Перейти до вмісту

Книга «Зогар»

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Запит «Зогар» перенаправляється сюди. Якщо малося на увазі інше значення, див. «Зогар» (значення).
Книга «Зогар», видання Вільни, 5684

Свята книга «Зогар» — головна книга вчення Каббали. Вона складається з мідрашів на Тору, розподілених за тижневими главами. «Зогар» не був відомий і поширений і передавався з покоління в покоління лише обраним одинакам, доки рабі Моше де Леон в Іспанії не поширив «Зогар», і книга стала загальним надбанням. «Зогар» дістав багатьох коментаторів, які вивчали й розширювали вчення Каббали, наприклад Рамак — рабі Моше Кордоверо, Арізаль — рабі Іцхак Лурія Ашкеназі, та інші коментарі пізніших поколінь. До книги «Зогар» є також роз'яснення до Зогару від його святості Алтер Ребе (див. статтю ««Біурей га-Зогар» (Алтер Ребе)»), а також роз'яснення від його святості Ребе Цемах Цедека (див. статтю ««Біурей га-Зогар» (Ребе Цемах Цедек)»). Крім того, є роз'яснення до книги «Зогар», написані рабі Леві-Іцхаком Шнеєрсоном, батьком Ребе (див. статтю ««Лікутей Леві-Іцхак»»).

Її частини

«Зогар» поділяється на три основні розділи:

  • Основна книга «Зогар».
  • «Сітрей Тора» і «Мідраш га-неелам».
  • «Раая меемна» і «Тікуним».

Крім того, існує додаткова частина під назвою «Тікуней Зогар».

Структура книги

Основний корпус книги «Зогар» побудований із тлумачень рабі Шимона бар Йохая та його товаришів на глави Тори, і мова його майже цілком арамейська. До книги входять «Ідрот» — «Ідра раба» (Велике зібрання), «Ідра зута» (Мале зібрання) та «Ідра де-вей Мішкана» (Зібрання Дому Скинії).

В «Ідра раба» Рашбі розкриває парцуфи — розкриття Б-жественності в духовному й абстрактному образі, уподібнюваному до лику людини, згідно з віршем «А над подобою престолу — подоба, як вигляд людини, на ньому зверху[1]. Десять товаришів викладають свої тлумачення, кожен по черзі, а Рашбі завершує обговорення і розкриває те, що товариші знали лише в загальних рисах. Наприкінці «зібрання» троє з товаришів віддають дух від надміру святості, оскільки не були достатньо очищені.

В «Ідра зута» розповідається про відхід Рашбі і про те, як він повідомляє своїм учням таємниці, які раніше боявся розкрити; наприкінці душа Рашбі виходить на слові «життя».

В «Ідра де-вей Мішкана» Рашбі і троє його учнів обговорюють таємниці молитви на основі тлумачень, побудованих на віршах про спорудження Мішкану.

До «Зогару» входить також опис вищих чертогів у частині, що називається «Гейхалот де-Рашбі», і в ній описуються сім чертогів Ган Едену, приготованих для праведників, з одного боку, а з іншого — сім відділень геїному, призначених для нечестивців. У розділі «А ти видивися» в недільній главі Їтро наводиться стаття, що пояснює науку про обличчя і науку про руку, яку тлумачення приписує Моше, коли він вибирав людей за порадою Їтро. Інші частини «Зогару» стосуються прихованих праведників, наприклад Рав Єйва Саба — людина, що займається глиною і виглядає спочатку як ам га-арец, але виявляється великим каббалістом, що тлумачить питання вчення про душу. Інший образ — дивовижний «Га-Єнука», та дитина-диво, син Рава Гамнуни Саби, який із дитинства вміє тлумачити таємниці Тори і перевершує їх своєю мудрістю. Інша розповідь у «Зогарі» описує зустріч Рашбі та його товаришів у Ган Едені з «Равом Мтівта», тобто з небесним рош-єшивою, який обговорює з ними питання прийдешнього світу і душі.

До другого розділу «Зогару» входять твір «Сітрей Тора», у якому зібрано статті на книгу Берешит, і «Мідраш га-неелам» на Тору, мова якого — суміш лашон га-кодеш і арамейської, і він присвячений створенню світу, прийдешньому світу і душі.

