Рабі Хаїм Віталь
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
| Рабі Хаїм Віталь | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 хешвана 5303 |
| Місце народження | Цфат |
| Дата смерті | 30 нісана 5380 (3 травня 1620) |
| Місце проживання | Цфат, Єрусалим, Дамаск |
| Рід діяльності | каббаліст |
| Учителі | Рабі Моше Алших, Моше Кордоверо (Рамак), Арі |
| Сім'я | |
| Батько | Йосеф Калабрезі |
| Діти | Шмуель та інші, Шмуель Віталь |
| Родовід | |
Рабі Хаїм Віталь (1 хешвана 5303 — 30 нісана 5380 (3 травня 1620)) був каббалістом, який жив і діяв у Цфаті, в Єрусалимі та в Дамаску. Найвеличніший з учнів святого Арі, що отримав від свого вчителя виключне право записувати й викладати його вчення. Рабі Хаїм відредагував писання Арі, з яких до нас дійшли книжки «Ец хаїм», «Прі ец хаїм», «Оцрот хаїм», «Мево шеарім» та інші. Також він сам написав кілька важливих творів. Писання Арі в редакції рабі Хаїма стали центральним методом у вивченні вчення каббали, і на них ґрунтуються головні частини вчення хасидуту.
Біографія
Рабі Хаїм Віталь народився в Рош ходеш хешван 5303 у Цфаті у свого батька рабі Йосефа Калабрезі, який двома роками раніше піднявся до Землі Ізраїлю з області Калабрія в Італії.
Вивчав відкриту Тору у свого вчителя рабі Моше Альшиха, а після цього почав вивчати вчення каббали в рабі Моше Кордоверо (Рамака), найвеличнішого з каббалістів Цфата того часу.
Його навчання в Арі
У 5330 році, незадовго до відходу з життя Рамака (23 тамуза), з Єгипту до Землі Ізраїлю піднявся Арі. Арі згодом відкрив, що причина його сходження до Святої Землі полягала в тому, що йому відкрили з Небес, що його дні наближаються до кінця і він має передати таємниці каббали, які отримав з уст пророка Еліягу, перед своїм відходом. Також Арі відкрив, що вся його мета — лише навчити рабі Хаїма Віталя.
Одразу після прибуття Арі до Цфата рабі Хаїм не бачив потреби піти вчитися в нього, і також після відходу з життя Рамака — після того як усі каббалісти Цфата прийняли Арі як його наступника — рабі Хаїм продовжував учитися самостійно. Одного разу він вирішив піти запитати Арі про тлумачення одного вислову в книзі «Зогар». Щойно Арі побачив його, він сказав: «Цей прийшов лише для того, щоб перевірити мій глечик», і відразу почав розкривати дивовижні таємниці в цьому вислові. Рабі Хаїм був такий захоплений і попросив почути від Арі ще тлумачень, але Арі відмовився й сказав, що той цього не гідний. Рабі Хаїм плакав і молився всю ту ніч, щоб удостоїтися й стати гідним почути ще від Арі, і тоді Арі було велено з Небес розкрити рабі Хаїмові ще таємниці, і відтоді той став його головним учнем[1].
Лише рік і десять місяців учився рабі Хаїм в Арі, і за цей короткий час отримав від нього весь його метод у каббалі. На початку свого навчання в Арі рабі Хаїм забував вивчене, доки його вчитель не взяв його до Тверії і не дав йому випити води з колодязя Мір'ям, що перекотився в море Кінерет, і від неї він отримав силу пам'яті[2], завдяки якій зумів вивчити так багато таємниць за короткий час[3]. У вченні хасидуту наводиться ця історія і пояснюється внутрішній зв'язок між колодязем Мір'ям і силою пам'яті[4].
Після відходу Арі
5 ава 5332 відійшов Арі, і всі учні Арі прийняли рабі Хаїма як свого вчителя й наставника. У листі гіткашрут від 5335 року всі великі учні Арі зобов'язуються вчитися тільки з уст рабі Хаїма і не вивчати й не викладати самостійно нічого без його дозволу. Рабі Хаїм зібрав усі писання Арі, які записали його товариші, і з них, а головним чином зі своїх власних записів, упорядковував і редагував протягом років писання Арі. Рабі Хаїм ретельно їх беріг і не давав їх копіювати, однак із копій, зроблених без його відома, а також із писань, які він сховав і які було віднайдено згодом, і з редакцій його писань, зроблених після його відходу з життя його сином рабі Шмуелем, було складено (а потім надруковано) більшість книжок каббали Арі, що дійшли до нас: «Ец хаїм» і «Прі ец хаїм», «Вісім брам», «Оцрот хаїм», «Мево шеарім» та інші.
