Єцер га-ра
Лихе начало — це і є найменування сили, що спонукає людину діяти всупереч волі Творця. У хасидуті роз'яснюється[1], що різниця між лихим началом і тваринною душею полягає в тому, що поняття «тваринна душа» говорить про кліпат нога сили розуму людини, тоді як поняття «лихе начало» говорить про кліпат нога сили мідот у людині; тому й вислів — «єцер» (начало) лихе, від слова «цура» (форма), оскільки форма бажання — як і в чому воно проявляється — приходить саме в мідот, тоді як у розумі воно ще абстрактне, і йому більше відповідає вислів «нефеш» (душа).
Джерела й імена
У Торі трапляється вислів «помисел серця людини лихий від юності її», що натякає на дію цих сил уже від дня народження немовляти[2].
У Талмуді і в мідрашах лихе начало часом постає як зовнішній образ, що підбурює людину до гріха.
Часом лихе начало називають Сатаною[3].
У трактаті «Сука» розповідається про кілька імен, які були дані лихому началу: «Тлумачив рабі Авіра, а дехто каже — рабі Єгошуа бен Леві: сім імен є в лихого начала — Святий, благословенний Він, назвав його „злом“; Моше назвав його „необрізаним“; Давид назвав його „нечистим“; Шломо назвав його „ненависником“; Єшаягу назвав його „каменем спотикання“; Єхезкель назвав його „каменем“; а Йоель назвав його „північним“»[4].
Ще одне найменування лихого начала — «старий і нерозумний» або «цар старий і нерозумний». Джерело вислову — у Мідраш раба: «„Цар старий і нерозумний“ — це лихе начало. А чому називає його царем? Бо всі слухаються його. А чому називає його старим? Бо воно супроводжує людину від дитинства її і до старості її. А чому називає його нерозумним? Бо воно навчає людину лихого шляху»[5].
Ще одне найменування лихого начала — «гість»[6] , і за допомогою Тори і діянь милосердя, а особливо за допомогою гостинності, людина може вигнати цього «гостя»[7].
Боротьба з лихим спонуканням
Людина повинна подолати своє начало; і навіть сказано в Мішні в трактаті «Авот»: «Хто сильний? Той, хто долає своє начало»[8]. Усередині кожної людини перебувають два начала: добре начало і лихе начало. Хазаль тлумачать вірш: «Краще юнак бідний і мудрий, ніж цар старий і нерозумний, який уже не вміє остерегтися»[9], як такий, що стосується двох начал; лихе начало називають «царем старим і нерозумним», оскільки воно входить у людину вже при її народженні, а на противагу йому добре начало називають «юнаком бідним і мудрим», бо завершення його входження в людину настає лише через тринадцять років після народження — під час бар-міцви.
У трактаті «Шабат» написано: «Таке ремесло лихого начала: сьогодні каже йому — зроби так, а назавтра каже йому — зроби так, доки не скаже йому: служи ідолам, — і той іде й робить»[10]. Схожий підхід можна знайти в трактаті «Сука»: «Сказав рабі Асі: лихе начало спочатку подібне до нитки павутини (тонкої нитки), а наприкінці подібне до канатів воза (товстої мотузки)»[11].
Один зі шляхів протистояння лихому началу такий: «Рабі Ішмаель каже: якщо зустрівся тобі цей мерзотник — тягни його до дому навчання»[12].
| Людина | ||
|---|---|---|
| Найменування | Адам · Іш · Гевер · Енош | |
| Органи | Мозок · Обличчя · Око · Ніс · Вухо · Рот · Зуби · Волосся · Борода · Стегна · Потилиця · Плоть · Сухожилля · Кістки · Шкіра · Серце · Печінка · Нога · Нігті · Органи тіла людини (шаблон) | |
| Почуття | Зір · Слух · Нюх · Смак · Дотик | |
| Частини душі | Нефеш · Руах · Нешама · Хая · Єхіда · Див. також: Суть душі | |
| Душі | Добре начало · Лихе начало · Б-жественна душа · Тваринна душа · Розумна душа | |
| Додаткові відомості | Вища Людина · Лик людини · Сходження душі в тіло · Не людина · Малий світ | |
| Види душ | Сім'я людини · Сім'я тварини | |
Примітки
- ^ «Ве-зот га-трума» 5670.
- ^ Берешит, розділ 8, вірш 21.
- ^ У трактаті «Бава батра» (аркуш 16а) сказано: «Він — сатана, він — лихе начало, він — ангел смерті, він — сатана».
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат «Сука», аркуш 52а.
- ^ Мідраш раба на книгу Когелет, 4, 13.
- ^ «Сука», 52б: «Сказав Рава: спочатку назвав його подорожнім, а потім назвав його гостем, а потім назвав його людиною, як сказано (Шмуель II 12, 4): „І прийшов подорожній до людини багатої, і пошкодував він узяти зі свого дрібного і великого скоту, щоб приготувати гостеві“, і написано: „І взяв він овечку людини бідної і приготував її людині, що прийшла до нього“». Наводиться також у Раші на «Авода зара» 5б.
- ^ «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття «Орах».
- ^ Мішна, «Авот», 4.
- ^ Книга Когелет, розділ 4, 13.
- ^ Трактат «Шабат», аркуш 105.
- ^ Трактат «Сука», аркуш 52.
- ^ Трактат «Кідушин», аркуш 30.