«Лікутей амарим» — розділ 46
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 41–50) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 46: Любов «як у воді обличчя» — притча та її значення
Вступ до розділу
Цей розділ — перший із чотирьох, що пояснюють, як що нижчий щабель людини, то саме тоді вона може пробудити більшу любов до Б-га.
Основна частина розділу
| Розділ 46 |
|---|
| Розділ 46. Але є шлях прямий перед людиною, однаково доступний кожній душі, і справа ця дуже-дуже близька: пробудити й запалити світло любові, закладеної і прихованої в її серці, щоб вона світила всією силою свого світла, як палаючий вогонь, у явності її серця й розуму, — віддати свою душу Б-гові, і тіло, і статок, усім серцем, усією душею і всім статком, з глибини серця, в істині істинній, і особливо під час читання Шма та її благословень, як буде пояснено.
А це — коли вона візьме до серця те, що сказано в Писанні: «Як у воді обличчя до обличчя, так серце людини до людини». Пояснення: які образ і форму обличчя людина показує у воді, така сама форма видна їй там у воді, — так само серце людини, вірної у своїй любові до іншої людини, — адже ця любов пробуджує любов у серці її товариша до неї теж, щоб вони були вірними друзями одне одному, особливо коли той бачить любов товариша до нього. І ось така природа, властива якостям кожної людини, навіть якщо обидва вони рівні за гідністю. І тим більше якщо великий і могутній цар виявляє свою велику й величезну любов до простої, зневаженої і найнижчої з людей, огидної, що валяється на смітнику, і спускається до неї з місця своєї слави разом з усіма своїми вельможами, і підіймає її, і звеличує з її смітника, і вводить її до свого палацу, царського чертогу, до кімнати всередині кімнати, до місця, куди не входить жоден слуга і вельможа, і усамітнюється з нею там в єднанні й істинній близькості, обіймах і цілуванні, і злитті духу з духом усім серцем і душею, — тим більше само собою пробудиться любов, удвічі й багатократно, у серці цього простолюдина і найнижчого з людей до душі царя, зв'язком душі в буквальному сенсі, від серця й душі, з глибини серця, безмежно. І навіть якщо його серце — як кам'яне серце, розтане, розтане і стане водою, і душа його виллється, як вода, у повному знемаганні душі від любові до царя. І ось, подібно до всіх цих слів і подібно до всього цього видіння, і більше, у багато-багато разів, безмежно, зробив нам наш Б-г, бо велич Його недослідима, і Він Мемале коль алмін і Совев коль алмін; і відомо зі святого «Зогару» і Арі, благословенна його пам'ять, безліч чертогів і світів без числа, і в кожному світі й чертозі — міріади міріад ангелів, без кінця і межі. І як сказали в Гемарі: написано «Чи є число полкам Його», і написано «Тисяча тисяч служать Йому, і тьма тем стоять перед Ним» тощо. І розв'язують: «тисяча тисяч» тощо — число одного полку, але полкам Його немає числа. І всі вони перед Ним воістину вважаються ніщо і скасовані у своєму бутті в буквальному сенсі, як скасування одного речення щодо суті та сутності душі, що говорить, коли її мова була ще в її думці або у волі й бажанні серця, як згадано вище докладно. І всі вони питають: «Де місце слави Його?» — і відповідають: «Слава Його наповнює всю землю», — це Ізраїль, народ Його. Бо Святий, благословенний Він, залишив вищих і нижчих і не обрав з усіх нікого, крім Ізраїлю, народу Свого, і вивів їх з Єгипту, «наготи землі», місця мерзоти й скверни, — не через ангела і не через тощо, а Святий, благословенний Він, у славі Своїй і Сам зійшов туди, як написано: «І зійду, щоб урятувати його» тощо, — щоб наблизити їх до Себе істинною близькістю та єднанням, зв'язком душі в буквальному сенсі, в аспекті «цілунків вуст до вуст» — «слово Г-спода — це галаха», — і «злиття духу з духом» — це осягнення Тори і знання Його волі та мудрості, які воістину все єдине. І також в аспекті обіймів — це виконання практичних заповідей 248 органами, бо «248 повелінь — це 248 органів Царя», як згадано вище. І загалом вони поділяються на три аспекти: праве, ліве і середнє, тобто хесед, дін, рахамім, «дві руки і тіло» тощо. І про це кажуть: «Який освятив нас Своїми заповідями», — як людина, що заручається з жінкою, щоб вона була поєднана з нею повним єднанням, як сказано: «І пристане до дружини своєї, і стануть одним тілом». Так