Кров
Кров — рідина, що тече в тілі людини, а також тварини, і дає життя тілу. Вона слугує посередником, що з'єднує духовну душу з матеріальним тілом.
Її суть у служінні
Її суть у служінні — гвурот, служіння за лівою лінією: самоскасування і бітуш тваринної душі через гіркоту, що приходить від роздумів про свою віддаленість від Б-жественності[1]. Завдяки цьому служінню світло Ейн Соф («душа» світів) притягується, щоб зв'язатися і з'єднатися з мідот («тілом» світів). Адже світло Ейн Соф, що світить у мідот, подібне до душі, що оживляє тіло[2].
Ревіїт крові, від якої залежить душа
Окрім «звичайної» крові, у серці завжди є ревіїт крові сама по собі[3], і це «ревіїт крові, від якої залежить душа»[4]. Тобто, на відміну від решти крові (завдання якої — оживляти органи), цей ревіїт — для самого серця, щоб бути осідком духу життя в серці[5], і він — посудина для духу життя[6].
Кров душі доходить до всіх органів і оживляє їх за допомогою крові, що утворюється з їжі. Спочатку їжа перетравлюється і «вариться» в печінці (де вона стає кров'ю й очищається). Найкраща частина крові посилається в серце, з'єднується з кров'ю душі, аж до того, що сама вона стає справжньою кров'ю душі[7]. Спочатку кров замикається всередині серця, а потім серце розкривається (завдяки силі, що притягується з мозку), щоб спрямувати кров в усі органи. А оскільки весь час нова кров очищається і посилається з печінки в серце тощо, тому серце постійно б'ється в русі «рацо і шов» — змикаючись і розкриваючись.
Її зміст у світах
Життєвість і теплота, якими кров оживляє органи (а в духовному — Б-жественне світло, що оживляє світи[8]), притягуються від гвурот[9]. Корінь цих гвурот — у гвурот Атіка Йоміна («Буцина де-кардінута» у внутрішньому боці Кетера), що вбрані в Моха стімаа (вищий аспект зовнішнього боку Кетера[10]), звідки головним чином і притягується життєвість до всіх світів[11]. Тобто суть крові у «світах» така: гвурот де-Атік вбираються в Моха стімаа, звідти (через аспект «волосся», що живиться від неї) притягується Тора, а суть Тори — притягувати до Зеїр Анпіна (які і є сам світ[12] Б-жественну життєвість.
Чому Святий, благословенний Він, називається «серцем»
Зі стиха «Твердиня серця мого і доля моя — Б-г навіки»[13] мідраш[14] виводить, «що Святий, благословенний Він, називається серцем Ізраїлю. А вчення хасидуту роз'яснює[15], що Святий, благословенний Він, називається серцем тому, що Він оживляє світи подібно до того, як серце оживляє органи. А в подробицях — усі органи (кожен із них) отримують свою життєвість від трьох аспектів крові:
Зовнішній бік органів отримує кров безпосередньо з печінки, бо корінь і життєвість плоті — від крові печінки.
Середня частина органів отримує від крові, що перебуває в серці. Тобто найкращу кров печінка посилає в серце (а не в органи). І після того як вона пройшла там додаткове очищення, у ній виникає духовний аспект, і тоді вона посилається через жили[16] до середньої посудини кожного органу.
Внутрішній бік органів отримує від мозку. Найочищеніша кров, що перебуває в серці, посилається в мозок, там вона очищається втретє і посилається до внутрішньої посудини кожного органу.
І тому Святий, благословенний Він, називається серцем: «бо подібно до того, як серце притягує життєвість до всіх органів, так написано: „А Ти оживляєш їх усіх“»[17]. Адже все притягнення життєвості до творінь залежить від ітарута ді-лтата (подібно до крові, що приходить «знизу» — з їжі, і, поступово очищаючись, стає посудиною для притягнення життєвості душі дедалі внутрішнішим чином).
«Перша людина була кров'ю світу»
В Єрусалимському Талмуді[18] сказано: «Перша людина була кров'ю світу, як сказано: „Хто проллє кров людини, того кров проллється людиною“ тощо, а Хава навела на нього смерть, тому заповідь ніда передано жінці». Ребе Цемах Цедек пояснює[19], що кров — це сила і перемога людини» (те, що становить головну її життєвість). Тобто так само, як кров — головна життєвість людини, так і Адам, перша людина, був головною життєвістю світу (адже саме він через Тору і заповіді притягує Б-жественне світло, щоб оживляти світи). А саме (у який спосіб кров — сила людини): тіло людини (що складається з 248 органів) притягується від мідот[20]. А оскільки мідот народжуються через роздуми[21], життєвість, що притягується до них від Біни, називається «кров'ю».
