Перейти до вмісту

«Лікутей амарім» — глава 28

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 26-34)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно подано гілку порад у служінні Всевишньому (розділи 26–34), у третьому рядку містяться посилання на решту гілок.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Поради в служінні Всевишньому
Розділи 26–34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Як позбутися смутку
Розділи 26–28
 
 
 
 
 
 
 
Як позбутися притуплення серця
Розділи 29–30
 
 
 
 
 
 
Як перебувати в радості
Розділи 31–34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Що походить від світських і небесних справ
Розділ 26
 
Що походить від помислів і пристрастей протягом дня
Розділ 27
 
Що походить від сторонніх думок під час молитви
Розділ 28
 
Сокрушати себе
Розділ 29
 
Бути смиренним перед іншими
Розділ 30
 
Радість від подолання лихого начала
Розділ 31
 
Агават Ісраель
Вставка в дужках, не пов'язана з ходом пояснення вірша «Бо близько» — розділ 32
 
Радість, що наближає до Всевишнього
Розділ 33
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Втілення шляхів радості в дію через виконання Тори і заповідей
Розділ 34
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Глава 28 — Позбутися смутку через сторонні думки, що виникають під час молитви і навчання

Вступ до розділу

Легко зрозуміти, що протягом дня виникають погані думки і жадання, — адже в бейнонімів тваринна душа ще висловлює свою думку[1]. Але під час молитви[2] — звідки вони беруться тоді? Хіба це не ознака того, що молитва нічого не варта? І знову людина впадає в смуток.

У цій главі Алтер Ребе пояснює, що, навпаки, виникнення таких думок під час молитви (і вивчення Тори) — ознака справжнього зусилля і привід для радості, а не для смутку.

Основна частина розділу

Глава 28
Глава 28. І навіть якщо в нього виникають помисли жаги та інші сторонні думки під час служіння в Торі або в молитві із зосередженістю, нехай не звертає на них уваги, а відверне від них розум тієї ж миті. І нехай не буде дурнем, займаючись піднесенням мідот сторонньої думки, як відомо, бо ці речі сказані лише для праведників, у яких виникають не свої сторонні думки, а лише чужі. Але той, у кого виникають свої, з аспекту зла, що в його серці, у лівій порожнині, — як він піднесе її нагору, коли сам він прив'язаний унизу?

Однак, попри це, нехай не занепадає його серце в грудях так, щоб від цього виник зневажливий смуток під час служіння, яке має бути у великій радості. Навпаки, нехай зміцниться ще більше і додасть мужності щосили в зосередженості молитви з веселістю й особливою радістю, взявши до серця, що виникнення сторонньої думки — від кліпи, що в лівій порожнині, яка веде війну в бейноні з Б-жественною душею, що перебуває в ньому. А відомо, який шлях тих, що б'ються, а також тих, що борються одне з одним: коли один перемагає, то інший теж щосили намагається перемогти. І тому, коли Б-жественна душа докладає зусиль і міцніє, щоб молитися, тоді й кліпа міцніє проти неї, щоб збентежити її і збити її своєю сторонньою думкою. І це не так, як помиляються люди, що роблять висновок з виникнення сторонньої думки, що їхня молитва нічого не варта, — адже якби він молився як належить і правильно, у нього не виникали б сторонні думки. І правда була б на їхньому боці, якби була одна-єдина душа, яка і молиться, і вона ж думає і розмірковує сторонні думки. Але за самою істиною це дві душі, що воюють одна з одною в мозку людини, і кожна бажає і хоче владарювати в ньому, щоб мозок був наповнений лише нею однією. І всі помисли про Тору і трепет перед Небесами — від Б-жественної душі, а всі мирські справи — від тваринної душі, лише Б-жественна вбрана в неї. І це подібно, для прикладу, до людини, яка молиться зосереджено, а навпроти неї стоїть нечестивий ідолопоклонник, базікає і розмовляє з нею, щоб її збентежити. Звісно ж, порада для неї така — не відповідати йому ні доброго, ні поганого і зробити себе, як глухий, що не чує, і виконати те, що написано: «Не відповідай дурневі за його глупотою, щоб і тобі не стати подібним до нього». Так і тут нехай не відповідає нічого, жодного аргументу і відповіді, проти сторонньої думки, бо той, хто бореться з нечистим, і сам бруднеться, а нехай лише зробить себе як той, хто не знає і не чує помислів, що в нього виникли, і віддалить їх зі свого розуму, і додасть мужності в силі своєї зосередженості. А якщо йому важко віддалити їх з розуму, бо вони дуже турбують його розум, тоді нехай упокорить свою душу перед Всевишнім і подумки благає Його, благословенний Він, змилуватися над ним у Своєму великому милосерді, як милує батько синів, що походять з його мозку, — так нехай змилується Всевишній над його душею, що походить від Нього, благословенний Він, щоб урятувати її від бурхливих вод, і заради Себе нехай зробить, бо воістину частка Всевишнього — народ Його.

Підсумки розділу

Посилення сторонніх думок саме під час святого зусилля[3] не випадкове. Причина в тому, що кожна з двох душ[4] має свої «одяги»[5], і як у тих, що борються: коли один докладає більше зусиль, це призводить до того, що й інший тут же посилюється проти нього.

Якщо так, то й тут порада — відвернути розум, і тут теж він має радіти цим думкам[6]! І Ребе додає пораду: якщо йому не вдається відвернути розум, нехай упокорить себе і благає Всевишнього змилуватися над ним[7].

Основні поняття розділу

Примітки

  1. ^ А порада для цього — навпаки, радіти (як роз'яснено в попередній главі).
  2. ^ Коли владарює Б-жественна душа, як роз'яснено в главі 12 і в главі 13
  3. ^ Молитва або вивчення Тори.
  4. ^ Тваринна і Б-жественна.
  5. ^ Думка, мова і дія — див. «Танія» — глава 4.
  6. ^ Адже вони свідчать про його щирі зусилля і його справжнє служіння.
  7. ^ І є повна впевненість, що над ним справді змилуються і віддалять від нього ці думки, бо частка Всевишнього — народ Його.
Попередній:
Глава 27
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Глава 29

Повідомити про помилку на цій сторінці