«Лікутей амарім» — глава 49
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 41–50) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Глава 49: Самопожертва заради любові до Всевишнього
Вступ до розділу
Ця глава підсумовує принцип «міра за міру», яким має керуватися людина в любові до Всевишнього:
як Святий, благословенний Він, з великого бажання нас і любові до нас прибрав Своє нескінченне світло і безмежно скоротив Себе, так і нам належить залишити й покинути все — від душі до плоті — і відмовитися від усього заради того, щоб злитися з Ним, благословенний Він, і щоб не було жодної перешкоди ні зсередини, ні ззовні —
ні тіла, ні душі, ні грошей, ні дружини й дітей.
Основна частина розділу
| Глава 49 |
|---|
| Глава 49. І ось, хоча часткові аспекти приховування й утаювання світла Ейн Соф, благословенний Він, у нисходженні світів, аж до того, що був створений сам цей матеріальний світ, незліченні й належать до різних видів, як відомо тим, хто скуштував від Дерева життя, проте загалом це три види величезних загальних скорочень для трьох видів загальних світів, і в кожному загальному — міріади міріад часткових. І це три світи БЕА. Бо світ Ацилут — сама Б-жественність. А для того, щоб створити світ Брія, тобто вищі душі й ангелів, чиє служіння Всевишньому — в аспекті ХаБаД, що вдягається в них, і вони осягають і отримують від них, спершу було величезне скорочення, як сказано вище. І так само від Брія до Єціра: бо найменше світло, що вдягається у світ Брія, ще перебуває в аспекті нескінченності щодо світу Єціра, і воно не може вдягтися в нього інакше як через скорочення і приховування. І так само від Єціра до Асія [і як я писав в іншому місці докладне пояснення цих трьох скорочень, щоб наблизити до нашого вбогого розуму]. А мета всіх скорочень — створити матеріальне тіло людини і підкорити ситра ахра, і щоб була перевага світла над темрявою, коли людина підносить свою Б-жественну і життєву душу, і їхні одяги, і всі сили тіла — усі вони — до одного лише Всевишнього, як докладно сказано вище. Бо це мета нисходження світів. І ось, як у воді обличчя відбивається в обличчя: як Святий, благословенний Він, так би мовити, залишив і відсунув убік, для прикладу, Своє велике нескінченне світло і приховав та утаїв його трьома різними видами скорочень, — і все заради любові до нижчої людини, щоб піднести її до Всевишнього, бо любов тіснить плоть, — тим паче й тим паче, удвічі й удвічі без кінця, належить і людині також залишити й покинути все, що в неї є, від душі до плоті, і відмовитися від усього заради того, щоб злитися з Ним, благословенний Він, злиттям, потягом і бажанням, і щоб не було жодної перешкоди ні зсередини, ні ззовні — ні тіла, ні душі, ні грошей, ні дружини й дітей. І цим буде добре зрозумілий сенс постанови мудреців, які встановили благословення «Шма» — два перед ним тощо, хоча, на перший погляд, вони зовсім не пов'язані зі «Шма», як запитували Рашба та інші законовчителі. І чому їх назвали благословеннями «Шма», і чому встановили їх саме перед ним? Але це тому, що головне в «Шма» — виконати «усім серцем твоїм» тощо, «обома твоїми началами» тощо, тобто протистояти будь-якій перешкоді любові до Всевишнього. «Серце твоє» — це дружина та її діти, бо серце людини за природою прив'язане до них, як кажуть наші мудреці, благословенної пам'яті, на вірш «Він сказав — і сталося» — це дружина, «Він повелів — і постало» — це діти. «І душею твоєю, і всім статком твоїм» — у прямому сенсі: життя і прожиток, — відмовитися від усього заради любові до Всевишнього. А як матеріальна людина дійде до цієї якості? Для цього спершу встановили благословення «Йоцер ор», і там сказано й повторено докладно про суть і порядок ангелів, що стоять на вершині світу, щоб звістити велич Святого, благословенний Він, — як усі вони скасовані перед Його світлом, благословенний Він, «і звіщають