Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — розділ 46

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 41–50)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно представлено гілку любові до Всевишнього (розділи 41–50), у третьому рядку містяться посилання на інші гілки.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння Всевишньому в любові й трепеті
Розділи 41–50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння за правою лінією
Розділи 41–49
 
 
 
 
 
Любов з боку гвурот
Розділ 50
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Споглядання, що приводить до любові й трепету
навіть у людини, чий ступінь низький

Розділи 41–45
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Любов «як у воді обличчя» — саме для того, чий ступінь низький
Розділи 46–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нижній трепет
Розділи 41–42
 
Нижній трепет • Вищий трепет • Велика любов • Вічна любов
Розділ 43
 
Любов «душа моя прагне Тебе»
і любов «як син, що старається»
Розділ 44
 
Служіння якістю милосердя
Розділ 45
 
Через споглядання «що» (блага, яке зробив нам Всевишній)
Розділи 46–47
 
 
 
 
Через споглядання «як» (самопожертви Всевишнього, якщо можна так сказати, заради створення світу)
Розділи 48–49
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Начало служіння, його суть і корінь
Розділ 41
 
Необхідність зусилля
Розділ 42
 
 
 
 
 
 
 
Притча: визволення з Єгипту
Сенс притчі: визволення душі

Розділ 46
 
«Визволення з Єгипту» кожного — щодня
Розділ 47
 
Вихід Всевишнього за Свої межі (якщо можна так сказати), щоб створити світ
Розділ 48
 
У відповідь на це людина має вийти за свої межі в любові до Всевишнього
Розділ 49
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 46: Любов «як у воді обличчя» — притча та її значення

Вступ до розділу

Цей розділ — перший із чотирьох, що пояснюють, як що нижчий щабель людини, то саме тоді вона може пробудити більшу любов до Б-га.

Основна частина розділу

Розділ 46
Розділ 46. Але є шлях прямий перед людиною, однаково доступний кожній душі, і справа ця дуже-дуже близька: пробудити й запалити світло любові, закладеної і прихованої в її серці, щоб вона світила всією силою свого світла, як палаючий вогонь, у явності її серця й розуму, — віддати свою душу Б-гові, і тіло, і статок, усім серцем, усією душею і всім статком, з глибини серця, в істині істинній, і особливо під час читання Шма та її благословень, як буде пояснено.

А це — коли вона візьме до серця те, що сказано в Писанні: «Як у воді обличчя до обличчя, так серце людини до людини». Пояснення: які образ і форму обличчя людина показує у воді, така сама форма видна їй там у воді, — так само серце людини, вірної у своїй любові до іншої людини, — адже ця любов пробуджує любов у серці її товариша до неї теж, щоб вони були вірними друзями одне одному, особливо коли той бачить любов товариша до нього.

І ось така природа, властива якостям кожної людини, навіть якщо обидва вони рівні за гідністю. І тим більше якщо великий і могутній цар виявляє свою велику й величезну любов до простої, зневаженої і найнижчої з людей, огидної, що валяється на смітнику, і спускається до неї з місця своєї слави разом з усіма своїми вельможами, і підіймає її, і звеличує з її смітника, і вводить її до свого палацу, царського чертогу, до кімнати всередині кімнати, до місця, куди не входить жоден слуга і вельможа, і усамітнюється з нею там в єднанні й істинній близькості, обіймах і цілуванні, і злитті духу з духом усім серцем і душею, — тим більше само собою пробудиться любов, удвічі й багатократно, у серці цього простолюдина і найнижчого з людей до душі царя, зв'язком душі в буквальному сенсі, від серця й душі, з глибини серця, безмежно. І навіть якщо його серце — як кам'яне серце, розтане, розтане і стане водою, і душа його виллється, як вода, у повному знемаганні душі від любові до царя.

І ось, подібно до всіх цих слів і подібно до всього цього видіння, і більше, у багато-багато разів, безмежно, зробив нам наш Б-г, бо велич Його недослідима, і Він Мемале коль алмін і Совев коль алмін; і відомо зі святого «Зогару» і Арі, благословенна його пам'ять, безліч чертогів і світів без числа, і в кожному світі й чертозі — міріади міріад ангелів, без кінця і межі. І як сказали в Гемарі: написано «Чи є число полкам Його», і написано «Тисяча тисяч служать Йому, і тьма тем стоять перед Ним» тощо. І розв'язують: «тисяча тисяч» тощо — число одного полку, але полкам Його немає числа. І всі вони перед Ним воістину вважаються ніщо і скасовані у своєму бутті в буквальному сенсі, як скасування одного речення щодо суті та сутності душі, що говорить, коли її мова була ще в її думці або у волі й бажанні серця, як згадано вище докладно. І всі вони питають: «Де місце слави Його?» — і відповідають: «Слава Його наповнює всю землю», — це Ізраїль, народ Його. Бо Святий, благословенний Він, залишив вищих і нижчих і не обрав з усіх нікого, крім Ізраїлю, народу Свого, і вивів їх з Єгипту, «наготи землі», місця мерзоти й скверни, — не через ангела і не через тощо, а Святий, благословенний Він, у славі Своїй і Сам зійшов туди, як написано: «І зійду, щоб урятувати його» тощо, — щоб наблизити їх до Себе істинною близькістю та єднанням, зв'язком душі в буквальному сенсі, в аспекті «цілунків вуст до вуст» — «слово Г-спода — це галаха», — і «злиття духу з духом» — це осягнення Тори і знання Його волі та мудрості, які воістину все єдине. І також в аспекті обіймів — це виконання практичних заповідей 248 органами, бо «248 повелінь — це 248 органів Царя», як згадано вище. І загалом вони поділяються на три аспекти: праве, ліве і середнє, тобто хесед, дін, рахамім, «дві руки і тіло» тощо.

