«Кунтрес ахарон» — книга «Танія»
«Кунтрес ахарон» — до книги «Танія» — п'ята з п'яти частин книги «Танія», написана Алтер Ребе під час написання самих «Лікутей амарим», щоб докладно роз'яснити і прояснити питання, викладені коротко і стисло в основному тексті «Лікутей амарим», аби не перевантажувати послідовність викладу (подібно до того, як він написав «Кунтрес ахарон» до «Шулхан аруху», у якому роз'яснював, обговорював і уточнював, як дійшов галахічного висновку, записаного в самому «Шулхан аруху»).
Ця частина включає дев'ять розділів, і її було приєднано до «Танії» лише у виданнях, надрукованих після його відходу зі світу.
Докладніше
До першого видання книги «Танія», надрукованого за життя Алтер Ребе, не ввійшли частини «Ігерет га-кодеш» і «Кунтрес ахарон», і лише до першого видання, надрукованого впродовж року після відходу зі світу, його сини додали ці частини[1].
У схваленні, яке вони додали до книги «Танія», вони написали, що «оскільки в багатьох місцях він ставив собі позначки у своїй книзі „Лікутей амарим“, а слова Тори бідні в одному місці і багаті в іншому, і тим більше заради того, що було в ній нового, — кунтрес ахарон на деякі розділи, який він написав, коли укладав книгу „Лікутей амарим“, — пілпуль і глибоке дослідження висловлювань „Зогару“, „Ец хаїм“ і „При ец хаїм“, які здаються суперечливими одне одному, і духом свого розуміння він примиряє їх, кожне речення в його істинному сенсі, про що написав у „Лікутей амарим“, — ми побачили, що доречно і правильно з'єднати їх з книгою „Лікутей амарим“».
Хоча в тексті схвалення синів автора «Кунтрес ахарон» було об'єднано з «Ігерет га-кодеш», насправді в першому виданні, до якого було включено цю частину, «Кунтрес ахарон» теж називався «Ігерет га-кодеш», і навіть після того, як у подальших виданнях його відокремили і він друкувався під окремим заголовком, у низці місць він вважався разом з «Ігерет га-кодеш» «четвертою частиною» «Танії»[2].
Перелік розділів «Кунтрес ахарон»
«Кунтрес ахарон» включає дев'ять глав («розділів»), причому перші шість з них явно роз'яснюють певні питання, коротко згадані в «Лікутей амарим», і стосуються загальної дії Тори, заповідей і служіння Б-гові з любові й трепету та зі зв'язку зі Святим, благословенний Він, тоді як останні[3] за змістом подібні до листів, що входять до частини «Ігерет га-кодеш», і стосуються окремих питань:
- «Зрозуміти, як той, хто читає» — розвиває роз'яснене в розділі 40: що трепет і любов — лише крила, за допомогою яких Тора і заповіді підносяться вгору, — пояснюючи, як той, хто читає оповіді Тори, зв'язується з Вищою мудрістю, і узгоджуючи слова «Зогару» про дію роздумів.
- «Див. „Ец хаїм“» — розвиває роз'яснене в розділі 41 про притягнення Б-жественності у світ саме через виконання практичних заповідей.
- «Зрозуміти сказане в „Шаар га-їхудим“» — розвиває роз'яснене в розділах 39-40 про заповіді й молитву без кавани та про їхнє місце
- «Зрозуміти сказане в „При ец хаїм“» — свого роду підсумок і доповнення до роз'ясненого в попередніх частинах: що в наших поколіннях головне очищення відбувається саме через молитву (це найдовший розділ у цій частині «Танії»).
- «І зрозуміти подробиці законів» — роз'яснює, як частини Тори, які не трапляються часто і не стосуються практики, теж діють у світі.
- «Давид назвав їх піснеспівами» — роз'яснення того аспекту Тори, що вищий за світ і був насолодою Самого Святого, благословенний Він.
- «І цдака — як невичерпний потік» — роз'яснення переваги цдаки.
- «Недобре» — докір одній з хасидських громад, яка не дозволяла тим, хто молиться протяжно, бути посланцями громади і вести молитву біля амуду, і роз'яснення обов'язку молитися протяжно.
- «Докори, докори» — ще один докір Алтер Ребе щодо порядку молитви в хасидських поселеннях, постанова про розподіл Шасу, додавання у вивченні законів Шабату і утримання від пустих розмов у Шабат із збереженням його лише для святих справ.
Примітки
- ^ [Див. сіху тижневої глави «Ваїшлах», 18 кислева 5723 року (15 грудня 1962), що Мітлер Ребе входить до числа «синів автора», які приєднали це, а він же був «тим, хто посідає його місце», і сенс вислову «той, хто посідає місце» в тому, що він заповнює все місце, тобто це одне продовження; і так справді було встановлено на покоління, що вивчення «Танії» включає всі частини, зокрема «Кунтрес ахарон», які вважаються буквально однією частиною з «Танією».
- ^ «Лікутей Тора», «Ваїкра» 1, 3 та ін. «Сефер га-сіхот» 5701, сторінка 142. Примітки Ребе про назву книги і назви її частин, надруковані в кінці книги «Танія», після переліку «Видання „Танії“». І там — що, найімовірніше, сам Ребе Цемах Цедек позначив «Кунтрес ахарон» як продовження «Ігерет га-кодеш», розділи 33, 34 і далі (як згадує Ребе і в сіхі Шабату «Берешит» 5714 року (1953/1954)).
- ^ Як зазначає сам Ребе. Див. вступ до «Кунтрес ахарон» у «Шіурім бе-сефер га-Танія», і там: «Починаючи з розділу „Давид назвав їх піснеспівами“ і далі». Тим більше що за 86 років від часу їх першої публікації і до того, як вони набули тієї форми, в якій відомі сьогодні у віленському виданні, у друку листів, у їхньому порядку і в їхніх заголовках було зроблено багато змін (і див. Вступ до «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, примітка 8 — припущення, що ці листи було надруковано після «Кунтрес ахарон», оскільки спочатку їх не було в синів автора і вони потрапили до них лише після підготовки «Кунтрес ахарон» до друку, і тому вони вміщені після нього.