Перейти до вмісту

«Ігерет га-тшува»

Матеріал з Хабадпедії
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12

«Ігерет га-тшува» — третя з п'яти частин книги «Танія», присвячена служінню тшуви згідно зі шляхом хасидуту Хабад. Послання називають також «Мала Танія». Містить дванадцять розділів: перші три розділи роз'яснюють деталі заповіді тшуви згідно з нігле, п'ять розділів 4–8 роз'яснюють тшуву згідно з хасидутом, а останні чотири розділи поєднують і об'єднують і те, й інше[1].

Про вивчення цього послання Ребе висловився, що оскільки Святий, благословенний Він, зробив так, що в наше покоління євреї не можуть поститися в межах виправлень тшуви, «через вивчення Тори в цих питаннях – у вигляді „заняття“ і навіть у вигляді „читання“ – це вважається так, ніби людина відпостила всю кількість постів, указаних у виправленнях тшуви від Арізаля, а через вивчення „Ігерет га-тшува“ це так, ніби займалися служінням тшуви на всіх ступенях, роз'яснених в „Ігерет га-тшува“»[2].

Перше видання

Уперше послання було надруковано в друкарні в Жовкві в 5559 році (1799). У цьому виданні воно не було поділене на розділи, а в останньому виданні (Шклов 5566 (1806)) до нього було додано поділ на розділи самим Алтер Ребе.

«Мала Танія»

Послання називають також «Мала Танія»[3] за його початком: «Танія: три види спокути», з додаванням прізвиська «мала», щоб відрізнити його від першої частини «Танії», «Лікутей амарим», яка теж починається словами «Танія: наприкінці 3-го розділу трактату Ніда», — а також тому, що ця частина коротша і менша за кількістю розділів.

Ще один зв'язок між цими частинами «Танії» видно і в тому, що обидві можуть «слугувати в очах прихильників мусару зразком для книг мусару»[4].

Ставлення Ребе до послання

Ребе висловився про себе: «Кох іх зіх у вивченні „Ігерет га-тшува“ Алтер Ребе»[5].

Це особливе пробудження щодо послання почалося в 5728 році (1967/1968), після чудесної перемоги в Шестиденній війні і великого духовного пробудження, що охопило тоді євреїв у всьому світі, а також у зв'язку з тим, що в серії уроків із «Танії», які давав рав Йосеф Вайнберг по радіо і які отримали заохочення та енергійну підтримку Ребе, — у той період дійшли до вивчення розділів «Ігерет га-тшува».

Протягом року Ребе присвячував роз'яснення темі тшуви, а на фарбрейнгені 20 менахем-ава докладно роз'яснив вислів у 1-му розділі послання: «І ось, заповідь тшуви з Тори».

Друк і поширення

Наприкінці місяця елул того самого року Ребе попросив надрукувати послання окремо у звичайному виданні та в кишеньковому виданні, щоб полегшити охочим навчання, причому Ребе сам присвятив друкування брошури пам'яті своєї матері ребецн Хани[6], і відтоді Ребе став виходити на громадські молитви з цією брошурою (замість книги «Танія» в сірій обкладинці, яку він тримав доти разом із сидуром) і час від часу зазирав у неї під час молитви.

Ребе також просив перекласти послання іншими мовами, заснувати нові уроки, які будуть присвячені йому[7], і вести агітацію серед широкої публіки, щоб його вивчали[8].

Так, наприклад, послання було надруковано окремою брошурою відділенням «Кегот» у Святій Землі, перекладено італійською з ініціативи шаліаха рава Гершона-Мендла Гареліка тощо.

Вивчення послання

Ребе багато разів рекомендував починати вивчення книги «Танія» саме з частини «Ігерет га-тшува», і лише після неї вивчати «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» і «Лікутей амарим» (якщо тільки йдеться не про людину, яка займається світською освітою і філософськими дослідженнями, — тоді з нею слід починати вивчення з «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»)[9]. Були також приватні вказівки Ребе нареченим вивчати «Ігерет га-тшува» в день свого весілля[10].

Починаючи з Шабату Шува 5729 року (1968/1969) Ребе почав систематично роз'яснювати «Ігерет га-тшува» розділ за розділом — виняткове явище, подібного до якого ми не знаходимо в жодній іншій частині Тори, яку Ребе роз'яснював би так ґрунтовно, упорядковано і безперервно.

