Перейти до вмісту

«Лікутей амарим» — розділ 39

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 35–40)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно подано гілку «Дира ба-тахтонім» (розділи 35-40), у третьому рядку містяться посилання на інші гілки.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дира ба-тахтонім
Розділи 35-40
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Перевага дії
Розділи 35 — 37
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Важливість наміру в дії
Розділи 38 — 40
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Перебування Шхіни:
саме через практичні заповіді

Розділ 35
 
Мета творіння
«Дира ба-тахтонім»

Розділ 36
 
Розкриття буде в прийдешньому майбутньому
Розділ 37
 
 
 
Дія без наміру — як тіло без душі
Розділ 38
 
Перевага душ над ангелами:
завдяки намірові, що вбирається в дію

Розділ 39
 
Без наміру дія залишається у світі розділення
Розділ 40
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 39 — суть кавани — розкриття Б-жественності

Вступ до розділу

У попередньому розділі було роз'яснено існування кавани (яка подібна до душі щодо тіла[1]), а в цьому розділі Алтер Ребе роз'яснює суть кавани — «щоб достовірно знати суть і щабель служіння Б-гові в дхілу у-рхіму».

Основна частина розділу

Розділ 39
Розділ 39. І тому також ангели називаються хайот і бегемот (тваринами і худобою), як написано: «І лик лева — праворуч» тощо, «і лик бика — ліворуч» тощо, бо вони не мають свободи вибору, і їхній трепет і любов природні для них, як сказано в «Раая меемна», глава «Пінхас». І тому перевага праведників більша, ніж у них, бо оселя душ праведників — у світі Брія, а оселя ангелів — у світі Єціра*:
Примітка
*(І це про простих ангелів, але є вищі ангели в світі Брія, чиє служіння — в інтелектуальних дхілу у-рхіму, як наводиться в «Раая меемна» там, що є два види святих хайот — природні та інтелектуальні, і як наводиться в «Ец хаїм»):
А різниця між ними в тому, що у світі Єціра світять лише самі якості Ейн Софа, благословенний Він, тобто Його любов, страх, трепет тощо. І як сказано [у «Тікуним» і «Ец хаїм»], що шість сфірот гніздяться в Єціра; і тому це служіння ангелів постійне, вдень і вночі вони не замовкають — стояти в трепеті й страху тощо, а саме весь стан Гавріеля, який ліворуч, а служіння стану Міхаеля — любов тощо. Але у світі Брія світять Хохма, Біна і Даат Ейн Софа, благословенний Він, які є джерелом якостей, їхньою матір'ю і коренем, і як сказано в «Тікуним», що Вища Іма гніздиться в трьох сфірот у Престолі, який є світом Брія; і тому він — оселя душ праведників, що служать Б-гові в дхілу у-рхіму, які походять від Біни і Даат про велич Ейн Софа, благословенний Він, і ця любов називається «реута де-ліба», як сказано вище, а з реута де-ліба створюється шата для душі у світі Брія, який є Вищим Ган Еденом, як сказано нижче, і як сказано в Зогарі, глава «Ваякгель». Але це стосується саме нешамот у буквальному сенсі, які є аспектом мохін де-гадлут Ейн Софа, благословенний Він; але аспект руах праведників, а також усі інші душі Ізраїлю, які служили Б-гові в дхілу у-рхіму, прихованих у серці всієї сукупності Ізраїлю, підносяться туди лише в Шабат і Рош ходеш, через стовп, що веде з Нижнього Ган Едену до Вищого Ган Едену, який є світом Брія, що називається Вищим Ган Еденом, щоб насолоджуватися Б-гом і насолоджуватися сяйвом Шхіни. Бо немає насолоди й утіхи для створеного розуму, крім того, що він осягає, розуміє, знає і охоплює своїм розумом і розумінням те, що йому можливо зрозуміти й осягнути зі світла Ейн Софа, благословенний Він, через Його, благословенний Він, Хохму і Біну, що світять там, у світі Брія. А те, що ці душі удостоюються піднестися вище за ангелів, хоча служили лише природними дхілу у-рхіму, — це тому, що через їхні дхілу у-рхіму підкорялася сітра ахра, вбрана в їхнє тіло, як в аспекті «ухиляйся від зла» — приборкувати пожадання і сокрушати їх, так і в аспекті «і чини добро», як сказано вище; і вони мали свободу вибору — обрати зло, не доведи Б-же, і обрали добро, щоб підкорити сітра ахра, щоб піднеслася слава Святого, благословенний Він, тощо, як перевага світла тощо, як сказано вище. І ось, усе це — про оселю душ і місце їхнього перебування, але їхня Тора і служіння включаються в буквальному сенсі в десять сфірот, які є аспектом Б-жественності, і світло Ейн Софа з'єднується з ними в повній єдності; а саме в десять сфірот Брії — через інтелектуальні дхілу у-рхіму, і в десять сфірот Єціри — через природні дхілу у-рхіму, а в них вбрані десять сфірот Ацилуту і єдині з ними повністю, а десять сфірот Ацилуту повністю єдині зі своїм Маацілем, Ейн Софом, благословенний Він; чого немає в душ: вони не включаються в Б-жественність десяти сфірот, а стоять у чертогах і оселях Брії або Єціри і насолоджуються сяйвом Шхіни, тобто світлом Ейн Софа, благословенний Він, єдиним із десятьма сфірот Брії або Єціри; і це сяйво їхньої Тори і служіння в буквальному сенсі [див. Зогар, «Ваякгель», аркуш 210], бо нагорода за заповідь — сама заповідь:

А світ Ацилут, який вищий за розум, осягнення і розуміння для створеного розуму, бо Хохма, Біна і Даат Ейн Софа, благословенний Він, єдині там із Ним у повній єдності, єдності величезній і дивовижній, безмежно вищій за те, що у світі Брія, бо туди вони зійшли світити в аспекті скорочення, щоб створені розуми могли отримати від них ХаБаД — пізнати Б-га, і зрозуміти, і осягнути деяке осягнення у світлі Ейн Софа, благословенний Він, за силою створених розумів, які обмежені й скінченні, щоб вони не розчинилися у своєму бутті й не перестали зовсім бути в межах творінь, а лише повернулися б до свого джерела і кореня, який є Б-жественністю в буквальному сенсі. І ось, це скорочення — причина світіння, завдяки якому світять там ХаБаД Ейн Софа, благословенний Він, цим душам у світі Брія. Чого немає в Ацилуті, де вони не в аспекті такого скорочення: створені розуми не можуть отримувати від них, і тому жодна їхня думка зовсім не осягає там; тому він — оселя великих праведників, служіння яких набагато вище навіть за аспект дхілу у-рхіму, що походять від Біни і Даат про Його, благословенний Він, велич, — подібно до того як світ Ацилут набагато вищий за аспект Біни і Даат для створеного розуму; але їхнє служіння було в аспекті колісниці в буквальному сенсі для Ейн Софа, благословенний Він, — скасовуватися перед Ним у своєму бутті й розчинятися в Його, благословенний Він, світлі, вони і все, що в них, через виконання Тори і заповідей, подібно до того, як сказали: «Праотці — вони і є колісниця», тобто тому, що всі їхні дні це було їхнім служінням. Але той, у кого корінь душі занадто малий, щоб умістити це досконале служіння — скасовуватися і розчинятися в Його, благословенний Він, світлі у своєму служінні постійно, а лише час від часу, у години, коли нагорі благовоління, — як у молитві «Шмоне есре», яка в Ацилуті, і особливо в поклонах у ній, бо кожен поклін — в аспекті Ацилут [як сказано в «При ец хаїм» про зустріч Шабату], бо це суть бітулю в Його, благословенний Він, світлі, щоб вважатися перед Ним воістину нічим, — то й основне постійне місце його душі — у світі Брія [лише час від часу, під час благовоління, його душа підноситься в Ацилут в аспекті маїн нуквін, як відомо знавцям таємного вчення]:

І ось, «нагорода за заповідь — заповідь»; сенс: за її нагородою ми дізнаємося її суть і щабель. І нам немає справи до прихованого — це великі праведники, що перебувають в аспекті меркави, — а лише до відкритого нам, за чим усяка людина потягнеться, — достовірно знати суть і щабель служіння Б-гові в дхілу у-рхіму в розкритті його серця, що походять від біни і даату про велич Ейн Соф, благословенний Він: їхнє місце — у десяти сфірот світу Брія; а служіння в природних дхілу у-рхіму, які в його мозку, — у десяти сфірот світу Єціра. Але служіння без пробудження дхілу у-рхіму, навіть у мозку, в аспекті розкриття, тобто без пробудження природної любові, прихованої в серці, щоб вивести її з утаєності й прихованості серця в розкриття, хоча б у мозку і в таємницях серця, — а вона залишається прихованою в серці, як від народження, як була до служіння, — таке служіння залишається внизу, у світі розділення, що називається зовнішнім боком світів, і немає в ньому сили піднестися і включитися в Його єдність, благословенний Він, — це десять святих сфірот, як сказано в «Тікуним»: «бо без дхілу у-рхіму не злітає вгору і не може піднестися і стати перед Г-сподом». І це навіть якщо він займається не з корисливою метою в повному сенсі, заради якогось розрахунку, не доведи Б-же, а як сказано: «І став їхній страх переді Мною завченою заповіддю людей», тобто за звичкою, до якої привчений змалку, бо привчили й навчили його батько і вчитель боятися Б-га і служити Йому; і він займається не заради Небес у повному сенсі, бо заради Небес у повному сенсі неможливо без пробудження природних дхілу у-рхіму, хоча б щоб вивести їх із прихованості серця в розкриття в мозку і в таємницях його серця; бо як людина не робить нічого для свого товариша, щоб виконати його волю, якщо тільки вона не любить його або не боїться його, так неможливо робити заради Його імені, благословенний Він, воістину, щоб виконати лише Його волю, зовсім без пам'ятання і пробудження любові до Нього і трепету перед Ним у своєму мозку, думці й таємницях серця хоча б. І також сама лише любов не називається служінням без нижнього трепету щонайменше, який прихований у серці кожного єврея, як буде роз'яснено нижче. А коли він займається не заради Небес у повному сенсі, заради якогось розрахунку для власної пошани, наприклад щоб бути знавцем Тори тощо, тоді цей розрахунок, що походить із боку кліпат нога, вбирається в його Тору, і Тора перебуває в аспекті вигнання всередині кліпи тимчасово, доки він не здійснить тшуву, яка приносить зцілення світові, бо, коли він повертається до Б-га, також його Тора повертається разом із ним. І тому сказали мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Завжди хай людина займається тощо, бо від занять не заради Небес прийде до занять заради Небес» — напевно, бо напевно зрештою він здійснить тшуву в цьому гілгулі або в іншому гілгулі, бо «не буде відкинутий від Нього відкинутий». Але коли він робить просто — не заради Небес і не «не заради Небес», — справа не залежить від тшуви, а одразу, щойно він знову вивчає це заради Небес, також те, що він вивчав просто, з'єднується і приєднується до цього вивчення і злітає вгору, оскільки в нього ще не вбралася жодна кліпат нога. І тому «завжди хай людина займається» тощо. І так само справа з молитвою без кавани, як наводиться в Зогарі:

Підсумки розділу

Нагорода за заповідь не схожа на звичайну нагороду[2], а «нагорода за заповідь — заповідь»: нагорода подібна до самого служіння. Звідси — за нагородою ми зможемо дізнатися суть служіння.

На початку розділу Алтер Ребе роз'яснює нагороду за виконання заповідей із почуттям — розкриття Б-жественності. І на підставі цього він роз'яснює далі, що також суть любові до Б-га і трепету перед Ним — розкриття Б-жественності. Тільки в цьому є два щаблі[3] (відповідно до двох щаблів, роз'яснених у попередньому розділі):

  • Щабель розумових любові й трепету — Б-жественність[4] на щаблі світу Брія.
  • Щабель природних любові й трепету — Б-жественність[5] на щаблі світу Єціра.

А наприкінці розділу Алтер Ребе роз'яснює значення виконання заповіді без кавани, і в цьому теж два щаблі:

  • а) Коли виконує просто, за звичкою (не заради Небес і не «не заради Небес»), — заповідь залишається в «зовнішньому боці світів»[6] (доки він знову не вивчить це «заради Небес»).
  • б) Коли виконує заради «корисливого розрахунку» (наприклад, щоб його вважали знавцем Тори), — вона опускається в кліпот (доки він не здійснить тшуву).

Основні поняття розділу

Примітки

  1. ^ А також що в кавані (у почутті любові й трепету) є два щаблі: розумовий і природний.
  2. ^ Немає зв'язку між суттю роботи і грошима, які отримують за неї, — за всі види робіт отримують один і той самий вид монет.
  3. ^ У бейнонімів, і це на додаток до щабля праведників, який теж згадується коротко.
  4. ^ Ідеться про внутрішній бік Б-жественності, самі сфірот.
  5. ^ Див. попередню примітку.
  6. ^ Тобто, хоча й тоді підносяться Тора і заповідь, але лише в зовнішній бік світів: Б-жественність у них не розкривається, і вони залишаються «відокремленими» від Б-жественності.
Попередній:
Розділ 38
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 40

Повідомити про помилку на цій сторінці