«Ігерет га-кодеш» — розділ 10
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
«Ігерет га-кодеш» 10 — «Хасдей Гашем кі ло тамну»
Вступ
У цьому посланні «Ігерет га-кодеш» Алтер Ребе пояснює сказане в «Ігерет га-тшува», що цдака допомагає тшуві.
Послання додає до попередніх[1], що цдака допомагає не лише у сферах святості та буденного, а й тим, хто згрішив.
Суть пояснення в тому, що тшува лише пробуджує джерело безмежної духовної милості. Але щоб звести його на ділі[2], потрібне особливе служіння: давати цдаку без обмеження[3].
- У щоденному уроці Ребе Раяц поділив послання на п'ять днів: чотири дні вивчають пояснення теми, а практичний висновок з цього — в останній день.
Текст листа
| Послання 10 |
|---|
10. Після побажання миру і життя почав: слова мої пробудять вухо, що слухає настанову життя, якою наставив Г-сподь життя через пророка Свого і сказав: «милості Г-спода, бо не скінчилися ми» і т. д., — а слід було б сказати «бо не вичерпалися», як написано: «бо не вичерпалися милості Твої» і т. д. І це буде зрозуміло згідно з написаним у святому Зогарі: «є хесед і є хесед; є хесед олам і т. д., і є хесед ілаа, який є рав хесед і т. д.». Бо ж відомо, що Тора називається «оз», що означає «гвура», і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: 613 заповідей сказано Моше з Синаю з вуст Гвури, і як написано: «від правиці Його — вогонь закону їм». Значення: що джерело Тори і корінь її — лише милості Г-спода, що звуться правим боком, тобто притягнення аспекту Б-жественності Його, благословенного, і світіння від світла Ейн Соф, благословенний Він, до світів вищих і нижчих — через людину, яка притягує світло на себе виконанням 248 заповідей-повелінь, які є 248 органами Царя. Значення: 248 посудин і вбрань для світіння [вочевидь, слід читати: «ле-га-еара»] від світла Ейн Соф, благословенний Він, вбраного в них (і від цього світла притягнуться до нього дхілу і рхіму в кожній заповіді, як відомо). Тільки що це притягнення вбралося спершу в якість гвури Святого, благословенний Він, що зветься вогнем, яка є аспектом цімцуму світла і життєвості, що походять від світла Ейн Соф, благословенний Він, — аби могло вбратися в дію заповідей, більшість яких, а по суті всі, — у речах матеріальних, як ціцит, тфілін, жертви і цдака. І навіть заповіді, які в духовності людини, як трепет і любов, все ж вони в аспекті межі та міри, а зовсім не в аспекті безмежності; бо любові великої до Г-спода, без кінця, межі та міри, людина не може винести в серці своєму і залишитися в тілі своєму навіть на мить, і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, що в час дарування Тори, коли було розкриття Б-жественності Його, благословенного, і світло Ейн Соф, благословенний Він, було в аспекті мовлення і розкриття, — відлетіла душа їхня і т. д.:, І ось, оскільки заповіді дано нам через вбрання в якість Гвури і цімцуму світіння і т. д., тому більшість заповідей мають обмежену міру: як довжина ціцит — 12 гудалін, і тфілін — два пальці на два пальці і неодмінно квадратні, і лулав — 4 тефахи, і сука — 7 тефахів, і шофар — тефах, і міква — 40 сеа. І так само в жертв є обмежена міра за часом: як ягнята однорічні, і барани дворічні, і бики і т. д. І так само в дії цдаки і добродійства своїм майном — хоча це один зі стовпів, на яких стоїть світ, і як написано: «світ милістю будується», — все ж є їй відміряна міра: п'ята частина — для заповіді найкращим чином, і десятина — для середньої міри і т. д. І це називається «хесед олам», тобто «милість Б-жа повсякчас», що вбирається у вищих і нижчих світах через пробудження знизу, яким є заповідь цдаки і милість, яку роблять люди одне одному. А оскільки світ — в аспекті межі та міри: від землі до небосхилу 500 років, і так само від небосхилу до небосхилу і т. д., і «шість тисяч років існує світ» і т. д., — тому дано міру і межу також і заповіді цдаки і милості, що в Торі, як і іншим заповідям Тори. Але це саме для того, хто дотримується Тори і не відхиляється від неї ні праворуч, ні ліворуч навіть на волосину; а той, хто переступив через дорогу, хай боронить Б-г, — оскільки він викривив шлях свій, щоб завдати шкоди Вищій святості, бо применшив її значення в аспекті її притягнення — те, що він міг би притягнути від аспекту Б-жественності Його і світіння світла від світла Ейн Соф, благословенний Він, якби дотримувався Тори і виконував її за законом, — ось, це викривлення він не зможе виправити інакше як притягненням Вищого світла, яке вище за світи і не вбирається в них і називається «хесед ілаа» і «рав хесед», бо світить і поширюється в аспекті безмежності, без межі