Перейти до вмісту

Шаар га-їхуд ве-га-емуна — розділ 12

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Перед вами загальна схема тем, які роз'яснюються в «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» з книги «Танія», у вигляді блок-схеми.
Натискання на посилання в кожній клітинці дерева веде до детальнішого викладу змісту цих розділів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Основа служіння Всевишньому — віра в єдність Б-га
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га щодо світів
Розділи 1 — 7
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га (у Його суті, яка не є складеною, борони Б-же)
Розділи 8 — 12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сутність єдності
Розділи 1 — 6
 
 
 
Вища єдність і нижча єдність
Розділ 7
 
 
Сфірот
Розділи 8-10
 
 
Речення
Розділи 11-12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Учення Бааль-Шем-Това
Розділи 1 — 3
 
 
Відповідь на заперечення проти вчення Бешта
Розділи 4 — 6
 
 
Єдність Святого, благословенний Він, — «проста»
Розділ 8
 
Єдність сфірот із Б-жественністю
Розділ 9
 
Розчинення світла у світилі — притча та її значення
Розділ 10
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Самоскасування творінь
Розділ 1
 
Раціональний доказ
Розділ 2
 
Притча про сонячне світло
Розділ 3
 
Причина відчуття творіннями самих себе
Розділ 4
 
Відповідь на заперечення
Розділ 5
 
Б-жественна єдність: у своєму корені й унизу
Розділ 6
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Речення та літери
Розділ 11
 
Єдність з погляду фактичного творіння
Розділ 12
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 12 — єдність з боку фактичного виникнення

Вступ до розділу

У цьому розділі Алтер Ребе роз'яснює, що єдність Всевишнього — не лише з боку Творця[1], а й з боку творіння на ділі.

Основна частина розділу

Розділ 12
Розділ 12 Тільки що створіння поділяються на види свої в загальному і в частковому через зміни сполучень, замін і перестановок, як сказано вище, бо кожна літера є притягненням особливої часткової життєвості й сили; а коли поєдналося багато літер, щоб стати словом, тоді, крім множини видів сил і життєвості, що притягуються за кількістю літер у цьому слові, є ще й те, що перевершує все це, — притягнення вищої сили й загальної життєвості, яка включає в себе й урівноважує всі види часткових сил і життєвості літер і підноситься над ними, і вона з'єднує і сполучає їх разом, щоб виливати силу й життєвість у світ, створений цим словом, — у загальному його і в частковому його:*
Примітка
*Примітка (А оскільки кожна з 22 літер Тори є притягненням особливої, часткової життєвості й сили, яка не притягується в іншій літері, тому і форма кожної літери на письмі — особлива, часткова форма, що вказує на образ притягнення і розкриття світла, життєвості й сили, що розкривається і притягується в цій літері, — як вона притягується і розкривається з атрибутів Святого, благословенний Він, і Його волі, і Його мудрості тощо):
Наприклад, для порівняння, у словах, що в реченні «нехай буде небозвід» тощо, якими були створені 7 небозводів і все воїнство небесне, що в них, як сказали мудреці, благословенної пам'яті: «Шхакім», у якому стоять жорна і мелють манну для праведників тощо; «Звуль», у якому Єрусалим, Храм і жертовник тощо; «Махон», у якому сховища снігу і сховища граду тощо, — бо загальність небозводів створена, живе й існує загальністю цих слів, що в реченні «нехай буде небозвід» тощо; а часткові створіння, що в 7 небозводах, — кожна частковість із них створена, живе й існує від певного сполучення літер із цих слів, або їхніх замін і перестановок, які відповідають аспекту життєвості того часткового створіння. Бо всяка зміна сполучення є складанням і переплетенням сил і життєвості зі зміною, так що кожна літера, що передує в сполученні, є переважною, і вона головна в цьому створінні, а решта другорядні щодо неї і включаються в її світло, і через це твориться нове створіння. І так само при замінах літер або їхніх перестановках творяться нові створіння, нижчі за гідністю порівняно зі створіннями із самих літер, бо вони, для порівняння, подібні до світла, що світить уночі на землі від місяця, а світло місяця — від сонця; і виходить, що світло, яке на землі, є світлом світла сонця. І точно так само, для порівняння, літери, що в реченнях, — це загальне притягнення життєвості, світла й сили від якостей Святого, благословенний Він, щоб творити світи з нічого в щось, і оживляти їх, і підтримувати їх увесь той час, поки триває Його благословенна воля. І із загальності цього притягнення й великого випромінювання Всевишній освітив і притягнув від нього породження його, подібні до нього, і гілки його, які є породженнями й притягненням світла від літер, і вони-то і є замінами літер та їхніми перестановками, і Він створив ними часткові створіння, що в кожному світі. І так само Всевишній освітив ще, і притягнув, і звів випромінювання випромінювання випромінювання від випромінювань літер; і так притягнув ще, і звів до самого низу, в аспекті сходження, поки не було створено власне неживе, як каміння і прах, а імена їхні — «евен» і «афар» — є замінами замін тощо і перестановками перестановок тощо, як сказано вище:

Завершено другу частину з допомогою Всевишнього, благословенний Він і піднесений

Підсумки розділу

У попередніх розділах було роз'яснено, що сенс єдності Всевишнього в тому, що «немає нічого, крім Нього»[2], а тепер додається, що єдність є і з боку творіння[3]. Яким же чином? Хоча немає міри кількості створінь, усе ж усі вони створені лише з 22 літер.

Підсумок частини «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Оскільки все суще досконало єдине зі Всевишнім, виходить, що Всевишній один і єдиний після творіння точно так само, як і до нього.

Заглиблення розуму в це і є тією «брамою», щоб розкрити в кожному і кожній віру, з якою він народився[4].

І ця віра — основа служіння Всевишньому[5].

Основні поняття розділу


Попередній:
Розділ 11
Глави «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» Наступний:
«Ігерет га-тшува» — розділ 1

Примітки

  1. ^ Тобто що «немає нічого, крім Нього»: творення створінь, промовляння речень і еманація сфірот не додали, не дай Б-г, і не змінили нічого в бутті Всевишнього.
  2. ^ Див. попередню примітку
  3. ^ А не лише з боку Творця.
  4. ^ Але без зусилля і споглядання віра не розкривається в повсякденному житті, а лише в особливі миті.
  5. ^ Саме служіння роз'яснюється у першій частині «Танії».

Повідомити про помилку на цій сторінці