Шаар га-їхуд ве-га-емуна — розділ 10
| Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 10 — єдність сфірот у Б-жественності, притча та її сенс
Вступ до розділу
Попри сказане в попередньому розділі, що ми не в силах осягнути суть єдності сфірот із Його сутністю, благословенний Він[1], тепер Алтер Ребе роз'яснить, що все ж можна частково наблизити це до нашого розуму — за допомогою притчі.
Основна частина розділу
| Розділ 10 |
|---|
| Розділ 10. Однак у всякому разі, оскільки Тора говорила мовою синів людських, щоб заспокоїти вухо тим, що воно здатне чути, — тому було дано дозвіл мудрецям істини говорити про сфірот шляхом притчі, і назвали їх «світлами», щоб за допомогою цієї притчі ми зрозуміли частково суть єдності Святого, благословенний Він, і Його якостей, — що це, шляхом притчі, подібно до єдності світла сонця, яке всередині тіла сонячної кулі, з тілом сонця, що називається «світилом», як написано: «світило велике» тощо; а сяйво й промінь, що поширюються і світять від нього, називаються «світло», як написано: «І назвав Б-г світло днем». І коли світло у своєму джерелі, у тілі сонця, воно з'єднане з ним у досконалій єдності, бо немає там нічого, крім однієї сутності — тіла світила, яке світить, бо сяйво і світло там буквально одна сутність із тілом сяйного світила, і немає в нього зовсім жодного самостійного буття. І буквально так само, і навіть більше, стоїть справа з якостями Святого, благословенний Він, і з Його волею і Його мудрістю у світі Ацилут щодо Його суті й сутності, яка, ніби, втілюється в них і з'єднується з ними в досконалій єдності, оскільки вони виходять і емановані від Нього, благословенний Він, — шляхом притчі, подібно до поширення світла від сонця, але не буквально в такий спосіб, а в спосіб далекий і дивовижний, що перевищує наше осягнення, бо шляхи Його вищі за шляхи наші. І все ж, щоб заспокоїти вухо, ми чуємо і міркуємо на прикладі світла сонця, яке з'єднане і скасоване у своєму джерелі й зовсім не іменується само по собі, а лише іменем одного джерела, — так і всі якості Святого, благословенний Він, і Його воля, і Його мудрість зовсім не іменуються і не називаються цими іменами, а лише щодо творінь вищих і нижніх, чиє існування, і життєвість, і управління, якими Святий, благословенний Він, творить їх, оживляє їх і управляє ними, — це Його волею, і мудрістю, і розумінням, і знанням, що втілюються в Його святі якості, як сказано в Мідраші: десятьма речами створено світ — мудрістю, розумінням і знанням тощо, бо написано: «Г-сподь мудрістю заснував землю, утвердив небеса розумінням; знанням Його безодні розверзлися» тощо; і як сказав Еліягу: «Ти вчинив десять виправлень, і називаємо ми їх десятьма сфірот, щоб управляти ними світами прихованими, які не відкриті, і світами відкритими, і ними Ти прихований» тощо. Шляхом притчі: у перший день із шести днів творення відкрилася якість хесед, що включає в себе всі Його святі якості, і Його воля, і мудрість, і розуміння, і знання втілені в неї, і створив нею світло реченням «нехай буде світло», що є аспектом поширення і притягнення світла у світ згори та його поширення у світі від краю світу до краю його, — що є аспектом якості хесед; тільки оскільки вона включає в себе також якість гвура, тому воно не було духовним, як вище світло буквально, і також втілилося в цей світ, який в аспекті межі й кінцевості, що становить шлях у 500 років від землі до небозводу і від сходу до заходу. І так само на другий день відкрилася якість гвура, що включає в себе решту якостей і Його волю тощо, і створив нею небозвід реченням «нехай буде звід посеред води, і нехай відділяє він воду від води», що є аспектом цімцуму і гвурот, щоб приховати вищі духовні води від нижніх вод, і завдяки цьому нижні огрубіли у відділенні їх від вищих; а якість хесед включена в неї, бо «світ будується хеседом», адже все це для того, щоб показалася суша і людина на ній, щоб служити Всевишньому, — і так само всі вони. І це те, що сказав Еліягу в «Тікуним» там: «щоб показати, як управляється світ справедливістю і правосуддям тощо; цедек — це суд, мішпат — це милосердя тощо; усе — щоб показати, як управляється світ, але не тому, що є в Тебе цедек відомий, який є судом, і не мішпат відомий, який є милосердям, і зовсім не з усіх тих якостей»: |
Підсумки розділу
Спосіб самоскасування сфірот
▪ У розділі 3 Ребе уподібнив самоскасування творінь самоскасуванню світла перед тілом сонця[2]. У цьому розділі Ребе уподібнює єдність сфірот із сутністю — єдності світла зі світилом[3].
▪ Але потрібно роз'яснити: якщо сфірот не існують і скасовані щодо самої сутності Б-жественності (і тільки Він — єдиний сущий), — як же говорять про «хохму», «хесед» тощо? Алтер Ребе пояснює, що сфірот лише здаються творінням самостійною реальністю. Оскільки в них немає осягнення свого джерела, вони відчувають, ніби сфірот — це реальність.
Взаємовключення мідот
Але оскільки по істині сфірот скасовані у своєму бутті — як же ми бачимо різницю між хеседом і гвурою? Це не тому, що хесед і гвура є самостійною реальністю, а тому, що сама сутність Б-жественності відкривається то одним чином, то іншим[4].
Основні поняття розділу
| Попередній: Розділ 9 |
Глави «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» | Наступний: Розділ 11 |
Примітки
- ^ Оскільки ми не можемо зрозуміти навіть суть сфірот (і тим більше суть Його сутності, благословенний Він), — тим більше ми не можемо зрозуміти суть їхньої єдності.
- ^ Яке не вважається самостійною реальністю щодо свого джерела.
- ^ Що, поки воно у своєму джерелі, це не дві речі, одна з яких скасована перед іншою, — а є тільки одне світило.
- ^ Мається на увазі, що той самий Б-г відкривається то образом хеседа, то образом гвури. А притча до цього — про батька, який б'є свого сина: тут можливі два образи. Коли удар походить із бажання виховати, дія покарання відокремлена від любові батька. Але в батька, який від великої любові не може терпіти поведінку сина (і б'є його), немає двох речей — дія удару є лише вираженням любові, вона сама і є любов.