, впливу подій світу і його змін, і навіть самого світу, бо всі вони не спричиняють у Ньому жодної зміни, не дай Б-г.

І ось, щоб добре осягнути це нашим розумом, уже докладно писали мудреці істини у своїх книжках. Але всі євреї — віруючі, сини віруючих, без жодного дослідження людським розумом, і кажуть: «Ти — той самий до створення світу» і т. д., як сказано вище в розділі 20.

І ось, кожна людина з Ізраїлю, хоч би ким вона була, коли вдумається в це тривалий час щодня — як Святий, благословенний Він, справді наповнює вищих і нижчих, і небеса і землю в буквальному сенсі, «слава Його наповнює всю землю» в буквальному сенсі, і Він дивиться, і споглядає, і випробовує її нирки і серце, і всі її діла і слова, і всі її кроки лічить, — тоді утвердиться в її серці трепет на весь день; коли вона знову вдумається в це, навіть легким вдумуванням, у будь-який час і в будь-яку годину, вона ухилятиметься від зла і робитиме добро в думці, мові та дії, щоб не повставати, не дай Б-г, перед очима Його слави, Яка наповнює всю землю, і як вислів рабана Йоханана бен Закая своїм учням, згаданий вище. І це те, що сказано в Писанні: «А тільки боятися Г-спода, Б-га твого, ходити всіма шляхами Його», — це трепет, що приводить до виконання Його, благословенний Він, заповідей у «ухиляйся від зла і роби добро», і це згаданий вище нижній трепет.

А щодо Моше, тобто щодо аспекту даат, що в кожній Б-жественній душі Ізраїлю, це «дрібниця», як сказано вище, [бо даат — це те, що пов'язує сокровенне розуміння серця з аспектом розкриття в самій думці, як відомо знавцям таємного вчення].

І ще нехай пам'ятає, що як у царя з плоті й крові головний трепет — перед його внутрішньою суттю і життєвістю, а не перед його тілом, адже коли він спить, перед ним немає жодного трепету. А його внутрішня суть і життєвість не видимі очам із плоті, а лише очам розуму, через бачення очима з плоті його тіла й одягу, так що він знає, що його життєвість убрана в них. А якщо так, то точно так само йому слід боятися Б-га через бачення очима з плоті небес, і землі, і всього їхнього воїнства, у які вбране світло Ейн Софа, благословенний Він, щоб оживляти їх*.

Примітка
*(І також видно на власні очі, що вони анульовані перед Його, благословенний Він, світлом, у їхньому поклонінні щодня в бік заходу під час їхнього заходу, як вислів наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, про вірш «І воїнство небесне Тобі вклоняється», що Шхіна — на заході, і виходить, що їхній рух увесь день до заходу — шлях поклоніння і бітуля.

І ось, навіть той, хто ніколи не бачив царя і зовсім не знає його, проте, коли входить до двору царя і бачить багатьох знатних вельмож, що вклоняються одній людині, на нього нападають страх і трепет):

І хоча це через убрання в багато вбрань, адже немає жодної різниці й відмінності в страху перед царем із плоті й крові, чи він нагий, чи вдягнений в одне вбрання, чи вдягнений у багато вбрань. Але головне — це звичка: привчати свою свідомість і думку постійно, щоб було утверджено в його серці й мозку постійно, що все, що він бачить очима, — небо, і земля, і все, що її наповнює, — усе це зовнішні вбрання Царя, Святого, благословенний Він, і завдяки цьому він завжди пам'ятатиме про їхню внутрішню суть і життєвість. І це включено також у слово «емуна», яке є виразом звички, якою людина привчає себе, як ремісник, що вправляє свої руки, і т. д.

А також щоб завжди пам'ятати вислів мудреців, благословенна їхня пам'ять, «прийняття ярма Царства Небес», що подібне до «постав над собою царя», як пояснено в іншому місці і т. д., бо Святий, благословенний Він, залишає вищих і нижчих і покладає Своє царство на нас і т. д., а ми приймаємо і т. д. І в цьому сенс поклонів у молитві Шмоне есре після прийняття ярма Царства Небес словом у читанні Шма — знову прийняти на ділі, у дії і т. д., як пояснено в іншому місці:

Підсумки розділу

Цей трепет (як того, хто стоїть перед царем) природний у душах Ізраїлю, але щоб розкрити його, треба присвячувати щодня певний час цьому спогляданню — і не лише час, а треба намагатися заглиблюватися в це з великим і величезним зусиллям.

Наприкінці розділу наведено споглядання, що допомагає людині наочно уявити і пробудити згаданий трепет: подібно до того як існування царя ясне їй, хоча вона не бачить його тіла (адже він вдягнений), — так, хоча вона не бачить Б-га (оскільки бачить Його вбрання — світ), існування Б-га має бути для неї цілком достовірним.

Основні поняття розділу


Попередній:
Розділ 41
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 43

Повідомити про помилку на цій сторінці