«Ігерет га-кодеш» — розділ 5
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
«Ігерет га-кодеш» 5 — «Ва-яас Давид шем»
Вступ
У першому посланні, «Ва-їльбаш цдака ка-шір'ян», роз'яснюється, що давання цдаки дає матеріальне, у другому, «Ейн Ісраель нігалін», — що вона дає духовне, а нинішнє додає, що цдака — не лише приватна справа, але від неї залежить існування матеріального світу.
Текст листа
| Послання 5 |
|---|
5. «І зробив Давид ім'я». І витлумачено у святому Зогарі: тому що сказано «і творив Давид суд і справедливість усьому народові своєму» тощо. Заплакав рабі Шимон і сказав: хто творить святе Ім'я щодня? Той, хто дає цдаку бідним тощо. І це буде зрозуміло з попереднього — вислову наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, на вірш «бо Й-а Г-сподь — твердиня світів»: літерою «гей» створено цей світ, літерою «йуд» створено прийдешній світ. Сенс у тому, що насолода, якою насолоджуються душі праведників і насичуються від сяйва Шхіни, що світить у Ган Едені вищому і нижньому, — в тому, що вони насолоджуються своїм осягненням і розумінням, бо розуміють, знають і досягають певного осягнення у світлі й життєвості, що виливаються туди від Ейн Соф, благословенний Він, в аспекті розкриття для їхньої душі й духу розуміння їхнього, — зрозуміти й осягнути певне осягнення, кожен за своїм щаблем і за своїми справами. І тому прийдешній світ називається у святому Зогарі ім'ям Біна. І це виливання походить від аспекту Вищої Хохми, яка є джерелом розуміння і осягнення, що називається ім'ям Біна; і вона — передвічність розуму, перш ніж він приходить до розкриття осягнення і розуміння, а поки ще вона в аспекті прихованості й утаєння, лише найменша дещиця — трохи тут, трохи там — виливається і походить звідти до аспекту Біни, щоб зрозуміти і осягнути прихований розум. І тому вона називається у святому Зогарі ім'ям «точка в палаці», і це — обрис літери «йуд» імені Гаває, благословенний Він, і називається Еден, про який сказано: «око не бачило» тощо, і називається «Аба ясад барта». Сенс: бо от, виникнення літер мови, що виходять із п'яти органів мовлення, не є річчю, яку осягає розум, і не закладено в природі цих органів — вимовляти літери за допомогою дихання і голосу, що вдаряє в них, шляхом природи, і не шляхом розуму. Наприклад, губи: літери «бет, вав, мем, пей» виходять із них, — ні природа, ні розум не зумовлюють виходу вимови чотирьох різних вимов цих літер відповідно до відмінностей рухів губ, які рухаються одним диханням і одним голосом, що вдаряє в них однаково. І навпаки, відмінність рухів губ — відповідно до відмінності вимови літер, які душа бажає вимовити губами з волі своєї: сказати літеру «бет», або «вав», або «мем», або «пей», — а не навпаки, щоб воля душі і намір її були створити відмінність рухів губ, як вони рухаються нині при вимові цих чотирьох літер. І як видно наочно, душа зовсім не має наміру і не вміє навмисно спрямовувати відмінність рухів губ у цих відмінностях. І ще більше це видно при вимові огласовок: коли душа бажає вимовити вустами огласовку «камац», тоді самі собою стискаються губи, а при «патаху» розкриваються губи, а не так, щоб воля душі була стискати чи розкривати зовсім-зовсім. І не слід поширюватися у справі простій, зрозумілій і осяжній для кожного розумного, що вимова літер і огласовок — вища за розум, який осягають і розуміють, а від розуму прихованого і передвічності розуму, що в душі мовній. І тому немовля не може говорити, хоча розуміє все: Але літери перебувають в аспекті речовини і форми, що називаються внутрішнім і зовнішнім. Бо хоча джерело їхнє — від передвічності розуму і