Лікутей амарім — схвалення 3
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
У схваленні синів Алтер Ребе вони розповідають про необхідність і причину об'єднання чотирьох частин книги «Танія» в одну книгу.
Передмова
Текст
| Схвалення 3 |
|---|
Схвалення рабинів, хай живуть вони, синів гаона-автора, благословенної пам'яті, хай перебуває душа його в раю. Оскільки в нас було вирішено дати дозвіл і право віддати до друку, на згадку синам Ізраїлю, записані слова прямоти й істини, слова Б-га живого нашого пана, батька, вчителя й наставника, благословенної пам'яті, написані його святою рукою власноруч і його святою мовою, — бо всі його слова як палаючі вуглини вогню, що запалюють серця, щоб наблизити їх до їхнього Небесного Батька. І названі вони іменем «Ігерет га-кодеш», бо більшість із них були листами, посланими його святістю, щоб указати народові Г-спода шлях, яким іти, і справи, які чинити. І оскільки в багатьох місцях він поставив собі позначки до своєї книги «Лікутей амарім», а слова Тори бідні в одному місці й багаті в іншому, і тим більше заради того, що в ній було оновлено, — «Кунтрес ахарон» на деякі глави, який він написав, коли укладав книгу «Лікутей амарім», — пілпуль і глибоке дослідження висловів «Зогару», «Ец хаїм» і «Прі ец хаїм», які здаються суперечними один одному, а він духом свого розуму примиряє їх, кожне слово як належить, що написав у «Лікутей амарім», — ми побачили, що годиться й правильно поєднати їх із книгою «Лікутей амарім» та «Ігерет га-тшува» його святості нашого пана, батька, вчителя й наставника, благословенної пам'яті. Тому ми прийшли накласти велику огорожу й заборону нідуй-херем-шамта мудреців, від якої немає зцілення, щоб ніхто не підняв руки своєї друкувати в такому вигляді або одне без іншого протягом п'яти років від дня, зазначеного нижче. Однак про таке слід сповістити: через наші численні гріхи загинули й зникли рукописи, написані його святою рукою власноруч, які були з великою точністю, без нестачі й зайвої літери, і лишилося тільки це мале з багатьох, що було зібрано одне до одного зі списків, розсіяних в учнів; і якщо знайдеться якась помилка — «помилки хто збагне» — знайде помилку, що явно походить від помилки переписувача, і зміст буде ясний: Мовив Дов-Бер, син мого пана, батька, вчителя й наставника, гаона-хасида, святого Ізраїлю, нашого пана й учителя Шнеура-Залмана, благословенної пам'яті, хай перебуває душа його у вищих скарбницях. І мовив Хаїм-Аврагам, син мого пана, батька, вчителя й наставника, гаона-хасида, нашого пана й учителя Шнеура-Залмана, праведної пам'яті, хай перебуває душа його у вищих скарбницях. І мовив Моше, син мого пана, батька, вчителя й наставника, гаона-хасида Шнеура-Залмана, благословенної пам'яті, хай перебуває душа його у вищих скарбницях. |
Підсумки
Додаткова література
Основні поняття
| Попередній: Схвалення 2 |
Схвалення 3 | Наступний: Лікутей амарім — передмова упорядника |