Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — розділ 30

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 26-34)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно подано гілку порад у служінні Всевишньому (розділи 26–34), у третьому рядку містяться посилання на решту гілок.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Поради в служінні Всевишньому
Розділи 26–34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Як позбутися смутку
Розділи 26–28
 
 
 
 
 
 
 
Як позбутися притуплення серця
Розділи 29–30
 
 
 
 
 
 
Як перебувати в радості
Розділи 31–34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Що походить від світських і небесних справ
Розділ 26
 
Що походить від помислів і пристрастей протягом дня
Розділ 27
 
Що походить від сторонніх думок під час молитви
Розділ 28
 
Сокрушати себе
Розділ 29
 
Бути смиренним перед іншими
Розділ 30
 
Радість від подолання лихого начала
Розділ 31
 
Агават Ісраель
Вставка в дужках, не пов'язана з ходом пояснення вірша «Бо близько» — розділ 32
 
Радість, що наближає до Всевишнього
Розділ 33
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Втілення шляхів радості в дію через виконання Тори і заповідей
Розділ 34
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 30 — «Будь смиренний духом перед кожною людиною»

Вступ до розділу

На продовження засобу від затупленості серця з попереднього розділу[1] Алтер Ребе додає в цьому розділі ще одну пораду: йому слід розмірковувати про свою низькість не лише стосовно самого себе[2], а навіть стосовно «найлегковажнішого з легковажних».

Місце розділу

У першій редакції «Танії»[3] зміст цього розділу входив до «Ігерет га-тшува»[4]. Коли наш Ребе надрукував «Танію» (у 5556 році (1795/1796)), він вилучив цей розділ звідти і переніс його сюди — як частину споглядання, що приводить до бітушу себе[5]. Відмінність між двома розділами натякнута у двох притчах розділу 31[6]:

  • Притча «З самого лісу — топорище для нього»[7] — це тема попереднього розділу: споглядання низькості матеріальності тіла[8] — низькості, основа якої — кліпат нога.
  • А притча «і зустрів його подібний до нього»[9] — це тема розділу 30: низькість, що походить від забороненого[10] — від його спуску в три нечисті кліпот.

