«Лікутей амарім» — розділ 10
| Загальна схема «Танії» (з розбивкою глав 1–12) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 10 — Цадик
Передмова
Після того як було пояснено сутність Б-жественної душі[1], тваринної[2] і війни між ними[3], можна зрозуміти п'ять щаблів, згаданих у розділі 1[4]. У цьому розділі буде роз'яснено два щаблі серед цадикім, а решту щаблів — у двох наступних розділах.
Текст
| Розділ 10 |
|---|
| Розділ 10. І ось, коли людина посилює свою Б-жественну душу і настільки воює з тваринною, що виганяє і викорінює зло, яке в ній, з лівої порожнини, як сказано: «і викорени зло з-посеред себе», але зло не перетворюється на добро по-справжньому, — він називається неповним цадиком і «цадиком, якому погано», тобто в ньому залишається ще найменша дрібка зла в лівій порожнині, тільки що воно підкорене і скасоване перед добром через свою малість, і тому здається йому, ніби «вигнав його — і пішло воно» цілком і повністю; але насправді, якби все зло, яке в ньому, минуло і пішло зовсім, воно перетворилося б на добро по-справжньому. І пояснення цього. Бо ось, повний цадик, у якого зло його перетворилося на добро і який тому називається «цадиком, якому добре», — це через повне усунення брудних одягів від зла, тобто дуже гидувати насолодами цього світу — насолоджуватися ними насолодами людськими, аби лише наповнити жагу тіла, а не для служіння Всевишньому, — оскільки вони випливають і виливаються від кліпи і ситра ахра; і всім, що від ситра ахра, повний цадик гидує досконалою ненавистю через велич любові його до Всевишнього і святості його в любові великій у насолодах і в згаданій вище особливій прихильності, бо вони — одне навпроти іншого, як написано: «Досконалою ненавистю ненавиджу їх, ворогами стали вони мені; випробуй мене і пізнай серце моє» тощо. І за мірою величі любові до Всевишнього така й міра величі ненависті до ситра ахра і досконалої огиди до зла, бо огида — це точнісінько протилежність любові, як і ненависть. А неповний цадик — це той, хто не ненавидить ситра ахра досконалою ненавистю, і тому й злом не гидує досконало; а весь той час, поки ненависть і огида не досконалі, неминуче залишається якась дещиця любові й насолоди там, і брудні одяги не усунуті повністю і досконало, і тому воно не перетворилося на добро по-справжньому, бо є в нього ще якась зачіпка в брудних одягах, — тільки що воно скасоване через свою малість і вважається як ніщо, і тому він називається «цадик, у якого зло підкорене і скасоване перед ним». І тому також любов його до Всевишнього не досконала, і тому він називається неповним цадиком. І ось, цей щабель поділяється на десятки тисяч щаблів у тому, що стосується міри малості зла, яке залишається від одного з чотирьох лихих елементів, і в тому, що стосується скасування його через малість — у шістдесят, наприклад, або в тисячу і в десять тисяч і тому подібне, наприклад. І вони-то і є численні цадикім усіх поколінь, як сказано в Гемарі, що вісімнадцять тисяч цадикім стоять перед Святим, благословенний Він. Але про гідність повного цадика сказав Рашбі: «Бачив я синів піднесення, і мало їх» тощо; і тому називаються вони «синами піднесення», що перетворюють зло і підносять його до святості, як сказано в «Зогарі», у вступі, що коли рабі Хія захотів піднятися в палату рабі Шимона бар Йохая, почув він голос, що вийшов і сказав: «Хто з вас той, хто темряву перетворює на світло і гіркоту — на солодкість, перш ніж прийдуть сюди» тощо: І ще називаються вони «синами піднесення» тому, що й служіння їхнє в аспекті «роби добро», у виконанні Тори і заповідей її, — заради Вищого, і вище й вище, до вершини щаблів, а не лише для того, щоб прилипнути до Нього, благословенного, втамовуючи спрагу душі своєї, що прагне Всевишнього, як сказано: «Гей, усі спраглі, ідіть до води», і як роз'яснено в іншому місці, — але як пояснили в «Тікуним»: «Хто такий хасид? Той, хто чинить милість своєму Творцеві — зі своїм гніздом, щоб поєднати Святого, благословенний Він, і Шхіну Його в нижніх», і як сказано в «Раая меемна», розділ Теце: «як син, який старається заради батька свого і матері своєї, яких любить більше за себе самого, і душу свою, і дух свій, і вищу душу свою» тощо, «і віддав себе на смерть заради них, щоб визволити їх» тощо, і як роз'яснено в іншому місці. [І обидва вони сходяться до одного, бо через відбори, які відбирають із нога, піднімають маїн нуквін і здійснюються вищі поєднання, щоб низвести маїн діхрін, які і є води хасадім, що в кожній заповіді з 248 заповідей-повелінь, бо всі вони — аспект хасадім і маїн діхрін, тобто низведення святості Б-жественності Його, благословенного, згори вниз, щоб удягнутися в нижніх, як роз'яснено в іншому місці]: |
Підсумки
Цадик — це той, кому вдалося посилити свою Б-жественну душу настільки, що він переміг у війні і повністю здолав свою тваринну душу.
З боку «роби добро» — його розум, його почуття, його думка, мова і справи зайняті винятково Торою і заповідями; а з боку «ухиляйся від зла» — він по-справжньому гидує і ненавидить усе, що не є святістю[5].
І в цьому два загальні щаблі:
Якщо він лише вигнав і скасував тваринну душу, але не перетворив її на добро, — він називається «цадик, якому погано» (або «неповний цадик»).
Але якщо він перетворив свою тваринну душу зі зла на добро (і немає в ньому зла, а є саме лише добро) — він називається «цадик, і добре йому» (або «повний цадик»).
Фотографія друкованого видання «Танії»
-
Сторінка 1
-
Сторінка 2
-
Сторінка 3
Основні поняття
* Цадик, якому добре * Цадик, якому погано * Хто такий хасид? Той, хто чинить милість своєму Творцеві
Додаткова література
- Рав Йосеф Вайнберг, зведене роз'яснення до розділу 10, з книги «Шіурім бе-сефер га-Танія»
- Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, «Перемога Б-жественної душі», розширене роз'яснення до розділу 10 з книги «Пніней га-Танія»
| Попередній: Розділ 9 |
Розділи «Лікутей амарим» | Наступний: Розділ 11 |