Шаар га-їхуд ве-га-емуна — глава 3
| Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Глава 3 — притча до вчення Бааль-Шем-Това
Вступ до розділу
Щоб наблизити до нашого розуму пояснене в попередніх главах[1], Ребе наводить притчу про сонячне світло. Притча не лише наближає предмет до нашого розуміння, а й прояснює сенс сказаного: оскільки світи не є чимось, що існує самостійно (а «розчинені у своєму існуванні»), виходить, що істина в тому, що немає іншого існування, крім Всевишнього.
Основна частина розділу
| Розділ 3 |
|---|
| Глава 3. І ось, після цих слів і цієї істини кожен розумний зрозуміє ясно, що кожне творіння і щось у дійсності вважається цілком нічим і небуттям щодо сили Діючого і подиху Його уст, що перебувають у сотвореному, які постійно дають йому буття і виводять його з повного небуття в буття. А те, що кожне творіння і сотворене здається нам чимось і чимось відчутним, — це тому, що ми не осягаємо і не бачимо очима плоті силу Всевишнього і подих Його уст, що перебувають у творінні. Але якби окові було дано бачити й осягати життєвість і духовність у кожному творінні, що виливаються в нього з того, що виходить з уст Всевишнього, і подиху Його уст, — матеріальність творіння, його речовина і відчутність були б зовсім невидимі нашим очам, бо воно повністю розчинене у своєму існуванні щодо життєвості й духовності в ньому, оскільки без духовності воно було б повним ніщо і небуттям, точнісінько так, як до шести днів творіння. А духовність, що виливається в нього з того, що виходить з уст Всевишнього, і подиху Його уст, — тільки вона постійно виводить його з небуття і ніщо в буття і дає йому буття; якщо так, то в дійсності немає нічого, крім Нього. А притча до цього — сонячне світло, що освітлює землю та її мешканців: це сяйво і світло, що поширюються від тіла сонця і видимі всім, що освітлюють землю і простір світу. І ось, це просто, що це світло і сяйво є також у тілі й речовині самої сонячної кулі, що на небі: адже якщо воно поширюється і світить так далеко, то тим паче воно може світити на своєму власному місці; тільки там, на своєму власному місці, це сяйво вважається цілком нічим і небуттям, бо воно повністю розчинене у своєму існуванні щодо тіла сонячної кулі, яка є джерелом цього світла і сяйва, бо це сяйво і світло — лише випромінювання, що світить від тіла і сутності сонячної кулі. Лише в просторі світу, під усім небом і на землі, де тіла сонячної кулі немає в наявності, це світло і сяйво видно всім як справжнє щось, і до нього тут воістину застосовна назва «щось»; тоді як коли воно у своєму джерелі, у тілі сонця, до нього зовсім не застосовна назва «щось», а лише назва «ніщо» і «небуття», бо там воно воістину цілком ніщо і небуття, адже світить там лише його джерело — тіло сонця, яке світить, і немає нічого, крім нього. І точнісінько так, за їхнім образом і подобою, — усі творіння щодо Б-жественного достатку з подиху Його уст, що виливається в них і дає їм буття, який є їхнім джерелом; а самі вони — лише як світло і сяйво, що поширюються від достатку і подиху Всевишнього, який виливається й облачається в них і виводить їх з небуття в буття. І тому вони розчинені у своєму існуванні щодо свого джерела, як сонячне світло, яке розчинене у своєму існуванні, вважається цілком нічим і небуттям і зовсім не називається «щось», коли воно у своєму джерелі, а лише під небом, де немає його джерела. Так і до всіх творінь зовсім не застосовна назва «щось», окрім як в очах нашої плоті, бо ми зовсім не бачимо і не осягаємо джерела, тобто подиху Всевишнього, що дає їм буття. І тому нашим очам здається, що матеріальність творінь, їхня речовина і відчутність — це повне щось, як сонячне світло здається повним щось, коли воно не у своєму джерелі. Тільки в цьому притча, на перший погляд, не зовсім подібна до того, що вона ілюструє: у притчі джерела зовсім немає в просторі світу і на землі, де світло його видно як повне щось, тоді як усі творіння завжди перебувають у своєму джерелі, лише джерело не видно очам плоті, — то чому ж вони не розчинені у своєму існуванні перед своїм джерелом? Однак щоб зрозуміти це, треба передувати: |
Підсумки розділу
Світи уподібнені сонячному світлу: подібно до того як без сонця воно не існує[2], так і світ щодо Всевишнього. Але є відмінність між притчею і тим, що вона ілюструє: світ подібний до світла перш ніж те відокремилося від сонця.
І завершує величезним запитанням: оскільки творіння не є окремою реальністю — яка суть їхнього існування? На перший погляд, навіть якщо з якоїсь причини не бачать їхнього джерела, адже вони самі не є реальністю?[3]
Основні поняття розділу
Див. також
| Попередній: Розділ 2 |
{{{רשימה}}} | Наступний: Розділ 4 |
Примітки
- ^ Глави 1–2, де було наведено докази з Тори і логічний доказ ученню Бааль-Шем-Това про те, що Святий, благословенний Він, кожної миті заново дає буття і життя реальності світу з небуття в буття.
- ^ Бо воно — лише його поширення і випромінювання від нього
- ^ І буде пояснено в наступних главах.