Перейти до вмісту

Тваринна душа

Матеріал з Хабадпедії
Наочне зображення тваринної душі: її велику силу можна використати для задоволення тваринних пристрастей, таких як їжа, але можна також запрягти її силу, щоб піднятися й піднестися в служінні Творцеві. Ілюстрація: Шалом Фейгін

Тваринна душа — це душа, що оживляє тіло. Одне з «нововведень» Алтер Ребе[1] полягає в тому, що в єврея є дві душі – одна душа з боку кліпот[2][3], а друга з боку святості.

Її корінь

У тваринної душі є корінь, «звідки вона взята», але в самого цього кореня є корінь у світі Тогу[4].

Явний корінь тваринної душі — у Лику бика, що в колісниці[5]. А більш конкретно — у Лику людини, що в Лику бика[6].

Корінь її кореня — у світі Тогу, як відомо, що посудини Тогу, які розбилися, упали у світ Брія, і Цемах Цедек пояснює, що вони й є хайот колісниці[7].

Виникає зі скорочення Б-жественної душі

Але хоча корінь її існування — зі світу Тогу, її фактичне виникнення — зі скорочення Б-жественної душі[8], аж до того, що вона «припасована» до Б-жественної душі. Тобто в кожного його тваринна душа припасована до його Б-жественної душі так, що саме його душа може її виправити. І це те, що сказали мудреці: «Кожен, хто більший за свого товариша, — лихе начало його більше, ніж у того»[9] – величина лихого начала відповідає величині гідності душі (бо завдяки гідності своєї душі він може виправити й таке лихе начало).

Складається з добра і зла

Як і будь-яке інше створіння, тваринна душа теж складається з чотирьох стихій, але оскільки джерело її чотирьох стихій — у кліпат нога[10], змішаній з добра і зла, від цієї душі походять не лише погані риси (гнів, гординя тощо), а й добрі риси, які від народження закладені в природі[11] всіх євреїв (як-от милосердя і доброчинність).

Його основи

Чотири стихії тваринної душі — корінь усіх поганих якостей.

  • Стихія води — корінь пристрастей і насолод. Оскільки вода — основа крові (яка є життєвою силою тіла), тому більшість речей, пов'язаних із насолодою, пов'язані з водою. Ця стихія — головне в тваринній душі[12]
  • Стихія вогню — корінь гніву і гордині, бо подібно до вогню, що весь час прагне піднятися вгору, таке відчуття гордині – почуття, що він вищий за іншого, і тому він гнівається, коли йому здається, що зачепили його честь.
  • Стихія руах корінь розбещеності, глузування, самовихваляння і пустих розмов називається стихією руах, бо як вітер не є чимось твердим і відчутним, так і в цих речах немає нічого реального.
  • Стихія пороху — лінь і смуток — порох, його властивість — важкість і зануреність у землю.

Одягнена в кров

Ця душа одягнена в кров людини й оживляє тіло[13]. Тобто «ревіїт крові, що в серці», — посередник між тілом і душею, у який одягається душа[14], і через нього її життєвість поширюється в усі органи[15]

Відповідність Б-жественній душі

Ця душа — ніби «дзеркальне відображення» Б-жественної душі: усе, що є в Б-жественній душі як у загальному, так і в частковому (воля, розум і мідот), є і в ній – тільки в оберненому вигляді.

Загалом джерело Б-жественної душі — у святості, а цієї — у кліпот. Але більш конкретно її джерело (не в трьох нечистих кліпот, а) у кліпат нога (яка від таємниці дерева пізнання добра і зла), і тому вона змішана з добра і зла{{הערה|І слід зазначити, що в інших народів душа, яка оживляє тіло, приходить «з інших нечистих кліпот», у яких немає зовсім добра[16].

Воля: у багатьох місцях у хасидуті наводиться, що як у Б-жественній душі є також аспект «єхіда душі», яка «оточує» душу, що перебуває в тілі[17], так є подоба такої «єхіди» і в тваринній душі[18]. Тільки назва «єхіда» стосовно тваринної душі — лише загалом і не в повному сенсі, як у Б-жественної душі, і як сказали мудреці"[19] "Немає в них відображення відображення. Тобто хоча і в тваринної душі є воля, яка вища за її мохін, але конкретно вона відповідає лише аспекту «хая» Б-жественної душі (а не «єхіді»).

