Перейти до вмісту

Трактат «Авот»

Матеріал з Хабадпедії
Могила рабі Хананьї бен Акашьї, чий вислів промовляють після кожного розділу «Піркей авот»

Трактат «Авот» — трактат у розділі «Незікін», що містить «мілей де-хасидута» — повчання.

Існує звичай читати «Піркей авот» у літні суботи поряд із молитвою Мінха. За звичаєм Хабаду (і ашкеназьких громад) трактат читають у суботи від Песаху до Рош га-Шана; загалом за ці тижні промовляють шість розділів трактату в чотири цикли. Перед кожним розділом кажуть «Увесь Ізраїль має частку у світі прийдешньому» тощо, а після кожного розділу промовляють вислів таная рабі Хананьї бен Акашьї: «Побажав Святий, благословенний Він, дати Ізраїлю заслугу, тому примножив їм Тору і заповіді» тощо. (У суботи, коли промовляють два розділи разом, Ребе сумнівається, чи потрібно знову промовляти мішни «Рабі Хананья» та «Увесь Ізраїль» між розділами[1]).

У літні суботи Ребе кожного Шабату роз'яснював мішну з розділу; ці роз'яснення згодом були зібрані в книгу «Біурім ле-Піркей авот».

Про трактат

Назва трактату

Щодо причини назви трактату в словах коментаторів наводиться кілька пояснень:

а. Назву трактату визначено за повчаннями, що містяться в ньому, які є «батьками» заповідей, тобто основоположними принципами поведінки людини.

б. «Бо тут зібрано слова перших батьків, які отримували Тору один від одного».

в. Згідно зі сказаним на початку трактату «Бава кама», що «авот» вказує на те, що це написано в Торі; і справді, коментар Гра до цього трактату вирізняється наведенням джерел із Тори до кожної мішни[2].

г. «Він назвав цей трактат ім'ям „Авот“, бо насправді мудреці — це батьки. Як сказав Еліша „Батьку мій, батьку мій“ про Еліягу, благословенної пам'яті, і так само учні називаються синами тощо», тобто трактат названо за мудрецями, які його вчили[3].

Крім того, трактат називається також «Піркей авот», оскільки заведено повторювати й вивчати його за розділами (на відміну від способу вивчення інших трактатів, де немає сталого звичаю щодо постійного темпу та обсягу вивчення).

Значення трактату

За версією Меїрі трактат «Авот» — перший трактат у всьому Шасі.

Ребе пояснює, що причина цього в тому, що цей трактат — джерело («авот») для всіх інших трактатів, оскільки вислови танаїв у всіх трактатах Шасу відповідають шляхам їхнього служіння, що знаходять вираження в їхніх висловах у трактаті «Авот»[4].

Вивчення «Піркей авот» у літні суботи

Звичай вивчення «Піркей авот» — це звичай читати «Піркей авот» у літні суботи поряд із молитвою Мінха. За звичаєм Хабаду (і ашкеназьких громад) трактат читають у суботи від Песаху до Рош га-Шана[5]; загалом за ці тижні промовляють шість розділів трактату в чотири цикли.

Коріння звичаю читати трактат «Авот» у Шабат після Мінхи сягає ще доби гаонів, і запровадили його рав Сар-Шалом Гаон і рав Саадья Гаон (Расаг) на згадку про Моше Рабейну, який помер у цей час; і оскільки, з одного боку, не заведено вчити Тору в час, коли помер великий муж Ізраїлю, а з другого боку, не хотіли спричинити велику перерву у вивченні Тори, запровадили промовляння «Піркей авот».

Ще одна причина — підготувати народ Ізраїлю до свята Дарування Тори через вивчення дерех ерец, рис характеру та мусару, теми яких містяться в трактаті.

Натяк, що дає змогу запам'ятати суботи, в які починають новий цикл вивчення «Піркей авот», — «нефеш»: Насо, Пінхас, Шофтім[6][7].

Щодо промовляння «Піркей авот» у рік, коли випадає Шабат Ісру хаг Песах і виникає розбіжність між тими, хто живе за межами Землі Ізраїлю, і мешканцями Землі Ізраїлю, серед хасидів Хабаду поширився звичай рівнятися на тих, хто живе за межами Землі Ізраїлю[8].

