Перейти до вмісту

«Ігерет га-кодеш» — розділ 10

Матеріал з Хабадпедії
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

«Ігерет га-кодеш» 10 — «Хасдей Гашем кі ло тамну»

Вступ

У цьому посланні «Ігерет га-кодеш» Алтер Ребе пояснює сказане в «Ігерет га-тшува», що цдака допомагає тшуві.

Послання додає до попередніх[1], що цдака допомагає не лише у сферах святості та буденного, а й тим, хто згрішив.
Суть пояснення в тому, що тшува лише пробуджує джерело безмежної духовної милості. Але щоб звести його на ділі[2], потрібне особливе служіння: давати цдаку без обмеження[3].

  • У щоденному уроці Ребе Раяц поділив послання на п'ять днів: чотири дні вивчають пояснення теми, а практичний висновок з цього — в останній день.

Текст листа

Послання 10

10. Після побажання миру і життя почав: слова мої пробудять вухо, що слухає настанову життя, якою наставив Г-сподь життя через пророка Свого і сказав: «милості Г-спода, бо не скінчилися ми» і т. д., — а слід було б сказати «бо не вичерпалися», як написано: «бо не вичерпалися милості Твої» і т. д.

І це буде зрозуміло згідно з написаним у святому Зогарі: «є хесед і є хесед; є хесед олам і т. д., і є хесед ілаа, який є рав хесед і т. д.». Бо ж відомо, що Тора називається «оз», що означає «гвура», і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: 613 заповідей сказано Моше з Синаю з вуст Гвури, і як написано: «від правиці Його — вогонь закону їм». Значення: що джерело Тори і корінь її — лише милості Г-спода, що звуться правим боком, тобто притягнення аспекту Б-жественності Його, благословенного, і світіння від світла Ейн Соф, благословенний Він, до світів вищих і нижчих — через людину, яка притягує світло на себе виконанням 248 заповідей-повелінь, які є 248 органами Царя. Значення: 248 посудин і вбрань для світіння [вочевидь, слід читати: «ле-га-еара»] від світла Ейн Соф, благословенний Він, вбраного в них (і від цього світла притягнуться до нього дхілу і рхіму в кожній заповіді, як відомо). Тільки що це притягнення вбралося спершу в якість гвури Святого, благословенний Він, що зветься вогнем, яка є аспектом цімцуму світла і життєвості, що походять від світла Ейн Соф, благословенний Він, — аби могло вбратися в дію заповідей, більшість яких, а по суті всі, — у речах матеріальних, як ціцит, тфілін, жертви і цдака. І навіть заповіді, які в духовності людини, як трепет і любов, все ж вони в аспекті межі та міри, а зовсім не в аспекті безмежності; бо любові великої до Г-спода, без кінця, межі та міри, людина не може винести в серці своєму і залишитися в тілі своєму навіть на мить, і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, що в час дарування Тори, коли було розкриття Б-жественності Його, благословенного, і світло Ейн Соф, благословенний Він, було в аспекті мовлення і розкриття, — відлетіла душа їхня і т. д.:,

