«Лікутей амарим» — розділ 13
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 13–25) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 13 — Будь у своїх очах як нечестивець
Вступ до розділу
Після того як було роз'яснено суть бейноні[1] (яка є метою, до якої кожен має прагнути), і перш ніж починають пояснювати, як її досягають[2], людина має закарбувати у своїй душі три основоположні речі[3]:
Розділ 13 — щоб вона не обманювала себе. Неважливо, який її щабель у служінні Всевишньому, — людині заборонено вважати себе праведником.
Розділ 14 — конче необхідно закарбувати у своїй душі, що в її силах досягти успіху.
Розділ 15 — щоб не впасти у відчай, їй треба заздалегідь знати, що служіння Всевишньому потребує великого зусилля.
Основна частина розділу
| Розділ 13 |
|---|
| Розділ 13. І цим буде зрозумілий вислів наших мудреців, благословенна їхня пам'ять: «Бейноніма судять і той, і той» [тобто добре начало і лихе начало], бо написано: «Бо стоїть Він праворуч убогого, щоб урятувати від тих, хто судить душу його»; і не сказали: «владарюють і той, і той», не доведи Б-же, бо коли в лихого начала є якесь панування і влада в малому місті, навіть на короткий час, він називається нечестивцем у цю годину. Але лихе начало — лише, у вигляді притчі, як суддя і даян, що висловлює свою думку в суді, і все ж може бути, що галахічне рішення не буде таким на ділі, бо є ще один суддя і даян, який з ним не згоден, і треба вирішити між ними, і галаха — за словами того, хто вирішує. Так лихе начало висловлює свою думку в лівій порожнині серця, і з серця воно підіймається до мозку, щоб помишляти про нього, і відразу з ним не погоджується другий суддя — Б-жественна душа в мозку, що поширюється в праву порожнину серця, місце перебування доброго начала, — і галаха за словами того, хто вирішує, тобто Святого, благословенний Він, що допомагає доброму началу, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Якби Святий, благословенний Він, не допомагав йому, він би не здолав його». А допомога — це сяйво, яким світло Всевишнього світить Б-жественній душі, щоб у неї була перевага і влада над глупотою дурня і лихого начала, як перевага світла над темрявою, як сказано вище. Однак оскільки зло в лівій порожнині в бейноні — у своїй силі, як від народження, жадати всіх насолод цього світу, і воно не скасувалося в меншості щодо добра і зовсім не зрушене зі свого місця, а лише не має панування і влади, щоб поширитися в органах тіла, через Святого, благословенний Він, що стоїть праворуч убогого і допомагає і світить Б-жественній душі, — тому він називається «як нечестивець», як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Навіть якщо весь світ цілком каже тобі: „Ти праведник“, — будь у своїх очах як нечестивець», але не нечестивець насправді, а нехай він вважає себе бейноні і не вірить світові, що каже, ніби зло в ньому скасувалося щодо добра, що є щаблем праведника; а нехай буде в його очах так, ніби суть і сутність зла — у своїй силі й могутності в лівій порожнині, як від народження, і ніщо не минуло і не пішло з нього, а навпаки, воно ще більше зміцніло з плином часу, бо він багато користувався ним у їжі, питві та інших справах цього світу. І навіть той, хто бажає Тори Всевишнього і розмірковує про неї вдень і вночі лішма, — це зовсім не доказ, що зло зрушене зі свого місця, а може бути, що його суть і сутність — у своїй силі й могутності на своєму місці, в лівій порожнині, тільки його шати, тобто думка, мова і дія тваринної душі, не вбираються в мозок, уста, руки та інші органи тіла, через Всевишнього, який дав панування і владу мозку над серцем; і тому Б-жественна душа в мозку владарює в малому місті — в усіх органах тіла, щоб вони були шатою і колісницею для трьох її шат, щоб вони вбиралися в них, тобто в думку, мову і дію 613 заповідей Тори. Але в суті й сутності Б-жественної душі немає панування і влади над суттю і сутністю тваринної душі в бейноні, крім тієї години, коли любов до Всевишнього розкрита в його серці в призначені часи, наприклад під час молитви тощо; і навіть тоді це лише панування і влада, як написано: «І народ здолає народ» — коли цей підіймається, той падає, і коли