«Ігерет га-тшува» — розділ 9
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 9 — Вища тшува «згори вниз»
Вступ до розділу
Пояснення вище (що вища тшува — це злиття з Б-жественністю) неповне: оскільки двейкут — це почуття[1], чому Зогар каже, що вона пов'язана з літерою гей[2], яка натякає на розум?
Основна частина розділу
| Глава 9 |
|---|
| Розділ 9. І пояснення цього — як сказано у святому Зогарі і в «Тікуним» у багатьох місцях: Біна — це вища тшува, і «мати сидить на пташенятах» тощо. Тобто через те, що людина вдумується у велич Всевишнього з поглибленням пізнання і породжує з духу свого розуміння інтелектуальні дхілу і рхіму, з добрим смаком і знанням, як сказано: «Любити Г-спода, Б-га твого», бо Він — життя твоє тощо, і їй недостатньо однієї лише прихованої природної любові тощо. І також у трепеті і страху або соромі тощо, як відомо. Тоді це називається «мати сидить на пташенятах» тощо. І ось, суть любові — це злиття духу з духом, як сказано: «Хай цілує він мене поцілунками уст своїх» тощо, як відомо. І про це сказано: «І всією душею твоєю» — це всі частини душі: розум і почуття та їхні шати — думка, мовлення і дія, — щоб усі вони злилися з Ним, благословенним, тобто почуття — з Його, благословенного, якостями: як Він милосердний тощо. А розум — з Його, благословенного, розумом і мудрістю, це поглиблене вивчення Тори, бо Тора походить із Хохми. І також думка — з Його, благословенного, думкою, а мовлення — зі словом Всевишнього, це галаха, і як сказано: «І вкладу слова Мої в уста твої» та «І слова Мої, які Я вклав в уста твої». А дія — це діяння цдаки, щоб оживити дух смиренних, як сказано: «Бо шість днів творив Г-сподь» тощо, як відомо в іншому місці. І це злиття духу з духом у граничному двейкут і єднанні, коли воно походить із любові тощо. А оскільки шкода союзу марним виливом сімені, і нічого й казати — забороненими зв'язками або іншими заборонами зносин за Торою чи за постановою мудреців (бо слова книжників суворіші тощо), — завдає шкоди мозку, тому його виправлення в тому, щоб займатися Торою, яка походить із Хохми. І це те, що сказано в «Тана де-вей Еліягу»: людина вчинила провину і заслужила смерть перед Всюдисущим — що їй робити, щоб жити? Якщо звикла читати один аркуш — хай читає два аркуші, вивчати одну главу — хай вивчає дві глави тощо. І це як притча про канат, який порвався, і його знову зв'язують, і в місці вузла він подвійний і багаторазовий. Так само і з «вервю спадку Його» тощо. І це те, що сказано в Писанні: «Милістю й істиною спокутується гріх» тощо, а немає істини, крім Тори тощо. А гріх дому Елі жертвою і приношенням не спокутується, але спокутується Торою і добрими справами, як сказано наприкінці першої глави «Рош га-Шана»: |
Підсумки розділу
Продовжуючи пояснення вище (що вища тшува — це злиття з Б-жественністю), Алтер Ребе пояснює тут, що почуття двейкуту, яке пробуджується за вищої тшуви, походить не з природи Б-жественної душі[3], а народжується з роздумів[4], і роздуми в ньому «відчуваються».
І тепер стануть зрозумілими й слова Зогару (наведені в розділі 4), що лише вища тшува допомагає тому, хто пошкодив свій союз: оскільки ці провини завдають шкоди мохін, то і їхнє виправлення — через мохін.
І хоча виконання Тори і заповідей — це дія людини, її злиття з Б-жественністю — це те, що святість притягується на неї[5] «згори вниз».
Фотографія друкованого видання «Танії»
-
Сторінка 1
-
Сторінка 2
Основні поняття розділу
| Попередній: Глава 8 |
Розділи «Ігерет га-тшува» | Наступний: Глава 10 |
Примітки
- ^ А почуття — це мідот, а не розум.
- ^ У чотирьох літерах Імені Гаває натякається: йуд = Хохма, гей = Біна, вав = мідот, гей = мовлення. Виходить, що перша гей — це поняття розуму, а не почуття.
- ^ Що пояснено в розділі 19 «Танії».
- ^ Див. примітку 2 вище про зв'язок між роздумами розумом і першою гей в Імені Гаває.
- ^ Через заповіді на неї притягується воля Всевишнього, а через Тору — Його мудрість.