І ось, оскільки заповіді дано нам через вбрання в якість Гвури і цімцуму світіння і т. д., тому більшість заповідей мають обмежену міру: як довжина ціцит — 12 гудалін, і тфілін — два пальці на два пальці і неодмінно квадратні, і лулав — 4 тефахи, і сука — 7 тефахів, і шофар — тефах, і міква — 40 сеа. І так само в жертв є обмежена міра за часом: як ягнята однорічні, і барани дворічні, і бики і т. д. І так само в дії цдаки і добродійства своїм майном — хоча це один зі стовпів, на яких стоїть світ, і як написано: «світ милістю будується», — все ж є їй відміряна міра: п'ята частина — для заповіді найкращим чином, і десятина — для середньої міри і т. д. І це називається «хесед олам», тобто «милість Б-жа повсякчас», що вбирається у вищих і нижчих світах через пробудження знизу, яким є заповідь цдаки і милість, яку роблять люди одне одному. А оскільки світ — в аспекті межі та міри: від землі до небосхилу 500 років, і так само від небосхилу до небосхилу і т. д., і «шість тисяч років існує світ» і т. д., — тому дано міру і межу також і заповіді цдаки і милості, що в Торі, як і іншим заповідям Тори. Але це саме для того, хто дотримується Тори і не відхиляється від неї ні праворуч, ні ліворуч навіть на волосину; а той, хто переступив через дорогу, хай боронить Б-г, — оскільки він викривив шлях свій, щоб завдати шкоди Вищій святості, бо применшив її значення в аспекті її притягнення — те, що він міг би притягнути від аспекту Б-жественності Його і світіння світла від світла Ейн Соф, благословенний Він, якби дотримувався Тори і виконував її за законом, — ось, це викривлення він не зможе виправити інакше як притягненням Вищого світла, яке вище за світи і не вбирається в них і називається «хесед ілаа» і «рав хесед», бо світить і поширюється в аспекті безмежності, без межі та міри, оскільки воно не обмежене всередині світів, а в аспекті макіфа над ними згори, від початку всіх щаблів до кінця і т. д. І коли людина притягує його вниз своїми діями і пробудженням знизу, тоді це Вище світло світить і поширюється всередині світів і виправляє всяке викривлення і всяку шкоду, завдану Вищій святості, і оновлює світло їхнє і благо їхнє з ще більшою силою і міццю, в аспекті нового світла воістину. Тому сказали: «на місці, де стоять ті, хто вчинив тшуву», і т. д. І ось, головне в тшуві — у серці, бо жалем з глибини серця пробуджують глибину цього Вищого світла; але щоб притягнути його світити у вищих і нижчих світах, потрібне пробудження знизу воістину, в аспекті дії, тобто дія цдаки і милості без межі та міри. Бо як людина виливає «рав хесед», тобто «хас далет» — тобто бідному і злиденному, в якого немає нічого свого, — і не кладе межі та міри своєму даянню і виливанню, так і Святий, благословенний Він, виливає світло Своє і благо Своє в аспекті хеседу ілаа, що зветься «рав хесед», яке світить в аспекті безмежності, без межі та міри, всередині світів вищих і нижчих, які всі в аспекті «далет» перед Ним, благословенним, бо немає в них нічого свого, і все перед Ним вважається нічим. І через це виправляються всі вади, які людина завдала гріхами своїми нагорі, у вищих і нижчих світах. І це те, що написано: «чинити справедливість і правосуддя краще для Г-спода, ніж жертва», — бо жертви є в аспекті міри, межі та кордону, на відміну від цдаки, яку можна роздавати без межі, щоб виправити гріхи свої. А те, що сказали: «хто роздає, хай не роздає понад п'яту частину», — це саме про того, хто не згрішив, або хто виправив гріхи свої умертвінням плоті й постами як належить, щоб виправити всі вади нагорі. Але той, хто має ще зцілити душу свою, — очевидно, що не менше зцілення душі, ніж зцілення тіла, бо «срібло ні за що не вважається», і «все, що є в людини, віддасть вона за душу свою», — написано. І ось, ця якість милості без межі та міри називається за Ім'ям Святого, благословенний Він: «милості Г-спода», як написано: «і милість Г-спода від віку й до віку» і т. д. Бо хоча всі ізраїльтяни милосердні й творять добродійства, проте є межа і міра милосердю людини; але Святий, благословенний Він, називається Ейн Соф, благословенний Він, і якостям Його немає кінця, як написано: «бо не вичерпалося милосердя Його» і т. д. І це те, що сказав пророк після зруйнування і вигнання: «милості Г-спода, бо не скінчилися ми» і т. д. Значення: оскільки «не скінчилися ми», тобто ми не цілісні й не досконалі, без жодного гріха і вади в душі та у вищих світах, — тому маємо ми поводитися за милостями Г-спода, які без межі та кордону, аби пробудити на нас милосердя і хесед ілаа, який є «рав хесед» і милосердя без межі та кордону, як написано: «бо не вичерпалося милосердя Його» і т. д. І це те, що сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: не визволяються ізраїльтяни інакше як цдакою, — яку творитимуть, навіть якщо за законом вони звільнені від неї, бо «не прийде син Давида» і т. д.:


Резюме листа

  • Оскільки Святий, благословенний Він, скоротив Свою безмежну милість у заповідях, щоб людина могла її сприйняти, у кожної заповіді є обмежена міра[4] того, як її виконувати.
  • Але коли треба виправити вади[5], треба притягнути з джерела милість, яка не обмежена. Ця вища милість пробуджується через тшуву, але притягується на ділі тільки через цдаку.


Практичний висновок для служіння Всевишньому

Щоб виправити ваду провини (притягуючи милість без межі), і служіння людини має бути таким: жаліти бідних[6] без межі. Не відміряти і не зупинятися, дійшовши до «хомешу», а давати і давати без ліку та межі.

  • Щодо машалю, який наводить Ребе, — «шкіру за шкіру, і все, що є в людини, віддасть вона за життя своє», — слід зауважити, що це лише машаль зі «звичаю світу»[7], а в наступному посланні «Ігерет га-кодеш» буде роз'яснено, що таке ставлення до тіла протилежне кінцевій меті його створення.

Основні поняття

Зовнішні посилання

Попередній:
Розділ 9
Розділи «Ігерет га-кодеш» Наступний:
Розділ 11

Примітки

  1. ^ Про переваги цдаки, роз'яснені в попередніх посланнях, з послання 3 по 9.
  2. ^ Щоб заповнити вади і нестачі, спричинені гріхами.
  3. ^ Тобто милість без межі, якою вона буває в людини.
  4. ^ Ціцит — 12 гудалін, лулав — 4 тефахи, і так усі вони.
  5. ^ Яких завдали гріхи.
  6. ^ Слово «хесед» — це нотарикон «хас даль».
  7. ^ Тобто якщо заради зцілення тіла людина готова витратити всі свої гроші, то тим паче, за принципом «каль ва-хомер», — заради зцілення душі.

Повідомити про помилку на цій сторінці