той підіймається тощо: Б-жественна душа посилюється і долає тваринну душу в джерелі гвурот, тобто в Біні, — розмірковувати про велич Всевишнього, Ейн Соф, благословенний Він, і породити сильну любов до Всевишнього, як вогняні іскри, у правій порожнині свого серця, і тоді підкоряється ситра ахра, що в лівій порожнині. Але воно не скасовується повністю в бейноні, а тільки в праведника, про якого сказано: «І серце моє спустошене в мені», і він зневажає зло і ненавидить його найповнішою ненавистю і зневагою, або не найповнішою ненавистю, як сказано вище. Але в бейноні це, у вигляді притчі, як у сплячої людини, яка може знову пробудитися від сну; так зло в бейноні — як спляче в лівій порожнині під час читання «Шма» і молитви, коли його серце палає любов'ю до Всевишнього, а потім воно може знову пробудитися. І тому Раба вважав себе бейноні, хоча його уста не припиняли повторення вчення і Тора Всевишнього була його бажанням удень і вночі, з бажанням, потягом і прагненням, і душа його тужила за Всевишнім у великій любові, як під час читання «Шма» і молитви; і він здавався собі бейноні, що молиться цілий день, і як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «О, якби людина молилася цілий день»: І ось, ця міра любові, згадана в бейноніїм під час молитви завдяки посиленню Б-жественної душі тощо, — щодо щабля праведників, які служать Всевишньому поістині, ця категорія любові зовсім не називається істинним служінням, оскільки вона минає і зникає після молитви, а написано: «Уста істини утвердяться навіки, а язик неправди — лише на мить». І все ж щодо щабля бейноніїм вона називається досконалим служінням, поістині за їхньою істиною, кожного за його щаблем на щаблі бейноніїм, і я називаю і їхню любов у їхній молитві також «устами істини, що утвердяться навіки», оскільки в силах їхньої Б-жественної душі знову пробуджувати цю категорію любові завжди, в її посиленні під час молитви щодня, завдяки підготовці, належній кожній душі за її рівнем і щаблем. Бо ось, якість істини — це якість Яакова, який називається «середнім засувом, що проходить від краю до краю» — з вершини висот і щаблів до кінця всіх щаблів, і в кожній висоті й щаблі він проходить через серединну точку, тобто точку і категорію її якості істини. А якість істини — це спадок без меж, і немає їй межі вгорі, до вершини висот, і всі висоти й щаблі внизу — як ніщо щодо висот і щаблів над ними [як відомо знавцям таємного вчення, що категорія голови і мохін нижчих щаблів нижча за категорію п'ят і ніг щаблів, вищих щодо них, і як вислів наших мудреців, благословенна їхня пам'ять: «Ноги хайот — проти всіх них»]: |
Підсумки розділу
Основа основ служіння бейноні — щоб він не обманював себе: навіть коли йому вдається досягти найвищих щаблів у служінні Всевишньому, нехай завжди вважає себе лише бейноні, а не праведником. Щоб зрозуміти, наскільки далеко це сягає, Ребе пояснює три загальні щаблі, які є в бейноні:
На нижчому щаблі: любов до Всевишнього горить у його серці й скасовує зло лише під час молитви (а решту часу дня зло жадає жадань, і лише на ділі він не спотикається у гріху).
На вищому щаблі: бейноні, який вивчає Тору з любові та трепету цілий день (і тому зло скасоване цілий день).
На найвищому щаблі: його злиття зі Всевишнім — як у того, хто молиться цілий день (любов до Всевишнього горить у ньому, коли він не молиться, як під час молитви. Але праведником він не є — бо лихе начало лише зігнуте, а не вигнане і не викорінене).
Наприкінці розділу Ребе пояснює, що з погляду істини любов до Всевишнього в бейноні — лише відносна, але щодо нього самого — вона істинна.
Фотографія друкованого видання «Танії»
-
Сторінка 1
-
Сторінка 2
-
Сторінка 3
-
Сторінка 4
| Попередній: Розділ 12 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 14 |
Примітки
- ^ У розділах 1-12
- ^ У розділах 16-25
- ^ І хасиди зазначили, що це і є «суть» запису «Гайом йом» на 16 сівана щодо людини, якій ще не з'ясувалося, який шлях служіння Всевишньому підходить їй зокрема: знати, що вона хвора, — це суть розділу 13. Знання, що вона може вилікуватися, — розділ 15. Надія і повна впевненість, що вона може вилікуватися від своєї хвороби, — розділ 14