«Ігерет га-кодеш» — розділ 2
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
«Ігерет га-кодеш» 2 — «Катонті мі-коль га-хасадім»
Вступ до послання
Заднім числом з'ясувалося, що ув'язнення в Петербурзі було спуском заради піднесення. Звільнення Алтер Ребе 19 кислева і перемога хасидуту викликали величезне піднесення, і наші Ребе описують це як нову епоху в поширенні хасидуту і як друге звеличення в самого Ребе
Алтер Ребе побоювався, що величезне «і піднеслося серце його на шляхах Г-сподніх», викликане в хасидів перемогою, призведе їх до зарозумілості й недобрих якостей, і написав «Ігерет га-кодеш» «Катонті», щоб увести світла в посудини.
Текст листа
Алтер Ребе наводить, що кожен, хто найближчий до Святого, благословенний Він, — дуже й дуже смиренний духом (і має бути таким). Приклад цього ми бачимо в Яакова: попри те, що він мав обіцянку від Святого, благословенний Він, — «і Я буду з тобою»[1], — усе ж він вибачався перед своїм братом Есавом; хоча він був на дуже високому щаблі, він був смиренним і не задовольнився обіцянкою «і Я буду з тобою..». Інакше в «одного навпроти іншого» — Ішмаеля: що вище піднімаються щаблями, то більше розширюється дух.
І для цього я прийшов, — продовжує Алтер Ребе, — щоб пробудити в цьому питанні: бути з потомства Яакова, щоб людина вважала себе залишками і не загордилася, не доведи Б-г, і не ставила себе вище за решту своїх братів[2], — а щоб робила себе смиренною духом найвищою мірою.
І завдяки цьому вона не тільки відверне від них гнів і втихомирить їх, а й об'єднає народ Ізраїлю.
| Послання 2 |
|---|
Після прибуття його з Петербурга: 2. «Малий я перед усіма милостями і перед усім» тощо. Зміст у тому, що за кожної милості, яку Святий, благословенний Він, робить людині, вона має бути вельми смиренною духом. Бо хесед — права рука, і «правиця Його обіймає мене», а це — аспект близькості до Б-га воістину, більшою мірою, ніж раніше. І кожен, хто ближчий до Г-спода більшою мірою і піднесений вище й вище, має бути тим більш смиренним духом, нижче й нижче, як написано: «здалеку Г-сподь явився мені». І відомо, що усе перед Ним саме як ніщо вважається. А якщо так, то що більше він перед Ним, то більше він — як ніщо, небуття і цілковита відсутність. І це — аспект правого боку у святості і хесед Аврагама, який сказав: «я порох і попіл». І це також якість Яакова, і цим він виправдовував свій страх перед Есавом, і не досить йому було обіцянки «і ось, Я з тобою» тощо, — через те, що Яаков був вельми й вельми малий у своїх очах через безліч милостей, бо «з посохом моїм» тощо, і зовсім не гідний і не заслуговує на порятунок тощо. І як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «можливо, гріх спричинить», — бо здавалося йому, що він згрішив. Не так у протилежному цьому: це Ішмаель, хесед кліпи: що більший хесед, то більше він зростає в зверхності, грубості духу і широті серця. І тому я прийшов з-поміж тих, хто сповіщає з великим сповіщенням усім анаш про безліч милостей, які великі вчинив з нами Г-сподь: триматися якостей Яакова, «залишку народу Його і залишку Ізраїлю», який робить себе як залишки й надлишки воістину, в яких немає жодної потреби, — щоб не підносилося серце їхнє над братами їхніми тощо, і не роззявляти на них рота і не свистіти на них, не доведи Б-г. Мовчати, щоб і не згадувати про це, — під страшною забороною! — а лише смиряти дух свій і серце своє якістю істини Яакова перед кожною людиною, у смиренні духу і лагідною відповіддю, що відвертає гнів, і духом сокрушеним тощо. І все це — можливо, вкладе Г-сподь у серце братів їхніх, як у воді обличчя до обличчя тощо: |
Підсумки
Суть цього послання роз'яснюється в бесіді Ребе Раяца, уривок з якої наводиться в «Гайом йом» на 6 ава, а про передісторію його написання та його значення наводиться там само на дату 10 ава[3]:
- 1) Спочатку «Ігерет га-кодеш» «Катонті» закінчувалося словами «і духом пригніченим тощо», а після того як наш великий Ребе тричі виголосив — у Ліозно — маамар «Як у воді — обличчя» тощо за тлумаченням Раші, а не за Таргумом, він додав слова «і все це — обличчя тощо», і цим насадив у хасидах добрі якості.
- 2) Якби Ребе не написав три слова «якістю істини Яакова» — в «Ігерет га-кодеш» «Катонті», — у нього було б ще п'ятдесят тисяч хасидів, але Ребе вимагає якості істини.
У посланні Алтер Ребе вимагає, щоб милість Всевишнього приводила людину до смирення, а якщо ні — це ознака її грубості духу, яку вона має виправити.
Основні поняття
Див. також
Зовнішні посилання
- Роз'яснення до розділу: «Пніней га-Танія» • «Біурім бе-сефер га-Танія»
| Попередній: Розділ 1 |
Розділи «Ігерет га-кодеш» | Наступний: Розділ 3 |
Примітки
- ^ Ваїшлах, 32, 11.
- ^ Як у його святому вислові: «І не роззявляти на них рота і не освистувати їх, не доведи Б-г».
- ^ Від імені Ребе Магараша.