«Лікутей амарим» — розділ 26
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 26-34) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 26 — Поради, як урятуватися від смутку, що походить від «мілі ді-шмая» або від «мілі де-альма»
Вступ до розділу
Від початку «Танії» до цього місця[1] ми дізналися, що служити Всевишньому справді дуже близько кожному і кожній. Чому ж тоді на ділі нам так важко? Тому що сумна людина не може підкорити своє лихе начало. У наступних розділах[2] Ребе дає поради, як позбутися смутку в будь-якому стані та з будь-якої можливої причини.
У цьому розділі — поради для двох загальних станів: коли причина неістинна[3] і коли вона істинна[4].
Основна частина розділу
| Розділ 26 |
|---|
| Розділ 26. Однак щодо подібного треба повідомити велике правило: бо як у перемозі, щоб перемогти щось матеріальне, наприклад, двох людей, які борються одне з одним, щоб повалити один одного, — якщо один із них лінивий і важкий, його легко переможуть і він упаде, навіть якщо він сильніший за свого товариша, — точнісінько так і в перемозі над лихим началом: неможливо перемогти його з лінощами та важкістю, що походять від смутку і скам'янілості серця, подібного до каменю, а лише з моторністю, що походить від радості та відкритості серця і його очищеності від усякого сліду турботи й смутку у світі. А те, що написано: «У всякому смутку буде прибуток», означає, що буде від нього якась перевага і чеснота; навпаки, з цього вислову випливає, що в смутку самому по собі немає чесноти, а лише те, що від нього прийде і станеться якась перевага. І це — істинна радість у Всевишньому, Б-гові його, яка приходить після істинного смутку, у призначені часи, через свої гріхи, з гіркотою душі та розбитим серцем, бо завдяки цьому розбивається дух нечистоти й ситра ахра і залізна перегородка, що відокремлює його від його Небесного Отця, як сказано в Зогарі на вірш «Дух розбитий, серце розбите» тощо. І тоді здійсниться в ньому початок вірша: «Дай мені почути веселощі й радість» тощо, «Поверни мені радість спасіння Твого, і духом шляхетним» тощо. І в цьому проста причина установлення Арі, благословенної пам'яті, читати цей псалом після Тікун хацот перед навчанням, щоб навчатися в істинній радості у Всевишньому, яка приходить після смутку, бо в цієї радості є перевага, як перевага світла, що приходить саме з темряви, як сказано в Зогарі на вірш «І побачив я, що є в мудрості перевага над глупотою, як перевага світла» тощо, див. там, і досить для того, хто розуміє. І повний вірш каже: «За те, що ти не служив Г-сподові, Б-гові твоєму, у радості» тощо, і всім відоме тлумачення Арі, благословенної пам'яті, на цей вірш:
І ось, мудра порада, як очистити серце від усякого смутку й найменшої тривоги про світські справи і навіть про дітей, життя і прожиток: відомий усім вислів наших мудреців, благословенної пам'яті: «Як благословляють за добре» тощо, і в Гемарі пояснили: приймати з радістю, як радість явного і видимого добра, бо й це на добро, тільки воно не явне і не видиме очима плоті, бо воно — з Алма де-іткасья, що вище за Алма де-ітгалья, який є вав-гей імені Гаває, благословенний Він, а Алма де-іткасья — це йуд-гей. І про це сказано: «Щасливий муж, якого Ти напучуєш, Й-а» тощо. І тому сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: про тих, хто радіє стражданням, Писання каже: «А ті, хто любить Його, — як схід сонця в силі його», бо радість — від його любові до близькості Б-га більше, ніж до всього життя цього світу, як написано: «Бо милість Твоя краща за життя» тощо. А близькість Б-га — з безмежно більшою перевагою і чеснотою в Алма де-іткасья, бо там — «сховок сили Його» і «той, хто перебуває під покровом Всевишнього». І тому він удостоюється «сходу сонця в силі його» в прийдешньому майбутньому, що є виходом сонця з його футляра, яким воно вкрите в цьому світі, а в майбутньому воно відкриється зі свого покриву, тобто тоді розкриється Алма де-іткасья і засяє та засвітить великим і могутнім розкриттям усім, хто