Десятеро товаришів, яких називають «Хеврая кадіша» (Святе братство), які є авторами «Зогару», такі: Рашбі — голова братства; його син — рабі Ельазар; рабі Аба-писар; рабі Єгуда; рабі Йосі; рабі Іцхак; рабі Хізкія; рабі Хія; рабі Їса; рабі Аха.

Додаткові частини, що належать до книги «Зогар», — це «Раая меемна» (Вірний пастир — тобто Моше, наш учитель) і «Тікуней Зогар». Твір «Раая меемна» вплетено в основний корпус книги «Зогар», а твір «Тікуней Зогар» — окрема частина.

«Тікуней Зогар»

«Тікуней Зогар» — додаткова частина книги «Зогар», і в ній наводяться сімдесят тікуним, які є сімдесятьма обличчями Тори, якими рабі Шимон бар Йохай тлумачить слово «Берешит». У передмові до «Тікуней Зогар» наводиться стаття «Патах Еліягу».

Люди дії мали звичай вивчати або промовляти щодня в дні милосердя і сліхот місяця елул та в Десять днів каяття кілька аркушів із «Тікуней Зогар», щоб завершити його до Йом Кіпуру[2], і рабі Пінхас із Корця сказав: «Щасливий той, хто завершить книгу „Тікуней Зогар“ у ці дні»[3].

Щодо цього звичаю вивчення «Тікуней Зогар» в елулі Ребе сказав у 5722 році (1961/1962): [4] «Я шукав у різних місцях, чи прийнято цей звичай серед хасидів Хабаду, і не знайшов вирішального доказу ні в той, ні в інший бік („ні для однієї з двох сторін“), доки не знайшов у сіхі свята Песах 5694 року (31 березня 1934), де є опис місяця елул у Любавичах, і там сказано: „..інші промовляють „Тікуней Зогар“..“. Здавалося б, чому він згадав саме „Тікуней Зогар“? – місяць елул — відповідний час вивчати „Шаар га-тшува“, „Дерех хаїм“ і тому подібне, і навіть якщо вивчають „Зогар“ – чому саме „Тікуней Зогар“, а не саму книгу „Зогар“? І з цих слів доводиться, що згаданий звичай із книги „Кісе га-мелех“ (вивчення „Тікуней Зогар“ у місяці елул) був прийнятий і в Любавичах». І Ребе підсумовує: «Це не означає, що зобов'язані вивчати (або, принаймні, промовляти) „Тікуней Зогар“, але, в усякому разі, це звичай, прийнятий серед хасидів Хабаду»[5].

Переклади Зогару

«Зогар» написаний арамейською грецьким діалектом (яким говорили в той час у Землі Ізраїлю, дуже схожим на діалект, яким написаний Єрусалимський Талмуд), що відрізняється від арамейської Вавилонського Талмуду (вавилонської арамейської), і він недоступний для більшості тих, хто вивчає «Зогар». Тому «Зогар» протягом поколінь було перекладено кількома мовами: івритом, латиною, їдишем, ладино, єврейсько-арабською (арабська єврейськими літерами), німецькою, англійською і французькою.

Один із перекладів «Зогару» івритом — переклад рава Єгуди-Юдла Розенберга, у якому перекладено лише частини «Зогару» (5 томів, Нью-Йорк, 5727). Цей коментар називається «Зогар Тора». Ребе пише про коментар рава Розенберга: «У відповідь на його запитання про книгу „Зогар Тора“: я бачив її одного разу, і, наскільки записалося в моїй пам'яті, це переклад „Зогару“ на святу мову, а не коментар до „Зогару“, і тому я дивуюся йому: навіщо йому вчити за перекладом, якщо він може вчити „Зогар“ в оригіналі, адже неможливо, щоб у перекладі містилися всі тлумачення, і відповідно, це також стосується святості — такої, яка є в мові, якою говорили Рашбі та його братство»[6].