волі душі, це аспект форми відмінності вимови в двадцяти двох літерах; але аспект речовини і тіла їхнього виникнення, тобто аспект їхньої зовнішності, — це дихання, що виходить із серця, від якого виникає простий голос, що виходить із горла, а потім поділяється на двадцять два звуки і вимову двадцяти двох літер у п'яти відомих органах мовлення: «алеф, хет, гей, аїн» — з горла, «гімел, йуд, каф, куф» — з піднебіння тощо. А вимова дихання — це літера «гей», легка літера тощо, і вона — джерело речовини і тіла літер до їхнього поділу на двадцять два. І тому сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, що цей світ створено літерою «гей»: І от, хоча це нижня «гей», остання «гей» імені Гаває, а наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, витлумачили це на вірш «бо Й-а», — це тому, що джерело її і початок її, щоб прийти до аспекту розкриття з прихованості «йуда», виливається і походить від аспекту вищої «гей», яка має поширення в довжину і ширину, вказуючи на аспект Біни, яка є поширенням прихованого розуму в аспект розкриття і осягнення, у розширенні знання; і виливання її завершується в серці, і як наводиться в «Тікуним»: «Біна — серце», і «нею серце розуміє». І звідти виходить дихання — джерело розкриття тіла літер мови, що розкриваються в п'яти органах мовлення, — з прихованості «йуда». І обрис нижньої «гей» у написанні її — також у поширенні довжини і ширини, що вказує на поширення аспекту царства Його, благословенний Він, царства всіх світів, — угору, і вниз, і на чотири сторони, які поширюються і походять від літер слова Г-спода, як написано в «Когелет»: «бо слово царя — владне», як я витлумачив в іншому місці. [А щоб зрозуміти найменшу дещицю в справі і сутності літер мови в Б-жественності, у Якої немає ні подоби тіла, ні душі, хай боронить Б-г, — уже роз'яснено розлого і стисло (у «Лікутей амарім», ч. 2, гл. 11 і 12, дивись там)]: Але роз'яснення справи, чому сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, що саме цей світ створено літерою «гей», таке. От, відомо всім мудрим серцем, що безліч світів і палаців, яким немає числа, як наводиться: «чи є число полкам Його?», і в кожному палаці й полку — тисячі тисяч і десятки тисяч десятків тисяч ангелів, і так само рівні НАРАНХАЙ без кінця, і в кожному світі й палацах із безлічі палаців, що в Ацилут, Брія, Єціра, — от, усі ці множини, множина за множиною, без кінця воістину, все походить і виливається від безлічі сполучень двадцяти двох літер слова Г-спода, які також поділяються на численні сполучення без кінця і межі воістину, як наводиться в «Сефер Єціра»: сім каменів будують п'ять тисяч сорок домів, звідси й далі йди і лічи те, чого вуста не можуть висловити, тощо. І хоча в чеснотах і щаблях ангелів і душ є багато-багато видів чеснот і щаблів, що різняться без кінця, один вищий за інший, — от, усе походить відповідно до змін сполучень і замін в «Атбаш» тощо (і як написано в главі 12); але загалом усі вони мають мудрість і знання і знають Творця свого, тому що життєвість їхня — від внутрішнього боку літер, що походять від аспекту Вищої Хохми, і як сказано вище. Але цей нижній світ разом із життєвістю, що всередині нього, надто малий, щоб умістити і витримати світло й життєвість від аспекту форми літер і їхнього внутрішнього боку, — щоб світити і виливатися в нього без вбирання і приховування, як вони світять і виливаються душам і ангелам; а лише світіння і виливання приходить і виливається в цей світ від аспекту речовини і тіла літер та їхнього зовнішнього боку, який є аспектом дихання, що поділяється на сім подихів, що в «Когелет», на яких стоїть