Перейти до вмісту

«Лікутей амарім» — глава 48

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 41–50)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно представлено гілку любові до Всевишнього (розділи 41–50), у третьому рядку містяться посилання на інші гілки.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння Всевишньому в любові й трепеті
Розділи 41–50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння за правою лінією
Розділи 41–49
 
 
 
 
 
Любов з боку гвурот
Розділ 50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Споглядання, що приводить до любові й трепету
навіть у людини, чий ступінь низький

Розділи 41–45
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Любов «як у воді обличчя» — саме для того, чий ступінь низький
Розділи 46–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нижній трепет
Розділи 41–42
 
Нижній трепет • Вищий трепет • Велика любов • Вічна любов
Розділ 43
 
Любов «душа моя прагне Тебе»
і любов «як син, що старається»
Розділ 44
 
Служіння якістю милосердя
Розділ 45
 
Через споглядання «що» (блага, яке зробив нам Всевишній)
Розділи 46–47
 
 
 
 
Через споглядання «як» (самопожертви Всевишнього, якщо можна так сказати, заради створення світу)
Розділи 48–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начало служіння, його суть і корінь
Розділ 41
 
Необхідність зусилля
Розділ 42
 
 
 
 
 
 
 
Притча: визволення з Єгипту
Сенс притчі: визволення душі

Розділ 46
 
«Визволення з Єгипту» кожного — щодня
Розділ 47
 
Вихід Всевишнього за Свої межі (якщо можна так сказати), щоб створити світ
Розділ 48
 
У відповідь на це людина має вийти за свої межі в любові до Всевишнього
Розділ 49
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Глава 48 — вихід Б-га (ніби) зі Своїх рамок, щоб створити світ

Вступ до розділу

У двох попередніх главах було роз'яснено споглядання «що» (самого блага), яке зробив нам Б-г, а у двох наступних главах (48–49) буде роз'яснено споглядання «як»:
як заради створення світу Б-г (ніби) віддав Свою душу[1], і про велич любові, яку має пробудити це споглядання[2].