із трепетом тощо, і освячують тощо, і кажуть із трепетом: „Святий“ тощо», — тобто Він відокремлений від них і не вдягається в них в аспекті розкриття, а «повна вся земля слави Його» — це громада Ізраїлю нагорі й Ізраїль унизу, як сказано вище. І так само «і офаним і святі хайот з великим шумом тощо: „Благословенна слава Г-сподня з місця Його“», — бо вони не знають і не осягають Його місця, і як кажуть: «бо Він один високий і святий». А потім друге благословення — «Ахават олам»: «Вічною любов'ю полюбив Ти нас, Г-споди, Б-же наш». Тобто Він залишив усе святе небесне воїнство і оселив Свою Шхіну над нами, щоб називатися «Б-гом нашим», як «Б-г Аврагама» тощо, як сказано вище. І це тому, що любов тіснить плоть, і тому вона називається «вічною любов'ю», тобто аспект скорочення Його великого нескінченного світла, щоб вдягтися в аспект межі, що називається «світом», заради любові до Його народу Ізраїлю, щоб наблизити їх до Себе, щоб вони включилися в Його єдність і єдиність, благословенний Він. І це те, що кажуть: «велике й особливе милосердя» — сенс: особливе понад близькість до Б-га, що в усього небесного воїнства. «І нас обрав Ти з усякого народу і мови» — це матеріальне тіло, подібне у своїй матеріальності до тіл народів світу. «І наблизив нас» тощо, «щоб дякувати» тощо — а сенс подяки буде роз'яснено в іншому місці, — «і проголошувати Твою єдність» тощо — щоб включитися в Його єдність, благословенний Він, як сказано вище. І ось, коли розумний прийме ці речі в глибину серця й мозку, тоді само собою, як у воді обличчя відбивається в обличчя, запалиться його душа і вдягнеться в щедрий дух, щоб добровільно залишити й покинути все, що в нього є, і лише злитися з Ним, благословенний Він, і включитися в Його світло злиттям, потягом тощо, в аспекті поцілунків і поєднання духу з духом, як сказано вище. Але яким чином буває аспект поєднання духу з духом? Про це сказав: «І будуть слова ці» тощо «на серці твоєму, і говори про них» тощо. І як написано в «Ец хаїм», що поєднання поцілунків переважно — це поєднання ХаБаД з ХаБаД, тобто поглиблене вивчення Тори, а вуста — це вихід духу та його розкриття в аспекті розкриття, тобто аспект мовлення в словах Тори. Бо «усім, що виходить з уст Г-сподніх, живе людина». І проте він не виконує свого обов'язку самим лише роздумом і вивченням, доки не вимовить устами, щоб привести світло Ейн Соф, благословенний Він, униз, до життєвої душі, що перебуває в крові людини, яка утворюється з неживого, рослинного і тваринного, щоб піднести їх усі до Всевишнього разом з усім світом і включити їх у Його єдність і світло, благословенний Він, яке осяє землю і тих, хто живе на ній, в аспекті розкриття: «І відкриється слава Г-сподня, і побачить усяка плоть» тощо. Бо це мета нисходження всіх світів — щоб слава Г-сподня наповнила всю цю землю саме в аспекті розкриття, щоб обернути темряву на світло і гіркоту на солодкість, як докладно сказано вище. І в цьому мета наміру людини в її служінні — привести світло Ейн Соф, благословенний Він, униз; лише спершу потрібне піднесення МАН — віддати Йому свою душу і весь свій статок, як сказано вище. |
Підсумки розділу
- На початку глави Алтер Ребе пояснює, що мета скорочень (роз'яснених у попередній главі) — створення людини (і наводить цьому доказ).
- Далі роз'яснюється, що глибокий роздум про це приведе його до дивовижного злиття.
- А на завершення — що коли він вивчатиме Тору в цьому злитті, і особливо коли вимовлятиме її устами, розкриється Б-жественність у світі.
І в цьому вся мета людини, і мета нисходження світів, і мета всього творіння.
Основні поняття розділу
Зовнішні посилання
- Відмовитися від усього заради любові до Всевишнього — рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, «Пніней га-Танія», із сайту

| Попередній: Глава 48 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Глава 50 |