Основна частина розділу

Розділ 30
Розділ 30. І ще нехай візьме він до серця виконати вислів наших мудреців, благословенної пам'яті: «Будь смиренний духом перед кожною людиною». І будь таким воістину перед кожною людиною буквально, навіть перед найлегковажнішим із легковажних. А саме — згідно з висловом наших мудреців, благословенної пам'яті: «Не суди ближнього свого, доки не опинишся на його місці». Бо його місце спонукає його грішити: його заробіток у тому, щоб увесь день ходити ринком і бути з тих, хто сидить на розі вулиць, і очі його бачать усі спокуси, а «око бачить, і серце жадає», і його лихе начало палає, як піч, розпалена пекарем, як сказано в Гошеа: «Він палає, як полум'я вогню» тощо. Не такий той, хто ходить ринком мало, а більшу частину дня сидить удома; і навіть якщо він увесь день ходить ринком, може бути, що він не такий гарячий за своєю природою, бо лихе начало не однакове в кожній душі: є такі, чиє лихе начало тощо, як пояснено в іншому місці. Але воістину й той, хто дуже гарячий за своєю природою і чий заробіток у тому, щоб увесь день бути з тих, хто сидить на розі вулиць, не має жодного виправдання своїм гріхам і називається завершеним нечестивцем за те, що немає страху Б-жого перед його очима. Бо йому слід було стриматися і панувати над духом жадання у своєму серці зі страху перед Всевишнім, Який бачить усі його діяння, як сказано вище, що мозок від природи панує над серцем. І воістину це велика й могутня війна — зламати лихе начало, що палає, як полум'я вогню, зі страху перед Всевишнім, і це як справжнє випробування. І тому кожна людина, відповідно до свого місця і щабля в служінні Всевишньому, повинна зважити і перевірити себе: чи служить вона Всевишньому на рівні й у категорії такої могутньої війни і такого випробування в категорії «роби добро», наприклад у служінні молитви із зосередженістю — виливати душу перед Всевишнім буквально всіма своїми силами, до виснаження душі, і воювати зі своїм тілом і тваринною душею в ньому, які заважають зосередженості, могутньою війною, і товкти та кришити їх у порох перед молитвою Шахаріт і Арвіт щодня, а також під час молитви трудити себе трудом душі й трудом плоті, як буде докладно сказано нижче. І кожен, хто не досяг цієї міри — воювати зі своїм тілом такою могутньою війною, — ще не досяг категорії і рівня війни з лихим началом, що палає, як полум'я вогню, щоб воно було упокорене і зламане зі страху перед Всевишнім. І так само щодо благословення після трапези і всіх благословень на насолоди і на заповіді із зосередженістю, і нічого й казати про намір виконувати заповіді заради них самих. І так само щодо заняття вивченням Тори — вчитися набагато більше, ніж йому хочеться і бажається за його природою і звичкою, через могутню війну зі своїм тілом. Бо коли людина вчиться трохи більше своєї природи, це мала війна, і вона непорівнянна і неподібна до війни з лихим началом, що палає, як вогонь, за яку називається завершеним нечестивцем той, хто не перемагає свого лихого начала, щоб воно було упокорене і зламане перед Всевишнім. І яка мені різниця — категорія «уникай зла» чи категорія «роби добро»: усе це веління святого Царя, Єдиного і Неповторного, благословенний Він. І так само в інших заповідях, і особливо в тому, що стосується грошей, як служіння цдаки і подібне. І навіть у категорії «уникай зла» кожна розумна людина може знайти у своїй душі, що вона не уникає зла повністю, в усьому й цілковито, там, де потрібна могутня війна на вищезгаданому рівні, і навіть нижче від вищезгаданого рівня, наприклад перервати посеред приємної бесіди чи розповіді, що ганьбить ближнього, навіть про невелику й дуже легку ваду, хоча це правда, і навіть щоб виправдати себе, як відомо з того, що сказав рабі Шимон своєму батькові, Рабейну га-Кадошу: «Не я це написав, а Єгуда-кравець написав», і той сказав йому: «Утримайся від лихослів'я» [див. там у Гемарі, на початку 10-го розділу «Бава батра»]. І подібних речей багато, які трапляються дуже часто, і особливо в тому, щоб освячувати себе в дозволеному, що є заповіддю Тори, як сказано: «Святими будьте» тощо, «І освячуйтеся» тощо. А також слова книжників суворіші за слова Тори тощо. Але всі ці й подібні до них — з тих гріхів, які людина топче п'ятами, і вони також стали ніби дозволеними через те, що вона вчинила і повторила тощо. Але воістину, якщо вона знає Писання, тримається Тори Всевишнього і бажає близькості до Б-га, великий гріх її, не знести, і провина її зростає вдвічі й удвічі більше за те, що вона не воює і не долає свого лихого начала на рівні й у категорії вищезгаданої могутньої війни, порівняно з провиною найлегковажнішого з легковажних, що сидять на розі вулиць, далеких від Всевишнього і Його Тори, чия провина не така велика за те, що вони не придушують свого лихого начала, яке палає, як полум'я вогню, зі страху перед Всевишнім, Який розуміє і бачить усі їхні діяння, як провина кожного, хто наблизився до Всевишнього, до Його Тори і служіння Йому, і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, про Ахера: «Оскільки він знав Мою славу» тощо. І тому сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, про амей га-арец, що умисні гріхи стають для них як ненавмисні:

Підсумки розділу

Щоб людина засвоїла, що вона справді воістину гірша за найлегковажнішого з легковажних, їй слід розмірковувати про це у три етапи:

  1. Випробування, яке проходить найлегковажніший із легковажних, більше, ніж її власне, і нехай вона поміркує: чи витримала б вона таке випробування? Виходить, що вона не краща за найлегковажнішого з легковажних.
  2. А з погляду того, що вона не докладає більше зусиль, щоб подолати своє лихе начало, ніж найлегковажніший із легковажних, — виходить, що вона рівна йому.
  3. А оскільки вона знає Писання, від неї вимагається більше — і тому вона гірша за найлегковажнішого з легковажних.

Основні поняття розділу

Примітки

  1. ^ Щоб вона поміркувала про своє становище і стан по правді, і так зламає ситра ахра — тобто тваринну душу в ній.
  2. ^ Як у попередньому розділі.
  3. ^ 10 кислева 5554 року (14 листопада 1793) наш Алтер Ребе завершив «Танію» і дав переписувати її (від руки) й поширювати. Приблизно через два роки (коли з'ясувалося, що багато копій було навмисно спотворено противниками вчення хасидуту) наш Алтер Ребе звелів надрукувати її офіційно і заборонив приватні видання.
  4. ^ Третя частина «Танії». Ця тема наводиться там у розділі 3 як пояснення того, як гріхи, які людина топче п'ятами, можуть призвести до покарання карет.
  5. ^ Мета якої — підкорити ситра ахра, див. у попередньому розділі.
  6. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваера» 5728, наводиться в «Лікутей біурім бе-Сефер га-Танія» рава Корфа, у розділі 31
  7. ^ Сангедрін 39б, і див. «Мідраш раба», кінець розділу 5 (примітка Цемах Цедека).
  8. ^ Як за своєю суттю, так і те, що вона додала в цьому своїм вибором
  9. ^ Шабат 121б.
  10. ^ Пусті розмови, лихослів'я тощо.
Попередній:
Розділ 29
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 31

Повідомити про помилку на цій сторінці