Основна частина розділу

Глава 48
Глава 48. І ось, коли розумний споглядає велич Ейн Соф, благословенний Він, — що яке Його ім'я, такий і Він: Ейн Соф (Нескінченний), і немає зовсім кінця й межі світлу та життєвості, що поширюються від Нього, благословенний Він, за Його простою волею і єдині з Його суттю й сутністю, благословенний Він, у досконалій єдності, — і якби сходження світів зі світла Ейн Соф, благословенний Він відбувалося без цімцумів, а лише за порядком ступенів, від ступеня до ступеня, шляхом причини й наслідку, то цей світ зовсім не був би створений таким, яким він є тепер, — в аспекті межі й кінця: від землі до небосхилу — шлях у 500 років, і так само між кожним небосхилом і небосхилом, і така сама товщина кожного небосхилу; і навіть світ прийдешній і Вищий Ган Еден — оселя душ великих праведників, і самі душі, і тим паче ангели — перебувають в аспекті межі й кінця, бо є межа їхньому осягненню світла Ейн Соф, благословенний Він, що світить їм в одіянні ХаБаД і т. д. І тому є межа їхній насолоді, яку вони отримують від сяйва Шхіни, і їхньому впиванню світлом Б-га, бо вони не можуть отримувати насолоду й упивання в аспекті справді нескінченного, щоб не скасуватися у своєму існуванні й не повернутися до свого джерела. А подробиці цімцумів — як і що — тут не місце роз'яснювати. Але загалом вони — це аспект приховання й утаєння притягання світла й життєвості, щоб воно не світило й не притягувалося до нижчих в аспекті розкриття, щоб вбратися й виливатися в них і оживляти їх, щоб вони були «сущим із нічого», — а лише найменша дещиця світла й життєвості, щоб вони були в аспекті межі й кінця; а це дуже мале світіння, і воно зовсім нічого не важить порівняно з аспектом світіння без межі й кінця, і немає між ними жодного співвідношення й співмірності, як відоме пояснення слова «співвідношення» в числах: одиниця в числі має співвідношення з числом мільйон, будучи однією частиною з мільйона; але порівняно з тим, що перебуває в аспекті взагалі без межі й числа, немає щодо нього жодного співвідношення в числах, бо навіть тисяча мільйонів і міріади міріад не становлять навіть співвідношення числа один до тисячі мільйонів і міріад міріад, а зовсім нічого не важать. І так само — цей аспект малого світіння, що вбирається у вищі й нижчі світи, щоб виливатися в них і оживляти їх, порівняно з прихованим і утаєним світлом, що перебуває в аспекті нескінченності, яке не вбирається й не виливається у світи в аспекті розкриття, щоб оживляти їх, а оточує їх згори й називається «Совев коль алмін». І сенс не в тому, що воно оточує й охоплює згори в аспекті місця, борони Б-же, бо до духовного зовсім не стосується аспект місця. А мається на увазі, що воно оточує й охоплює згори щодо аспекту розкриття виливу: бо вилив, що перебуває в аспекті розкриття у світах, називається одіянням, що вбирається у світи, адже вони вбирають і осягають вилив, який отримують; тоді як вилив, що перебуває не в аспекті розкриття, а в прихованні й утаєнні, і світи не осягають його, не називається тим, що вбирається, а тим, що охоплює й оточує. Тому, оскільки світи перебувають в аспекті межі й кінця, виходить, що вилив світла Ейн Соф не вбирається й не розкривається в них в аспекті розкриття, крім найменшої дещиці — малого світіння, дуже-дуже скороченого, і воно лише для того, щоб оживляти їх в аспекті межі й кінця. Але головне світло, не так скорочене, називається тим, що охоплює й оточує, оскільки його вилив не розкривається в них, оскільки вони перебувають в аспекті межі й кінця. А приклад цьому — ця матеріальна земля: хоча «вся земля повна слави Його», тобто світла Ейн Соф, благословенний Він, як сказано: «Адже небо й землю Я наповнюю, — слово Г-споднє», проте в неї вбирається в аспекті розкриття виливу лише найменша дещиця життєвості — тільки аспект неживого й рослинного, а все світло Ейн Соф, благословенний Він називається тим, що оточує її, хоча воно справді всередині неї, — оскільки Його вилив не розкривається в ній більше, а лише виливається в неї в аспекті приховання й утаєння; а всякий вилив, що перебуває в аспекті приховання, називається оточувальним згори, бо «Алма де-іткасья» вища за ступенем, ніж «Алма де-ітгалья». А щоб наблизити це до розуму, — шляхом прикладу. Як людина, яка уявляє у своєму розумі якусь річ, яку вона бачила чи бачить: хоча все тіло й суть тієї речі, і її зовнішній бік, і її нутро, і нутро її нутра — все закарбовано в її розумі та думці, бо вона бачила її всю чи бачить, — її розум називається тим, що охоплює всю ту річ. І та річ охоплена її розумом і думкою, — тільки вона охоплена не насправді, а лише в уяві думки людини та її розуму. Але Святий, благословенний Він, про Якого написано: «Бо не Мої думки — ваші думки» і т. д., — Його думка й знання, яким Він знає всі творіння, охоплюють кожне творіння від його вершини до його основи, і його нутро, і нутро його нутра — все насправді. Наприклад, ця земна куля: знання Його, благословенний Він, охоплює всю товщу земної кулі і все, що всередині неї та в нутрі її нутра, до самої основи, — все насправді, адже це знання і є життєвістю всієї товщі земної кулі цілком і її виникненням із нічого в суще; тільки вона не виникла б такою, якою вона є тепер, — що має межу й кінець і дуже малу життєвість, у міру аспекту неживого й рослинного, — якби не численні й потужні цімцуми, які скоротили світло й життєвість, що вбралися в земну кулю, щоб оживляти й підтримувати її в аспекті межі й кінця і тільки в аспекті неживого й рослинного. Але знання Його, благословенний Він, єдине з Його суттю й сутністю, — бо Він і є знання, і Він той, хто знає, і Він те, що пізнається, і знанням Самого Себе Він ніби знає всі творіння, а не знанням, зовнішнім щодо Нього, як знання людини, бо всі вони існують з Його істинності, благословенний Він. А це людина не в змозі осягнути повною мірою і т. д.*:
Примітка
*(Як писав Рамбам, благословенної пам'яті, і з ним погодилися мудреці кабали, як написано в «Пардесі» Рамака, благословенної пам'яті; і так само це згідно з кабалою Арі, благословенної пам'яті, у таємниці цімцуму та вбрання світел у посудини, як сказано вище, в главі 2):
Це знання, оскільки воно перебуває в аспекті нескінченності, не називається тим, що вбирається в земну кулю, яка має межу й кінець, а тим, що охоплює й оточує, — хоча це знання охоплює всю її товщу й нутро насправді й завдяки цьому творить її з нічого в суще, як я роз'яснив в іншому місці:

Підсумки розділу

  • На початку глави пояснюється, що для того, щоб створити обмежений світ із нескінченного світла, Б-г усунув і повністю приховав Своє велике світло.
  • Далі в главі пояснюється, що, хоча світло зовсім не відчувається, — існування світу походить від нескінченного світла.
  • Наприкінці глави для цього наводиться відчутний приклад, щоб наблизити до нашого розуму: хоча знання Б-гом земної кулі — це те, що підтримує її існування, ясно, що неживе й рослинне не розуміють і не відчувають цього.

Фотокопія розділу

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Основні поняття розділу


Попередній:
Глава 47
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Глава 49

Примітки

  1. ^ Те, що роз'яснюється в цій главі
  2. ^ Тема, що роз'яснюється в наступній главі.

Повідомити про помилку на цій сторінці