Десять сил: як Б-жественна душа складається з десяти сил, які конкретно поділяються на три мохін[20] і сім мідот[21], так тваринна душа складається з десяти «кітрін де-мсавута» (нечистих вінців)[22], у яких також розум породжує мідот (тільки в Б-жественній душі розум — головне, і тому він — джерело мідот, тоді як головне в тваринній душі — мідот, і тільки вони «відповідно до розуму»[13].

Розумна душа: вона не є в повному сенсі окремою «душею», а це аспект «добра» в тваринній душі, тобто її мохін. Але оскільки її сутність цілком відмінна від самої тваринної душі (адже в неї є зв'язок із Б-жественністю, і вона не протилежна святості), до неї часто ставляться як до «самостійної» душі.

Ребе Цемах Цедек у своїй книзі «Дерех міцвотеха»[23] пояснює, що в тваринній душі є також «розумність, щоб осягати всі види мудрості, що у світі»[24]. Тобто, оскільки її корінь — від Лику людини (що в «Лику бика»), тому її «образ» — образ людини – вона теж включає три лінії, і мохін, і мідот.

Ця душа — ніби посередник між Б-жественною душею і тваринною душею, бо розум, з одного боку, — людський матеріальний розум, уся справа якого — осягати природні речі, але з іншого боку у своєму корені він — одяг для душі (одяг хашмаль), і тому завдяки своєму піднесеному кореню він здатний осягати Б-жественні осягнення{{הערה|«Сефер га-маамарім 5670», маамар, що починається словами «Хавівін Ісраель»).

Її назви (тваринна, природна, життєва)

Часто вчення хасидуту називає тваринну душу «природною» або «життєвою», і хоча різницю між ними явно не роз'яснено, вочевидь, можна сказати[25], що три назви пов'язані з трьома щаблями (загальними аспектами) тваринної душі: життєва — тому, що вона вбирається в кров людини, щоб оживляти тіло[26], — у цьому немає жодної матеріальності та зла, і це сама суть того, що людина живе і відчуває себе існуючою. Природна — за природою та матеріальністю, тобто її осягнення в природі кожної речі та її матеріальності, наскільки це добре для неї і погано для неї[27]. А тваринна — яка за назвою, така і є: вона подібна до справжньої тварини, вся справа якої — пристрасть до їжі й пиття тощо.

Сім імен лихого начала

Мудреці сказали[28], що в лихого начала сім імен (злий, необрізаний, нечистий, ненависник, перешкода, камінь, північний), і Цемах Цедек пояснює[29], що лихе начало — це поганий образ тваринної душі, перший корінь якого — від розбиття посудин, яке було головним чином у семи мідот[30] Тогу.

Три її види

Душа, що оживляє тіло, справді «тварина», але в євреїв це чиста тварина, і тому в ній є три види: бик, ягня і коза[31]. Спільне в них те, що всі вони — як природа тварин, які мають велику силу, але конкретно в них є різні види[32], і тому, щоб подолати їх, потрібна велика сила.

Бик — як написано: «А рясний урожай — у силі бика». Тобто він бажає всього без жодного стримування, так що навіть щодо речей, про які він ясно знає, що вони шкідливі для його тіла, все ж через великий свій жар він не може втриматися, щоб не вчинити свого лихого діла. І саме в цьому є той, чия тваринна душа є «шор там», що виконує свої бажання простодушно через бажання свого тіла, а в когось вона є «шор муад».

Коза — це той, хто брикається і зухвалий, і в цьому теж кілька відмінностей у ступенях; є той, хто явно, і є той, хто приховано, тощо.

Ягня — природа його м'яка, і головна його вада в тому, що він тягнеться за іншими і не може наполягти на своїй думці.

Головне і мета служіння – очистити її

Головне духовне служіння єврея на щаблі бейноні полягає в підкоренні та зламуванні бажань цієї душі в трьох її шатах, тобто думці, мові та дії у справах Тори і заповідей.

І мета не у втечі від неї та ігноруванні її існування, а в необхідності спрямовувати й відточувати її заради бажання і з її боку служити Всевишньому .

І використовувати її сили на добро, аж до повного перетворення її сил — і таке служіння здійснюють праведники[потрібне джерело].