І так само це згідно з Каббалою (у вченні Арізаля[22]): Адам — це літери А-ДАМ: алеф (у слові А-ДАМ) натякає на Ім'я ЕКЕ, і звідти притягується кров (літери ДАМ у слові А-ДАМ).
ЕКЕ — внутрішній бік Біни (аспект Атіка, що світить у ній[23], тобто закладена в ній сила породження, щоб породжувати мідот). І тому в Імені ЕКЕ натякається на кров. Бо оскільки воно — корінь життєвості мідот, його числове значення в гематрії — ДАМ[24]. А ДАМ (у слові А-ДАМ) — це життєвість самої людини, як вона притягнута на ділі, щоб оживляти мідот, аж до того, як вони стають 248 органами.
Притягнення крові святості в кліпу
Органи людини — посудини, що обмежують кров; кров оживляє їх, будучи обмеженою в них, і лише коли є отвір (рана), вона виходить назовні.
Так само вищі органи людини (посудини, що створюються 248 заповідями) отримують свою життєвість від Тори й обмежують її, щоб вона не виходила оживляти кліпот[25]. А коли людина порушує (або скасовує) одну із заповідей, вона ранить посудини, і через цю ваду притягується живлення також від внутрішнього боку Б-жественного світла, і це причина тривалості руйнування Храму і вигнання.
Це натякається у відкритій Торі[26] — в історії про Тита, який проткнув завісу, і вийшла кров: цим їм показали, до чого призвели їхні гріхи — давати життєвість кліпот, аж до того, що вони зруйнували Храм[27].
Кров каламутніє і стає молоком[28]
Пояснення виразу
Мітлер Ребе пояснює[29], що після того як їжа перетворилася на кров і прийшла в серце, з її найкращої частини [кров] виходить у мозок, і там сутність крові повністю змінюється, каламутніє і стає сутністю молока. І цей молочний сік[30] зміцнює силу розуму, а потім поширюється жилами, що виходять із мозку, у вигляді дуже тонкої духовної життєвості до всіх органів, і це життєвість, дуже прихована порівняно з природою органів (а насолода, яку людина відчуває після їжі, — це та сама життєвість, що походить від перетворення крові). Це має місце як у чоловіка, так і в жінки, але в жінки — більшою мірою, аж до того, що з неї виливається і матеріалізується справжнє молоко в грудях (щоб немовля отримувало внутрішніший вплив, бо молоко притягується від прихованої життєвості в її мозку, і в цьому перевага годування над вагітністю).
Її суть у служінні
Це підсолодження гвурот у їхньому корені (не підсолодження гвурот шляхом їхнього включення в хасадім, а те), що самі гвурот стають хасадім (завдяки тому, що в них розкривають їхній корінь), — повнота тшуви: зловмисні провини обернулися для нього на заслуги[31].
Кров жертвоприношень
Головне в жертвоприношеннях — лій (частини, які підносять на жертовник) і кров (якою кроплять жертовник). У служінні[32] кров (що походить від гвурот) — це піднесення (читання «Шма», рацо, світла), а лій (суть якого — «насолода») — це притягнення (молитва Аміда, шов, посудини).
І ось, головне в піднесенні (не в Б-жественній душі, а) у тваринній душі (тому в жертву приносять кров худоби), щоб через служіння іткафья та ітгапха самопожертва заради Б-жественності проникла і в неї.
Кров обрізання і песаха
Кров песаха — це очищення тваринної душі, а кров обрізання цінується як куріння[33] — тобто це піднесення Б-жественної душі.
Виходячи з цього, Ребе Цемах Цедек пояснює[34] мідраш (на стих «Відчини мені, сестро моя»[35]), що пов'язує Вихід з Єгипту із заслугою двох заповідей (кров песаха і кров обрізання): суть Виходу з Єгипту — з'єднання Ацилут і БЕА (а в служінні — самоскасування тваринної душі, завдяки якому вона з'єднується з Б-жественною душею), і це здійснюється через кров песаха і кров обрізання.
Кара кров'ю
Основна стаття – Кара кров'ю
Кара кров'ю — перша з десяти кар, які Всевишній навів на Єгипет напередодні Виходу з Єгипту, і під час неї вода в Єгипті перетворилася на кров. Першою карою, що прийшла на Єгипет, була кров, оскільки коли Святий, благословенний Він, стягує з народу, Він спершу стягує з його божества. А оскільки єгиптяни поклонялися Річці (Нілу), перша кара була спрямована на неї[36]. Після того як фараон заявив: «Не знаю я Г-спода»[37], Всевишній показав йому трьома першими карами, що «з цього пізнаєш, що Я — Г-сподь». Єгиптяни думали, що Річка — їхнє божество, і Всевишній довів їм, що є реальність, вища за неї[38].