Вказівки Ребе

Ребе тримає фотокопію сторінки «Піркей авот» після завершення несподіваного фарбрейнгену — Насо 5751

Протягом років Ребе додавав різні акценти в дотриманні звичаю: а. «Піркей авот» — частина Усної Тори, вивчення якої має бути саме з розумінням і осягненням. Тому недостатньо промовляння «Піркей авот», а потрібно вивчати їх поглиблено, як належить в Усній Торі. Водночас не вимагають від кожного, щоб він поглиблено вивчав усі мішни кожного розділу кожного Шабату, оскільки важко цього вимагати, але потрібно вивчити принаймні одну мішну в кожному розділі. Ця вказівка стосується особливо тмімім[9].

б. Промовляти «Піркей авот» треба за сидуром Алтер Ребе, а поруч тримати додаткову книгу з коментаторами Мішни, бажано книгу з багатьма коментаторами, і лише якщо немає можливості — вчити з основними коментаторами, передусім «Тосафот Йом-Тов» і Рабейну Овадьєю з Бартенури[9].

в. Треба оголошувати в синагогах про звичай вивчення «Піркей авот», з додаванням поглибленого вивчення принаймні однієї мішни вивчати принаймні одну мішну з коментаторами, і особливо тмімім[10], а також про звичай вчити в усі літні суботи, а не лише між Песахом і Шавуотом[11].

г. Треба продовжувати вивчення «Піркей авот» і в інші дні тижня[9].

д. Виправлення для того, хто не був уважним у вивченні «Піркей авот», — вплинути на інших євреїв, щоб вони почали дотримуватися цього звичаю[12].

Ребе знаходив виправдання тим, хто не вивчає, попри те що це Усна Тора, яка залежить від розуміння й осягнення, оскільки це промовляється безпосередньо слідом за молитвою Мінха[13].

Див. також

Зовнішні посилання

Роз'яснення Ребе


Примітки

  1. ^ В одній із сіхот Ребе висловив припущення, що ці мішни слід промовляти лише між розділами 5 і 6, щоб відокремити Мішну від барайти («Гітваадуйот» 5746, ч. 4, с. 444), але згодом Ребе вивів із цього, що так слід чинити і в попередніх розділах («Гітваадуйот» 5747, частина 4, с. 400). Ребе продовжував обговорювати це питання, поки що без остаточного рішення (див. «Гітваадуйот» 5750, частина 4, с. 259, примітка 104 і на полях, «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Теце» 5751, примітка 15).
  2. ^ Від імені Гра.
  3. ^ Коментар «Тосафот Йом-Тов».
  4. ^ Ребе вказує також на те, що порядок Шасу починається з літери «мем» і закінчується літерою «мем» (як пояснено в коментаторів наприкінці розділу «Тагарот» і в «Маамарей Ребе Магараша», маамар, що починається словами «Меематай», 5642), і трактат «Авот» так само починається з літери «мем» і закінчується (у Мішні) літерою «мем», що виражає його суть як загального трактату, подібного до Шасу загалом. Із сіхи Шабату тижневої глави «Шміні» 5742, «Гітваадуйот», частина 3, с. 1384 і 1399 і далі (адаптована сіха «Трактат, що визначає весь Шас»).
  5. ^ В інших громадах трактат промовляють від Песаху до свята Шавуот лише
  6. ^ «Сефер га-тодаа». Наведено й роз'яснено в «Гітваадуйот» 5747, частина 3, с. 461.
  7. ^ У році, що є високосним, порядок інший
  8. ^ Докладно див. у розділі Шабат Ісру хаг Песах#Піркей авот.
  9. ^ 1 2 3 Раашей дварим сіхи Шабату тижневої глави «Насо» 5751, фарбрейнген 1.
  10. ^ Раашей дварим сіхи Шабату тижневої глави «Корах» 5751.
  11. ^ Оскільки Алтер Ребе записав цей звичай у своєму сидурі, «придатному для кожної душі». Сіха Шабату тижневої глави «Насо» 5750.
  12. ^ Раашей дварим сіхи Шабату тижневої глави «Шміні» 5751.
  13. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Корах» 5751, примітка 123.

Повідомити про помилку на цій сторінці