Трактат «Євамот»

У трактаті «Євамот» 16 розділів і 121 аркуш.
Тема трактату — заповіді йібуму і халіци, а також закони про шлюб жінок, сліди чоловіків яких загубилися.
Мішна також розглядає окремі закони йібуму. Серед них: маамар євамін, що є своєрідним кідушин, особливим для євами. Спосіб цього кідушин: він дає їй щось вартістю в гроші і каже їй: «Ось ти посвячена мені маамаром євамін»[1]. Згідно з Бейт Шамаєм[2], маамар — це повноцінний шлюб: за Раші — за постановою мудреців, а за Тосафот[3] — за Торою. А згідно з Бейт Гілелем, цей шлюб не повноцінний, а це постанова мудреців, щоб жінку посвячували перед йібумом, аби йібум не відбувався розпусним чином — зв'язком без попередніх кідушин і їхуду.
Ребе висловився про цей трактат, що він — «хасидський трактат»[4].
Нові тлумачення наших Ребе на трактат
Хазака в заборонах
Хазака — закон Тори, згідно з яким, коли виникає будь-який сумнів, у сумніві слід чинити за тим станом, який був до виникнення сумніву. Джерело цього закону — у тому, як Тора приписує чинити з домом, у якому виявилися язви: до дому слід ставитися як до ураженого язвами лише з того моменту, коли язви в ньому були напевно.[5]
Коли виникає сумнів, існує суперечка рішонім у випадку, коли є сумнів, чи певна жінка розлучена, і, відповідно, є сумнів і щодо її суперниці, чи є вона суперницею ерви, і якщо так, то як ерва звільнена від заповіді йібуму, так звільнена і друга. Одні вважають[6], що якщо чоловік розлучився зі своєю першою дружиною — забороненою через заборону ерви — і лише після цього одружився з її суперницею, то в сумніві кажуть, що її суперниця не ерва — як вона не була ервою до того, як він на ній одружився; а інші вважають[7], що оскільки ерва була заміжня, кажуть, що вона була заміжня і після цього — як у попередньому стані, який і є хазакою, і тому в сумніві її суперниця — сумнівна ерва.
Маамар із вагітною євамою
Згідно з усталеною галахою[8], що йібум вагітної євами не вважається йібумом, оскільки він не міг здійснити йібум у той момент, Ребе Цемах Цедек[9] сумнівається, чи вважається маамар із вагітною маамаром чи ні, і тому потрібно здійснити другий маамар перед йібумом.
На перший погляд, — відповідає Цемах Цедек, — можна сказати, що це подібне до звичайних кідушин, які діють і набувають чинності, навіть якщо вони не придатні для подружньої близькості[10]; тому і такий маамар діє і набуває чинності.
Заручена дружина не оскверняється заради нього
У Гемарі[11] сказано: «Заручена дружина — він не є онен і не оскверняється заради неї, і так само вона не є онен і не оскверняється заради нього». І Раші пояснив: «„І не оскверняється“ — їй не треба займатися ним тощо, так я чув, а мені видається: „і не оскверняється“ — наприклад, у свято паломництва, коли ізраїльтяни застережені від нечистоти: „і до падла їхнього не торкайтеся“».
Ребе уточнює, що з цього зрозуміло, що обережність щодо нечистоти у свято паломництва — не через вхід до Храму, паломництво і принесення олат реія, — адже жінки не зобов'язані в усьому цьому, оскільки це заповідь-повеління, зумовлена часом; і ще: те, що заручена «не оскверняється заради нього», у простому сенсі рівнозначне «і не оскверняється», сказаному про зарученого когена, а застереження про нечистоту від мертвого для когена діє не лише в Країні, а й у діаспорі, і навіть не за часів існування Храму. А якщо так, то зрозуміло, що і те, що заручена «не оскверняється заради нього» (через обов'язок очищатися до свята паломництва), стосується і діаспори, і навіть не за часів існування Храму.[12]
Основи в розділі «Га-іша ше-нісет»
Зона — заміжня жінка, яка зрадила чоловікові з іншою людиною, не її чоловіком.