світ, як наводиться у святому Зогарі; і це «те, що виходить з уст Г-спода», що вбирається в цей світ і все воїнство його, щоб оживляти їх. А всередині нього вбраний аспект форми літер мови і думки від святих якостей Його, і волі Його, і мудрості Його тощо, які поєднані з Ейн Соф, благословенний Він, цілковито. (І це те, що наводить Арі, благословенна його пам'ять, що аспект зовнішнього боку посудин Малхут де-Ацилут, на які натякає літера «гей» імені Гаває, благословенний Він, — вони зійшли і стали душею світу Асія.) І так само написано в «Тікуним», що «йуд» — в Ацилут тощо, а нижня «гей» гніздиться в Асії: І от, у людини нижньої, для прикладу: той, хто великий мудрістю, щоб розуміти чудеса мудрості, і стискає розум свій і думку свою в одній літері мови своєї, — от, це стиснення потужне і велике сходження для чудової мудрості його. Так воістину, за образом притчі, і більше того — без кінця, було стиснення велике, потужне і рясне, коли «словом Г-спода небеса створені», у шість днів творіння, «і духом уст Його — все воїнство їхнє», — це літера «гей» імені Гаває, благословенний Він, легка літера, як написано: «бе-гібарам» — літерою «гей» створив їх; вона — джерело дев'яти речень, які походять від першого речення «Берешит», яке також є реченням, і воно — аспект Хохми, що називається «решит». Але тоді були це притягування і сходження зовсім без пробудження згори, бо «людини не було, щоб обробляти» тощо, а лише тому, що Він бажає хеседу, і «світ милістю будується», і це «бе-гібарам» — «бе-Аврагам», бо «хесед — Аврагамові» тощо. Але після створення людини, «щоб обробляти» тощо, тоді всяке пробудження згори, щоб пробудити якість Хохма ілаа, — воно за допомогою пробудження знизу в цдаці та милості, які ізраїльтяни творять у цьому світі. Тому сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: кожен, хто каже, що немає в нього нічого, крім Тори, без добрих справ, — навіть Тори немає в нього, а лише займатися Торою і добрими справами. Бо от, хоча Тора від Хохми походить, і Торою існує світ і тими, хто трудиться над нею, бо мовою своєю притягують вони світіння і виливання (інша версія: і перебування) Вищого хеседу, джерела Тори, до аспекту літер мови, якими створено світ, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «читай не „сини твої“, а „будівничі твої“», — все ж це притягування є аспектом великого сходження, і для цього треба пробудити Хохма ілаа, яка походить, як води, з місця високого до місця низького, — пробудженням знизу, у цдаці та милості нижній, які притягують життя і милість, щоб оживити дух смиренних і пригноблених. І це те, що сказано: «хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю» тощо, «але лише цим хай хвалиться» тощо, «бо Я, Г-сподь, творю милість» тощо, — бо милість є тим, що притягує життя Хохми вниз; а якщо ні, то називається вона мудрістю його однією, без притягування життя від неї, хай боронить Б-г. І цим буде зрозуміле сказане Арізалем, що є два види душ в Ізраїлі: душі знавців Тори, що займаються Торою всі дні свої, і душі володарів заповідей, що займаються цдакою і добрими справами. Бо, здавалося б, адже й знавцям Тори треба займатися добрими справами, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, що «навіть Тори немає в нього»; але справа в тому, що в знавців Тори Тора — головне, і більша частина днів їхніх — у ній, а менша частина днів їхніх — у добрих справах. От, дія пробудження знизу, щоб пробудити Хохма ілаа, аби притягнути і звести світло Ейн Соф, убране в Хохма ілаа, джерело Тори Г-спода, що в устах їхніх, — вона лише для світу душ, що в Брія, за допомогою заняття