«Лікутей амарим» — розділ 30
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 26-34) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 30 — «Будь смиренний духом перед кожною людиною»
Вступ до розділу
На продовження засобу від затупленості серця з попереднього розділу[1] Алтер Ребе додає в цьому розділі ще одну пораду: йому слід розмірковувати про свою низькість не лише стосовно самого себе[2], а навіть стосовно «найлегковажнішого з легковажних».
Місце розділу
У першій редакції «Танії»[3] зміст цього розділу входив до «Ігерет га-тшува»[4]. Коли наш Ребе надрукував «Танію» (у 5556 році (1795/1796)), він вилучив цей розділ звідти і переніс його сюди — як частину споглядання, що приводить до бітушу себе[5]. Відмінність між двома розділами натякнута у двох притчах розділу 31[6]:
- Притча «З самого лісу — топорище для нього»[7] — це тема попереднього розділу: споглядання низькості матеріальності тіла[8] — низькості, основа якої — кліпат нога.
- А притча «і зустрів його подібний до нього»[9] — це тема розділу 30: низькість, що походить від забороненого[10] — від його спуску в три нечисті кліпот.
Основна частина розділу
| Розділ 30 |
|---|
| Розділ 30. І ще нехай візьме він до серця виконати вислів наших мудреців, благословенної пам'яті: «Будь смиренний духом перед кожною людиною». І будь таким воістину перед кожною людиною буквально, навіть перед найлегковажнішим із легковажних. А саме — згідно з висловом наших мудреців, благословенної пам'яті: «Не суди ближнього свого, доки не опинишся на його місці». Бо його місце спонукає його грішити: його заробіток у тому, щоб увесь день ходити ринком і бути з тих, хто сидить на розі вулиць, і очі його бачать усі спокуси, а «око бачить, і серце жадає», і його лихе начало палає, як піч, розпалена пекарем, як сказано в Гошеа: «Він палає, як полум'я вогню» тощо. Не такий той, хто ходить ринком мало, а більшу частину дня сидить удома; і навіть якщо він увесь день ходить ринком, може бути, що він не такий гарячий за своєю природою, бо лихе начало не однакове в кожній душі: є такі, чиє лихе начало тощо, як пояснено в іншому місці. Але воістину й той, хто дуже гарячий за своєю природою і чий заробіток у тому, щоб увесь день бути з тих, хто сидить на розі вулиць, не має жодного виправдання своїм гріхам і називається завершеним нечестивцем за те, що немає страху Б-жого перед його очима. Бо йому слід було стриматися і панувати над духом жадання у своєму серці зі страху перед Всевишнім, Який бачить усі його діяння, як сказано вище, що мозок від природи панує над серцем. І воістину це велика й могутня війна — зламати лихе начало, що палає, як полум'я вогню, зі страху перед Всевишнім, і це як справжнє випробування. І тому кожна людина, відповідно до свого місця і щабля в служінні Всевишньому, повинна зважити і перевірити себе: чи служить вона Всевишньому на рівні й у категорії такої могутньої війни і такого випробування в категорії «роби добро», наприклад у служінні молитви із зосередженістю — виливати душу перед Всевишнім буквально всіма своїми силами, до виснаження душі, і воювати зі своїм тілом і тваринною душею в ньому, які заважають зосередженості, могутньою війною, і товкти та кришити їх у порох перед молитвою Шахаріт і Арвіт щодня, а також під час молитви трудити себе трудом душі й трудом плоті, як буде докладно сказано нижче. І кожен, хто не досяг цієї міри — воювати зі своїм тілом такою могутньою війною, — ще не досяг категорії і рівня війни з лихим началом, що палає, як полум'я вогню, щоб воно було упокорене і зламане зі страху перед Всевишнім. І так само щодо благословення після трапези і всіх благословень на насолоди і на заповіді із зосередженістю, і нічого й казати про намір виконувати заповіді заради них самих. І так само щодо заняття вивченням Тори — вчитися набагато більше, ніж йому хочеться і бажається за його природою і звичкою, через могутню війну зі своїм тілом. Бо коли людина вчиться трохи більше своєї природи, це мала війна, і вона непорівнянна і неподібна до війни з лихим началом, що палає, як вогонь, за