Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — розділ 25

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 13–25)

Перед тобою загальна карта тем, які роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно представлено гілку служіння бейноні (розділи 13–25), у третьому рядку містяться посилання на решту гілок.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Основи служіння -
Три необхідні підготовки
Розділи 13–15
 
 
 
 
 
 
 
Довгий шлях — розум панує над серцем
Розділи 16–17
 
 
 
 
 
 
Короткий шлях — дуже близько до кожного єврея
Розділи 18–25
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
«Будь у своїх очах як нечестивець»
Розділ 13
 
Надія і впевненість в успіху
Розділ 14
 
Головне — зусилля, а не результат
Розділ 15
 
Два великі правила
Розділ 16
 
Близько до кожного
Розділ 17
 
 
Прихована любов
Розділи 18–19
 
Єдність Всевишнього і (хай буде відокремлене) ідолопоклонство
Розділи 20–22
 
Розкриття прихованої любові
Розділи 23–25
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Її корінь і успадкування її всім Ізраїлем
Розділ 18
 
Її суть і дія
Розділ 19
 
Єдність Всевишнього
Розділи 20–21
 
 
Ідолопоклонство
Розділ 22
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Світи не мають цінності й значущості
Розділ 20
 
Світи не мають реального існування
Розділ 21
 
 
 
Прилучення до Б-га через Тору і заповіді
Розділ 23
 
Відокремлення від Б-жественності через гріхи
Розділ 24
 
Розкриття любові через споглядання прилучення до Б-жественності й відокремлення від неї
Розділ 25
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 25 — Шлях пробудження прихованої любові

Вступ до розділу

Цей розділ підсумовує останні сім розділів[1], і по суті головне в служінні бейноні[2] пояснюється в цьому розділі: щоб подолати лихе начало, не треба пробуджувати в серці любов до Всевишнього і трепет перед Ним, і навіть глибоке споглядання не потрібне. Досить лише згадати любов до Єдиного Б-га, приховану в його серці.

Основна частина розділу

Розділ 25
Розділ 25. І це те, що написано: «Бо дуже близьке до тебе це слово» тощо, — бо в будь-який час і в будь-яку годину в руці людини і в її владі віддалити від себе дух нерозуму і забуття, згадати й пробудити свою любов до Єдиного Б-га, яка безсумнівно прихована в його серці без жодного сумніву. І це те, що сказано: «і в серці твоєму»; і в неї включений також трепет, тобто ні в якому разі не відокремитися від Його, благословенного, єдності та єдиності, навіть ціною справжньої самопожертви, без жодної причини і збагненного розумом доводу, а за Б-жественною природою. І тим паче — у приборканні пристрастей, що легше, ніж муки смерті, бо тим ближче до нього це слово — підкорити потяг, як в аспекті «ухиляйся від зла», навіть від легкого проступку з постанов книжників, щоб не переступити Його, благословенного, волю, оскільки цим він відокремлюється від Його єдності та єдиності, як достеменно в ідолопоклонстві, у момент дії, — а адже й за ідолопоклонство можна зробити тшуву потім. І хоча тому, хто каже: «Згрішу і покаюся», не дають можливості тощо, — це означає, що не підтримують його, щоб у нього була слушна нагода зробити тшуву; але якщо він поквапив час і зробив тшуву, немає нічого, що встояло б перед тшувою. І попри це кожна людина з Ізраїлю готова й має намір віддати життя за святість Всевишнього, щоб не вклонитися ідолові навіть на час, а потім зробити тшуву. І це через світло Всевишнього, вбране в їхню душу, як сказано вище, яке зовсім не в аспекті часу й години, а вище за час, і владарює й панує над ним, як відомо. І як в аспекті «і чини добро» — зміцнитися, як лев, силою й мужністю серця проти потягу, який обтяжує його тіло й насилає на нього лінощі, від аспекту основи праху в тваринній душі, щоб він не трудив свого тіла зі старанністю всілякими трудами й несенням тягаря в служінні Всевишньому, у якому є зусилля і труд, наприклад трудитися в Торі, заглиблено й устами — щоб не припинялися уста його від повторення, і як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Завжди хай людина ставить себе над словами Тори, як віл під ярмо і як осел під поклажу»; і так само — для молитви з наміром, справді з усіх сил; і так само — у служінні Всевишньому, пов'язаному з грошима, як служіння цдаки, і подібні до цього з воєн потягу та його хитрощів, щоб охолодити душу людини, щоб вона не жертвувала своїми грошима і здоров'ям тіла; адже протистояти йому й підкорити його дуже близько людині, коли вона візьме до серця, що подолати потяг у всьому цьому й більше того і зробити справді протилежне — дуже легко порівняно з муками смерті, хай береже нас Б-г; а муки смерті, хай береже нас Б-г, він прийняв би з любов'ю і охоче, аби лише не відокремитися від Його, благословенного, єдності та єдиності навіть на час, щоб уклонитися ідолові, борони Б-же, — і тим паче йому слід прийняти це з любов'ю і охоче, щоб прилепитися до Нього навіки, тобто коли він виконає Його, благословенного, волю в цьому служінні, у ньому розкриється внутрішня суть Вищої волі в аспекті лиця і великого розкриття, а зовсім не в прихованні; а коли немає жодного приховання лиця у Вищій волі, тоді немає зовсім нічого відокремленого, щоб бути сущим і річчю самою по собі, і тому його Б-жественна і життєва душі та їхні шати — всі будуть з'єднані в найдосконалішій єдності з Вищою волею і світлом Ейн Соф, благословенний Він, як сказано вище. І ця єдність нагорі вічна, навіки, бо Він, благословенний Він, і Його воля — вище за час, і так само розкриття Його волі в Його слові, тобто Тора, вічне, і як сказано: «А слово Б-га нашого пребуде вовік», «і слова Його живі й перебувають» тощо, «і не змінить і не замінить Він Свого закону на віки вічні» тощо. Але внизу воно перебуває під владою часу — і лише в ту годину, коли він займається Торою або заповіддю, бо потім, якщо він займається іншою справою, він відокремлюється від вищої єдності внизу. І це коли він займається цілком пустими справами, у яких зовсім немає потреби для служіння Всевишньому; але й тоді, коли він потім знову повертається до служіння Всевишньому, до Тори і до молитви, і просить прощення у Всевишнього за те, що міг тоді займатися Торою і не займався, — Всевишній простить йому, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Переступив заповідь-повеління і покаявся — не сходить з місця, доки йому не простять». І для цього встановили благословення «Прости нам» три рази щодня — за гріх нехтування вивченням Тори, від якого людина не вільна жодного дня, і подібно до щоденної жертви, яка спокутувала заповіді-повеління. І це не «згрішу і покаюся», якщо тільки в самий момент гріха він не покладається на тшуву і тому грішить, як роз'яснюється в іншому місці:

