Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — розділ 23

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 13–25)

Перед тобою загальна карта тем, які роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно представлено гілку служіння бейноні (розділи 13–25), у третьому рядку містяться посилання на решту гілок.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Основи служіння -
Три необхідні підготовки
Розділи 13–15
 
 
 
 
 
 
 
Довгий шлях — розум панує над серцем
Розділи 16–17
 
 
 
 
 
 
Короткий шлях — дуже близько до кожного єврея
Розділи 18–25
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
«Будь у своїх очах як нечестивець»
Розділ 13
 
Надія і впевненість в успіху
Розділ 14
 
Головне — зусилля, а не результат
Розділ 15
 
Два великі правила
Розділ 16
 
Близько до кожного
Розділ 17
 
 
Прихована любов
Розділи 18–19
 
Єдність Всевишнього і (хай буде відокремлене) ідолопоклонство
Розділи 20–22
 
Розкриття прихованої любові
Розділи 23–25
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Її корінь і успадкування її всім Ізраїлем
Розділ 18
 
Її суть і дія
Розділ 19
 
Єдність Всевишнього
Розділи 20–21
 
 
Ідолопоклонство
Розділ 22
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Світи не мають цінності й значущості
Розділ 20
 
Світи не мають реального існування
Розділ 21
 
 
 
Прилучення до Б-га через Тору і заповіді
Розділ 23
 
Відокремлення від Б-жественності через гріхи
Розділ 24
 
Розкриття любові через споглядання прилучення до Б-жественності й відокремлення від неї
Розділ 25
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 23 — Єдність Всевишнього через Тору й заповіді

Вступ до розділу

Після того як було роз'яснено єдність Всевишнього[1] та ідолопоклонство[2], Ребе знову роз'яснює[3], яким чином уся Тора й заповіді є «деталями» двох перших заповідей — «Я» і «Хай не буде в тебе».

У цьому розділі роз'яснюється, яким чином усі заповіді-повеління включено в заповідь єдності Всевишнього, а в наступному розділі буде роз'яснено, яким чином усі заповіді-заборони включено в заборону ідолопоклонства.

Основна частина розділу

Розділ 23
Розділ 23. І разом з усім вищесказаним буде зрозуміло й добре роз'яснено, з додатковим роз'ясненням, те, що сказано в Зогарі, що «Орайта ве-Кудша бріх Гу кула хад», а в «Тікуним» пояснили, що 248 повелінь — це «248 органів Царя»: бо заповіді — це внутрішній бік Вищої волі та Його істинного бажання, вбраного в усі світи, вищі й нижчі, щоб оживляти їх, бо вся їхня життєвість і щедрість залежать від виконання заповідей нижніми, як відомо. Виходить, що виконання заповідей та їх дотримання — це внутрішнє вбрання для внутрішнього боку Вищої волі, бо від цієї дії поширюється світло й життєвість Вищої волі, щоб убратися у світи. І тому вони називаються «органами Царя», для прикладу: як органи тіла людини є вбранням для її душі й повністю скасовані перед нею в усіх відношеннях, бо щойно в людини виникає бажання простягнути руку чи ногу, вони негайно підкоряються її бажанню без жодного наказу й слова, зверненого до них, і без жодного зволікання, а в ту саму мить, як це виникло в її бажанні. Так, для прикладу, і життєвість виконання заповідей та їх дотримання повністю скасована перед убраною в неї Вищою волею і стає для неї просто як тіло для душі. І так само зовнішнє вбрання Б-жественної душі в людині, яка виконує й здійснює заповідь, тобто її сила й аспект дії, вбирається в життєвість виконання заповіді й також стає як тіло для душі щодо Вищої волі й повністю скасоване перед нею. І тому також органи тіла людини, що виконують заповідь, у які під час здійснення й виконання заповіді вбрані сила й аспект дії Б-жественної душі, стають справжньою колісницею для Вищої волі, — наприклад, рука, що роздає цдаку бідним або виконує іншу заповідь, і ноги, що йдуть заради заповіді, і так само вуста й язик, що вимовляють слова Тори, і мозок, що розмірковує про слова Тори, про трепет перед Небесами і про велич Всевишнього, благословенний Він. І це те, що сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: «Праотці — вони і є колісниця», бо всі їхні органи були святі й відокремлені від справ цього світу і ставали колісницею лише для однієї Вищої волі всі їхні дні.