яку називається завершеним нечестивцем той, хто не перемагає свого лихого начала, щоб воно було упокорене і зламане перед Всевишнім. І яка мені різниця — категорія «уникай зла» чи категорія «роби добро»: усе це веління святого Царя, Єдиного і Неповторного, благословенний Він. І так само в інших заповідях, і особливо в тому, що стосується грошей, як служіння цдаки і подібне. І навіть у категорії «уникай зла» кожна розумна людина може знайти у своїй душі, що вона не уникає зла повністю, в усьому й цілковито, там, де потрібна могутня війна на вищезгаданому рівні, і навіть нижче від вищезгаданого рівня, наприклад перервати посеред приємної бесіди чи розповіді, що ганьбить ближнього, навіть про невелику й дуже легку ваду, хоча це правда, і навіть щоб виправдати себе, як відомо з того, що сказав рабі Шимон своєму батькові, Рабейну га-Кадошу: «Не я це написав, а Єгуда-кравець написав», і той сказав йому: «Утримайся від лихослів'я» [див. там у Гемарі, на початку 10-го розділу «Бава батра»]. І подібних речей багато, які трапляються дуже часто, і особливо в тому, щоб освячувати себе в дозволеному, що є заповіддю Тори, як сказано: «Святими будьте» тощо, «І освячуйтеся» тощо. А також слова книжників суворіші за слова Тори тощо. Але всі ці й подібні до них — з тих гріхів, які людина топче п'ятами, і вони також стали ніби дозволеними через те, що вона вчинила і повторила тощо. Але воістину, якщо вона знає Писання, тримається Тори Всевишнього і бажає близькості до Б-га, великий гріх її, не знести, і провина її зростає вдвічі й удвічі більше за те, що вона не воює і не долає свого лихого начала на рівні й у категорії вищезгаданої могутньої війни, порівняно з провиною найлегковажнішого з легковажних, що сидять на розі вулиць, далеких від Всевишнього і Його Тори, чия провина не така велика за те, що вони не придушують свого лихого начала, яке палає, як полум'я вогню, зі страху перед Всевишнім, Який розуміє і бачить усі їхні діяння, як провина кожного, хто наблизився до Всевишнього, до Його Тори і служіння Йому, і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, про Ахера: «Оскільки він знав Мою славу» тощо. І тому сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, про амей га-арец, що умисні гріхи стають для них як ненавмисні: |
Підсумки розділу
Щоб людина засвоїла, що вона справді воістину гірша за найлегковажнішого з легковажних, їй слід розмірковувати про це у три етапи:
- Випробування, яке проходить найлегковажніший із легковажних, більше, ніж її власне, і нехай вона поміркує: чи витримала б вона таке випробування? Виходить, що вона не краща за найлегковажнішого з легковажних.
- А з погляду того, що вона не докладає більше зусиль, щоб подолати своє лихе начало, ніж найлегковажніший із легковажних, — виходить, що вона рівна йому.
- А оскільки вона знає Писання, від неї вимагається більше — і тому вона гірша за найлегковажнішого з легковажних.
Основні поняття розділу
Примітки
- ^ Щоб вона поміркувала про своє становище і стан по правді, і так зламає ситра ахра — тобто тваринну душу в ній.
- ^ Як у попередньому розділі.
- ^ 10 кислева 5554 року (14 листопада 1793) наш Алтер Ребе завершив «Танію» і дав переписувати її (від руки) й поширювати. Приблизно через два роки (коли з'ясувалося, що багато копій було навмисно спотворено противниками вчення хасидуту) наш Алтер Ребе звелів надрукувати її офіційно і заборонив приватні видання.
- ^ Третя частина «Танії». Ця тема наводиться там у розділі 3 як пояснення того, як гріхи, які людина топче п'ятами, можуть призвести до покарання карет.
- ^ Мета якої — підкорити ситра ахра, див. у попередньому розділі.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваера» 5728, наводиться в «Лікутей біурім бе-Сефер га-Танія» рава Корфа, у розділі 31
- ^ Сангедрін 39б, і див. «Мідраш раба», кінець розділу 5 (примітка Цемах Цедека).
- ^ Як за своєю суттю, так і те, що вона додала в цьому своїм вибором
- ^ Шабат 121б.
- ^ Пусті розмови, лихослів'я тощо.
| Попередній: Розділ 29 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 31 |