Також він сам уклав низку творів із пшату й каббали.
Згодом переїхав до Єрусалима, а звідти до Дамаска, де жив багато років до свого відходу 30 нісана 5380 (3 травня 1620).
Його праці
У писаннях Арі
Основна стаття – «Кітвей га-Арізаль»
- Зі своєї першої редакції писань Арі він уклав книжку «Ец хаїм», яку було поділено на вісім брам. Ця книжка залишилася прихованою в нього і не була надрукована до наших днів.
- Із писань, таємно скопійованих із цієї книжки, кілька каббалістів поширили книжки «Сефер га-друшім», «Сефер га-каванот» і «Сефер га-лікутім» (які були надруковані лише частково в останньому поколінні).
- Його син, рабі Шмуель, відредагував і впорядкував на основі цієї книжки «Вісім брам», які було поширено й надруковано згодом: «Шаар га-гакдамот», «Шаар маамарей Рашбі», «Шаар маамарей Разаль», «Шаар га-псукім», «Шаар га-міцвот», «Шаар га-каванот», «Шаар руах га-кодеш» і «Шаар га-гілгулім».
- Свою другу редакцію писань Арі він сховав, і їх було видобуто зі схованки рабі Аврагамом Азулаєм і рабі Яаковом Цемахом. З них було складено книжки: «Кегілат Яаков, «Олат тамід», «Адам яшар», «Оцрот хаїм» і «Зогар га-ракіа».
- Також свою третю редакцію писань Арі він сховав, і їх було видобуто зі схованки його онуком рабі Моше Віталем, і з них було складено книжку «Мево шеарім».
Рабі Меїр Поперш уклав із книжок «Друшім», «Каванот» і «Лікутім» разом із писаннями другої редакції рабі Яакова Цемаха три книжки: «Дерех Ец га-хаїм» (це надрукована й поширена книжка під назвою «Ец хаїм»), «Прі ец хаїм» і «Ноф Ец хаїм».
Його власні твори
- «Шаарей кдуша» — книжка мусару на основі каббали Арі.
- «Ец га-даат тов» — проповіді на Тору.
- «Сефер га-хезйонот» — щоденник, який він вів для себе про все, що з ним відбувалося, головним чином про небесні одкровення, сни й те, що він отримав від Арізаля на теми каббали. Частину його надруковано в книжці «Шівхей р. Хаїм Віталь».
Зовнішні посилання
- «Шівхей рабі Хаїм Віталь», на сайті HebrewBooks
| Каббалісти | ||
|---|---|---|
| Ранні каббалісти | Рабі Іцхак Сліпий • Рабі Езра та Азріель, сини Шломо • Рамбан • Рабі Перец га-Коген • Рабі Менахем Реканаті • Рабі Яаков бен Шешет • Рабі Єгуда бар Якар • Рабі Ашер бен Давид • Рабі Моше бен Шимон з Бургоса • Рабі Йосеф Гікатілья • Рабі Іцхак з Акко • Рабі Моше де Леон • Рабі Шем-Тов ібн Гаон • Рабі Меїр ібн Габай • Рабі Шломо Молхо | |
| Каббалісти Цфата | Рабі Шломо Алкабец • Рабі Моше Кордоверо • Рабі Йосеф Каро • Арі • Рабі Еліягу де Відас • Рабі Йосеф Хагіз • Рабі Еліша Налдоа • Рабі Моше Басола • Рабі Йонатан Сагіс • Рабі Еліша Галіко • Рабі Ельазар Азкарі • Радбаз • Рабі Шмуель Озіда | |
| Каббалісти школи Арізаля | Рабі Хаїм Віталь • • Рабі Ісраель Саруг (Сарук) • Рабі Аврагам Азулай • Рабі Шмуель Віталь • Рабі Яаков Цемах • Рабі Меїр Поперш • Рабі Іммануель-Хай Ріккі • Рабі Моше Закут • Рабі Аврагам Ровіго • Рабі Йосеф Ергас • Рабі Менахем-Азарія з Фано • Рабі Яаков-Копл Ліпшиц • Рабі Моше-Хаїм Луцатто • Рабі Шалом Мізрахі Шарабі • Рабі Шалом Бузагло | |
Примітки
- ^ Лист рабі Шломо Шломіля, надрукований у книжці «Мецареф ле-хохма».
- ^ «Прі ец хаїм», брама 17 (Порядок навчання), уривок, що починається словами «Кше-гая га-Рав р. Хаїм». І ще.
- ^ «Шем га-гдолім», у статті «Рабі Хаїм Віталь».
- ^ «Маамарей Мітлер Ребе» Ганахот — 5577, с. 151. І ще.
Код особи: № 4440359100