Епітети

Машха де-хів'я — це назва у вченні Каббали. Її значення — «шкіра змія»: тіло людини від тваринної душі, уподібненої до змія, і обидва вони не добрі; лише за допомогою добрих справ можна зробити з тіла щось добре, як зі шкіри змія можна зробити добрі речі[33].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Насправді це зовсім не нововведення, оскільки це прямо сказано в «Ец хаїм», а ще раніше в «Мідраш Тегілім», але Алтер Ребе оприлюднив і пояснив це.
  2. ^ «Танія», «Сефер шель бейноніім», кінець розділу 1
  3. ^ Алтер Ребе називає «першою» саме душу з боку кліпот, бо вона й є його розум і почуття, тоді як святу душу він відчуває тільки через служіння.
  4. ^ «Сефер га-лікутім», у статті «Тваринна душа».
  5. ^ «Лікутей Тора», Насо, 28в, і в багатьох місцях.
  6. ^ У кожної з чотирьох хайот колісниці є також «Лик людини», і це внутрішня сторона того ступеня. Із зовнішньої сторони Лику бика сходять душі тварин, а з їхньої внутрішньої сторони (Лик людини, що в Лику бика) сходить тваринна душа, що в людині.
  7. ^ Див. «Сефер га-лікутім», у статті «Тваринна душа».
  8. ^ «Сефер га-маамарім 5678», маамар, що починається словами «Веядата», с. 376, і в «Лікутей сіхот», т. 8, друга сіха на тижневу главу «Бемідбар», із маамару, що починається словами «Деу кі Гашем», 5693, у «Сефер га-маамарім — Кунтресім».
  9. ^ «Авот», 3:16.
  10. ^ «Танія», розділ 1, від імені «Ец хаїм», брама 50, розділ 2.
  11. ^ Природа — це назва всього, що не згідно з розумом, а закарбоване в нього з самої його природи.
  12. ^ «Біурей га-Зогар» Мітлер Ребе, с. 82, «Шаарей ора», брама Пурима, с. 88 та інші.
  13. ^ 1 2 «Танія», розділ 6, і див. примітку 2 в «Шіурім бе-сефер га-Танія» там.
  14. ^ Шабат, 31, кінець сторони б, Хулін, 72а.
  15. ^ «Лікутей Тора», Пісня пісень, «Ані єшена ве-лібі ер, коль доді дофек».
  16. ^ «Танія», кінець розділу 1.
  17. ^ Тобто сутність душі, яка вища за одягання в тіло
  18. ^ «Гайом йом», 17 тішрея, і в кількох місцях.
  19. ^ Гемара, Гітин, 66, і роз'яснено в кількох місцях, наприклад у «Сефер га-маамарім 5565», с. 830 та інші.
  20. ^ Хохма, біна і даат
  21. ^ Хесед і гвура тощо
  22. ^ Вираз «кетер» указує на оточувальну силу. Тобто у святості життєвість — у внутрішній стороні й поєднується з посудиною в повній єдності, подібно до поєднання й одягання душі в тілі, завдяки яким разом виникає існування людини, але в кліпі світло не може ввійти й поєднатися у внутрішній стороні, і тому називається «кітрін» – від значення макіфа, який не поєднується у внутрішній стороні («Сефер га-маамарім 5652», с. 287.)
  23. ^ «Дерех міцвотеха», початок заповіді плодитися і розмножуватися
  24. ^ Тобто властивість людини розуміти й вивчати речі світу, на відміну від Б-жественної душі, яка розуміє тільки духовні Б-жественні речі
  25. ^ Далі — згідно з роз'ясненням тамім Баруха-Цві га-Когена Фрідмана у збірнику «Іюней Тора Аргентина» єшиви гдола Аргентини, випуск 13, а загалом про ступені тваринної душі див. маамар, що починається словами «Ва-яхалом», 5708, пункт 7, «Сефер га-маамарім 5708».
  26. ^ «Танія», розділ 1.
  27. ^ Як роз'яснено в маамарі, що починається словами «Рава хазье», «Маамарім — Кунтресім», т. 1, с. 108 і далі.
  28. ^ Сука, 52а.
  29. ^ «Ор га-Тора», Пророки і Писання, с. 625.
  30. ^ Даат, хесед тощо до єсод.
  31. ^ «Кунтрес га-тфіла» Ребе Рашаба, «Сефер га-маамарім 5703», с. 107.
  32. ^ І див. Рамбам, «Ілхот деот», 1:1.
  33. ^ Ребе Цемах Цедек, «Ор га-Тора», Бемідбар, т. 3, Хукат, маамар, що починається словами «Нехаш нехошет», доповнення.

Повідомити про помилку на цій сторінці