Перейти до вмісту

Рабі Хаїм Віталь

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Рабі Хаїм Віталь
Основна інформація
Дата народження1 хешвана 5303
Місце народженняЦфат
Дата смерті30 нісана 5380 (3 травня 1620)
Місце проживанняЦфат, Єрусалим, Дамаск
Рід діяльностікаббаліст
УчителіРабі Моше Алших, Моше Кордоверо (Рамак), Арі
Сім'я
БатькоЙосеф Калабрезі
ДітиШмуель та інші, Шмуель Віталь
Родовід

Рабі Хаїм Віталь (1 хешвана 5303 — 30 нісана 5380 (3 травня 1620)) був каббалістом, який жив і діяв у Цфаті, в Єрусалимі та в Дамаску. Найвеличніший з учнів святого Арі, що отримав від свого вчителя виключне право записувати й викладати його вчення. Рабі Хаїм відредагував писання Арі, з яких до нас дійшли книжки «Ец хаїм», «Прі ец хаїм», «Оцрот хаїм», «Мево шеарім» та інші. Також він сам написав кілька важливих творів. Писання Арі в редакції рабі Хаїма стали центральним методом у вивченні вчення каббали, і на них ґрунтуються головні частини вчення хасидуту.

Біографія

Рабі Хаїм Віталь народився в Рош ходеш хешван 5303 у Цфаті у свого батька рабі Йосефа Калабрезі, який двома роками раніше піднявся до Землі Ізраїлю з області Калабрія в Італії.

Вивчав відкриту Тору у свого вчителя рабі Моше Альшиха, а після цього почав вивчати вчення каббали в рабі Моше Кордоверо (Рамака), найвеличнішого з каббалістів Цфата того часу.

Його навчання в Арі

У 5330 році, незадовго до відходу з життя Рамака (23 тамуза), з Єгипту до Землі Ізраїлю піднявся Арі. Арі згодом відкрив, що причина його сходження до Святої Землі полягала в тому, що йому відкрили з Небес, що його дні наближаються до кінця і він має передати таємниці каббали, які отримав з уст пророка Еліягу, перед своїм відходом. Також Арі відкрив, що вся його мета — лише навчити рабі Хаїма Віталя.

Одразу після прибуття Арі до Цфата рабі Хаїм не бачив потреби піти вчитися в нього, і також після відходу з життя Рамака — після того як усі каббалісти Цфата прийняли Арі як його наступника — рабі Хаїм продовжував учитися самостійно. Одного разу він вирішив піти запитати Арі про тлумачення одного вислову в книзі «Зогар». Щойно Арі побачив його, він сказав: «Цей прийшов лише для того, щоб перевірити мій глечик», і відразу почав розкривати дивовижні таємниці в цьому вислові. Рабі Хаїм був такий захоплений і попросив почути від Арі ще тлумачень, але Арі відмовився й сказав, що той цього не гідний. Рабі Хаїм плакав і молився всю ту ніч, щоб удостоїтися й стати гідним почути ще від Арі, і тоді Арі було велено з Небес розкрити рабі Хаїмові ще таємниці, і відтоді той став його головним учнем[1].

Лише рік і десять місяців учився рабі Хаїм в Арі, і за цей короткий час отримав від нього весь його метод у каббалі. На початку свого навчання в Арі рабі Хаїм забував вивчене, доки його вчитель не взяв його до Тверії і не дав йому випити води з колодязя Мір'ям, що перекотився в море Кінерет, і від неї він отримав силу пам'яті[2], завдяки якій зумів вивчити так багато таємниць за короткий час[3]. У вченні хасидуту наводиться ця історія і пояснюється внутрішній зв'язок між колодязем Мір'ям і силою пам'яті[4].

Після відходу Арі

5 ава 5332 відійшов Арі, і всі учні Арі прийняли рабі Хаїма як свого вчителя й наставника. У листі гіткашрут від 5335 року всі великі учні Арі зобов'язуються вчитися тільки з уст рабі Хаїма і не вивчати й не викладати самостійно нічого без його дозволу. Рабі Хаїм зібрав усі писання Арі, які записали його товариші, і з них, а головним чином зі своїх власних записів, упорядковував і редагував протягом років писання Арі. Рабі Хаїм ретельно їх беріг і не давав їх копіювати, однак із копій, зроблених без його відома, а також із писань, які він сховав і які було віднайдено згодом, і з редакцій його писань, зроблених після його відходу з життя його сином рабі Шмуелем, було складено (а потім надруковано) більшість книжок каббали Арі, що дійшли до нас: «Ец хаїм» і «Прі ец хаїм», «Вісім брам», «Оцрот хаїм», «Мево шеарім» та інші.

Також він сам уклав низку творів із пшату й каббали.

Згодом переїхав до Єрусалима, а звідти до Дамаска, де жив багато років до свого відходу 30 нісана 5380 (3 травня 1620).

Його праці

У писаннях Арі

Основна стаття – «Кітвей га-Арізаль»
  • Зі своєї першої редакції писань Арі він уклав книжку «Ец хаїм», яку було поділено на вісім брам. Ця книжка залишилася прихованою в нього і не була надрукована до наших днів.
Із писань, таємно скопійованих із цієї книжки, кілька каббалістів поширили книжки «Сефер га-друшім», «Сефер га-каванот» і «Сефер га-лікутім» (які були надруковані лише частково в останньому поколінні).
Його син, рабі Шмуель, відредагував і впорядкував на основі цієї книжки «Вісім брам», які було поширено й надруковано згодом: «Шаар га-гакдамот», «Шаар маамарей Рашбі», «Шаар маамарей Разаль», «Шаар га-псукім», «Шаар га-міцвот», «Шаар га-каванот», «Шаар руах га-кодеш» і «Шаар га-гілгулім».
  • Свою другу редакцію писань Арі він сховав, і їх було видобуто зі схованки рабі Аврагамом Азулаєм і рабі Яаковом Цемахом. З них було складено книжки: «Кегілат Яаков, «Олат тамід», «Адам яшар», «Оцрот хаїм» і «Зогар га-ракіа».
  • Також свою третю редакцію писань Арі він сховав, і їх було видобуто зі схованки його онуком рабі Моше Віталем, і з них було складено книжку «Мево шеарім».

Рабі Меїр Поперш уклав із книжок «Друшім», «Каванот» і «Лікутім» разом із писаннями другої редакції рабі Яакова Цемаха три книжки: «Дерех Ец га-хаїм» (це надрукована й поширена книжка під назвою «Ец хаїм»), «Прі ец хаїм» і «Ноф Ец хаїм».

Його власні твори

  • «Шаарей кдуша» — книжка мусару на основі каббали Арі.
  • «Ец га-даат тов» — проповіді на Тору.
  • «Сефер га-хезйонот» — щоденник, який він вів для себе про все, що з ним відбувалося, головним чином про небесні одкровення, сни й те, що він отримав від Арізаля на теми каббали. Частину його надруковано в книжці «Шівхей р. Хаїм Віталь».

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Лист рабі Шломо Шломіля, надрукований у книжці «Мецареф ле-хохма».
  2. ^ «Прі ец хаїм», брама 17 (Порядок навчання), уривок, що починається словами «Кше-гая га-Рав р. Хаїм». І ще.
  3. ^ «Шем га-гдолім», у статті «Рабі Хаїм Віталь».
  4. ^ «Маамарей Мітлер Ребе» Ганахот — 5577, с. 151. І ще.
Рабі Хаїм Віталь згадується ще в 75 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440359100

Повідомити про помилку на цій сторінці