само точно і безмежно більше — єднання Б-жественної душі, що займається Торою і заповідями, і життєвої душі та їхніх убрань, згаданих вище, зі світлом Ейн Соф, благословенний Він. І тому Шломо, мир йому, у «Пісні пісень» уподібнив це єднання до єднання нареченого і нареченої — у приліпленні, потязі й бажанні, в обіймах і цілуванні. І про це кажуть: «Який освятив нас Своїми заповідями», — що Він підніс нас до щабля вищої святості, благословенний Він, яка є святістю Самого Святого, благословенний Він, у всій Його славі. А святість — це вираз відокремлення: те, чим Святий, благословенний Він, відокремлений від світів. І це аспект Совев коль алмін — те, що не може вбратися в них. Бо через єднання душі та її включення у світло Ейн Соф, благословенний Він, вона перебуває на щаблі й рівнях святості самого Ейн Соф, благословенний Він, оскільки вона з'єднується і включається в Нього, благословенний Він, і вони стають воістину єдині. І про це написано: «І будьте Мені святі, бо святий Я, Г-сподь, і Я відокремив вас від народів, щоб бути Моїми», і каже: «І виконуйте всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Б-га. Я — Г-сподь, ваш Б-г» тощо. Тлумачення: бо через виконання заповідей Я — ваш Б-г, як «Б-г Аврагама», «Б-г Іцхака» тощо, що називається так тому, що праотці були аспектом колісниці для Нього, благословенний Він, і були скасовані та включені в Його світло. І так само в кожній душі Ізраїлю в час заняття Торою і заповідями. І тому наші мудреці, благословенної пам'яті, зобов'язали вставати й стояти перед кожним, хто займається заповіддю, навіть якщо він неук і простолюдин, — і це через Б-га, що перебуває і вбирається в його душу в цей час. Тільки душа його не відчуває цього через завісу тілесної матерії, яка не очистилася і затемнює очі душі, так що вони не бачать видінь Б-жих, як праотці й подібні до них, які бачили свій світ за життя. І про це сказав Асаф у дусі святості від імені всієї Кнесет Ісраель, що у вигнанні: «А я неук і не знаю, худобою був я з Тобою, а я завжди з Тобою». Тобто: хоча я подібний до худоби, перебуваючи з Тобою, і не знаю і не відчуваю у своїй душі цього єднання, щоб на неї находили страх і трепет спочатку, а потім велика любов з насолодами або як іскри полум'я, як властиво праведникам, чия матерія очистилася, — і як відомо, даат — це вираз відчуття в душі, і він включає хесед і гвуру, — проте «я завжди з Тобою», бо матерія не перешкоджає єднанню душі зі світлом Ейн Соф, благословенний Він, що наповнює всі світи, і як сказано: «Навіть темрява не затемнить від Тебе». І цим пояснюється тяжкість покарання за заборону роботи в Шабат і хамецу на Песах, однакова для кожної душі. Бо навіть у душі неука і цілковитого простолюдина світить світло святості Шабату і свята, і він засуджується душею на карет і побиття камінням за осквернення цієї святості. І також найменший хамец або перенесення мукце пошкоджує святість, що на його душі, як святість душі праведника, бо одна Тора для всіх нас. [А те, що написано «бегемот» у множині, — щоб натякнути, що перед Ним, благословенний Він, також аспект вищого даат, що включає хесед і гвуру, подібний до худоби і тілесної дії щодо світла Ейн Соф, як написано: «Усіх їх Ти створив мудрістю». І називається «велика худоба», як пояснено в іншому місці. І це Ім'я БАН, у гематрії рівне слову «беема», що перед Ацилут]: |
Підсумки розділу
- У першій частині розділу наводиться притча (про царя, що виявляє любов до найнижчого з людей) і пояснюється її значення (Святий, благословенний Він, який вивів нас із нечистоти Єгипту).
- Далі в розділі пояснюються подробиці значення притчі (що обійми й поцілунок царя — це Тора і заповіді, які Він дав нам з великої любові).
- А на завершення Алтер Ребе доводить, що Святий, благословенний Він, наближає обіймами й поцілунком і того, хто цього не відчуває.
Фотокопія розділу
Основні поняття розділу
Про цей розділ
Хасиди ставилися до цього розділу з особливою любов'ю, так що був той, хто висловився, що саме роздумування і пам'ять про написане в розділі пробуджують у ньому радість, а коли він «молиться» з цим — вплив розділу на нього набагато піднесеніший[1].
| Попередній: Розділ 45 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 47 |
Примітки
- ^ Тшура Вернер, тевет 5781 (грудень 2020 – січень 2021), с. 23.