Відомий коментар до «Зогару» — коментар «Га-Сулам» каббаліста й адмора рава Єгуди-Лейба Ашлага, який мав власний метод у вченні Каббали. Коментар включає повний переклад усієї книги «Зогар» із додаванням роз'яснень і доповнень, щоб пояснити внутрішній зміст сказаного в місцях, де це необхідно. Ці роз'яснення написані згідно з методом рава Ашлага. Крім того, рав Ашлаг написав також передмову до «Зогару» і вступ до науки Каббали, які теж написані згідно з його методом і надруковані як передмова до його коментаря. Ребе пише про коментар «Га-Сулам»: «А те, що він написав про коментар „Га-Сулам“ на „Зогар“, — я бачив його лише побіжно, кілька миттєвостей, і зрозуміло, що неможливо висловити думку на цій основі. І книги в мене немає, і, як чути, він проклав собі власний шлях у вивченні „Ец хаїм“ і „Зогару“, а в нас є лише царський шлях наших Ребе у вченні хасидуту». [7] (І див. нижче про візити адморів Ашлаг до Ребе (і див. також примітку 6).

Починаючи з 5736 і до 5750 року (1989/1990) (приблизно) виходила друком ще одна серія книжок[8], що тлумачить «Зогар» івритом. Цей коментар називається «Матук мі-дваш»[9]; його автор — єрусалимський каббаліст рабі Даніель Фріш, один із керівників єшиви «Шаар га-шамаїм» і видатний учень адмора рабі Агарона Рота. Книжку надруковано з текстом «Зогару» у верхній частині сторінки та коментарем і перекладом івритом (вплетеним у сам текст «Зогару») внизу. З одного боку, коментар і переклад написано простою мовою і з простими каббалістичними поясненнями (з метою донести книжку до ширших кіл), але з другого боку, вони дотримуються авторитетних коментарів до «Зогару» за методом Арі: коментаря Рамаза, «Зогар хама» і подібних. Цей коментар прийняли рабини нашого покоління, такі як рав Шмуель Ойербах, рав Азріель Ойербах та інші, — і також у хасидів загалом і в хасидів Хабаду зокрема він вважається найавторитетнішим.

Наші Ребе і книга «Зогар»

Початок книги «Біурей га-Зогар» Ребе Цемах Цедека

שיטת החסידות מיוסדת בעיקרה על ספר הזוהר ותורת האר"י (שנכתבה על ידי רבי חיים ויטאל), ומשום כך ספר הזוהר מוזכר פעמים רבות בחסידות.

Алтер Ребе

  • Алтер Ребе мав звичай виголошувати тлумачення на «Зогар» перед своїми синами й попросив Мітлер Ребе записати їх. У 5576 році (1815/1816) ці тлумачення було надруковано в книзі «Біурей га-Зогар»
  • Книга «Зогар» згадується багато разів у книзі «Танія».
  • Магарам га-Леві Яффе сказав від імені Алтер Ребе: засіб від сторонніх думок під час молитви — це три шляхи тощо, а також мова книги «Зогар» благотворна для душі, навіть якщо людина не розуміє, що вона каже[10].
  • «Хто зайнятий великими справами, хай найбільше вивчає „Зогар“, навіть якщо не розуміє, бо яке йому діло, що він не розуміє, — однаково це сгула»[11].
  • Вивчення святого «Зогару» усуває притуплення серця[12].
  • Рашбі пише про того, хто вивчає книгу «Зогар»: «ді їфкун мін галута». Тобто завдяки вивченню «Зогару» Ізраїль вийде з вигнання[13]
  • Хто вивчає святу книгу «Зогар» у цьому світі, той у прийдешньому майбутньому не сидітиме в соромі»[14]
  • Є 13 речей для усунення всіх перешкод у молитві тощо, і третя — це заняття й вивчення слів мусару, що містяться в «Зогарі», від слова «сяйво», який світить у місці темряви, тобто гніву істини»[15]
  • Ребе Цемах Цедек пише[16], що чув з уст Алтер Ребе, який чув з уст свого вчителя, Магіда з Межиріча, що Бааль-Шем-Тов сказав, щоб не вивчали науку Каббали без вивчення вчення хасидуту разом із нею[17], оскільки той, хто грубий і зрозуміє речі в простому значенні та уречевить їх, може дійти, не доведи Б-же, до єресі.

Ребе Цемах Цедек

Уклав книгу «Біурей га-Зогар».

