«Лікутей амарим» — розділ 27
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 26-34) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 27 — Шлях до звільнення від смутку, що походить від лихих пожадань
Вступ до розділу
У попередньому розділі наш Ребе роз'яснив, як позбутися смутку, що випливає з матеріальних труднощів[1] і зі скоєних провин. У цьому розділі він пояснить, як віддалити смуток, спричинений грішними помислами і лихими пожаданнями (самим тим фактом, що в нього можуть виникати такі думки, хоча насправді він не спотикається у провинах, — що свідчить про його низький духовний стан).
Основна частина розділу
| Розділ 27 |
|---|
| Розділ 27. А якщо смуток походить не від неспокою через гріхи, а від лихих помислів і лихих пожадань, які виникають у його думці, то якщо вони виникають у нього не під час служіння, а коли він зайнятий своїми справами і життєвими клопотами тощо, — навпаки, він має радіти своїй долі: адже хоча вони виникають у його думці, він відвертає від них свій розум, щоб виконати сказане: «І не блукайте слідом за серцем вашим і слідом за очима вашими, за якими ви блудите». А Писання говорить не про праведників, називаючи їх, борони Б-же, блудними, а про бейноніім і їм подібних, у яких виникають у думці блудні помисли, чи то про дозволене тощо. І коли він відвертає від них розум, він виконує цю заборону, а наші мудреці, благословенної пам'яті, сказали: «Сидів і не скоїв провини — йому дають нагороду, ніби він виконав заповідь». І тому він має радіти виконанню заборони так само, як виконанню найсправжнісінької наказової заповіді. І навпаки, смуток — від пихатості: він не знає свого місця, і тому засмучується його серце, що він не на щаблі праведника, у якого, звісно, не виникають такі дурні помисли. Адже якби він знав своє місце — що він дуже далекий від щабля праведника, і добре було б йому бути бейноні, а не грішником усі свої дні хоча б на одну годину, — то ж це і є якість бейноніім та їхнє служіння: упокорювати лихе начало і помисел, що підіймається із серця до мозку, і цілком відвертати від нього розум, і відштовхувати його обома руками, як сказано вище. І з кожним відштовхуванням, коли він відштовхує його зі своєї думки, сітра ахра підкоряється внизу, а через ітарута ді-лтата — ітарута ді-лейла, і підкоряється сітра ахра нагорі, що підносить себе, як орел, щоб справдилося сказане: «Якщо піднесешся, як орел» тощо, «звідти скину тебе, — слово Г-сподне». І як докладно говориться в Зогарі, у розділі «Трума» [аркуш 128], про велику втіху перед Ним, благословенний Він, коли сітра ахра підкоряється внизу, бо підноситься слава Святого, благословенний Він, угору, над усім, більше, ніж від іншої хвали, і це піднесення більше за все тощо. Тому хай не занепадає серце людини і хай не засмучується вона надмірно, навіть якщо так буде всі її дні в цій війні, бо, можливо, для цього вона і створена, і в цьому її служіння — постійно підкоряти сітра ахра. І про це сказав Йов: «Ти створив нечестивих» — не для того, щоб вони були справді нечестивими, борони Б-же, а щоб до них приходило подібне до вчинків нечестивих лише в їхній думці та помислі, а вони постійно вели б війну, відвертаючи від цього свій розум, щоб підкоряти сітра ахра, але не могли б скасувати її цілком, бо це звершується праведниками. І є два види втіхи перед Ним, благословенний Він, нагорі. Одна — від повного скасування сітра ахра і перетворення гіркоти на солодкість і темряви на світло, що звершують праведники. А друга — коли підкоряється сітра ахра, поки вона ще у своїй силі й могутності і підносить себе, як орел, а звідти скидає її Всевишній через ітарута ді-лтата — силами бейноніім. І це те, що сказано в Писанні: «І приготуй мені страви, які я люблю» — «страви» в множині, два види втіхи; і це мова Шхіни до її синів, громади Ізраїлю, як пояснено в «Тікуним». І як у матеріальних стравах, для прикладу, є два види ласощів: одні — з приємних і солодких наїдків, а інші — з гострих або кислих речей, тільки добре приправлених і приготованих, так що вони стали ласощами, які освіжають душу. І це те, що сказано в Писанні: «Усе зробив Г-сподь заради Себе, і навіть нечестивого — для дня лиха». Сенс: щоб він повернувся від свого нечестя і обернув своє зло на день і світло нагорі, коли сітра ахра підкоряється і підноситься слава Святого, благословенний Він, угору. І більше того, навіть у цілком дозволених речах, щоразу, коли людина приносить у жертву свій потяг навіть на короткий час і має намір підкорити сітра ахра, що в лівій порожнині, — наприклад, коли хоче їсти, але відкладає свою трапезу на годину або менше і в цей час займається Торою, як сказано в Гемарі: четверта година — час їжі для всіх людей, шоста година — час їжі для мудреців Тори; і вони морили себе голодом дві години з цим наміром, хоча й після трапези навчалися цілий день. І так само якщо він стримує свої уста, щоб не говорити того, що його серце дуже бажає сказати про мирські справи, і так само в помислах своєї думки, навіть у найменшій мірі, — бо коли сітра ахра підкоряється внизу, підноситься слава Святого, благословенний Він, і Його святість нагорі набагато разів, і від цієї святості сходить вища святість на людину внизу, щоб допомагати їй великою і могутньою допомогою в її служінні Йому, благословенний Він. І це те, що сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: «Людина освячує себе трохи внизу — її освячують багато згори», окрім того, що вона виконує наказову заповідь Тори «І освячуйтеся» тощо, коли освячує себе в дозволеному їй. А сенс «І освячуйтеся» — щоб ви робили себе святими, тобто хоча насправді вона не свята і не відокремлена від сітра ахра, бо та у своїй силі й могутності, як від народження, у лівій порожнині, але вона упокорює свій потяг і освячує себе. «І будете святі» — тобто врешті-решт вона стане справді святою і відокремленою від сітра ахра завдяки тому, що її освячують багато згори і допомагають їй вигнати її зі свого серця потроху. |
Підсумки розділу
У цьому розділі Алтер Ребе роз'яснює три способи роздумів про те, як може радіти той, у кого в мозку і серці виникають лихі помисли і пожадання:
- Хай поміркує, що, відштовхуючи думку, він виконує заповідь і отримує нагороду, як за найсправжнісіньку наказову заповідь.
- Хай радіє своїй долі (не заздрить служінню праведників, у яких немає таких пожадань), бо відштовхування зла завдає Святому, благословенний Він, справжньої втіхи, як і служіння праведників.
- І навпаки, тільки бейноні може виконати наказову заповідь Тори «Освячуй себе в дозволеному тобі»[2].
Основні поняття розділу
| Попередній: Розділ 26 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 28 |