Якщо це було добровільно, жінка стає забороненою для чоловіка, і їй заборонено далі жити з ним. Якщо це було під примусом, вона дозволена чоловікові — якщо вона дружина ізраїльтянина, але дружина когена, яка зазнала насильства, заборонена для чоловіка. Заміжня жінка, про яку прийшов один свідок, що її чоловік помер, може вийти заміж, але вона повинна добре перевірити, чи справді її чоловік помер.
У разі, якщо вона вийшла заміж і зрештою з'ясувалося, що її чоловік не помер, вона вважається за постановою мудреців[13] зоною і заборонена для чоловіка.
Шомерет ям
Шомерет ям — дружина людини, яка померла без синів, і тому вона потребує йібуму, і вона «шомерет» (від виразу «а батько його зберіг це в пам'яті») — очікує йібуму.
У Гемарі є суперечка, чи діють для такої жінки закони подружжя щодо явама: оскільки вона потребує того, щоб він її посвятив, і вона заборонена для всього світу, то, якщо так, вважається, що Тора продовжила подружжя померлого брата щодо живого брата. Ця суперечка називається в Гемарі «є зіка чи немає зіки». Якщо справді на ній закони подружжя і «є зіка», мудреці постановили, щоб на неї поширювалися всі закони заборон подружжя, тобто заборони родичок.
Одна із суперечок, що випливають із цього питання: якщо шомерет ям померла, чи дозволено яваму одружитися з її матір'ю, чи ми кажемо, що це вважається так, ніби вона мати його дружини, і вона заборонена для нього забороною тещі. Думка Рава — що її мати дозволена, але Шмуель постановив, що її мати дозволена, і так постановили всі поским.[14]
Роз'яснення Ребе
- 5б. Поки не буде чесаним, пряденим і сученим. «Лікутей сіхот», том 34, с. 123 (с. 135)
- 25б. У Раші, коментар, що починається словами «Ве-ейн». (Визнання сторони в суді — лише в майнових справах, а не в кримінальних.) «Лікутей сіхот», том 34, с. 106 (с. 118
- 29б. «І не оскверняється». «Лікутей сіхот», том 32, «Ваїкра», с. 61 (с. 74)
- 37б. Нехай не бере людина дружину, маючи намір розлучитися з нею. «Лікутей сіхот», том 34, с. 138 (с. 150), «Хабад лайбрері»
- 82а. Занурення в джерелі. «Торат Менахем»
- 61б. Вчимося в Моше. «Лікутей сіхот», том 6, с. 256 (с. 266)
- 62а. Три речі зробив Моше з власного розуміння, і Святий, благословенний Він, погодився з ним: відокремився від дружини. «Лікутей сіхот», том 18, с. 288 (с. 297)
- 62а. Той, хто прийняв гіюр, подібний до новонародженого немовляти. «Торат Менахем», том 26, с. 33 (с. 33)
- 62б. Дванадцять тисяч пар учнів тощо. «Лікутей сіхот», с. 149 (с. 152)
- 114а. Щоб не оскверняти їх руками. «Лікутей сіхот», том 7, с. 147 (с. 159)
Роз'яснення Цемах Цедека
Пояснення Ребе Цемах Цедека до трактату — на перший розділ, другий розділ, третій розділ, четвертий розділ, десятий розділ, дванадцятий розділ, тринадцятий розділ, чотирнадцятий розділ, п'ятнадцятий розділ, шістнадцятий розділ
- Ребе Цемах Цедек, «Трактат „Євамот“», «Цемах Цедек аль га-Шас», Бруклін, 5755, сторінки 161-180, на сайті HebrewBooks
Зовнішні посилання
- Трактат «Євамот» на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ Раші «Євамот», 52а.
- ^ «Євамот», 29а.
- ^ Там само, коментар, що починається словами «Бейт Шамай».
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5738–5739, сторінка 57, раву Давиду Штокгамеру.
- ^ Трактат Хулін, 6а.
- ^ Рамбан.
- ^ Тосафот.
- ^ «Євамот», 35б.
- ^ «Цемах Цедек» на «Євамот», с. 174
- ^ Трактат «Кідушин», 52а.
- ^ Трактат «Євамот», 29б.
- ^ Див. докладно в статті «Трактат „Рош га-Шана“».
- ^ «Цемах Цедек», розділ 10 «Євамот», с. 176
- ^ «Цемах Цедек», «Євамот», с. 175
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||