Ребе

Під час єхідуту з головними рабинами Ізраїлю, равом Мордехаєм Еліягу і равом Аврагамом Шапіро, який відбувся 1 кислева 5744 року (7 листопада 1983), Ребе звеличував перевагу й важливість вивчення внутрішнього вчення Тори загалом і «Зогару» зокрема, бажаючи, щоб рабини оприлюднили заклик («Коль коре») вивчати цю книгу. Серед іншого було сказано:

Рав Шапіро: І також є листи рава Кука, благословенної пам'яті, у яких він різкими словами згадує про необхідність і потребу у вивченні Каббали, що без цього неможливо вивчати Тору по-справжньому [подібно до того, що згадав Ребе, — що написав Віленський Гаон у своєму коментарі до книги Мішлей: що без вивчення таємної науки неможливо осягнути «відкрите»], і пише, що цим затримують Геулу тощо.

Ребе шліта (Адмор шліта): Якби його слова були прийняті — не було б місця для нашої зустрічі поза Землею Ізраїлю, бо ми всі вже були б у Святій Землі, разом із Мошіахом, нашим праведником!

У 5750 році (1989/1990) під час роздавання доларів повз Ребе пройшов рав Аврагам-Сімха Ашлаг і попросив його підписати заклик, щоб увесь народ Ізраїлю вивчав учення Каббали, і цим ми наблизимо повну Геулу — на підставі сказаного в книзі «Зогар», що завдяки книзі «Зогар» вийдуть із вигнання в милосерді. Ребе відповів йому, що в Хабаді прийнято, що хасидут Хабаду побудований на засадах Каббали, але за методом Хохма, Біна, Даат, і, відповідно, той, хто вивчає вчення Хабаду, вивчає і Каббалу.

Коли адмор повторив своє прохання, Ребе відповів, що як онук Алтер Ребе він не може підписати постанову про те, що треба вивчати вчення Каббали, оскільки з цього можна було б зрозуміти, що вченням Хабаду не виконують обов'язку. Адмор продовжив і навів доказ зі слів Алтер Ребе[19], який пише «слова Бешта згідно з Каббалою Арізаля», і з цього випливає, що це не власне Каббала. Але Ребе відповів, що, оскільки Алтер Ребе прямо пише інакше в «Ігерет га-кодеш», неможливо, щоб він суперечив своїм словам в іншому місці.

У листі до людини, яка страждала від слабкості зору, Ребе написав серед іншого: ...«І також нехай постарається вивчати або промовляти хоча б кілька рядків із книги „Танія“ і книги „Зогар“, і я сподіваюся, що він зможе сповістити добру новину про те, що стан його зору дедалі поліпшується»[20].

У 5731 році (1970/1971), після виходу книги «Лікутей Леві-Іцхак» — що містить примітки й нові тлумачення, які його батько, рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон, записав на своєму особистому примірнику книги «Зогар», Ребе почав щотижня роз'яснювати уривок із них на фарбрейнгенах Шабату, а також згадувати їх у маамарах хасидуту. У 5750 році (1989/1990) почали виходити оброблені роз'яснення за редакцією рава Давида Фельдмана в серії книг «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак».

У сіхі Рош ходеш менахем-ава 5740 року (липень–серпень 1980) Ребе дав кілька вказівок, суть яких — діяти для заперечення і скасування вигнання, і серед іншого Ребе вказав вивчати книгу «Зогар», і особливо її теми, роз'яснені у вченні хасидуту[21].

6 іяра 5751 року (20 квітня 1991) Ребе дав вказівку про вивчення тем Геули й Мошіаха в усіх частинах Тори, і в переліку Ребе назвав: «а також — і особливо — у внутрішньому вченні Тори, починаючи з книги „Зогар“ (про яку сказано: „цим твоїм твором, тобто книгою „Зогар“ тощо, вийдуть завдяки йому з вигнання в милосерді“)»[22].