І про це кажуть: «Який освятив нас Своїми заповідями», — як людина, що заручається з жінкою, щоб вона була поєднана з нею повним єднанням, як сказано: «І пристане до дружини своєї, і стануть одним тілом». Так само точно і безмежно більше — єднання Б-жественної душі, що займається Торою і заповідями, і життєвої душі та їхніх убрань, згаданих вище, зі світлом Ейн Соф, благословенний Він. І тому Шломо, мир йому, у «Пісні пісень» уподібнив це єднання до єднання нареченого і нареченої — у приліпленні, потязі й бажанні, в обіймах і цілуванні.

І про це кажуть: «Який освятив нас Своїми заповідями», — що Він підніс нас до щабля вищої святості, благословенний Він, яка є святістю Самого Святого, благословенний Він, у всій Його славі. А святість — це вираз відокремлення: те, чим Святий, благословенний Він, відокремлений від світів. І це аспект Совев коль алмін — те, що не може вбратися в них. Бо через єднання душі та її включення у світло Ейн Соф, благословенний Він, вона перебуває на щаблі й рівнях святості самого Ейн Соф, благословенний Він, оскільки вона з'єднується і включається в Нього, благословенний Він, і вони стають воістину єдині.

І про це написано: «І будьте Мені святі, бо святий Я, Г-сподь, і Я відокремив вас від народів, щоб бути Моїми», і каже: «І виконуйте всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Б-га. Я — Г-сподь, ваш Б-г» тощо. Тлумачення: бо через виконання заповідей Я — ваш Б-г, як «Б-г Аврагама», «Б-г Іцхака» тощо, що називається так тому, що праотці були аспектом колісниці для Нього, благословенний Він, і були скасовані та включені в Його світло. І так само в кожній душі Ізраїлю в час заняття Торою і заповідями. І тому наші мудреці, благословенної пам'яті, зобов'язали вставати й стояти перед кожним, хто займається заповіддю, навіть якщо він неук і простолюдин, — і це через Б-га, що перебуває і вбирається в його душу в цей час. Тільки душа його не відчуває цього через завісу тілесної матерії, яка не очистилася і затемнює очі душі, так що вони не бачать видінь Б-жих, як праотці й подібні до них, які бачили свій світ за життя.

І про це сказав Асаф у дусі святості від імені всієї Кнесет Ісраель, що у вигнанні: «А я неук і не знаю, худобою був я з Тобою, а я завжди з Тобою». Тобто: хоча я подібний до худоби, перебуваючи з Тобою, і не знаю і не відчуваю у своїй душі цього єднання, щоб на неї находили страх і трепет спочатку, а потім велика любов з насолодами або як іскри полум'я, як властиво праведникам, чия матерія очистилася, — і як відомо, даат — це вираз відчуття в душі, і він включає хесед і гвуру, — проте «я завжди з Тобою», бо матерія не перешкоджає єднанню душі зі світлом Ейн Соф, благословенний Він, що наповнює всі світи, і як сказано: «Навіть темрява не затемнить від Тебе».

І цим пояснюється тяжкість покарання за заборону роботи в Шабат і хамецу на Песах, однакова для кожної душі. Бо навіть у душі неука і цілковитого простолюдина світить світло святості Шабату і свята, і він засуджується душею на карет і побиття камінням за осквернення цієї святості. І також найменший хамец або перенесення мукце пошкоджує святість, що на його душі, як святість душі праведника, бо одна Тора для всіх нас.

[А те, що написано «бегемот» у множині, — щоб натякнути, що перед Ним, благословенний Він, також аспект вищого даат, що включає хесед і гвуру, подібний до худоби і тілесної дії щодо світла Ейн Соф, як написано: «Усіх їх Ти створив мудрістю». І називається «велика худоба», як пояснено в іншому місці. І це Ім'я БАН, у гематрії рівне слову «беема», що перед Ацилут]:

Підсумки розділу

  • У першій частині розділу наводиться притча (про царя, що виявляє любов до найнижчого з людей) і пояснюється її значення (Святий, благословенний Він, який вивів нас із нечистоти Єгипту).
  • Далі в розділі пояснюються подробиці значення притчі (що обійми й поцілунок царя — це Тора і заповіді, які Він дав нам з великої любові).
  • А на завершення Алтер Ребе доводить, що Святий, благословенний Він, наближає обіймами й поцілунком і того, хто цього не відчуває.

Фотокопія розділу

Основні поняття розділу

Про цей розділ

Хасиди ставилися до цього розділу з особливою любов'ю, так що був той, хто висловився, що саме роздумування і пам'ять про написане в розділі пробуджують у ньому радість, а коли він «молиться» з цим — вплив розділу на нього набагато піднесеніший[1].


Попередній:
Розділ 45
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 47

Примітки

  1. ^ Тшура Вернер, тевет 5781 (грудень 2020 – січень 2021), с. 23.

Повідомити про помилку на цій сторінці