Однак думка й розмірковування про слова Тори, що в мозку, і сила мовлення в словах Тори, що у вустах, — а вони внутрішні вбрання Б-жественної душі, і тим паче сама Б-жественна душа, вбрана в них, — усі вони справді єдині повною єдністю з Вищою волею, а не лише колісниця. Бо Вища воля — це і є сам предмет галахи, про який він розмірковує й говорить: адже всі галахот — це часткові поширення внутрішнього боку самої Вищої волі, бо так виникло в Його волі, благословенний Він, що ця річ дозволена, або кошерна, або звільнена, або невинна, або навпаки. І так само всі сполучення літер ТАНАХу — це поширення Його волі й мудрості, єдиних з Ейн Соф, благословенний Він, граничною єдністю, бо Він — той, хто пізнає, і Він — знання тощо. І це те, що сказано: «Орайта ве-Кудша бріх Гу кула хад», а не лише органи Царя, як повеління. І оскільки Вища воля, єдина з Ейн Соф, благословенний Він, граничною єдністю, перебуває в повному розкритті, а не в прихованні лиця зовсім, у Б-жественній душі та її внутрішніх убраннях, тобто в її думці й мовленні, у той час, коли людина займається словами Тори, — то й душа, і ці її вбрання справді єдині з Ейн Соф, благословенний Він, у цей час граничною єдністю, подібно до єдності мовлення й думки Святого, благословенний Він, з Його сутністю й суттю, як сказано вище, бо немає нічого відокремленого, хіба що за приховання лиця, як сказано вище. І більше того, їхня єдність ще піднесеніша й ще сильніша, ніж єдність світла Ейн Соф, благословенний Він, з вищими світами, оскільки Вища воля перебуває в справжньому розкритті в душі та її вбраннях, що займаються Торою, адже вона і є сама Тора. А всі вищі світи отримують свою життєвість від світла й життєвості, що поширюються від Тори, яка є Його воля й мудрість, благословенний Він, як написано: «Усе мудрістю створив Ти». А якщо так, то мудрість, тобто Тора, вища за них усіх, і вона і є Його воля, благословенний Він, що називається «Совев коль альмін», тобто аспект того, що не може вбратися всередину світів, а лише оживляє й світить згори в аспекті макіфу. І саме вона вбирається в душу та її вбрання в аспекті справжнього розкриття, коли займаються словами Тори, хоча сам він не бачить тощо. [І саме тому може витримати — бо не бачить, чого немає у вищих]. І цим буде зрозуміло, чому така велика перевага заняття Торою порівняно з усіма заповідями і навіть з молитвою, яка є з'єднанням вищих світів. [А те, що той, у кого Тора не є його ремеслом, мусить перериватися, — це тому, що він і без того переривається й відволікається]. І звідси розумний зможе привернути до себе великий трепет під час заняття Торою, коли поміркує про те, що його душа та її вбрання, що в його мозку і в його вустах, справді єдині граничною єдністю з Вищою волею і з самим світлом Ейн Соф, благословенний Він, що розкривається в них, — перед яким усі світи, вищі й нижчі, вважаються як ніщо й справді як «аїн ва-ефес», тож він не вбирається по-справжньому всередину них, а «Совев коль альмін» в аспекті макіфу, щоб оживляти їх, а здебільшого їхня життєвість — лише певний відсвіт, що вбирається всередину них, скільки вони можуть витримати, щоб не скасувалося повністю їхнє буття. І це те, що сказано: «І заповів нам Г-сподь виконувати всі ці закони, щоб трепетати перед Г-сподом» тощо. [І про цей великий трепет сказали: «Якщо немає мудрості, немає трепету», а Тора називається щодо нього «брамою до двору», як я писав в іншому місці]. Однак не всякий мозок здатен витримати такий трепет. Але навіть той, чий мозок зовсім не здатен витримати цей трепет, ні цілком, ні частково, через низький рівень його душі в її корені й джерелі на нижніх щаблях десяти сфірот світу Асія, — цей трепет не є для нього перешкодою на практиці, як буде роз'яснено далі.

Підсумки розділу

Єдність Всевишнього під час виконання заповідей

  • Під час виконання заповідей життєвість душі з'єднується з Б-жественністю, «як тіло з душею».
  • А органи людини скасовані перед Б-жественністю, «як колісниця перед вершником».

Єдність Всевишнього під час вивчення Тори

Під час вивчення Тори сили думки й мовлення справді з'єднуються, «повною єдністю», з Ейн Соф, благословенний Він.

Виходить, що Тора й заповіді розкривають єдність Всевишнього.

Кінець розділу

Наприкінці розділу Алтер Ребе наводить певне застереження щодо переваги вивчення Тори: Тора не є кінцевою метою сама по собі, а її мета — привести до трепету, причому такою мірою, що вона (Тора) вторинна щодо трепету, який приходить через неї (Тора — лише «тараа», лише вхідна брама до двору трепету)[4].

Основні поняття розділу

Примітки

  1. ^ У розділах 20–21
  2. ^ У попередньому розділі
  3. ^ Те, що він сказав на початку розділу 20
  4. ^ Так випливає з примітки Ребе до «Біурім бе-Танія» рава Вайнберга наприкінці розділу 37.
Попередній:
Розділ 22
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 24

Повідомити про помилку на цій сторінці