Див. також

Зовнішні посилання



Примітки

  1. ^ Єхезкель 1:26
  2. ^ Кінець передмови до книги «Кісе мелех» автора «Мікдаш мелех», «Елеф га-маген», § 581, пункт 8, сеіф катан 117.
  3. ^ Так переказують також зі слів рабі Нахмана з Брацлава, який висловився, що «від того, що прийнято промовляти „Тікуним“ в елулі, — від наспіву „Тікуним“ і також від слабкості серця, яка буває в кожного через те, що він затримується в домі навчання довше, ніж зазвичай, — від усього цього звершуються вищі справи і великі виправлення нагорі», а автор «Бен іш хай» пише: «Майже більшість балебатім дотримуються вивчення „Тікуним“. І такий їхній шлях і звичай щороку, від Рош ходеш елула до Йом Кіпуру . . І причина того, що вивчення „Тікуним“ у дні каяття поширилося більше, ніж „Зогару“, в тому, що за своїм аспектом воно більше виправляє в тому місці, якому шкодить гріх, тому в дні каяття, починаючи з місяця елул, усі звикли до книги „Тікуним“». І так само в Хіди: «Той, кому Б-г дарував багатство, хай спокутує свої гріхи цдакою і хай примножить у ці дні цдаку й вивчення „Зогару“, „Тікуним“, Мішни і Тегілім» («Імрей Пінхас», брама 4, 59. «Сіхот га-Ран» 127. Передмова «Бнаягу» до «Тікуней Зогар». «Аводат га-кодеш». «Море ба-ецба», § 8, 248).
  4. ^ «Торат Менахем», том 34, с. 303–302.
  5. ^ Див.: «Гіткашрут», випуск 786, у рубриці «Ніцоцей Ребе», «Елул — як у Любавичах».
  6. ^ «Ігрот кодеш», т. 5, лист 1338. — У примітці там, написаній редакцією «Кегот», сказано: «„Зогар Тора“: серед „схвалень і подячних листів“ на його початку надруковано підтвердження від секретаря його святості Адмора Магарашаба (хай перебуває душа його в раю) про отримання книги». Проте з цього не можна робити висновку, що Ребе Хабаду погоджувалися з методом укладача «Зогар Тора»; бо подібно до того, як Ребе заохочував адморів Ашлаг друкувати їхні книжки — попри їхній метод і шлях, що відрізняються від шляху Хабаду (див. нижче), — і як це було його звичаєм заохочувати всяку святу справу й поширення внутрішнього вчення Тори, так само не можна робити висновок із цього підтвердження про отримання книги «Зогар Тора» як про згоду з методом її укладача і з його шляхом у вченні Каббали.
  7. ^ «Ігрот кодеш», т. 11, лист 3663.
  8. ^ 21 том, що тлумачить сам «Зогар», а також «Оцар га-Зогар» (статті з Каббали), різні збірки (наприклад, махзор молитов) та інше.
  9. ^ Натякає на ім'я автора як у початкових літерах «Даніель бен Сара», так і в гематрії: «Перуш маток мі-дваш» дорівнює за числовим значенням «га-цаїр Даніель бен Нафталі Герцка»
  10. ^ Книга «Мігдаль оз», маамари хасидуту Ребе Хабаду, с. 426.
  11. ^ «Маамарей Алтер Ребе га-Кцарім», аркуш 571.
  12. ^ «Меа шеарім» Алтер Ребе.
  13. ^ Зогар, глава Насо.
  14. ^ Написано про це в Зогарі, глава Ваєшев, аркуш 185а; важливо зазначити, що там Зогар говорить про будь-яке вивчення Тори, а не саме про вивчення книги «Зогар». Докладно про це в «Лікутей Тора», глава Цав.
  15. ^ «Лікутей Тора», глава Кі таво.
  16. ^ «Дерех міцвотеха», корінь заповіді молитви.
  17. ^ Примітка Ребе в листі до гаона, голови рабинського суду Шопрона, праведної пам'яті.
  18. ^ «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц) том 10, с. 390. Наводиться також у «Гайом йом» 16 тевета.
  19. ^ «Ігерет га-кодеш» кінець розділу 25
  20. ^ «Ігрот кодеш», т. 5, лист 1360. Див. там.
  21. ^ «Лікутей сіхот», том 24, с. 265.
  22. ^ «Сефер га-сіхот» 5751, том 2, с. 501.

Дополнительные сведения

Датировка и первые издания

В каталоге библиотеки «Сефария» время составления «Зоара», «Тикуней Зоар» и «Зоар хадаш» указано широко — 1100–1400 годы, место — средневековая Испания. Там же сказано, что традиция приписывает книгу рабби Шимону бар Йохаю, а вопрос об авторстве обсуждается с тех пор, как книга появилась в Испании в XIII веке.[С][Т][Х]

Первые печатные издания по данным того же каталога: «Тикуней Зоар» — Мантуя, 1557 год; основной «Зоар» — Мантуя, 1558 год; «Зоар хадаш» — Салоники, 1587 год.[С][Т][Х]

«Зоар хадаш»