Ребе пояснює, що зміст кари кров'ю в служінні Всевишньому — у духовному виході з Єгипту, який відбувається щодня, — такий: перетворення холодної води Нілу на кров, гарячу за своєю природою, натякає на вимогу до єврея перетворити холодність у служінні Всевишньому і внести в нього теплоту святості[39].
Примітки
- ^ «Сефер га-маамарім 5699», с. 234.
- ^ «Лікутей Тора», Пісня пісень, «Ані єшена ве-лібі ер, коль доді дофек».
- ^ «Лікутей Тора», Шир га-ширім, 31а.
- ^ Шабат, 31б, наприкінці; Хулін, 72а.
- ^ Осідок тваринної душі; див. «Танія», розділ 9.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе 5571», с. 197.
- ^ «Лікутей Тора», Пісня пісень, «Ані єшена ве-лібі ер, коль доді дофек».
- ^ «Ор га-Тора», друшім до Шавуоту, 168; «Ваєце», 354.
- ^ Бо теплота додає життєвості, а холод — це відсутність і віддалення життєвості.
- ^ У зовнішньому боці Кетера є два загальні аспекти: нижній аспект у ньому — Аріх Анпін, який є коренем світів, а вищий — Моха стімаа, який є коренем Тори.
- ^ Як роз'яснюється в розділі 52 «Танії», життєвість світів від суті Шхіни стає можливою лише завдяки її вбранню в Тору.
- ^ Бо мідот подібні до «тіла», а Б-жественне світло, що оживляє їх, — це «душа».
- ^ Тегілім 73, 26.
- ^ «Шир га-ширім раба» 5, 2.
- ^ «Лікутей Тора», Шир га-ширім, 34а, маамар, що починається словами «Я сплю, а серце моє не спить; голос коханого мого стукає: відчини мені тощо», наводиться також в «Ор га-Тора», «Їтро» 937 і Шир га-ширім 518–519
- ^ На ділі — через два види жил: пульсуючі жили і жили духу. Перші отримують кров з лівої порожнини серця, а другі — з правої порожнини. А «вище» — самі дві порожнини серця отримують від мохін: права порожнина отримує від Хохми, а ліва — від Біни.
- ^ «Тора ор», маамар «Бе-каф-гей бе-кислев йомей де-Ханука».
- ^ Шабат, кінець розділу 2, галаха 6.
- ^ «Біурей га-Зогар» 942, за тлумаченням Раші на стих «І бризнула їхня сила на одежі Мої» (Єшаягу 63, 3), що «„їхня сила“ — це їхня кров.
- ^ Бо без Малхут це дев'ять мідот. А оскільки кожна з них включає в себе всі, виходить розрахунок 9X9=81. Оскільки в кожному окремому аспекті є рош, тох і соф (три окремі аспекти), то 81X3=43. До цього треба додати ще п'ять збільшувальних хасадім — і виходить число органів 248.
- ^ Див. «Танія», розділ 3, і в багатьох місцях.
- ^ «Прі ец хаїм», Брама відліку Омеру, розділ 1.
- ^ Як відомо, розкриття Атіка — у Біні.
- ^ Ідеться про його число в квадраті: (1+(1+5)+(1+5+10)+(1+5+10+5)=44
- ^ Хоча і їхня життєвість — від святості, але це лише найнезначніше живлення від аспекту зворотного боку, як їм належить.
- ^ Трактат Гітін, 56б
- ^ «Ор га-Тора», «Ваетханан», 246–247, і наводиться в інших місцях хасидуту, де роз'яснюються додаткові подробиці цього.
- ^ Трактат Ніда, 9а.
- ^ «Торат хаїм», Шмот, «Ваера», 51а.
- ^ За Мішлей 30, 33.
- ^ «Маамарей Мітлер Ребе», свято Шавуот 5584 (2 червня 1824), маамар, що починається словами «Легавін іньян га-сфіра».
- ^ «Ор га-Тора», «Пінхас» 1071, Ханука 570.
- ^ Бо коліна сандака подібні до жертовника, наче він підносить куріння Небесам. «Мате Моше», частина 7, розділ 4, пункт 3. І див. «Даркей Моше», Йоре деа, 265, пункт 11
- ^ «Ор га-Тора», Шир га-ширім, 487.
- ^ Шир га-ширім 5, 2.
- ^ Раші до вірша 17.
- ^ Тижнева глава «Шмот» 5, 2.
- ^ «Клі якар» тижнева глава «Ваера» 7, 17.
- ^ «Лікутей сіхот» частина 2, тижнева глава «Ваера», с. 119-125