Перейти до вмісту

«Лікутей амарім» — розділ 32

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 26-34)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно подано гілку порад у служінні Всевишньому (розділи 26–34), у третьому рядку містяться посилання на решту гілок.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Поради в служінні Всевишньому
Розділи 26–34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Як позбутися смутку
Розділи 26–28
 
 
 
 
 
 
 
Як позбутися притуплення серця
Розділи 29–30
 
 
 
 
 
 
Як перебувати в радості
Розділи 31–34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Що походить від світських і небесних справ
Розділ 26
 
Що походить від помислів і пристрастей протягом дня
Розділ 27
 
Що походить від сторонніх думок під час молитви
Розділ 28
 
Сокрушати себе
Розділ 29
 
Бути смиренним перед іншими
Розділ 30
 
Радість від подолання лихого начала
Розділ 31
 
Агават Ісраель
Вставка в дужках, не пов'язана з ходом пояснення вірша «Бо близько» — розділ 32
 
Радість, що наближає до Всевишнього
Розділ 33
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Втілення шляхів радості в дію через виконання Тори і заповідей
Розділ 34
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 32 — «Серце» «Танії» — «Люби ближнього свого, як самого себе» в буквальному сенсі

Вступ до розділу

Цей розділ (як і розділ 30) було додано лише під час друку «Танії»[1]: розділ 30 входив до третьої частини «Танії» (як частина розділу 3 «Ігерет га-тшува»), а розділу 32 цілком не було зовсім.

Цей розділ не є частиною порад щодо примноження радості[2] і не є частиною послідовного пояснення того, як стати бейноні, — це вставна стаття, що роз'яснює перевагу радості[3] (роз'ясненої в попередньому розділі): вона приводить до агават Ісраель[4], яка є вся Тора цілком.

І Ребе пояснює[5], що хоча цей розділ не є частиною пояснення того, як стати бейноні, — саме він і є «серцем „Танії“» і серцем хасидуту, і духом, що оживляє хасида в служінні Всевишньому.

Основна частина розділу

Розділ 32
Розділ 32. І ось, через виконання вищесказаного — щоб тіло його було зневаженим і гидким в його очах, а радість його була лише радістю однієї душі, — це прямий і легкий шлях прийти до виконання заповіді «Люби ближнього свого, як самого себе» щодо кожної душі з Ізраїлю, від великого до малого. Адже оскільки його тіло зневажене й гидке для нього, а нефеш і руах — хто знає їхню велич і гідність у їхньому корені та джерелі в Б-гові живому? Тим паче що всі вони відповідають одна одній і в усіх у них один Батько, і тому всі євреї називаються справжніми братами — з боку кореня їхньої душі у Всевишньому Єдиному, тільки тіла розділені. І тому в тих, хто робить головним своє тіло, а душу — другорядною, не може бути істинної любові й братерства між ними, а лише така, що залежить від чогось. І це те, що сказав Гілель га-Закен про виконання цієї заповіді: «Це вся Тора цілком, а решта — її тлумачення» і т. д. Бо основа й корінь усієї Тори — піднести й звеличити душу над тілом, вище й вище, до основи й кореня всіх світів, а також притягнути світло Ейн Соф, благословенний Він, у Кнесет Ісраель, як буде сказано нижче, тобто в джерело душ усього Ізраїлю, щоб стати єдиним з Єдиним — саме так, а не коли є, хай Б-г милує, розділення в душах, бо Святий, благословенний Він, не перебуває в ущербному місці, і як сказано: «Благослови нас, Отче наш, усіх разом, як одного, світлом обличчя Твого», і як роз'яснено в іншому місці докладно:

А те, що сказано в Гемарі, що той, хто бачить, що його товариш згрішив, зобов'язаний ненавидіти його, а також сказати своєму вчителеві, щоб той ненавидів його, — це стосується товариша по Торі й заповідях, щодо якого він уже виконав заповідь «Докоряй, докоряй ближньому своєму» — тому, хто з тобою в Торі й заповідях, — і проте той не повернувся від свого гріха, як написано в книзі «Сефер харедім». Але про того, хто не є його товаришем і не близький до нього, про це сказав Гілель га-Закен: «Будь з учнів Агарона — що любить мир і т. д., любить творіння й наближає їх до Тори». Це означає, що навіть далеких від Тори Всевишнього і служіння Йому, які тому й називаються просто «творіннями», треба притягувати міцними канатами любові — і, можливо, вдасться наблизити їх до Тори і служіння Всевишньому; а якщо ні — він не втратив нагороди за заповідь любові до ближнього. І також близьких до нього, яким він докоряв, а вони не повернулися від своїх гріхів, так що заповідано ненавидіти їх, — заповідано також і любити їх, і те, і те — істина: ненависть — з боку зла, що в них, а любов — з боку аспекту прихованого добра в них, яке є іскрою Б-жественності всередині них, що оживляє їхню Б-жественну душу. А також пробуджувати у своєму серці милосердя до неї, бо вона перебуває у вигнанні всередині зла з боку ситра ахра, що переважає її в нечестивих, а милосердя скасовує ненависть і пробуджує любов, як відомо зі сказаного: «Яакову, який визволив Аврагама». [А цар Давид, мир йому, сказав «Повною ненавистю ненавиджу їх» і т. д. лише про єретиків і епікорейців, які не мають частки в Б-гові Ізраїлю, як наводиться в Гемарі, на початку 16-го розділу трактату «Шабат»]:

Підсумки розділу

  • У першій частині розділу Алтер Ребе роз'яснює (що на підставі роз'ясненого в попередньому розділі буде зрозумілий вислів мудреців), що агават Ісраель — це вся Тора цілком у найбуквальнішому сенсі, а вся решта Тори — лише «тлумачення» заповіді агават Ісраель[6]:

Адже мета усієї Тори — дати душі перевагу над тілом, піднести душу до її джерела й кореня і притягнути світло Ейн Соф, благословенний Він, у джерело душ, — і в цьому суть агават Ісраель.

  • У другій частині розділу Алтер Ребе роз'яснює, чому і яким чином можна й треба любити також і грішників.

Основні поняття розділу

Агават Ісраель

Примітки

  1. ^ Перші редакції не були надруковані й називалися «Магадура кама», і в них було менше розділів. У другій редакції — 48 розділів, а в третій редакції — 51 розділ, на відміну від «Танії», яка перед нами, де 53 розділи. І див. сіху Шабату тижневої глави «Ваера», 26 тевета, Шабат мевархім шват 5751 (січень–лютий 1991), § 10, у дужках.
  2. ^ Яким присвячено ці розділи (31–34).
  3. ^ Не перевагу радості взагалі, а саме цієї радості, роз'ясненої в попередньому розділі, що випливає з переваги душі над тілом.
  4. ^ Адже попри відмінності з боку тіла, з боку своєї душі всі євреї — воістину одне.
  5. ^ «Лікутей амарім» з коментарем «Га-Маор ше-ба-Тора» рава Йоеля Кагана; у «Танії», першій редакції — у примітках наприкінці розділів 30 і 32 тощо.
  6. ^ Такий погляд на згаданий вислів мудреців протилежний усім іншим коментаторам, які мали труднощі з ним і тлумачили його не в буквальному сенсі; докладно про це див. у «Хасидут мевоерет» на «Танію».
Попередній:
Розділ 31
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 33

Повідомити про помилку на цій сторінці