«Зоар хадаш» («Новый Зоар») — собрание рукописных отрывков, относящихся к «Зоару», которые не вошли в его печатные издания. Позже их упорядочили, в основном по недельным главам Торы, и издали отдельной книгой. В электронном издании «Сефарии» в нём 30 разделов: недельные главы, а также «Шир а-ширим», «Мидраш Рут», «Мидраш а-неелам» на Эйха, «Тикуним» из «Зоар хадаш», «Сифра тинъяна» и другие.[Х]

Состав текста в электронном издании

В электронном издании «Сефарии» основной «Зоар» разделён на 53 части: предисловие, 48 недельных глав Торы, а также отдельно «Сифра ди-цниюта», «Идра раба», «Идра зута» и приложения («Тосафот»).[С]

По подсчёту по выгрузке текстов «Сефарии» (14 ноября 2026 года) в огласованном тексте основного «Зоара» около 904 тысяч слов, в тексте издания «Сулам» — около 820 тысяч, в «Тикуней Зоар» — около 148 тысяч, в «Зоар хадаш» — около 214 тысяч. Два текста основного «Зоара» расходятся по числу слов примерно на 10 %; отчего — по данным «Сефарии» не установить.[П]

Где читать оригинал

На сайте «Сефария» оригинальный текст выложен бесплатно, с разбивкой по главам и абзацам. Основной «Зоар» там есть в двух версиях: огласованный текст (Израиль, 5773 (2013) год) и текст по изданию «Сулам».[С][Н][У]

Год издания «Сулам» в карточке «Сефарии» указан по-разному: в английском названии версии — 1945, а в ивритском — 5745 (1984/1985). Вероятно, имеется в виду одно из позднейших переизданий, но по данным «Сефарии» это не проверить.[С][У]

Там же выложены огласованный «Тикуней Зоар» и «Зоар хадаш» — обе версии взяты с сайта «Торат эмет».[Т][Е][Х][Ж]

Из переводов на «Сефарии» есть английский перевод издательства «Сончино» (Лондон, 1933; в карточке указан как общественное достояние) и перевод «Зоара» на иврит из собрания «Торат эмет».[С][И]

Скачать тексты

Ниже — тексты «Зоара», «Зоар хадаш», «Тикуней Зоар», «Идра зута», комментарии к «Зоару» и сочинения Бааль а-Сулама в том виде, в каком они выложены на «Сефарии» (скачано 14 ноября 2026 года). В каждом архиве — текст (txt, по главам и абзацам «Сефарии») и исходный файл «Сефарии» (json); в начале текста указаны версия, её источник и лицензия. Выложены все версии раздела «Зоар» на «Сефарии», в том числе отрывки; у части из них лицензия на «Сефарии» не указана.[С][Т][Х]

«Зоар»: арамейский («Сулам») · 820 тыс. слов · 4,0 МБ арамейский, огласованный (Израиль, 2013) · 904 тыс. слов · 5,8 МБ перевод на иврит («Торат эмет») · 858 тыс. слов · 5,3 МБ английский («Сончино», 1933) · 807 тыс. слов · 3,0 МБ английский (сообщество «Сефарии», частично) · 209 тыс. слов · 0,7 МБ английский (Г. Шолем, отрывки) · 4 тыс. слов · 21 КБ португальский (С. Пирес да Силва, отрывки) · 8 тыс. слов · 36 КБ английский (Д. Зайденберг, отрывки) · 874 слов · 7 КБ английский (А. Робинсон, отрывки) · 611 слов · 5 КБ французский (Ж.-К. Судр, отрывок) · 447 слов · 4 КБ английский (А. Сильвер, отрывок) · 298 слов · 3 КБ английский («Daf 33b», отрывок) · 246 слов · 3 КБ английский (Д. Страсман, отрывок) · 200 слов · 3 КБ английский (Л. Москович, отрывок) · 115 слов · 3 КБ английский (user27343, отрывок) · 106 слов · 3 КБ

«Зоар хадаш»: оригинал · 214 тыс. слов · 1,4 МБ английский (отрывки) · 5 тыс. слов · 24 КБ

«Тикуней Зоар»: оригинал, огласованный · 148 тыс. слов · 0,9 МБ Константинополь, 1740 (частично) · 43 тыс. слов · 0,2 МБ английский (Д. Соломон, 2024) · 100 тыс. слов · 0,4 МБ «Патах Элияу» с переводом (ивритская Википедия) · 609 слов · 5 КБ английский (Д. Зайденберг, отрывки) · 1 тыс. слов · 7 КБ английский (отрывки) · 5 тыс. слов · 21 КБ

