Перейти до вмісту

Хазаль

Матеріал з Хабадпедії

Танаї та амораї — мудреці Гемари і Мішни — називаються ім'ям Хазаль (Хахамейну зіхронам лівраха) або Разаль (Работейну зіхронам лівраха), і саме вони заклали галахічні основи вивчення Тори та ухвалення галахічних рішень.

Епоха Хазаль

Епоху Хазаль датують від руйнування Храму Першого і до завершення Вавилонського Талмуду (Гемари), приблизно 4260 року (500 рік за християнським літочисленням).

Після руйнування до Вавилона були вигнані мудреці Синедріону та інші мудреці Ізраїлю й духовні провідники, і там були засновані єшиви та головні осередки Тори.

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Велич Хазаль

Наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, перебували на надзвичайно високому духовному щаблі й удостоїлися одкровень пророцтва та святого духу[1], а також були наділені особливими силами творити чудеса.

У Гемарі в трактаті Авода зара написано[2], що навіть найменший з амораїв був спроможний оживляти мертвих.

Література Хазаль

До епохи Хазаль Тору вивчали усно, і вона передавалася за переказом з покоління в покоління й від рава до його учня, і утримувалися від записування слів Тори — на підставі тлумачення рабі Єгуди бар Нахмані на вірш[3] «бо за словом цим» — «усне ти не маєш права викладати письмово»[4].

Унаслідок руйнування Першого Храму і вигнання, що настало за ним, Тора почала забуватися в народі Ізраїлю, і рабі Єгуда га-Насі скасував заборону й почав збирати галахот, сказані в різних домах навчання.

Перша й головна книга літератури Хазаль — це Мішна, і до неї додалися десятки інших книг у різних галузях:

  • Шість розділів Мішни — зібрання галахот, упорядкованих за темами та за трактатами.
  • Тосефта — зібрання барайт, що не ввійшли до Мішни, упорядкованих паралельно шести розділам Мішни.
  • Вавилонський Талмуд — галахічні обговорення в поколіннях після завершення Мішни, що стосуються слів Мішни, сказані мудрецями Вавилона.
  • Єрусалимський Талмуд — галахічні обговорення в поколіннях після завершення Мішни, що стосуються слів Мішни, сказані мудрецями Землі Ізраїлю.
  • Мехілта — галахічний мідраш на книгу Шмот.
  • Сіфра — галахічний мідраш на книгу Ваїкра.
  • Сіфрей — галахічний мідраш на книги Бемідбар і Дварім.
  • Мідраш раба — тлумачення та агада на п'ять книг Тори й на п'ять сувоїв, записані мудрецями Вавилона.
  • Мідраш Танхума — тлумачення та агада на п'ять книг Тори, записані мудрецями Землі Ізраїлю.
  • «Піркей де-рабі Еліезер» — книга мідрашів, укладена танаєм рабі Еліезером бен Гуркеносом.
  • «Зогар» — тлумачення згідно з внутрішнім вченням Тори, сказані рабі Шимоном бар Йохаєм і членами його товариства.

Крім цих книг, є ще багато інших книг, що стосуються різних галузей, але вони не друкувалися впродовж сотень років, а частина з них і зовсім не дійшла до нас, і ми знаємо про їхнє існування лише з того, що їх згадано в літературі Хазаль.

Див. також

Примітки

  1. ^ «Піркей гілуїм» рава рабі Маргаліта.
  2. ^ Аркуш 10б.
  3. ^ Шмот, 34:27.
  4. ^ Вавилонський Талмуд, Гітин, аркуш 60б.

Повідомити про помилку на цій сторінці