«Ец хаїм»

Книга «Ец хаїм» — головна книга в працях Арізаля, що підсумовує Каббалу Арі так, як її записав його головний учень рабі Хаїм Віталь, на якого Арізаль поклався, що той передасть його вчення. Книга — один із найосновоположніших творів у ученні Каббали і наводиться багато разів в ученні хасидуту, аж до того, що більшість тем із Каббали Арізаля, які роз'яснюються в хасидуті, ґрунтуються на цій книзі[1].
«Ец хаїм» поділяється на сім загальних частин, що називаються «палатами»[2], кожна палата поділяється на кілька брам[3], а кожна брама — на кілька гілок [4]. Стрижень усіх слів «Ец хаїм» від початку до кінця обертається довкола порядку сходження світів: він починається на першому аркуші з першого цімцуму і закінчується на останньому аркуші темою створення неба і землі[5]
Після відходу з життя Арі рабі Хаїм почав редагувати те, що чув із його вуст в ученні Каббали, у книгу під назвою «Ец хаїм», яку він поділив на вісім брам. Ця книга зберігалася в його торбі й ніколи не була опублікована. З цієї книги його син, рабі Шмуель Віталь, уклав «Вісім брам», упорядковані ним у новій редакції та опубліковані згодом. Рабі Меїр Поперш уклав із писань Арі, які були в нього в руках (частину з них було таємно скопійовано з писань рабі Хаїма, а частина — писання, які рабі Хаїм сховав і які були виявлені згодом), книгу «Дерех Ец га-хаїм», яка і є надрукованою перед нами книгою «Ец хаїм».
Етапи редагування книги та її друку
Рабі Хаїм Віталь
Основну частину свого вчення Арізаль передав своєму учневі рабі Хаїму Віталю. Арізаль майже нічого не записав зі свого вчення і уповноважив рабі Хаїма бути головним його наступником. Рабі Хаїм записував по ходу справи основи вчення свого вчителя (записи, що отримали назву «Кунтрес га-кіцур»), а після відходу Арізаля 5 менахем-ава 5332 року рабі Хаїм почав упорядковано і ясно редагувати все вчення Каббали, отримане ним від учителя. Він також зібрав усі записи, зроблені його товаришами зі слів Арізаля, і товариші прийняли рабі Хаїма як продовжувача шляху Арізаля і погодилися нічого не розкривати з Каббали Арізаля, а щоб усе проходило через нього.
Упродовж близько двадцяти років рабі Хаїм упорядковував наявні в нього писання Арізаля в книгу, яку він уклав і назвав «Ец хаїм», і поділив її на вісім брам: перша брама — «Те, що я переписав із рукопису мого вчителя», єдині друшім, які Арізаль написав сам, і ще сім брам. Рабі Хаїм не оприлюднив книгу, попри прохання багатьох каббалістів, і вона залишалася на зберіганні в нього (крім частини писань, які вдалося переписати без його відома)[6].
Книга «Ец хаїм» за святим рукописом рабі Хаїма не надрукована донині.
Рабі Шмуель Віталь
Основна стаття – «Шмона шеарім»
Після відходу рабі Хаїма (у 5380 році (1619/1620)) книга «Ец хаїм», яку відредагував його батько, залишилася на зберіганні в руках його сина рабі Шмуеля. Рабі Шмуель заново впорядкував писання на користь того, хто вивчає, і поділив їх на «Вісім брам» (у дещо іншому порядку): 1) «Шаар га-гакдамот». 2) «Шаар маамарей Рашбі». 3) «Шаар маамарей Разаль». 4) «Шаар га-псукім». 5) «Шаар га-міцвот». 6) «Шаар га-каванот». 7) «Шаар руах га-кодеш». 8) «Шаар га-гілгулім»[7].
Відтоді як було опубліковано «Вісім брам» (їх написання було завершено в 5414 році (1653/1654)), каббалісти прийняли їх як найточніші[8]. Також наші Ребе, провідники поколінь, встановили, що «„Вісім брам“ авторитетніші, і на них покладаються»[9].