У першому циклі роз'яснень Ребе на кожному фарбрейнгені поспіль роз'яснював по 2 розділи, і перший цикл завершився в Шабат Берешит. Другий цикл почався на фарбрейнгені 19 кислева, на якому він провів гадран на трактат Йома, і цикл тривав понад півтора року і завершився в Шабат Хазон у місяці менахем-ав 5730 року (серпень–вересень 1970).

Систематичне заняття Ребе «Ігерет га-тшува» того року знайшло вираження і в описі історії наших Ребе, провідників поколінь, у «Шалшелет га-яхас», де про Ребе написано: «5729 — починає роз'яснювати „Ігерет га-тшува“ Алтер Ребе і продовжує це в 5730 році (1969/1970)».

«Лікутей Леві-Іцхак»

Під час заслання рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе, його дружина із самопожертвою дбала про невелику кількість святих книг для нього і зуміла виготовити для нього чорнило, виваривши різні трави. Окрім властивої рабі Леві-Іцхаку манери користуватися стислою мовою, через тяжкі умови він записував свої нові тлумачення ще стисліше на полях книги «Танія», яка була в нього, а після його відходу з життя та звільнення його книг, коли книги потрапили до Ребе, Ребе почав роз'яснювати короткі і стислі примітки свого батька.

Хоча на поверховий погляд здається, що ці примітки стосуються натяків та окремих деталей із загального змісту послання, у ході роз'яснень 16 приміток, що стосуються «Ігерет га-тшува», які почалися в Шабат, найближчий до дня його гілули, 20 менахем-ава 5730 року (22 серпня 1970), Ребе пояснив, як ці примітки роз'яснюють загальні й основоположні питання, що дають глибше розуміння всього перебігу послання.

Усі ці роз'яснення було відредаговано Ребе в п'ятнадцяти «лікутім», надруковано в «Лікутей сіхот» (у томах 19 і 39), а потім — окремою книгою «Біурім бе-Лікутей Леві-Іцхак аль Ігерет га-тшува».

Цей цикл, що став третім і останнім циклом вивчення «Ігерет га-тшува», почався в місяці менахем-ав 5730 року (серпень–вересень 1970) і завершився в Шабат тижневих глав «Ваякгель — Пкудей» 5731 року (1970/1971).

Книги, видані про послання

  • «Біурім бе-Ігерет га-тшува» — зібрання роз'яснень із сіхот Ребе до розділів 1–4 «Ігерет га-тшува». Уперше надруковано в 5729 році (1968/1969), а потім включено до «Лікутей сіхот», том 39 (у доповненнях).
  • «Тальлей тшува» — коментар та історії до «Ігерет га-тшува». Автор — рав Йосеф-Іцхак Кац. Ґрунтується на роз'ясненнях р. Йоеля Кагана. Вийшов друком в елулі 5767 року (2006/2007).
  • «Ігерет га-тшува» — за сіхот Ребе, бібліотека «Маайнотеха» за редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбойма
  • «Біур Танія — Ігерет га-тшува», рав Адин Евен-Ісраель (Штайнзальц)

Додаткова література

Зовнішні посилання

Аудіо

Примітки

  1. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5729.
  2. ^ Фарбрейнген другого дня свята Сукот 5729 (8 жовтня 1968), «Торат Менахем», том 54, с. 113. Див. також «Гейхал Менахем», том 1, с. 224, на єхідуті з равом Азріелем-Зелігом Слонімом: «Ви погано виглядаєте, як після постів і голодувань, ніби перебуваємо в часі до друкування „Ігерет га-тшува“».
  3. ^ Так його названо у виданні, надрукованому в Шклові в 5566 році (1805/1806).
  4. ^ «Ігрот кодеш», частина 2, сторінка 102.
  5. ^ «Ігрот кодеш», частина 26, сторінка 99, у листі до письменника Еліезера Штейнмана, в якому Ребе просить його присвятити цій темі статтю.
  6. ^ Перша брошура прибула з друкарні 26 елула, і Ребе передав її через секретаря рава Ходакова публіці, щоб того самого вечора вивчили за нею хоча б кілька рядків, причому відкрити вивчення мав один із гостей із Кфар-Хабада; він також доклав чотири пляшки напою (частина з них відкриті), щоб роздати учасникам під час вивчення.
  7. ^ Див., наприклад, «Торат Менахем», частина 54, сторінка 260.
  8. ^ «Ємей тмімім», частина 4, сторінка 121.
  9. ^ «Ігрот кодеш», частина 17, сторінка 107, сторінка 46 і сторінка 372.
  10. ^ «Ігрот кодеш», частина 26, сторінка 87.

Повідомити про помилку на цій сторінці