Шаар га-їхуд ве-га-емуна — Хінух катан
| Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
«Хінух катан» — віра є основою всього служіння Всевишньому
Вступ до «Хінух катан»
«Хінух катан» — це передмова до другої частини «Танії» («Шаар га-їхуд ве-га-емуна»), яка пояснює, що основа служіння Всевишньому[1] — це віра[2].
Основна частина розділу
| Хінух катан |
|---|
«Лікутей амарим», частина друга, що називається «Хінух катан», зібрана з книг і з уст святих Всевишнього мудреців, хай перебувають душі їхні в Едені, заснована на першому уривку Читання «Шма»: Виховуй юнака відповідно до його шляху — і навіть коли постаріє, не відхилиться від нього. Ось, з того, що написано «відповідно до його шляху», випливає, що це не шлях справжньої істини; а якщо так — яка ж перевага в тому, що й коли постаріє, не відхилиться від нього? Але ось, відомо, що корені служіння Г-сподові та його основи — це дхілу і рхіму: трепет — корінь і основа для «ухиляйся від зла», а любов — для «чини добро» і виконання всіх наказових заповідей Тори і мудреців, як буде пояснено на своєму місці (а заповідь виховання — теж серед наказових заповідей, як я написав в «Орах хаїм», параграф 343): І ось, про любов написано наприкінці глави «Екев»: «Яку я заповідаю вам виконувати — любити Г-спода» і т. д. І треба зрозуміти, як застосовний вираз «виконання» до любові, що в серці. Але суть у тому, що є два види любові до Б-га. Перша — це линення душі за її природою до її Творця, коли розумна душа долає матерію, упокорює її і підкоряє її собі; тоді вона спалахує і палає полум'ям, що здіймається само собою, і тішиться й радіє Г-сподові, своєму Творцеві, і насолоджується Г-сподом дивовижною насолодою. І ті, хто удостоюється щабля цієї великої любові, — це ті, хто називається праведниками, як написано: «Радійте, праведники, в Г-споді». Але не кожна людина удостоюється цього, бо для цього потрібне дуже-дуже велике очищення матерії, а також багато Тори і добрих справ, щоб удостоїтися вищої нешами, що вища за щабель руах і нефеш, як написав «Решит хохма», «Шаар га-агава». А друга — це любов, якої може досягти кожна людина, коли добре вникне в глибині серця в речі, що пробуджують любов до Б-га в серці всього Ізраїлю. Як загалом: адже Він — воістину наше життя, і як людина любить свою душу і життя, так любитиме Б-га, коли вникне і прийме до серця, що Б-г — її справжня душа і справжнє життя, як написано в Зоарі на вірш «Душею моєю я прагнув Тебе» і т. д. Так і в подробицях: коли зрозуміє і збагне велич Царя царів царів, Святого, благословенний Він, докладно, наскільки зможе вмістити його розум і те, що вище за його розум; а потім вникне у велику й дивовижну любов Б-га до нас — зійти в Єгипет, «наготу землі», щоб вивести наші душі з залізної печі, яка є сітра ахра, хай врятує нас Милосердний, щоб наблизити нас до Себе і прилучити нас до Свого імені воістину, а Він і Його ім'я єдині, тобто що Він підніс нас із крайньої низькості й нечистоти до крайньої святості та Його величі, благословенний Він, якій немає кінця і межі, — тоді, «як у воді обличчя до обличчя», пробудиться любов у серці кожного розумного, хто вникає в цей предмет у глибині серця, — любити Б-га сильною любов'ю і прилепитися до Нього серцем і душею, як буде пояснено на своєму місці розлого. І ось, цю любов хотів Моше, вчитель наш, мир йому, насадити в серці всього Ізраїлю в главі «І нині, Ізраїлю» і т. д., у вірші «Ось, Г-сподові, Б-гу твоєму, небеса» і т. д., «лише батьків твоїх уподобав» і т. д., «І обріжте» і т. д., «У сімдесяти душах» і т. д., «І люби» і т. д. І тому він завершив свої слова про цю любов: «яку я заповідаю вам виконувати», — бо це любов, що твориться в серці через біну і даат у речах, які пробуджують любов; і про це він уже заповідав на початку: «І будуть слова ці, які я заповідаю тобі сьогодні, на серці твоєму», — щоб завдяки цьому ти прийшов до любові до Б-га, як наводиться в «Сіфрей» на цей вірш. І ось, до цієї другої любові застосовний вираз «заповідь» і «повеління», тобто звернути своє серце і свідомість до речей, що пробуджують любов; але до першої любові, яка є полум'ям, що здіймається само собою, зовсім не застосовний вираз повеління і заповіді; і більше того, вона — дарування нагороди праведникам, щоб скуштувати від подоби прийдешнього світу в цьому світі, про що сказано: «Служінням-даром даю вам священство ваше», як буде пояснено на своєму місці. Але ось, відомо тим, хто знає сенс вірша, те, що написано: «Бо сім разів упаде праведник і встане», і особливо що людина називається «тим, хто йде», а не «тим, хто стоїть», і повинна йти від щабля до щабля, а не стояти на одному щаблі вічно; а між щаблем і щаблем, перш ніж вона досягне вищого порівняно з ним щабля, вона перебуває в аспекті падіння з першого щабля. Але написано: «коли впаде — не буде повалений», і це називається падінням лише щодо його першого щабля, а не щодо всіх інших людей, не доведи Б-г, — бо тим не менш він вищий за всіх людей у своєму служінні, адже в ньому залишається аспект решимо від його першого щабля; але головне в ній — від любові, до якої він був привчений і звик змалку, перш ніж досяг щабля праведника; і це те, що сказано: «І навіть коли постаріє» і т. д. І ось, початок речей, що пробуджують любов і трепет, і їхня основа — це чиста й вірна віра в Його єдність і єдиність, благословенний Він і звеличений: |
Підсумки розділу
Любов, що пробуджується через споглядання, дуже мала порівняно з власною любов'ю душі. Попри це, з двох причин кожен зобов'язаний потрудитися над нею:
- а. Природна любов Б-жественної душі — це дар (і він дається не кожному), а головне в заповіді любові — саме в тій, що народжується від споглядання.
- б. Навіть той, хто досяг щабля цадика, і навіть досконалого цадика, — потребує її часом (бо в той час, коли він піднімається зі щабля[3], любов самої сутності його душі «приховується»).
Тільки що неможливо пробудити любов, не пробудивши спершу віру, яка є початком і основою любові (і вона буде розлого пояснена в цій частині).
Основні поняття розділу
Зовнішні посилання
- Рав Лейбл Шильдкраут, «Іюнім бе-гакдамат Шаар га-їхуд ве-га-емуна», у збірнику пілпулім єшиви «Томхей Тмімім Любавич» Кір'ят-Ата 5781, сторінка 199

| Попередній: «Лікутей амарим» — розділ 53 |
Глави «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» | Наступний: Шаар га-їхуд ве-га-емуна — розділ 1 |