Рабі Меїр Поперш
Через велику розпорошеність, спричинену різними редакціями писань Арізаля, що поширилися на той час, рабі Меїр Поперш вирішив зібрати всі писання Арізаля в упорядкованому вигляді. У рабі Меїра не було «Восьми брам» (які ще не були опубліковані), а писання Арізаля, що були в нього в руках, містили книги, скопійовані з первісних редакцій («Магадура кама») без відома рабі Хаїма, а також книги пізніх редакцій («Магадура батра»), які були сховані рабі Хаїмом, вилучені зі сховища каббалістами згодом і відредаговані рабі Яаковом Цемахом (учителем рабі Меїра).
Усі писання він зібрав у три впорядковані книги, у порядку, подібному до твору, як його задумував рабі Хаїм Віталь. Першу книгу він назвав «Дерех Ец га-хаїм», і вона охоплює порядок сходження світів від Адам Кадмона до світу Асія згідно з Каббалою Арізаля. Другу він назвав «Прі ец хаїм», а третю — «Ноф Ец хаїм».
Книга «Дерех Ец га-хаїм» рабі Меїра стала найупорядкованішим і найвсеосяжнішим твором з-поміж писань Арізаля, поширених у його час (приблизно в 5410 році (1649/1650)). Одразу після її опублікування книга стала найпоширенішою в Каббалі Арізаля, і багато каббалістів зробили її головним предметом свого вивчення. У 5542 році (1781/1782) книгу вперше надрукували в Корці під назвою «Ец хаїм», і відтоді вона поширилася в багатьох виданнях під цією назвою — і це книга «Ец хаїм», яка є в нас у руках.
Назва книги
Книгу названо «Ец хаїм» з двох причин:
- Щоб натякнути на особисте ім'я автора — «Хаїм».
- Щоб натякнути на «Дерево життя», яке було в Ган Едені до гріха, що є символом мети досконалості добра і святості, що відповідає загальному погляду на таємне вчення, внутрішню частину Тори, яка не займається негативними речами, а займається дослідженням Б-жественного[10].
Зміст книги
Книга поділена на сім загальних тем, що називаються «палатами», у порядку, який установив рабі Хаїм Віталь:
- Палата Адам Кадмон.
- Палата Некудім.
- Палата Кетер.
- Палата Аба ве-Іма.
- Палата Зеїр Анпін.
- Палата Нукви де-Зеїр Анпін.
- Палата АБЕА.
Самі палати поділені на п'ятдесят брам і розділи, а кожен розділ поділений на різні гілки (похідне від назви книги: Ец хаїм).
Див. також
Примітки
- ^ Сіха другого дня Рош ходеш хешвана 5740 (жовтень–листопад 1979).
- ^ Палата АК (Адам Кадмон), палата Некудім, палата Кетерів, палата АІ (Аба ве-Іма), палата ЗА (Зеїр Анпін), палата Нукви де-ЗА (де-Зеїр Анпін) і палата АБЕА (Ацилут, Брія, Єціра, Асія).
- ^ У палаті 1 — сім брам, у палаті 2 — чотири, у палаті 3 — дві тощо — усього п'ятдесят брам.
- ^ Іноді (у частині брам) гілки називаються «розділами» або «кімнатами», а не «гілками».
- ^ «Лікутей Тора», «Ваетханан», 12б, і в передмові рава Меїра Поперша, ближче до її кінця: «І я впорядкував у цілісні й добрі брами десять сфірот Ацилуту від Адам Кадмона до завершення АБЕА».
- ^ Див. про все це передмову рабі Меїра Поперша до «Ец хаїм».
- ^ Див. передмову рабі Шмуеля Віталя до «Шмона шеарім».
- ^ «Шем га-гдолім», розділ «Гдолім», стаття «Рабі Хаїм Віталь».
- ^ Примітки Ребе Рашаба до сидуру «Тора ор», на сайті Бібліотеки Хабаду. Див. також лист від переддня святого Шабату мевархім сівана 5743 (травень–червень 1983), надрукований у «Лікутей сіхот», т. 37, с. 142 та ін.
- ^ Цю тему докладно роз'яснює Алтер Ребе в книзі «Танія», в «Ігерет га-кодеш», розділ 26, і вона з'являється також у передмові рабі Хаїма Віталя до книги: «Мудрість істини, і називається вона Деревом життя . . ось роз'яснено в іншому місці, що гріх Адама га-Рішона з Деревом пізнання добра і зла полягає в тому, що він не обрав займатися Деревом життя, яке є мудрістю Каббали».