І цим буде зрозуміло, чому Моше Рабейну, мир йому, заповів у «Мішне Тора» поколінню, що ввійшло в Землю, читати «Шма» двічі на день, щоб приймати на себе владу Небес із самопожертвою, — адже він обіцяв їм: «Страх перед вами і трепет перед вами наведе Г-сподь» тощо. Але це тому, що виконання Тори та її заповідей залежить від того, щоб він завжди пам'ятав про самопожертву своєї душі заради Всевишнього, за Його єдність, щоб вона була постійно закріплена в його серці, справді вдень і вночі, не виходила з його пам'яті, бо цим він зможе встояти проти свого лихого начала, щоб перемагати його завжди, у будь-який час і в будь-яку годину, як сказано вище:

Підсумки розділу

Теми, пояснені в «Танії» від початку й досі:

  1. Сутність бейноні[3].
  2. Загальні правила, що передують служінню Всевишньому[4]: пізнати й зрозуміти свою сутність, вірити у свою силу досягти успіху і знати, що потрібне велике зусилля.
  3. Служіння Всевишньому, придатне лише для «того, чий розум добрий»[5]: заглиблюватися у велич Всевишнього, доки споглядання не породить у його серці почуття любові й трепету.
  4. Головний спосіб служіння, що стосується справді кожного[6]: пробуджувати природну любов своєї Б-жественної душі.

Але щоб зрозуміти, як кожен може пробудити приховану любов[7], Ребе передував кілька основ:

  1. Зміст «Анохі» («Я») у тому, що немає жодної реальності, крім Святого, благословенний Він, а зміст «Хай не буде в тебе» — не заперечувати цієї істини[8].
  2. Внутрішній зміст кожної заповіді-повеління дорівнює змісту «Анохі», а кожна заборона — це порушення того самого поняття «Хай не буде в тебе»[9].
  3. Якби не «дух нерозуму», прихована любов пробуджувалася б у кожного єврея щоразу, коли в ньому пробуджувалося б бажання вчинити провину (і утримувала б його від цього).

Після цих вступів ясний шлях, як дуже близько дотримуватися всієї Тори навіть тому, чий розум обмежений:

Щоразу, коли перед ним постає провина, хай нагадає собі, що за ідолопоклонство він віддав би життя, — а адже цією провиною він відокремлюється від Всевишнього так само, як ідолопоклонством.

А коли він лінується виконати заповідь, хай нагадає собі, що за допомогою заповіді він прилеплюється до Всевишнього в найдосконалішому вічному єднанні.

Основні поняття розділу

Примітки

  1. ^ Розділи 18–25.
  2. ^ Яке є головним у «Танії».
  3. ^ Розділи 1–12.
  4. ^ Розділи 13–15.
  5. ^ Розділи 16–17.
  6. ^ Розділ 18.
  7. ^ І робити це весь час, а не лише під час вивчення Тори й молитви.
  8. ^ Розділи 20–22.
  9. ^ Розділи 23–24.


Попередній:
Глава 24
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Глава 26

Повідомити про помилку на цій сторінці