покладається на Нього в цьому світі й укривається в Його тіні, тіні Хохми, яка є аспектом тіні, а не видимого світла і добра. І досить для того, хто розуміє: Але від смутку через «мілі ді-шмая» треба давати своїй душі поради, щоб позбутися його. Годі й казати про час служіння, коли треба служити Всевишньому в радості та з добрим серцем, але навіть той, хто зайнятий справами і світськими заняттями, — якщо на нього находить смуток і турбота через «мілі ді-шмая» під час його справ, відомо, що це хитрощі лихого начала, щоб потім повалити його в пристрасті, не дай Б-г, як відомо. Бо інакше звідки прийшов би до нього істинний смуток через любов до Всевишнього чи трепет перед Ним посеред його справ? І ось, чи то смуток найшов на нього під час служіння — у вивченні Тори чи в молитві, чи то найшов на нього не під час служіння, хай він візьме до серця, що зараз не час для істинного смутку, навіть для турботи про тяжкі гріхи, не дай Б-г. Але для цього потрібен установлений час і слушна година, при спокої розуму, щоб вникнути у велич Всевишнього, проти Якого він згрішив, щоб завдяки цьому його серце справді розбилося в істинній гіркоті, як роз'яснено про цей час в іншому місці; і там роз'яснено також, що відразу після того, як його серце розбилося в ті встановлені часи, хай він цілком усуне смуток зі свого серця і повірить досконалою вірою, що Всевишній зняв із нього його гріх і щедро прощає. І це — істинна радість у Всевишньому, яка приходить після смутку, як сказано вище: |
Підсумки розділу
Перед поясненням треба відкинути помилку в розумінні вірша з «Мішлей»: «У всякому смутку буде прибуток» (перевага і чеснота). Чеснота не в самому смутку, а в радості, яка з нього випливає[5].
- Що стосується смутку через «мілі де-альма», Алтер Ребе пояснює, що матеріальний брак — не істинна причина для смутку, оскільки зло не сходить згори. І те, що здається поганим, — теж добро, а здається поганим лише тому, що через його велику висоту його добро не може розкритися в цьому світі. З цією простою вірою можна приймати все з радістю, і віруючий удостоїться в прийдешньому майбутньому розкриття цього щабля.
- Але що стосується смутку через «мілі ді-шмая», зрозуміло, що турбота про скоєні провини — справді істинна причина для смутку. Але оскільки служіння Всевишньому має бути в радості, людина має відкласти ці турботи[6] і сплановано призначити слушний час для заняття тшувою[7].
Особливе значення розділу
Через зміст розділу, який говорить про перевагу служіння Всевишньому в радості, — однієї з яскравих рис шляхів хасидуту, — до цього розділу в хасидів особливе ставлення, яке виражається також в особистих вказівках, даних Ребе різним людям[8].
Основні поняття розділу
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Докладніше: до розділу 12 було роз'яснено, що кожен має прагнути бути «бейноні» (і було роз'яснено цей щабель у служінні Всевишньому); у розділах 13–15 роз'яснено душевну підготовку, необхідну перед тим, як братися до служіння Всевишньому; а в розділах 16–25 роз'яснено два шляхи в самому служінні: для того, чий розум добрий, і для того, чий розум короткий.
- ^ Розділи 26–30.
- ^ Смуток, що походить від матеріальних проблем, і пояснюється, чому він неістинний, а лише порада лихого начала.
- ^ Смуток, що походить від того, що він скоював провини.
- ^ А в розділі 31 він пояснить ще, що вірш говорить про «гіркоту», а не про смуток.
- ^ І в жодному разі не займати ними свої думки — ні під час молитви, ні під час навчання і навіть не посеред ділового дня.
- ^ А в «Ігерет га-тшува», розділи 6–7, докладно пояснюється, що слушний для кожного час — Тікун хацот, і там же пояснюється спосіб споглядання.
- ^ Див., наприклад, вказівку Ребе раву Єшаягу Герцлю на його першому єхідуті, в інтерв'ю: [jemcentral.org/wp-content/uploads/2021/02/296.-Mishpatim-5781.pdf Поширення юдаїзму — без політики], у листку «Га-сіпур шелі» (JEM), випуск 296.
| Попередній: Розділ 25 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 27 |