та міри, оскільки воно не обмежене всередині світів, а в аспекті макіфа над ними згори, від початку всіх щаблів до кінця і т. д. І коли людина притягує його вниз своїми діями і пробудженням знизу, тоді це Вище світло світить і поширюється всередині світів і виправляє всяке викривлення і всяку шкоду, завдану Вищій святості, і оновлює світло їхнє і благо їхнє з ще більшою силою і міццю, в аспекті нового світла воістину. Тому сказали: «на місці, де стоять ті, хто вчинив тшуву», і т. д. І ось, головне в тшуві — у серці, бо жалем з глибини серця пробуджують глибину цього Вищого світла; але щоб притягнути його світити у вищих і нижчих світах, потрібне пробудження знизу воістину, в аспекті дії, тобто дія цдаки і милості без межі та міри. Бо як людина виливає «рав хесед», тобто «хас далет» — тобто бідному і злиденному, в якого немає нічого свого, — і не кладе межі та міри своєму даянню і виливанню, так і Святий, благословенний Він, виливає світло Своє і благо Своє в аспекті хеседу ілаа, що зветься «рав хесед», яке світить в аспекті безмежності, без межі та міри, всередині світів вищих і нижчих, які всі в аспекті «далет» перед Ним, благословенним, бо немає в них нічого свого, і все перед Ним вважається нічим. І через це виправляються всі вади, які людина завдала гріхами своїми нагорі, у вищих і нижчих світах. І це те, що написано: «чинити справедливість і правосуддя краще для Г-спода, ніж жертва», — бо жертви є в аспекті міри, межі та кордону, на відміну від цдаки, яку можна роздавати без межі, щоб виправити гріхи свої. А те, що сказали: «хто роздає, хай не роздає понад п'яту частину», — це саме про того, хто не згрішив, або хто виправив гріхи свої умертвінням плоті й постами як належить, щоб виправити всі вади нагорі. Але той, хто має ще зцілити душу свою, — очевидно, що не менше зцілення душі, ніж зцілення тіла, бо «срібло ні за що не вважається», і «все, що є в людини, віддасть вона за душу свою», — написано. І ось, ця якість милості без межі та міри називається за Ім'ям Святого, благословенний Він: «милості Г-спода», як написано: «і милість Г-спода від віку й до віку» і т. д. Бо хоча всі ізраїльтяни милосердні й творять добродійства, проте є межа і міра милосердю людини; але Святий, благословенний Він, називається Ейн Соф, благословенний Він, і якостям Його немає кінця, як написано: «бо не вичерпалося милосердя Його» і т. д. І це те, що сказав пророк після зруйнування і вигнання: «милості Г-спода, бо не скінчилися ми» і т. д. Значення: оскільки «не скінчилися ми», тобто ми не цілісні й не досконалі, без жодного гріха і вади в душі та у вищих світах, — тому маємо ми поводитися за милостями Г-спода, які без межі та кордону, аби пробудити на нас милосердя і хесед ілаа, який є «рав хесед» і милосердя без межі та кордону, як написано: «бо не вичерпалося милосердя Його» і т. д. І це те, що сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: не визволяються ізраїльтяни інакше як цдакою, — яку творитимуть, навіть якщо за законом вони звільнені від неї, бо «не прийде син Давида» і т. д.: |
Резюме листа
- Оскільки Святий, благословенний Він, скоротив Свою безмежну милість у заповідях, щоб людина могла її сприйняти, у кожної заповіді є обмежена міра[4] того, як її виконувати.
- Але коли треба виправити вади[5], треба притягнути з джерела милість, яка не обмежена. Ця вища милість пробуджується через тшуву, але притягується на ділі тільки через цдаку.
- Практичний висновок для служіння Всевишньому
Щоб виправити ваду провини (притягуючи милість без межі), і служіння людини має бути таким: жаліти бідних[6] без межі. Не відміряти і не зупинятися, дійшовши до «хомешу», а давати і давати без ліку та межі.
- Щодо машалю, який наводить Ребе, — «шкіру за шкіру, і все, що є в людини, віддасть вона за життя своє», — слід зауважити, що це лише машаль зі «звичаю світу»[7], а в наступному посланні «Ігерет га-кодеш» буде роз'яснено, що таке ставлення до тіла протилежне кінцевій меті його створення.
Основні поняття
Зовнішні посилання
- «Танія ле-ам» на сайті «Хабад Ор ейн соф»
| Попередній: Розділ 9 |
Розділи «Ігерет га-кодеш» | Наступний: Розділ 11 |
Примітки
- ^ Про переваги цдаки, роз'яснені в попередніх посланнях, з послання 3 по 9.
- ^ Щоб заповнити вади і нестачі, спричинені гріхами.
- ^ Тобто милість без межі, якою вона буває в людини.
- ^ Ціцит — 12 гудалін, лулав — 4 тефахи, і так усі вони.
- ^ Яких завдали гріхи.
- ^ Слово «хесед» — це нотарикон «хас даль».
- ^ Тобто якщо заради зцілення тіла людина готова витратити всі свої гроші, то тим паче, за принципом «каль ва-хомер», — заради зцілення душі.