«Идра зута»: арамейский («Сулам») · 9 тыс. слов · 47 КБ арамейский, огласованный · 10 тыс. слов · 67 КБ перевод на иврит по «Суламу» · 15 тыс. слов · 74 КБ английский (М. Рикардо) · 24 тыс. слов · 87 КБ

Комментарии: «Сулам» (Бааль а-Сулам) · 1701 тыс. слов · 8,1 МБ «Ктем паз» (Ливорно, 1795) · 519 тыс. слов · 2,6 МБ «Микдаш мелех» (Жолква, 1864) · 442 тыс. слов · 2,2 МБ Рамаз из «Микдаш мелех» (Жолква, 1864) · 333 тыс. слов · 1,7 МБ «Ор а-хама» (Перемышль, 1896–1898) · 1755 тыс. слов · 8,8 МБ «Яэль ор» (Вильна, 1882) · 206 тыс. слов · 1,0 МБ «Нефеш Давид» · 38 тыс. слов · 0,2 МБ Виленский гаон на «Сифра ди-цниюта» · 67 тыс. слов · 0,3 МБ «Сулам», английский («The Sefaria Sulam», 2023) · 204 тыс. слов · 0,6 МБ «Сулам», английский (сообщество, частично) · 15 тыс. слов · 54 КБ «Микдаш мелех», английский (отрывки) · 8 тыс. слов · 30 КБ «Ор а-хама», английский (отрывки) · 8 тыс. слов · 32 КБ «Ктем паз», английский (отрывки) · 1 тыс. слов · 7 КБ он же, английский (отрывок) · 284 слов · 3 КБ

Бааль а-Сулам: «Введение в книгу «Зоар»», иврит · 13 тыс. слов · 68 КБ «Предисловие к книге «Зоар»», иврит · 7 тыс. слов · 36 КБ «Введение в книгу «Зоар»», английский (Б. Коэн) · 18 тыс. слов · 64 КБ «Введение в книгу «Зоар»», английский (Й. Финкельман) · 20 тыс. слов · 72 КБ «Предисловие к книге «Зоар»», английский (The Sefaria Sulam) · 15 тыс. слов · 52 КБ

Тексты — библиотека «Сефария» (sefaria.org). Переводы на условиях CC-BY и CC-BY-NC: Д. Соломон, «Tiqqunei ha-Zohar» (Margalya Press, Мельбурн, 2024); «Тикуней Зоар» по изданию Константинополя 1740 года (Margalya); М. Рикардо, «Idra Zuta, The Small Gathering» (vitaltransformation.org); Й. Финкельман, «The True Wisdom» (2024); «The Sefaria Sulam» (2023). Использование — с указанием авторов, CC-BY-NC — только некоммерческое.

Источники дополнения

  1. [С] «Zohar» — карточка книги, оглавление и версии текста, библиотека «Сефария» (sefaria.org)
  2. [Т] «Tikkunei Zohar» — карточка книги и версии текста, библиотека «Сефария»
  3. [Х] «Zohar Chadash» — карточка книги, оглавление и версии текста, библиотека «Сефария»
  4. [П] Подсчёт слов Хабадпедии по файлам выгрузки текстов «Сефарии», 14 ноября 2026 (слова считались по пробелам, разметка не учитывалась)
  5. [Н] Версия «Vocalized Zohar, Israel 2013» (огласованный «Зоар», Израиль, 5773) на «Сефарии»; источник версии по карточке — Национальная библиотека Израиля
  6. [У] Версия «Sulam Edition, Jerusalem 1945» (издание «Сулам») на «Сефарии»; источник версии по карточке — Национальная библиотека Израиля
  7. [Е] Версия «Tikkunei Zohar – Vocalized» (огласованный «Тикуней Зоар») на «Сефарии»; источник версии — сайт «Торат эмет»
  8. [Ж] Версия «Zohar Chadash» на «Сефарии»; источник версии — сайт «Торат эмет»
  9. [И] Версия «Hebrew Translation» (перевод «Зоара» на иврит) на «Сефарии»; источник версии — сайт «Торат эмет»

Повідомити про помилку на цій сторінці