Талмудом, і для ангелів, що в Єцірі, за допомогою вивчення Мішни; бо життєвість душ і ангелів виливається від сполучень літер мови, яка є Усною Торою, а джерело літер — від Вищого хеседу, як сказано вище. Але щоб притягнути і звести світіння і життєвість від аспекту Вищого дихання, нижньої «гей», до цього нижнього світу, який є стисненням великим з ще більшою силою, — недостатньо пробудження згори від знавців Тори, що займаються меншу частину днів своїх цдакою і добрими справами, а лише за допомогою пробудження від володарів заповідей, що займаються більшу частину днів своїх цдакою і добрими справами (і як я написав у «Лікутей амарім», ч. 1, гл. 34). І тому названі вони «томхей орайта», і вони — аспекти й щаблі Нецаху і Году, бо притягують світло Тори вниз, у світ Асія. І цим буде зрозуміло, чому цдака називається ім'ям «дія», як написано: «і буде дія цдаки — мир», — тому що дія її — притягувати світло Г-спода у світ Асія. І це точність вислову святого Зогару: «той, хто творить святе Ім'я», — «творить» саме; бо пробудженням знизу, у цдаці та милості нижній, пробуджують Вищий хесед, щоб притягнути світло Ейн Соф від аспекту Хохма ілаа, «йуд» Імені, до «гей» Імені, аспекту мови і духу уст Його, благословенний Він, щоб вилити у світ Асія. І за образом притчі, з відмінностями нескінченними: як людина говорить лише для інших (а не коли вона наодинці сама з собою), і тоді стискає розум свій і думку свою в мові своїй до них; і розумні зрозуміють: |
Підсумки
Загальний зміст Щоб зрозуміти, як матеріальне існування світу залежить від цдаки, Алтер Ребе передує тим, що є сутнісна[1] відмінність між духовними світами і цим світом:
- Щоправда, усе творіння (1) створене з літер Б-жественної мови і (2) залежить від служіння людини. Але духовні світи створені з внутрішнього боку літер, а цей світ — з їхнього зовнішнього боку.
- А оскільки створення матеріального — величезний спуск[2], недостатньо духовного служіння[3], а потрібне й матеріальне — і саме цдака[4].
Докладний зміст (щоб зрозуміти, чому існування світу залежить від цдаки, а не від Тори) слід попередньо зрозуміти суть відмінності між духовними світами і цим світом:
- Б-жественні сили, які творять світ, називаються «мовою» і «літерами» .
- Літери складаються з матерії (тіла літер, повітря, звуку, який чують) і форми (душі, змісту, того, що душа хоче виразити цією літерою).
- Відмінність між духовними світами і цим світом у тому, що в них відчувається «форма» літер, а в ньому видно лише «матерію» літер[5].
- Виходячи зі сказаного, буде зрозуміло, чому саме цдака притягує Б-жественність для створення світу: як у великого мудреця немає «інтересу» стискати свій розум, щоб думати однією літерою, так, якщо можна так сказати, у Святого, благословенний Він, немає «інтересу» творити світ.
- Виходить, що створення світу — величезна милість, і лише цдака — міра за міру, що пробуджує цю милість.
- І цим будуть зрозумілі слова святого Зогару на початку послання (що цдака «авід», робить Ім'я Святого, благословенний Він): притягування Б-жественності у світ Асія залежить від практичного служіння — тобто від цдаки[6].
Основні поняття
Зовнішні посилання
- «Танія ле-ам» на сайті «Хабад — Ор ейн соф»
| Попередній: Глава 4 |
Розділи «Ігерет га-кодеш» | Наступний: Глава 6 |
Примітки
- ^ А не лише кількісна.
- ^ Порівняно з духовним.
- ^ Вивчення Тори, яке будує духовні світи.
- ^ Тобто у відповідь на віддачу свого життя бідному притягується (міра за міру) життя світові.
- ^ Це друга «гей» в імені Гаває, яка є джерелом усіх інших літер.
- ^ І недостатньо Тори, яка притягує Б-жественність лише в духовні світи.